Від адаптації до кліматичних змін до просування інклюзії в театрах — українці продовжують відстоювати своє право на гідне й вільне майбутнє. Та, звісно ж, воно починається вже сьогодні — і з найменших змін. Розповідаємо про змінотворців, які вже зараз впроваджують їх у своїх громадах та спільнотах.
До повномасштабного вторгнення росії у 2022 році кількість ветеранів АТО та ООС збільшувалася поступово. Держава та неурядові інституції так само крок за кроком нарощували спроможності — аби виявляти та розв'язувати потреби та проблеми, які у звичайному житті переслідують вчорашніх воїнів. Сьогодні ж ці процеси значно прискорилися — відтак, з'явилися й нові виклики. Адже найближчим часом, як прогнозує Міністерство у справах ветеранів, масив громадян, які потребуватимуть різнорідної допомоги — а це як колишні військовослужбовці, так і родини загиблих Героїв — зросте кратно, щонайменше до 4-5 мільйонів осіб.
Одним з ефективних рішень проблеми, з якою може зіткнутися сектор соціальної опіки, є розвиток локальних вже існуючих ініціатив до розмірів певної мережі. Приміром, як це відбувається вже у знаного в Україні та поза нею бренду ветеранських просторів Veteran Hub. "Рубрика" розповідає про діяльність вінницького хабу у матеріалі за посиланням.
Війна загострила екологічні проблеми всього світу. Та, звісно, українці хвилюються найбільше, адже неясно, якою буде післявоєнна Україна. Чи впорається природа з наслідками російської навали, яка робить все, щоб перетворити Україну на випалену землю? Чи вдасться українським містам і селам загоїти всі ці страшні та болючі рани?
Шукати відповіді на ці питання потрібно вже, не чекаючи на закінчення війни — впевнені в запорізькій ГО "Екосенс". Тим паче, що тема "зеленого" відновлення — це не тільки про екологію, а й про відбудову чистого і захищеного середовища, безпеку та енергетичну незалежність. Про те, чого організації вже вдалося досягнути, й те, що ще попереду, — читайте тут.
Ремонт будинку у Ківерцях. Фото: Garde Consulting для НЕФКО
Внаслідок бойових дій та російських ракетних обстрілів зруйновані десятки тисяч житлових та інфраструктурних обʼєктів, значно пошкоджено системи електро-, тепло- та водопостачання. Мільйони людей залишилися без захисту та даху над головою. Своєю чергою, громади, які приймали та продовжують приймати внутрішньо переміщених осіб, мусять шукати нові рішення, аби надати переселенцям прихисток.
І вони їх знаходять. Так, у десятьох українських містах уже втілюють програму з реконструкції, що допоможе створити нове екологічне житло для переселенців на місці незатребуваних комунальних будівель. Про те, як працює рішення — у нашому матеріалі.
Щодня окупанти обстрілюють мирних українців. Найбільших руйнувань цивільної інфраструктури зазнають прифронтові території. А першими страждають вікна. Розбите скло, вивернуті рами, чорні провалля на посічених уламками снарядів стінах — так зараз виглядає величезна кількість будинків у Запорізькій, Херсонській, Харківській, Сумській областях. Заміна потрощених вікон на нові людям часто не по кишені — за минулий рік ціни на пластикові вікна збільшилися на 80%.
Допомогти українцям відновлювати будівлі, зруйновані російськими окупантами, вирішили волонтери з Варшави. Уже понад рік вони збирають по всій Польщі вживані вікна і відправляють їх в Україну. Про роботу ініціативи "Рубрика" дізнавалася з перших вуст.
Питання енергозабезпечення в Україні напередодні нового опалювального сезону стоїть як ніколи гостро. Для прифронтових громад воно ще болючіше. Бериславська громада на Херсонщині — одна з них. Тут зруйновані високовольтні лінії електропередач, а через руйнування Каховської ГЕС пошкоджена газотранспортна система.
