Загарбати або знищити: 18 пам’яток української архітектури, які зруйнувала росія

У Міністерстві культури та інформполітики підрахували: за період з 24 лютого 2022 по 25 червня 2023 пошкоджено або зруйновані 664 об'єкти культурної спадщини України. З них пам'ятки архітектури — 211 об'єктів, архітектури й містобудування — 186, історії — 179, історії монументального мистецтва — 18, містобудування і монументального мистецтва — 17, археології — 16. 

На їхню відбудову знадобиться приблизно 100 млрд доларів США. Але за словами заступниці міністра культури та інформаційної політики України Галини Григоренко, насправді це все те, що неможливо просто так відновити чи порахувати у квадратних метрах, тоннах бетону, цегли чи скла. Наші пам'ятки — це те, що зберігає нашу пам'ять, що формує нашу ідентичність, допомагає нам бути суспільством, відрізняти себе від інших національностей та інших країн.

Статистика втрат українського культурного фонду ще не раз буде змінюватися. Адже обстріли українських міст не припиняються. Крім того, інформація щодо стану пам'яток на тимчасово окупованих територіях наразі в повному обсязі недоступна. У МКІП відзначають, повну картину ми зможемо побачити тільки після завершення війни. Станом на сьогодні Україна може лише фіксувати пошкоджені історичні та архітектурні памʼятки. Обстежувати та максимально документувати всі руйнування та збитки. Розраховувати вартості відбудови. Залучати у ці процеси міжнародні організації та закордонних партнерів.

А ще — голосно говорити про всі ті злочини, які чинить на українській землі кремлівський режим. Світ повинен розуміти, що любов росії до культури та духовності — це міф. Систематичне знищення культурних пам'яток російськими окупантами свідчить — Україна воює з країною варварів.

23 липня росія здійснила один з наймасованіших ракетних ударів по Одесі: терористи випустили по місту 19 крилатих та балістичних ракет. Внаслідок атаки зруйновано Спасо-Преображенський собор, який є об'єктом спадщини ЮНЕСКО. Російська ракета влучила прямо у центральний вівтар собору. Частково зруйновано будівлю храму, перекриття трьох нижніх поверхів, сильно пошкоджено внутрішнє оздоблення та ікони, повністю знищені службові приміщення. У храмі виникла пожежа, а його охоронець отримав поранення. За повідомленнями Одеської міської ради, одна зі стін собору має нестабільне положення і може обвалитися в будь-який момент. 

Окрім Спасо-Преображенського собору, ударами 23 липня у середмісті Одеси була понівечена велика кількість житлових будинків та архітектурних пам'яток. 

Одна з них — особняк графа Толстого, зведений у 1830 році за проєктом архітекторів Франческо Боффо і Джорджо Торрічеллі, в якому знаходилася обласна організація профспілки працівників освіти й науки України "Одеський будинок вчених". Ракетний удар пошкодив всі зали та приміщення всередині Будинку вчених: через вибух вилетіли вікна та всі старовинні вітражі, часткова провалилась стеля, зазнали пошкоджень меблі, ліпнина, оздоблення тощо. 

Загалом Міністерство культури та інформполітики зафіксувало пошкодження 29 будинків-пам'яток архітектури. При цьому в російському міноборони брехливо заявили, що завдали удару по об'єктах, "де готувалися терористичні акти проти рф із застосуванням безекіпажних катерів", а на самих цих об'єктах "перебували іноземні найманці".

Терористичний акт рф проти головної святині Одеси, що ніяким чином не була повʼязана з військовими обʼєктами, та навколишніх будинків історичного центру міста, де працювали та жили цивільні одесити, став символом руйнувань архітектурних памʼяток України. Проте нищити нашу культурну спадщину російські окупанти почали буквально з першого дня повномасштабного вторгнення.

Вже 25 лютого 2022, на другий день повномасштабної війни, в результаті ракетного обстрілу в Чернігові палало управління Служби безпеки України. Воно розташовувалося у будівлі, зведеній у 1904 році для Чернігівського окружного суду. Внаслідок попадання двох ракет по будівлі СБУ, що є пам'яткою історії місцевого значення, від споруди лишилися обгорілі стіни. Крім того, вогонь повністю знищив архів Служби безпеки. Тут зберігалися значні масиви документальних матеріалів: близько 13 тисяч розсекречених справ репресованих українців та документи радянської спецслужби — накази, листування, особові та агентурні справи ХХ століття.

Також в Чернігові окупанти знищили будинок Василя Тарновського, пам'ятку національного значення. У цій історичній будівлі розташовувався заснований у 1896 році Музей українських старожитностей, згодом Чернігівський історичний музей, а з 1980-го — бібліотека для юнацтва. Будинок Тарновського пережив обстріли у 1918 та 1919 роках. Вцілів у Другу світову війну під бомбами німецьких нацистів. Але прийшла кремлівська орда і вщент зруйнувала цю будівлю — пам'ятку архітектури XIX століття. 

