Довгоочікувана пані посол: що відомо про майбутню представницю США в Україні
Понад 1000 днів або ж три роки — як не дивно, саме стільки в Україні немає посла Сполучених Штатів Америки. Диппредставництво США функціонує без постійної очільниці з того часу, як Дональд Трамп відкликав Марі Йованович у квітні 2019 року.
Однак скоро все зміниться, адже 27 квітня президент Джо Байден офіційно висунув дипломатку Бріджит Брінк на пост посла в Україні. Очільника Білого Дому підтримує більшість членів Сенату, тож її затвердження — питання часу. Хоча точних дат у Вашингтоні не називають. Розповідаємо, що відомо про Брінк.
Вона добре знайома з нашим регіоном і звикла працювати у "гарячих точках"
"Кар'єрний дипломат", — так Брінк люблять називати американські журналісти, адже на різних посадах у Держдепі вона провела аж 26 років без перерви. А ще дипломатка має просто-таки хист опинятися у цікавих з погляду міжнародної політики країнах.
Так, свою першу роботу вона отримала у посольстві США в Сербії. Брінк працювала там політичною радницею з 1997 по 1999 роки — тож застала наслідки війни в Боснії і початок конфлікту в Косово.
Останній переріс у повноцінну війну сербів з НАТО, тож дипломатів евакуювали. "Я починала свою кар'єру на Балканах у 90-х. Досвід, отриманий там, допоміг мені побачити, як швидко громадський лад може впасти, і це призводить до війни", — пізніше згадувала Брінк в інтерв'ю словацьким журналістам.
Після цього її перевели до Кіпру — нагадаємо, там частину острова контролює невизнана Турецька Республіка Північного Кіпру, за якою де-факто стоїть сама Туреччина.
Ще три роки (2005-2008) вже на посту політико-економічного керівника Бріджит Брінк провела у Тбілісі. Там вона зблизька бачила реформи, які втілювали Міхеїл Саакашвілі та Каха Бендукідзе — і підтримувала їх.
До речі, у 2018 році Білий Дім хотів повернути Брінк до Грузії, вже у посольське крісло. Але як писало видання Foreign Policy, влада кавказької республіки зовсім недипломатично відмовилася її приймати. Представники партії "Грузинська мрія", яка тоді керувала країною, вважали американку прихильницею Саакашвілі — котрий, у свою чергу, був для них головним ворогом. З іншого боку, Держдеп і грузинська сторона усе заперечували.
Так от, після 2008 року дипломатка перейшла до Вашингтона на "штабні" посади. Спочатку — до Ради нацбезпеки США (тут знадобилися її знання Середземномор'я і Кавказу), а потім у Бюро європейських та євразійських справ Держдепу. У перерві вона встигла попрацювати в посольствах Грузії (ще раз) та Узбекистану.
А от у 2019 році Брінк опинилася вже зовсім поряд з Україною: стала послом США у Словаччині. Тож вона бачила нашу війну з сусідньої країни, а можливо, і брала участь у дипломатичній комбінації, коли Білий Дім передав Братиславі зенітно-ракетний комплекс Patriot на заміну словацьким установкам С-300, які поїхали до України. Західні сусіди потребували такого "обміну", адже віддали нам усі свої системи протиповітряної оборони.
Брінк — непублічна і цінує реформи
Хоча Бріджит Брінк давно на дипломатичній службі, знайти про неї інформацію у новинах — завдання не з легких. Звісно, слід зважати, що завдання посла — представляти країну і втілювати її стратегію, а не діяти на власний розсуд.
Як і личить службовиці Держдепу, вона вміє висловлюватися дипломатично і "згладжувати кути". Чого варте інтерв'ю словацьких часів із заголовком "Ви наш важливий союзник. Ми можемо не погоджуватися, але хай це буде засновано на фактах". Так Брінк ввічливо переконувала Братиславу не розгортати китайські мережі 5G, хоча адміністрація Дональда Трампа ставилася до цього відверто вороже. А саму Словаччину вона називала "вражаючою".
По-друге, Брінк трималася подалі від внутрішньої політики США. На противагу, наприклад, послу Штатів у ЄС Гордону Сонленду, котрий користувався своїм рангом, аби добувати компромат на Джо Байдена.
Втім, для дипломатки це якраз дуже доречні риси. Оскільки вона не потрапляла у політичні скандали, то не нажила ворогів у жодній з партій, тому стабільно рухала свою кар'єру вгору як за республікаців Трампа і Буша-молодшого, так і за демократів Обами і Байдена. Гарний знак, адже її попередниця Марі Йовановіч поплатилася кар'єрою якраз за те, що не влаштовувала Дональда Трампа.
Як стверджує Радіо Свобода, Брінк має гарні стосунки з Вікторією Нуланд, котру очільник Держдепу Ентоні Блінкен призначив своєю заступницею.
Крім того, Україна для Бріджит Брінк не чужа — ми ж пам'ятаємо, що у Держдепі вона відповідала за Європу. Зокрема, особисто займалася темою Нормандського формату, де США "лавірували" між підтримкою нашої країни і неготовністю офіційно приєднатися до перемовин.
Welcome back to Minsk Deputy Assistant Secretary of State for Europe and Eurasia Bridget Brink! pic.twitter.com/gbmIvqerzk
— Robert Riley (@USABobRiley) October 18, 2016
А після української перемоги у війні американська представниця, найпевніше, зосередить свої дипломатичні зусилля на просуванні реформ у нашій країні. Для Брінк ця тема була принциповою ще у 2017 році, тож, до прикладу, роботі НАБУ, судовій реформі чи чітким "правилам гри" для олігархів вона явно приділятиме увагу. "Україна мусить прискорити боротьбу з корупцією. Це поновить довіру українців до свого уряду", — заявляла дипломатка тоді.
А ще її приїзд — важливий символічний крок
Хоча напередодні війни регулярно звучали заклики до Байдена врешті-решт призначити посла до України, поки його відсутність компенсує прямий зв'язок між Володимиром Зеленським і командою Джо Байдена.
Так, у понеділок Київ відвідали Ентоні Блінкен та міністр оборони США Ллойд Остін. Перемовини про постачання зброї та іншу допомогу також ведуть урядовці двох країн.
Втім, приїзд Бріджит Брінк ще більше зміцнить дипломатичні контакти між Києвом та Вашингтоном. До того ж, це гарний знак від американців.
Вони призначають посла і повертають до України дипломатів, котрі виїхали перед війною — отож, у Білому Домі не сумніваються, що наша країна вистоїть у війні, а Київ вже скоро стане безпечним місцем.
