Рішення для відбудови: як система DREAM розвиватиметься у 2024 році

У 2024 році у системі управління відбудовою DREAM громади й області зможуть не тільки завантажувати вже наявні проєкти, а й створювати заявки на нові. Донори матимуть власні профілі фінансових партнерів відбудови та зможуть обирати проєкти для підтримки. Усі користувачі системи зможуть моніторити перебіг втілення конкретних проєктів і впливати на те, щоб неякісні проєкти не допускалися до втілення.

Про це зазначили учасники засідання команди підтримки громад, у якому 9 січня 2024 року взяли участь представники Мінвідновлення, Проєктного офісу DREAM, міжнародних партнерів технічної допомоги та органів місцевого самоврядування, пише Рубрика.

У чому проблема?

Державна система управління відбудовою DREAM задумана як "єдине вікно" для роботи органів місцевого самоврядування з проєктами відновлення. Перші етапи впровадження екосистеми DREAM показали, що громади стикаються з низкою викликів і часто не спроможні розв'язати їх самотужки.

Навантаження на громади зросло, а фахового ресурсу часто бракує. Зокрема на місцях не вистачає технічної експертизи у відбудові, фахівців, спроможних сформувати якісну грантову заявку. Бракує і координації зусиль за величезного обсягу паперової роботи.

Яке рішення?

Заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна наголосила: "Щоб витримати тезу про те, що громади мають відігравати провідну роль у відновленні, ми маємо дати для громад всі потрібні інструменти. Тому що лідерство — це спроможність, компетенції й відповідальність".

Для цього за ініціативи профільного міністра створили команду підтримки громад, і одне з її засідань присвятили саме наявним можливостям та перспективам системи DREAM. На думку команди Мінвідновлення та Проєктного офісу DREAM, для якісного та ефективного впровадження екосистеми та підтримки громад необхідно налагодити співпрацю всіх сторін і також міжнародних партнерів технічної допомоги.

Міжнародним партнерам запропонували конкретні можливості співпраці.

Як це працює?

Віктор Нестуля, голова Проєктного офісу DREAM; керівник напрямку підтримки України в Open Contracting Partnership, зазначає: "Система DREAM стала рішенням, яке має забезпечити наскрізну координацію, планування, пріоритезацію як усередині країни, так і назовні між міжнародними партнерами, експертними організаціями, які надають допомогу у плануванні, розробці проєктів, безпосередньо фінансують відбудову та допомагають закрити інші проблеми, пов'язані з цим процесом".

Як поінформував Віктор Нестуля, на кінець 2023 року система покрила весь цикл проєкту на базовому рівні. 

У DREАM уже можна:

• зареєструвати об'єкт відновлення, 
• створювати проєкт, 
• створювати об'єкти інвестицій, 
• звітувати про джерела фінансування,
• скористатися інтеграцією системи з Реєстром пошкодженого і знищеного майна, Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (ЄДЕССБ), Prozorro, Spending.gov.ua.

"Тобто можна вже проєкт завершити й показати, що щось реалізоване. Базовий функціонал, який закриває нам потреби в прозорості й мінімальній координації, готовий", — наголосив голова Проєктного офісу DREAM.

Також для ефективного навчання користування системою DREAM створили DREAM Аcademy. 

Завдання на 2024 рік —  впроваджувати функціонал DREAM далі, розповсюджувати користування системою на різні громади й співпрацювати з міжнародними партнерами, які надають технічну допомогу, фінансують відбудову. DREAM Аcademy планує створити партнерську тренерську мережу, яка допомагатиме впроваджувати DREAM у громади.

Станом на початок 2024 року до пілотування системи на добровільній основі долучилися близько 500 громад, 22 обласні військові адміністрації, а також органи виконавчої влади (МОН, МОЗ та інші) та дві міжнародні організації, розповів Денис Іванов, керівник впровадження системи DREAM з Проєктного офісу DREAM.

