Журналістика рішень працює: 10 найкращих статей “Рубрики” у лютому

Флагманами повоєнної відбудови стануть люди саме інженерних професій. На жаль, попри бажання стати корисними та творити майбутнє України, більшість учнів навіть не розглядають для себе можливість стати частиною інженерної спільноти, оскільки вважають, що не мають відповідних здібностей.

Рішення може полягати у впровадженні та розвитку STEM-освіти в українських школах. Цей напрям освіти, що об'єднує науку, техніку, інженерію та математику, не лише допоможе сформувати нове покоління фахівців для відновлення, а й створить освітню базу, яка відіграє ключову роль у подоланні викликів, які стоять перед нашою країною.

Популяризувати серед українських дітей інженерне мислення, допомогти вчителям занурити учнів у світ точних наук, дати школярам спробувати себе в технологіях та винахідництві, допомагає всеукраїнський проєкт "Інженерний тиждень", який з 2020 року реалізує громадська організація "Про.Про.Лаб". Сім днів в рамках січня та лютого цьогоріч виділили українські школи для розвитку STEM-навичок в учнях. Інженерний тиждень — це проєкт, який допомагає розвивати креативність, самостійність та винахідливість у школярах. "Рубрика" розповідає, як організаторам вдається робити його доступним навіть для найвіддаленіших шкіл та інклюзивним для учнів з особливими освітніми потребами.

Звідки взяти гроші на власний бізнес — одне з перших питань, що постає перед багатьма підприємцями, які лише починають свій шлях у бізнесі. Попри талант, ідеї та енергію, без фінансової підтримки стартап може так і залишитися лише на рівні концепції.

Сьогодні держава сконцентрована на підтримці малого та середнього бізнесу. З початку війни запроваджено кілька дієвих програм, завдяки яким молоді підприємці можуть стати на ноги, а чинні — розвивати свій бізнес. В першу чергу, це надання грантів та пільгове кредитування. Як це працює і які пропозиції будуть актуальними у 2024-му році, розповідає "Рубрика".

Через війну Україна переживає безпрецедентну кількість гуманітарних надзвичайних станів. Мільйони людей потребують термінової допомоги у сфері ментального здоров'я. Кожен другий українець почувається емоційно гірше, ніж три роки тому. При цьому в Україні діагностується лише 1 з 50 випадків порушення ментального здоров'я. Аби виправити ситуацію, тепер до надання психологічної допомоги почали залучати лікарів первинної ланки, зокрема — сімейних. Адже сімейний лікар є найближчим до пацієнта медиком, і звертатись до нього простіше та комфортніше. Для цього медики мають пройти спеціальні курси та укласти відповідну угоду з МОЗ. Як це працює зараз і чи вдале це рішення, розбиралась "Рубрика".

До війни на територію України припадало 35% біорізноманіття Європи. Але разом із людьми війна не щадить і українську природу — ракетні удари, пожежі та військова техніка забруднюють повітря, воду, землю. А від бойових дій страждають тварини та рослини.

На думку екологів, відновлення природи напряму залежить від того, як саме українці будуть ставитися до неї, коли почнуть відбудовувати країну після війни. Проте починати думати про це потрібно вже зараз.

У Краснокутській громаді, що на Харківщині, на території місцевого ліцею громадська організація "Green Art Tour" спільно з ГО "Українська природоохоронна група" створила простір біорізноманіття. Він став частиною руху популяризації екологічної освіти, природоорієнтованих рішень, волонтерства та громадянської науки. А для дітей — майданчиком для спілкування з природою та джерелом нових знань про неї. "Рубрика" розповідає про проєкт.

Століттями росія знищувала українські традиції й тяглість роду. Це триває і зараз — через війну, розвʼязану агресором, українці втрачають свої оселі, сімейні архіви та раритети, можливість займатися городництвом, садівництвом, відвідувати з дитинства знайомі річки, ставки, ліси. Разом із цим люди втрачають можливість вести узвичаєний спосіб життя, який ґрунтується на знаннях та практиках, що були отримані від батьків, дідусів, бабусь.

"Жива спадщина надає людям сили та стійкості, допомагає людям залишатися собою. Задача українців — попри всі проблеми та виклики війни, зберегти традиційні знання, вміння, практики. Це має значення не тільки для виживання нас як нації, а й несе значний потенціал для повоєнного відновлення України: як для розбудови спільнот та соціальної згуртованості, так і для фізичної відбудови з використанням локальних ресурсів", — впевнені у громадській організації "Культурний діалог".

Громадська організація вже втілює ці принципи на практиці. Так, у селі Чернещина Краснокутської громади Харківської області "Культурний діалог" разом із місцевими відновив занедбану хату-мазанку у проєкті із символічною назвою "HLYNA-hub". Тепер у столітній хаті діє "preKRASNOkut" — простір для спілкування та спільнотворення.

"Рубрика" розповідає, як проєкт об'єднав людей, які цінують спадщину й вірять у потенціал місцевих знань та вмінь.

До великої війни члени команди Української академії лідерства збирали власні бібліотеки й насолоджувалися заповненням своїх книжкових полиць. Але в умовах війни вирішили перетворити книги на допомогу для ЗСУ. 

Так народилася благодійна онлайн-книгарня "Книжкові сили України", де пожертва конвертується в подвійний донат. Одні віддають на користь армії свою книгу, а інші — гроші за неї. Кошти з продажів перераховують на рахунок благодійного фонду "Коммон гуд", який допомагає українським військовим. Із зібраних коштів волонтери купують та ремонтують дрони, а також направляють гроші на нагальні потреби військових. Більше про ініціативу — тут.

росія роками намагалася знищити українські святкові традиції. Різдво, Великдень чи будь-яке інше релігійне свято вважалося загрозою для радянської влади. Замість них на перший план виводили комсомольські святкування та Новий рік з Дідом Морозом і Снігурочкою — персонажами, які мали замінити українцям їхню культуру та асимілювати в російський культурний простір. 

Відновлення українських традицій та їхнє повернення у звичну рутину — важлива частина культурного розвитку України. Адже знищити пам'ять нації означає повністю викорінити її ідентичність.

"У молоді є багато сил та енергії, щоб поширювати традиції. Та й вертеп у виконанні студентів, які приїхали спеціально для цього, сприймається по-іншому — люди більше відкриваються, активніше долучаються. Нам про це також говорили: що от у нас такого не роблять, а ви приїхали й зробили, і ми дуже за це дякуємо. Мене радує, що ми можемо надихати людей на відновлення їхніх традицій", — говорить Олеся, героїня нашої першої історії. Що це за історії — читайте за посиланням.

Існує думка, що потрібно спочатку завершити війну, а вже потім говорити про відбудову, адже росія продовжує тероризувати Україну, бойові дії не припиняються, а отже, попереду буде ще немало нових руйнувань. Та світовий досвід доводить: відновлення країни після війни — це довга та фундаментальна історія, яка може зайняти десятиріччя. Тому починати її вже зараз — на часі.

На цьому шляху Україну вже підтримують і міжнародні партнери — такі країни як Естонія, Данія, Японія, Франція та інші вже долучаються до підтримки відбудови, фінансуючи її та надаючи відповідну експертизу. Втім і самі українці не просто чекають на допомогу, а й виступають новаторами, застосовуючи "тут і зараз" нові та унікальні методи відновлення.

"Рубрика" зібрала декілька прикладів трендів та цікавих підходів до відновлення, які українці застосовували впродовж останнього року.

Кожен з тих, хто був вимушений рятуватися від війни, приїхавши до нового міста, стикається з проблемою адаптації. Це стосується і дорослих, і дітей. Особливо відчувають потребу в підтримці та пошуку нових друзів саме діти.

На Тернопільщині, в старовинному містечку Бучач, жінки-переселенки вирішили обʼєднатися і створили громадське об'єднання "Рука допомоги". Мета спільноти — підтримати тих, хто лише починає своє життя в місті. 

Заходи, які власними силами організовують для ВПО Інна Савон та Ольга Белошапко, допомагають "новим бучачанам" адаптуватися, покращити свій психоемоційний стан, сформувати нове коло спілкування та стати частиною громади.

Про те, чим займається ГО "Рука допомоги", а також історії його ініціаторок, читайте в матеріалі "Рубрики".

Кожній дитині, яка стала свідком або постраждала від домашнього насильства, воєнних дій, пожежі або стихійного лиха, кожному, хто наляканий, боїться відкриватися і говорити з дорослими, перш за все потрібне відчуття безпеки. В такі моменти — коли дитину забирають з місця злочину, з неблагополучної родини чи з прифронту — будь-яка дрібничка, слова чи жести можуть мати велике значення. Важливо, щоб дитина знала — поруч є хтось, хто підтримає й допоможе заспокоїтися. Той, кого можна просто обійняти і довіритися.

У співпраці з Ювенальною Поліцією БФ "Наша Перемога" започаткував ініціативу під назвою "Бабусині зайці". Люди поважного віку виготовляють вручну м'яких зайчиків. Їх поліціянти, рятівники та військові дарують дітям, які опинились в стресових ситуаціях, стали свідками травматичної події, постраждали від війни чи насильства. Іграшки допомагають налагодити контакт з малечею і стають для розгублених дітлахів першою опорою.

Дізнатися більше про проєкт "Бабусині зайці" "Рубриці" допомогли директорка фонду "Наша Перемога" Ірина Лутай та координаторка проєкту Ірина Распопіна.