Та попри майже щоденні обстріли росіян, громада продовжує не лише функціонувати, а й шукати нові можливості. Напередодні опалювального сезону тут вирішили створити часткову альтернативу вугіллю та газу для опалення комунальних будівель використовувати місцеве біопаливо — солому. Про те, як втілювали це рішення, "Рубрика" розповідає тут.
Через військову агресію росії в Україні від бомбардувань та обстрілів постраждали 3758 українських закладів освіти. 363 з них росіяни перетворили на руїни. Школи — дуже важлива частина українських громад. Російські загарбники ж намагаються знищити якомога більше навчальних закладів.
Попри те, що війна ще триває, зруйновані та пошкоджені школи вже починають відбудовувати. До цієї великої роботи долучаються державні та приватні інституції, українські та закордонні фонди, волонтери та, звісно ж, самі жителі громад. Один із постраждалих навчальних закладів, в стінах якого невдовзі знов зможуть навчатися українські діти — ліцей у селі Лихачів, що на Чернігівщині. Відновити школу-мазанку, побудовану майже сто років тому, громаді допомагає благодійна організація БФ Сміливі. Як це працює — довідалась "Рубрика".
Війна рф проти України — не лише про руйнацію житла та інфраструктури. Під час повномасштабного вторгнення стало зрозуміло — ворог намагається знищити абсолютно все українське. Під час цієї війни багато українців усвідомили — ідентичність і самобутність є запорукою виживання нації. Знати та цінувати свою мову, історію та культурний спадок — важливо, як ніколи.
Рольова гра за "Кайдашевою сім'єю" та мафія за мотивами "Хіба ревуть воли як ясла повні" — такі ігри створили цьогоріч в Україні, щоб їхні учасники могли заново відкривати для себе класику української літератури. Засновниці проєкту кажуть, що, крім того, він може допомогти українцям і впоратися з викликами війни. Про те, як це працює, розповідає "Рубрика".
В умовах війни зберегти здоров'я — як фізичне, так і ментальне, стає однією з головних задач. Особливо потребують психологічного відновлення жінки та діти, які були змушені тікати від війни з окупованих та прифронтових територій. Ті, хто залишив свої домівки, розлучились з близькими чи втратили їх назавжди.
У Северинівській громаді на Вінниччині Громадська організація "Подільська агенція регіонального розвитку" спільно з БФ "Людина для людини" (People For People) другий рік поспіль організовує літній реабілітаційний табір для дітей та матерів ВПО. "Рубрика" розповідає, як допомагає це рішення.
У п'яти містах України нещодавно запрацювали Автошколи для людей з інвалідністю. Це проєкт від Міністерства внутрішніх справ у рамках загальнодержавної ініціативи Першої леді України Олени Зеленської "Без бар'єрів".
Перші студенти вже закінчили своє навчання у Дніпрі, Києві, Кам'янці-Подільському, Львові та Кропивницькому. Що було необхідно, аби запустити цю освітню програму, та з якими викликами борються керівники проєкту на місцях? Розкажемо у цьому тексті. Кореспондентка "Рубрики" побувала на практичному занятті дніпровської автошколи.
Сцена з вистави "Вечеря з диваком" у Рівненському облдраммузтеатрі. Фото: Анатолій Похилюк
Театральне мистецтво, яке зараз, під час війни, також може брати на себе роль певної терапії для українців, завжди було втіленням емоцій, краси та глибини людського досвіду. Проте, є одна група людей, для якої цей чудовий світ є практично недосяжним — це люди з порушеннями зору.
Справедливий доступ до культури та мистецтва — це одне з основних прав кожної людини. І тому дедалі більше мистецьких організацій починають шукати рішення для створення доступних та інклюзивних середовищ для незрячих глядачів.
Так, з початку літа в Україні реалізується проєкт "Запровадження послуги аудіоопису для осіб з порушеннями зору в обласних театрах Вінниці, Рівного та Хмельницького". Ініціатором проєкту, який підтримав Український культурний фонд, стала Агенція аудіоопису "Slovom". Про те, як працює ініціатива, чому вона на часі та як розвивати подібні проєкти й далі, "Рубрика" поговорила з керівником проєкту, аудіоописовим коментатором Любомиром Покотилом.
