fbpx
Сьогодні
21/08/2018
16:26
курси валют
$27,60/27,90
31,50/32,15
Інтерв’ю
11:57 05 Чер 2018

А що на практиці? У Міністерстві екології розповіли про природоохоронну ситуацію в Україні

До Всесвітнього дня охорони довкілля ми запитали у профільного відомства, які є зміни і реформи у цій галузі

«Або ми покінчимо із забрудненням, або воно покінчить із нами» – таким був головний посил у зверненні 1971 року до генсека ООН від 2200 діячів науки й культури з 23 країн світу. Воно стало початком розгляду проблем екології на світовому рівні, і незабаром Генеральна Асамблея ООН проголосила 5 червня Всесвітнім днем навколишнього середовища.

За словами міністра екології та природних ресурсів України Остапа Семерака, Україна має значні успіхи в осучасненні національної екологічної нормативно-правової бази.

Про те, якою є ситуація з українською екологією на практиці ми запитали у заступник міністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Миколи Кузьо. Далі – пряма мова.

Микола Кузьо

Фото УНІАН

Загальний стан екології в Україні

Питання оцінки загального стану екології нашої країни велике та багатовекторне. Проблеми зі станом довкілля безперечно є.

Якщо для прикладу візьмемо річки, то в Україні існує старий поділ річок на 4 класи, і в нас немає жодної, яка б відповідала «першому» класу. Водночас треба зауважити, що в Україні моніторинг стану річок не відповідає тим вимогам, які існують в Європейському Союзі і тому, що передбачено угодою про Асоціацію з точки зору реформування цієї сфери. Найближчим часом ця ситуація буде змінюватися, проект постанови вже є на розгляді уряду, і наступного року ми плануємо запуск нової системи моніторингу. Аналогічна ситуація стосується повітря.

Як зміниться моніторинг річок?

Змінюватися буде майже все.

Перше – те, які речовини ми будемо аналізувати. Хочемо визначити чіткий перелік тих речовин, які потрібно моніторити обов’язково, і алгоритм їх визначення, якщо є якась загроза, і вони перевищують встановлені межі. І те, як встановлюються ці межі, також буде регулюватися законодавством.

Друге – це хто буде проводити моніторинг. Якісь пункти ніхто не досліджував, якісь – декілька органів. І склалась така ситуація: нам треба знати дані, і в результаті отримуємо дані від різних органів, незрозуміло за якою методологією, немає системи сертифікації лабораторії, незрозуміло, як ці організації вимірюють показники… Тому на ці дані інколи дуже складно посилатися.

Третє – це одиниці, в яких буде вимірюватися показники. Є така жартівлива фраза, що «в ЄС все вимірюється у грамах, а в Україні – в кілограмах». І вона дуже добре ілюструє ситуацію. Якщо ви поміряєте 900 грам, то система вам покаже нуль, бо ж починає вимірювати з кілограму. Але коли ви поміряєте концентрацію речовин у цих 900 грамах, виявиться що забруднення доволі велике. Тож будуть чітко визначені одиниці вимірювання, і вони відповідатимуть європейським стандартам.

І четверте – сама регулярність вимірювання. Щоб усі дані можна було систематично порівнювати і робити аргументовані висновки про екологічний стан.

Чого досягло Міністерство екології та природних ресурсів України за останні два роки?

Законодавча база. Перше – це прийняті Закон про оцінку впливу на довкілля і Закон про стратегічну екологічну оцінку.
Перший закон був прийнятий у грудні минулого року, ми вже маємо практику перших місяців. Оцінка впливу на довкілля аналізує конкретний вид діяльності. Наприклад, ти вирішив побудувати фабрику. У такому разі необхідно оцінити наслідки для довкілля, проаналізувати технології, які плануються використовувати під час будівництва. Варто зазначити, що реалізація закону йде абсолютно по графіку. Зрозуміло, що не без труднощів, бо деякому бізнесу важко адаптуватися до нових європейських правил, але все ж таки.

Другий Закон – про стратегічну екологічну оцінку – прийнятий у березні цього року і на початку жовтня набере чинності. Цей закон по суті схожий на попередній, але стосується державних планів, програм, стратегій тощо.