Садиба Кеніга, збудована у 1726 році — комплексна пам'ятка історії та архітектури національного значення в Тростянці Сумської області. У садибі були краєзнавчий музей, картинна галерея і музей шоколаду. Відступаючи від Сумщини у квітні 2022, армія рф підпалила головну будівлю садиби. Окрім того, внаслідок обстрілу постраждало праве крило будівлі, де перебувала краєзнавча експозиція. На щастя музейні фонди вдалося врятувати, але для відновлення зруйнованої росіянами Садиби Кеніга необхідно понад 67 мільйонів гривень.

Не пережила російської навали ще одна старовинна споруда міста Тростянець — магазин купця Ф. Курила (1908 рік), яка є найцікавішою в архітектурно-художньому плані споруд торговельного призначення ХХ ст. на Сумщині. Внаслідок російського обстрілу частково знищено фасади та дах пам'ятки архітектури місцевого значення.

У Харківській області з початку великої війни росіяни зруйнували та пошкодили понад 100 архітектурних пам'яток. Деякі з них у такому стані, що можуть не дожити до відбудови. На фото вище — 190-річний будинок на Полтавському шляху. Цей двоповерховий садибний будинок у стилі класицизму з великими вікнами другого поверху, балконом, чотириколонним портиком та медальйонами по фасаду обов'язково вказували на всіх планах Харкова першої половини XIX століття. Будівля добре збереглася і до наших днів, однак в ніч на 6 липня 2022 її зруйнували росіяни. Ворожа ракета розтрощила майже всю покрівлю, міжповерхові перекриття, стіни, пошкодила всі комунікаційні мережі. 

Через три тижні внаслідок ракетного обстрілу із зенітно-ракетного комплексу С-300 в центрі Харкова постраждав один із корпусів Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка. Від ракетного удару на території університету утворилася вирва 10 на 12 метрів, а історична будівля навчального закладу була частково зруйнована. Також через вибух майже у всій будівлі повилітали вікна.

Понівечена армією рф будівля університету, збудована за проєктом архітектора К. О. Толкунова в 1877 році, є зразком романо-готичного стилю та пам'яткою архітектури місцевого значення.

У селі Сковородинівка на Харківщині внаслідок прямого влучання російської ракети знищено Національний музей Григорія Сковороди. Це був маєток XVIII століття, у якому останні роки свого життя працював та біля якого був похований відомий український письменник та філософ. Тут зберігалися видання творів Сковороди, етнографічні предмети, картини й графічні роботи, пов'язані зі Сковородою, а також деякі особисті речі філософа.

У ніч проти 7 травня 2022 снаряд російських терористів влетів прямо під дах будівлі — спалахнула пожежа, вогонь охопив усі приміщення музею. Колекція вціліла — її перемістили у безпечне місце раніше, а от на відновлення самого музею необхідно зібрати понад 112 мільйонів гривень. Якщо ви хочете стати патроном закладу чи пожертвувати суму на відновлення музею, це можна зробити тут.

До переліку пам'яток Харківщини, які зруйнувала за час повномасштабного вторгнення рф, внесли й будівлю колишнього Реального училища 1882 року, місто Ізюм. Донедавна в ній розміщувався Ізюмський ліцей № 4. Цей будинок став п'ятисотим об'єктом культурної спадщини, який зруйнували в Україні російські окупанти. 

Київ — одне з найзахищеніших міст в Україні, але і тут через обстріли росіян страждають пам'ятки архітектури. 10 жовтня 2022 дві ворожі ракети впали у самому центрі столиці, у Шевченківському районі. В епіцентрі вибуху опинився і Київський міський Будинок Вчителя — унікальна триповерхова будівля в архітектурно-художніх формах неокласицизму, збудована у 1901 році за проєктом архітектора Альошина.

Внаслідок вибуху ракети у скляному куполі пам'ятника культурної спадщини України національного значення вибито десятки вікон. Загальна площа втраченого скла склала понад 550 квадратних метрів, без урахування конструкцій купола та двох вітражів світлової стелі. Як зазначили в Департаменті культури КМДА, подібних пошкоджень столичні заклади культури не зазнавали навіть у часи Другої Світової війни.

Сьогодні з тимчасово окупованого лівого берега російські війська щодня обстрілюють Херсон. Найбільше від їхніх ударів страждає історична частина міста. Зокрема пошкоджень зазнала одна з найкрасивіших старих споруд Херсона  — будинок перуанських купців. Ця будівля унікальна своїм архітектурним рішенням, вона має форму обтічного корабля, а її фасад прикрашають індіанські малюнки та письмена. 

