Подорож, а не пункт призначення: яка модель здатна змінити українські міста

У чому проблема?

Сучасні міста вже тривалий час борються з викликами, до яких вони не були пристосовані. Це гальмує їхній розвиток і знижує комфорт життя містян. Мегаполіси потерпають від перевантаженості, транспортного колапсу, нестачі доступного житла та деградації інфраструктури. А малі міста — від дефіциту робочих місць, освітніх і культурних можливостей, депопуляції.

На це накладаються наслідки кліматичної кризи. Літо 2024 року стало найспекотнішим за всю історію спостережень. Викиди від викопного палива досягли пікових значень, а наслідки екстремальних погодних явищ, як-от затоплення, урагани, тропічні циклони, вартують світовій економіці сотні мільярдів доларів щороку. У містах ці виклики проявляються найбільш гостро. Конференція ООН зі зміни клімату (COP29) закликала уряди проводити негайні та радикальні заходи для протидії наслідкам змін клімату. Це стосується як рішень на міжнародному, так і локальному рівнях.

Деякі великі міста вже успішно запроваджують передові рішення. Наприклад, Барселона імплементувала інноваційну концепцію "суперблоків" – районів з обмеженим автомобільним рухом, збільшенням зелених насаджень та розвитком велоінфраструктури. Амстердам став одним з перших у розвитку велосипедної інфраструктури, зменшив залежність від авто та покращив мобільність у місті. Копенгаген інвестує у відновлювальні джерела енергії та енергоефективність будівель, аби стати вуглецево-нейтральною столицею. Париж запроваджує план "15-хвилинного міста", де всі необхідні послуги доступні в межах 15-хвилинної прогулянки чи поїздки на велосипеді. Стокгольм поєднує економічне зростання зі зменшенням викидів CO2. Місто планує повністю відмовитися від викопного палива до 2040 року.

Приклади вище є лише частково релевантними для України. Ці міста діяли в умовах стабільності та могли використати багаторічне стратегічне планування. Українські міста потребують іншого підходу, який можна втілювати з урахуванням викликів великої війни, невизначеності та постійних змін.

Яке рішення?

"Портфоліо" підхід розглядає місто як складну систему взаємопов'язаних елементів. Замість ізольованих рішень він передбачає створення системи взаємопов'язаних проєктів, які враховують ризики й працюють на спільну мету. Розпочати діяльність в межах "портфоліо" в Україні допомогла команда нідерландської організації CHORA Foundation.

В основі "портфоліо" підходу лежить керування ризиками та максимізація результату. Як фінансовий інвестор не вкладає всі гроші в акції однієї компанії, так і міста не повинні покладатися на єдине рішення для розв'язання своїх проблем. Розробляючи портфоліо напрямів трансформацій (опцій), міста можуть розподілити ризики, підвищити стійкість та створити синергію між різними сферами міського життя.

"Портфоліо" підхід (також зустрічається як "портфельний") – тестується в Україні в межах ініціативи "Мери за економічне зростання" (M4EG), яку з 2021 року реалізовує Програма розвитку ООН (ПРООН) за фінансування Європейського Союзу (ЄС). Її мета – допомогти громадам будувати інноваційні рішення, покращувати економічні можливості й розвивати міста. Загалом ініціатива реалізується в п'яти країнах Східного партнерства: Молдові, Грузії, Азербайджані, Вірменії та в Україні.

Як це працює?

Мустафа Саіт-Аметов, керівник програми з розвитку регіонів ПРООН в Україні, наводить просту аналогію на прикладі подорожі, щоб краще зрозуміти як працює цей підхід. Спланувати подорож із Тернополя до Миколаєва – нескладне завдання. Але уявімо, що це XVII століття. Тернопіль має іншу назву та належить Речі Посполитій, а Миколаєва ще не існує. Від пункту призначення подорожнього відділяє Дике поле.

Мустафа Саіт-Аметов, керівник програми з розвитку регіонів ПРООН в Україні

Є багато невідомих, які не дають підготувати чіткий план дій. План подорожі неможливо скласти заздалегідь, оскільки рівень невизначеності є надто високим, отже доведеться адаптуватися до обставин у процесі. Саме так працює "портфоліо" підхід. Ми готуємось до тривалої подорожі та навчання в процесі, а не плануємо одразу дістатися до пункту призначення. 

Генеральна карта України французького військового інженера та картографа Гійома Левассера де Боплана, 1648 року

На початку розробки портфоліо громада може не мати чіткого визначення проблем чи розуміння шляхів їх розв'язання. Запускається кілька пілотних активностей, щоб побачити, які з них працюють. 

