Метро — це… 60 років Київському метрополітену
Більше, ніж поїзди і лінії. У першу чергу, це люди та їхні історії.
Ілюстрація Олександра Грехова для "Рубрики"
Важко уявити Київ без метро. Червона, синя, зелена гілки (а ще Троєщинська — легенди про неї передаються з покоління в покоління, і продовження зеленої гілки на Виноградар — новий персонаж київських метро-міфів) — справжні артерії міста. 6 листопада цього року київському метрополітену виповнюється 60 років. Його ровесники — Колін Ферт, Жан-Клод Ван Дамм, Тильда Суінтон, Шон Пенн, Антоніо Бандерас, Джуліанна Мур, Г'ю Грант. Уявляєте?
Київський метрополітен ще такий молодий — для порівняння, Києву — понад півтори тисячі років, а місто без нього — ну просто неможливе (згадайте про безкінечні затори на дорогах або сумнозвісний випадок, коли у 2014 році під час Революції Гідності тодішній в.о. мера Попов припинив роботу метрополітену, і місто пірнуло в колапс).
Ми ж вирішили згадати все, за що любимо київський метрополітен, адже метро — це…
… стабільність у наші мінливі дні
О так! Коли не знаєш, що буде завтра, можеш принаймні бути певен: близько шостої ранку відкриються станції, між ними рушать поїзди і курсуватимуть так до вечора. У вагонах звичний всім голос буде оголошувати наступну станцію і попереджати про забуті речі, а машиністи час від часу сигналитимуть собі у темних тунелях, щоби всі у вагонах підстрибували від несподіванки і просиналися — працює часом краще за каву!
А найпершими станціями, з яких усе почалося, були станції Хрещатик, Університет, Вокзальна і Дніпро. За шістдесят років роботи Київський метрополітен перевіз понад 18,5 млрд пасажирів — це більше, ніж втричі більше за все населення Землі.
… і певні зміни теж
Так-так. Це я на вас дивлюся, жетончики (зелені, а потім сині, а потім знов зелені, а тоді — зовсім ніяких, лише ті, що загубилися у кишенях минулорічного пальта). А ще на вас, буремні весняні карантинні дні із зачиненими дверима метрополітену. (Сподіваємося, аж такого більше не буде). А ще ж ніхто не відміняв щоденні несподіванки на кшталт "замінованих" станцій (нехай це слово завжди так і лишається у лапках!) та інші перипетії. І все ж любити — так любити зі всіма сюрпризами. Така вже вона, любов.
Спочатку жетони взагалі були металевими. У 1994 році їх замінили на пластмасові блакитного кольору, тоді у 2000 — на зелені, ще за 8 років – знов на блакитні, а у 2015 повернулися до зелених. А з 1 квітня 2020 року жетони було остаточно виведено з обігу. Тепер залишилися безконтактна оплата, картки і разові паперові квитки.
… не притулятися
Не притулятися до дверей, не притулятися до людей… Особливо в умовах пандемії! Звісно, що у час пік і не таке доводиться робити з дверима та людьми навколо, але краще все ж утримуватися від притуляння 😉 Тому іноді метро – це ще і бунт, коли притуляєшся попри "не притулятися".
Один вагон метро, до речі, може вмістити аж до 330 пасажирів.
… зачитатися і вийти не на своїй станції
Знайомо? Коли піднімаєш голову від книжки — а наступна станція вже "Хрещатик", коли тобі треба було на "Арсенальну". Тоді треба зробити сердитий на себе вигляд, але насправді трошки зрадіти всередині — можна встигнути ще дочитати розділ!
Наразі київський метрополітен нараховує 52 станції. А ще три "санції-привиди" -Львівська Брама, Теличка та Герцена-Загоровська.
… залетіти у поїзд, що їде у протилежний бік
З ким не бувало — навіть найдавніший житель Києва було-не-було, але припускався цієї помилки. Добре, що знову можна почитати, дослухати подкаст, пограти у ту гру на телефоні, а чи ж бо додивитися серію серіалу.
Максимальна швидкість поїзда метро в Києві — 80 км/год. Та здебільшого їхня швидкість становить 60 км/год.
… інтернет!
Пам'ятаєте ті часи, коли в метро інтернет не ловив зовсім? Вони вже в минулому! Тепер 4G є майже на всіх станціях, що робить перегляд тієї серії серіалу ще простішим. Ну, і переписки у дусі "буду за п'ять хвилин" або "я на Золотих" теж.
Навесні 2020 у київському метро завдяки операторам мобільного зв'язку Київстар, Vodafone і Lifecell з'явився зв'язок 4G. А вже з 28 жовтня 2020 4G зв'язок став доступний на всіх станціях метрополітену крім станції Теремки.
… стояти у напрямку руху
Це коли ти дивишся вперед і вгору хай там що! Добре все ж знати, що якщо дуже треба сходи нагору – у місті завжди знайдуться ті, що не лише виведуть на світло, але і піднімуть вас до нього самі. До речі, про світло…
Усього у київському метро 122 ескалатори — є з чого обирати! А найдовшим з них є ескалатор на станції Хрещатик.
… світло в кінці тунелю
Те ж саме! Терміново потрібно вийти з чорної смуги?
Найбільше часу займе подорож між станціями "Видубичі" до "Славутич" — 6 хвилин на 3 км 46 м. Найменше – між станціями "Театральна" та "Хрещатик" — 766 м за 1 хвилину 50 секунд.
… бідкатися і грозитися пересісти у машину
Усі ми це робили, робимо, і багато хто навіть переходить до наступного кроку — втілює свої погрози у реальність і пересідає на власний транспорт. Це життя. (А в ньому і так часто повно людей, яких ми не дуже воліли б бачити – люди в метро іноді можуть бути просто занадто для когось). Але все ж, навіть ті, хто пересів у власні автомобілі, все одно повертаються до глибоких наших підземель.
… потім у критичну мить все одно вибрати метро
Особливо коли запізнюєшся. І їхати всього п'ять хвилин. І зустрітися домовилися біля метро. І мости знову стоять. Ой…
До речі, у 2019 році затори в Києві визнали одними з найгірших у світі. Тож часто метро дійсно може стати в нагоді і найзатятішим автомобілістам.
… маски і рукавички
Які реалії, таке й метро. А якщо серйозно, то зараз і правда вже дико уявляти вагон метро, повний людей без масок. Аж дрижаки взяли! А вас? Отож-бо! Одягайте маски, вдягайте рукавички, хапайте з собою санітайзер – і ваша подорож стане ще безпечнішою.
… плутатися у переході між Майданом Незалежності та Хрещатиком
Трапляється з найкращими з нас. Хоча… Дамблдор, здається, мав родимку у формі карти лондонського метрополітену. Може, комусь пощастило із картою переходів між Майданом і Хрещатиком 😉
… п'ятихвилинки-закоханості
Ви зустрілися поглядами, усміхнулися одне одному, трошки замріялися — і так до наступної станції. Можливо, ви ніколи більше не побачитеся, але ці п'ять хвилин були чудові. Вибач, справа не в тобі, а в мені. Це моя станція, бувай.
До речі, про закоханості. Багато де цілуватися у метро заборонено. В Україні ж таких правил немає — лиш будьте чуйними до людей навколо.
… усміхнутися незнайомцю просто так
Це ж так просто! Варто це робити частіше. У метро для цього умови ідеальні – навколо вас люди, здебільшого незнайомці, вам кудись треба дивитися — не все ж на їхнє взуття! Подивіться їм в очі і усміхніться. Нехай маска не стає вам на заваді — очі теж усміхаються, якщо посміхатися щиро! (Тільки не перестарайтеся, ви не маєте при цьому виглядати застрашливо).
… не забувати своїх речей
Хто б вам ще так часто про це нагадував! (Хіба анекдотична якась вчителька зі своїм "а голову не забув?" років з триста тому).
Але на випадок, якщо все ж щось забудете — у київському метрополітені працює бюро знахідок. Люди у метро гублять, як виявляється, усе: від телефонів до черевиків.
… обмежувальні лінії
Коли тобі не треба покидати зону комфорту, бо безпека – передусім.
… коли поспішаєш на першу пару
І вперше розумієш значення слів "година пік".
… біжиш стрімголов
Щоби встигнути на останній потяг після концерту.
… поїзд далі не їде
Звільніть будь-ласка вагони.
… коли сумуєш за ним
Проводячи карантинні дні вдома.
Метро — це серцебиття Києва.