Які ще можливості розвинуть 2024 року:

• розширення інвестиційних профілів громад (контактна інформація, доходи й видатки, кредитні ліміти, стратегічні документи, проєкти, які втілюються і які потребують підтримки) і органів управління. Цей функціонал розробляють на основі стандартів міжнародних організацій, зазначив Віктор Нестуля.

• реєстри опорних шкіл і кластерних закладів системи охорони здоров'я вже інтегровані в DREAM, вони "обростуть" додатковими характеристиками, інформація оновлюватиметься (щодо укриттів, харчоблоків тощо),

• у співпраці з Мінкультом буде інтегровано реєстр об'єктів культурної спадщини та мережі культурних закладів,
• профілі фінансових партнерів відбудови "обростуть" необхідним для внесення проєктів та відбору заявок функціоналом,
• оновлять функціонал чат-бота, щоб можна було підписатися на оновлення щодо конкретного проєкту,

Що потрібно, щоб якісно втілити задумане

Заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна закликала представників міжнародних партнерів: 

• вносити інформацію про проєкти відновлення, яким вони надають допомогу,
• ставити внесення проєкту в DREAM як обов'язкову умову співпраці з громадами,
• користуватися DREAM для пошуку проєктів та ідей для фінансування і надання підтримки, 
• використовувати систему для моніторингу процесу відновлення (цей функціонал ще розробляється),
• за можливості долучатися до навчання громад користуванню DREAM, передбачати в проєктах позицію менеджерів підтримки.

Передбачено, що з 2024 року використання DREAM стане обов'язковим для громад, але завдання Міністерства і Проєктного офісу — щоб громади та інші сторони відновлення самі відчували потребу в цій системі й охоче до неї долучалися. 

А це справді працює?

Представники громад, які взяли участь в обговоренні, зокрема начальниця відділу економічного розвитку та інвестицій Бучанської міської ради Тетяна Ліпінська та начальниця відділу житлово-комунального господарства, економічного розвитку, архітектури та містобудування, комунальної власності, залучення інвестицій, цивільного захисту та призовної роботи Високопільської селищної ради Надія Черняк, акцентували на важливості саме навчальної складової для громад. Завдяки постійному контакту з відділом впровадження Проєктного офісу все вдалося освоїти, але це справді потребувало зусиль.

Директорка департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валерія Гаркуша також звернула увагу на те, що надалі необхідно прибрати можливість дублювання проєктів між ОВА та громадами. Ще один біль: часто громадам і навіть фахівцям ОВА потрібні роз'яснення щодо міжнародної кодифікації, бо з нею раніше не доводилося стикатися.

Представників організацій та проєктів, які надають технічну підтримку в різних аспектах відновлення українським громадам, цікавили питання якості завантажуваних громадами проєктів та їх кореляція зі стратегічними документами громади. 

Зокрема Олексій Сніховський, представник компанії DAI, яка реалізує проєкт USAID "ГОВЕРЛА", зазначив з огляду на вже наявний досвід співпраці з громадами: "При реалізації проєктів у 80% власники будівель (громади) проводять тільки кошторисну експертизу, чого недостатньо для фінансування донорами. Не перевіряються технічні проєктні рішення, доступність та ін. Також буває завищення кошторисної вартості за рахунок збільшення обсягів у проєкті. На наш погляд, потрібно ввести незалежну верифікацію проєктів перед реалізацією. Без цього кожний з донорів буде перевіряти проєкти і втрачати час та кошти".

Як запевнили представники Проєктного офісу DREAM, коли громади почнуть створювати заявки саме в DREAM, і функціонал системи, і можливість моніторингу заявок дадуть змогу уникнути таких випадків.

Водночас голова Проєктного офісу DREAM Віктор Нестуля закликав представників донорських організацій активно включатися в діалог (через контакти на сайті) щодо того, яким ще функціоналом варто наповнити систему.