Питання води. За останні два роки відбувся значний прогрес у цьому секторі екології. Ми почали впроваджувати водну рамкову директиву ЄС. У результаті впровадження змінюються система управляння водними ресурсами. Якщо раніше в Україні кожний район управляв своєю частиною ріки, і часто виходили такі ситуації, наче ви стараєтесь щось прибрати, а безвідповідальний «сусід зверху» усі ваші старання нівелює. Тепер відбувається перехід до інтегрованого управління водними ресурсами, коли у басейні річки є один координуючий орган, при ньому будуть створюватися так звані «басейнові ради», у які будуть входити усі водокористувачі: від промисловості, сільського господарства, водоканали, урядові організації… І там буде прийматися рішення стосовно водокористування у басейні відповідної ріки. Я закликаю громадськість активно слідкувати за цим процесом і долучатися до нього, бо «басейні ради» мають стати реально діючими платформами для узгодження рішень.

річка

Друге – позитивні зміни у системі моніторингу, про яку я казав раніше.

І третій аспект – це зміна елементів управління. Зараз усе розкидано: центральний рівень, місцевий рівень – і немає потрібної координації дій. Відтепер нова система моніторингу покаже відповідний екологічний стан, а далі потрібно визначити, що треба робити. І в ЄС для цього також існує відповідний інструмент – план управління річковим басейном. Це великий, ґрунтовний документ, який включає опис стану ріки, які найбільші тиски на неї (хто її забруднює), яким чином, інші характеристики. І чітко прописуються заходи, які потрібно робити у першу чергу для якісного вирішення проблеми.

цитата Миколи Кузьо

Зміна клімату. Україна – одна з перших країн, які ратифікували Паризьку кліматичну угоду, і ми активно рухаємся в її впровадженні. Ми прийняли Концепцію кліматичної політики в Україні та впроваджуємо відповідний план заходів з її реалізації. На сьогодні в уряді на розгляді знаходиться Стратегія низьковуглецевого розвитку України, в якій до 2050 року на базі наукових моделей порахували варіанти розвитку екології України та процес скорочення викидів вуглецевого газу. І ці моделі, розроблені за участі Академії наук України демонструють, що ми можемо зменшити викиди вуглецевого газу набагато сильніше, ніж прописано у наших цілях. Це хороший стимул для модернізації економіки.

Впровадження інтегрованого дозволу на промислові викиди. Йдеться про те, що найбільші забруднювачі вже не будуть отримувати окремі дозволи на викиди, відходи тощо. Це буде один інтегрований дозвіл, під час видачі якого буде обраховуватися кумулятивний вплив на довкілля великого забруднювача.

оленя

Охорона природи. Тут йдеться про охорону видів флори та фауни безпосередньо. Наразі є суспільна дискусія, яку ми винесли на громадське обговорення законопроект «Про смарагдову мережу». У ньому йдеться про впровадження Пташиної та Оселищної директив ЄС. Цей інструмент є доповненням парка чи заказників, які зараз існують в Україні, і впроваджуватися буде згідно європейської логіки. Це надзвичайно важливий законопроект, який дозволить зберігати природу.

Також законопроект «Про смарагдову мережу» впроваджує Бернську Конвенцію про охорону дикої флори та фауни. Україна є учасником цієї конвенції дуже багато років, але при цьому досі не існує чітких інструментів впровадження цієї конвенції. За минулий рік нам вдалося визначити 271 об’єктів, які мають підпадати під охорону. Але самого режиму законодавчої системи їхнього впровадження немає.

Як українці ставляться до проблем екології?

Варто мати на увазі те, що відповіді часто залежать від постановки питання. Якщо питання більш загальне – маємо одну цифру, якщо більш конкретне – іншу. Наприклад, якщо ви спитаєте про те, чи є важливою проблема управління відходами, то 80% людей вам скажуть, що важлива, а 49% – скажуть, що вона надзвичайно важлива. Це пов’язано з тим, що ця тема активно дискутувалася останніми роками через трагедію у Львові.

За останні два роки значно збільшилась громадянська активність у питаннях екології. Не настільки, як би хотілося, тому що питання довкілля та клімату в Європі та на Заході загалом – у топ-3 суспільно-політичних тем, але позитивні зрушення відчутні.

770

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: