"ДрукАрмія": тисячі українців з 3D-принтерами стали невидимими постачальниками для Сил оборони
У сучасній війні технології стають справжньою зброєю, а кожен 3D-принтер – потужним інструментом для допомоги на фронті. Завдяки зусиллям волонтерів, 3D-друк в Україні набув значної ваги, ставши основою для забезпечення армії важливими компонентами, від боєприпасів до медичних виробів.
Про це пише Рубрика, посилаючись на ЕП.
У чому проблема?
Військові постійно потребують продукції, яку можна виготовити на недорогому 3D-принтері: снаряди для скидання з дрона, міни, медичне обладнання, запчастини для автоматів, рацій, дронів. Саме 3D-принтер перетворює гранату на "скид", а звичайний квадрокоптер – на бомбардувальник.
Ще з 2014 року в Україні працюють волонтери, які вдома виготовляють таку продукцію для знайомих військових. Тепер розрізнених груп друкарів уже недостатньо. Для покриття потреб армії потрібні мільйони друкованих деталей та снарядів, які треба якісно виготовляти й вчасно постачати на фронт.
Яке рішення?
В однієї групи волонтерів виникла ідея: об'єднати всіх людей з принтерами, щоб працювати як єдиний оборонний завод:
- швидко ставити на конвеєр найнеобхідніше,
- уніфікувати продукцію,
- розробляти власні рішення,
- навчати нових друкарів.
Це рух, що виник з ініціативи небайдужих українців, а сьогодні втілюється в організації "ДрукАрмія" – новаторській платформі, яка перетворила побутові принтери на оборонне виробництво.
Як це працює?
"У Другу світову війну жінки та діти ставали до верстатів і робили боєприпаси. Ми зараз не в кращій ситуації, тому 3D-принтер може стояти в кожній українській хаті", – зауважує керівник "ДрукАрмії" Микита Кувіков, більше відомий під псевдонімом Євген Вольнов.
За два роки організація:
- об'єднала та навчила тисячі друкарів,
- створила конструкторське бюро,
- налагодила контроль якості, зворотний зв'язок з військовими, логістику,
- заснувала єдину платформу для координації роботи своїх волонтерів.
"ДрукАрмія" об'єднала понад 10 тисяч принтерів, які тепер щотижня друкують та доставляють на фронт сотні тисяч деталей.
Зі слів Кувікова, процес автоматизований:
- військові можуть замовляти необхідні деталі через онлайн-платформу,
- друкарі отримують шаблони та інструкції для виготовлення.
Спільнота налічує близько 3 тисяч активних друкарів, готових узяти нове замовлення. На платформі зареєстровано понад 15 тисяч військових, кожен з яких безкоштовно може вибрати з каталогу потрібний для підрозділу виріб.
У каталозі "ДрукАрмії" близько 500 різних виробів, більшість з яких – власні розробки. R&D займається окремий підрозділ волонтерів-інженерів, які володіють навичками 3D-моделювання. Зазвичай розробка починається із запиту військових. Вони ж тестують прототип на полі бою і дають оцінку.
Конкуренція з перекупниками
Завдяки добровільним внескам на закупівлю сировини та фінансовій підтримці партнерів, "ДрукАрмія" функціонує за принципом собівартості: продукція безкоштовно постачається військовим або надається за ціною матеріалів.
На противагу цьому, деякі підприємці завищують ціни на 3D-друковану продукцію, що спонукає волонтерів витісняти таких конкурентів, надаючи доступні та якісні вироби.
Навчання, координація, інновації
Ще один аспект діяльності "ДрукАрмії" – навчання нових друкарів. Організація розробила детальні інструкції, лекції та гайди для початківців, як опанувати використання 3D-принтерів: від купівлі правильної моделі до марки пластику. Це дозволяє людям з різним досвідом швидко долучатися до виготовлення необхідної продукції.
Серед учасників "ДрукАрмії" є люди різного віку та професій. Від студентів до пенсіонерів – кожен друкар може долучитися до виконання замовлень, що зменшує витрати військових підрозділів.
До лав "ДрукАрмії" вступають навіть іноземці. Возити продукцію з-за кордону не дуже вигідно, але люди все одно це роблять.
"Це психологія. Ти своїми руками робиш фізичний об'єкт, який вбиває пі…а (росіянина – ЕП). Це робить тебе причетним до великої справи", – вважає волонтер.
Поріг входу в цю діяльність відносно невисокий: базовий принтер коштує 10 тис. грн, пластик – 350 грн за кілограм.
"Один кілограм пластику – це 15 хвостовиків для "скидів" гранат, кожна з яких може влучити в окупанта", – говорить Вольнов.
Новому користувачу треба зареєструватися на сайті.
На шляху до масового виробництва
"ДрукАрмія" вже забезпечила армію понад 275 тоннами 3D-друкованих деталей, і цей рух тільки набирає обертів. Серед них:
- 3,3 млн частин для "скидів",
- 2,9 млн снарядів,
- сотні тисяч деталей для дронів та піхотної зброї,
- макетів, адаптерів для приладів,
- продукції для саперів,
- медобладнання.
Наразі "ДрукАрмія" накопичує запаси продукції на складах, готуючись до масових відключень електрики. Під час зимового просідання виробництва найпопулярнішу продукцію розподілятимуть із завчасно підготовлених запасів.
Організація поступово виходить за межі друкування й об'єднує волонтерів, які вміють плести сітки, паяти електроніку, працювати на складніших інструментах.
Хоча сировини для виготовлення не вистачає, волонтери не здаються, адже для них кожен грам пластику перетворюється на реальну допомогу захисникам України. Долучитися до збору на пластик можна тут.