На початку XXI століття фасад будинку був відремонтований, та російські снаряди звели нанівець старання реставраторів. У будинку перуанських купців вибиті вікна, понівечені стіни та втрачена частина екзотичної для України орнаментації.

10 квітня 2023 в Херсоні внаслідок ворожого обстрілу пошкоджено іншу пам'ятку архітектури місцевого значення — будівлю Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка. Того самого, який росіяни пограбували восени 2022, відступаючи з міста. Тоді з колекції, яка складалася з майже 14 тисяч предметів, окупанти вивезли до окупованого Криму понад 11 тисяч експонатів: колекції іконопису XVII-XX століть, українського живопису XIX-XX століть, роботи сучасних митців. Херсонський художній музей дивом не постраждав від підтоплення через підрив військовими рф Каховської ГЕС — вода зупинилася за 250 метрів від будівлі музею, але його понівечили російські снаряди.

У Запорізькій області зафіксовано пошкодження чи руйнацію 33 памʼяток. Число не кінцеве — точну кількість втрат ми дізнаємося лише після деокупації області.

З того, що вже зафіксовано українськими правоохоронцями, внаслідок ракетного обстрілу постраждали фасади, вікна та покрівля пам'яток архітектури місцевого значення — старого залізничного вокзалу "Запоріжжя-друге" ("Будинок Катерининської залізниці"), збудованого у 1904 році; старовинної будівлі головного корпусу санаторію-профілакторію заводу "Дніпроспецсталь", збудованого у 1930-50 роках.

У будинку Янцена, розташованому у місті Оріхів, пошкоджено фасади та покрівлю. В Гуляйполі пошкоджені чотири історичні та культурні об'єкти — Прибутковий будинок, Садибний будинок Мєлєшкових, Синагога, Церква св. Тихона Задонського.

Ще на початку війни, у березні 2022, російські окупанти розтрощили відомий замок-палац "Садиба Попова" у місті Василівка — єдину у регіоні замкову споруду. Цей палац збудували у 1894 році. Він є пам'яткою архітектури XIX століття, у ньому працює музей-заповідник. Військові викрали все цінне майно, розбили оргтехніку, вибили всі двері, побили вікна. Вкрали навіть раритетний мармуровий унітаз. Співробітники музею розповідають: вперше цей унітаз вкрали ще більшовики. Згодом хтось із нащадків крадіїв повернув експонат до музею. І от знову ним спокусилися російські загарбники.

У ніч на 6 липня 2023 росія здійснила наймасовіший ракетний удар по цивільній інфраструктурі Львова від початку повномасштабної війни. Окупанти запустили по місту 10 ракет, з яких наші захисники збили сім, проте від удару постраждав історичний район — буферна зона об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Львів — Ансамбль історичного центру". Наразі Львівська міська рада проводить переговори з ЮНЕСКО, яка допоможе відбудувати будинки — пам'ятки історичної спадщини, що зруйнувала російська ракета.

Статистика втрат архітектурних пам'яток на тимчасово окупованих росіянами територіях України наразі відсутня, але найбільш кричущі випадки вже стали відомі усьому світові.

1 травня 2022 після прицільного обстрілу російськими військами почалася пожежа в 100-річній Лисичанській гімназії. Будівля гімназії входить до ансамблю Бельгійської архітектурної спадщини Лисичанська, її збудували наприкінці ХIX століття. Гімназія, яка до війни входила до 100 найкращих шкіл країни, пережила дві світові війни та бої за місто у 2014 році, однак російське воєнне вторгнення 2022 року стало для пам'ятки архітектури фатальним. 

Про трагедію Донецького академічного обласного драматичного театру в Маріуполі, де переховувалися понад тисячу людей, знають всі. Театр також є пам'яткою архітектури, історії та монументального мистецтва. Його збудували в 1956—1960 роках. 16 березня 2022 в театр влучила російська бомба, практично повністю його зруйнувавши. Під його руїнами загинули сотні маріупольців. Зараз залишки театру окупаційна "влада" прикрила банерами з портретами російських письменників, сподіваючись приховати за ними сліди власних злочинів.

Розказати про всі пошкоджені або зруйновані армією рф архітектурні та історичні пам'ятки України в одному матеріалі неможливо — їхня кількість перевищує кілька сотень.  Для того, щоб можна було наочно побачити масштаби руйнувань, яких зазнали українські культурні пам'ятки, Український культурний фонд створив інтерактивну "Мапу культурних втрат". 

А Міністерство культури та інформаційної політики запустило спеціальний портал, на якому можна повідомити про руйнування.