Реалізація портфоліо відбувається поетапно і передбачає зупинки на шляху. Це називається MEL (Monitoring, Evaluation and Learning) – моніторинг, оцінка та навчання. Такі зупинки дозволяють коригувати дії й адаптувати портфоліо до змін. 

"Портфоліо" підхід ефективний у трьох умовах:

• висока невизначеність;
• робота зі складними системами (наприклад, місто);
• необхідність комплексних рішень.

"Портфоліо" підхід не завжди виправданий, адже він складний, потребує більше дій, ресурсів та залучення. Однак він підходить українським містам у часи війни та повоєнний період. У більшості є висока невизначеність, багато ризиків, складні проблеми й вони потребують більш системного підходу. 

А це точно працює?

Україна запустила проєкт у 2021 році. Тоді провели конкурс та обрали два пілотних міста — Миколаїв і Тернопіль. Повномасштабне вторгнення загальмувало подальші процеси реалізації, але ненадовго. Вже у другій половині 2022 року, ПРООН звернулися до обраних міст щодо їхньої участі в проєкті. Тернопіль та Миколаїв підтвердили, що готові розробляти свої портфоліо. 

Щоправда, спочатку громади готували свої заявки на створення портфоліо, зокрема, для роботи з викликами пандемії COVID-19. Але гнучкість та адаптивність "портфоліо" підходу дозволила підлаштувати плани міст саме до воєнних і повоєнних реалій.

Миколаїв першим почав розробляти своє портфоліо. Міська адміністрація разом з громадою  та іншими стейкхолдерами визначили основні напрями розвитку місцевої економіки. Портфоліо Миколаєва сформували як "Шлях до блакитної економіки", що стало частиною прийнятого містом ще у 2017 році курсу до блакитної трансформації. У Миколаєві вже визначили та почали втілювати трансформації у п'яти напрямах. 

Три з них стосуються просторових перетворень та осучаснення відомих інфраструктурних об'єктів міста. Зокрема, ревіталізація суднобудівного заводу, створення Аквапорту – великого громадського простору із зонами для відпочинку. А два інші спрямовані на розвиток місцевої економіки. Місто запустило базу знань Blue Platform, щоб допомогти місцевим підприємствам впроваджувати стратегії блакитної та зеленої економіки за європейськими стандартами. А також впроваджує щорічну конференцію для співпраці з партнерами, які готові долучитися до відновлення міста. 

Проєкт Аквапорту Миколаєва (рендер) на р. Інгул, розроблений європейським архітектурним бюро One Works

Навесні 2024 року Тернопільська міська влада презентувала портфоліо "Зелене та комфортне місто Тернопіль" та визначила курс на зелену трансформацію. Це рішення, як і в Миколаєві, прийняли після спільних обговорень громади, представників муніципалітету та бізнесу. Спочатку у портфоліо заклали чотири проєкти, однак пізніше додали ще два. Усі проєкти приймали з урахуванням запитів і побажань містян. 

Серед проєктів запланували розробку стратегії розвитку міста з фокусом на зелені трансформації, створення терапевтичного саду в японському стилі, програми підтримки інноваційних проєктів малого бізнесу у сфері "зеленої" економіки, створення ЕкоХабу та інші. Ініціативи спрямовані на перехід до сталого й екологічно чистого міського розвитку та, як наслідок, зміцнення економіки та покращення якості життя містян. 

Будівництво терапевтичного саду в японському стилі в Тернополі

Війна – найскладніший та найбільший виклик для українських міст, але не єдиний. Завдяки інноваційним підходам, як "портфоліо" метод, міста можуть поступово переходити від стану виживання до стабільності й розвитку. Досвід Миколаєва та Тернополя може стати взірцем міських трансформацій в Україні.

Ініціатива "Мери за економічне зростання" (M4EG) створена для підтримки мерів та муніципалітетів у країнах Східного партнерства. Ініціатива допомагає запровадити нові підходи до розвитку міст, зокрема, їхнього економічного розвитку. А також пропонує ресурси, майданчик обміну досвідом та освітні можливості.

У межах цієї ініціативи формується мережа муніципалітетів (громад), до якої приєдналося вже понад 200 міст та громад з України. Загалом мережа налічує понад 400 учасників з країн Східного партнерства. Міста, які приєднувалися до мережі, взяли на себе зобов'язання розробити Плани місцевого економічного розвитку (ПМЕР). Натомість ініціатива пропонує методологію, експертну підтримку, доступ до навчальних курсів, майданчики для комунікації між членами мережі, та можливість брати участь у грантових конкурсах.

Реклама