Бізнесмен, близький до Кадирова, може захопити меткомбінат у Маріуполі, – ЗМІ
Наближені до глави Чечні Рамзана Кадирова, повоювавши в Україні, стали отримувати активи в захоплених містах: бізнесмен Валід Корчагін, пов'язаний із родиною соратника Кадирова, став співвласником компанії "ММК Ілліча". Вона, ймовірно, здійснюватиме відновлення потерпілого під час бойових дій меткомбінату імені Ілліча в окупованому Маріуполі.
Про це йдеться у розслідуванні російської служби ВВС.
"Наприкінці січня співвласником компанії "ММК Ілліча", зареєстрованої в самопроголошеній "ДНР", став чеченський бізнесмен Валід Корчагін. Компанія може зайнятися відновленням металургійного комбінату в Маріуполі.
Корчагін пов'язаний із сім'єю сенатора Сулеймана Геремеєва, соратника Кадирова. За час війни молодий чеченський бізнесмен отримав також частки в російській мережі будівельних гіпермаркетів OBI і кав'ярнях американської мережі Starbucks, яка пішла з Росії", – йдеться у статті.
Металургійний комбінат імені Ілліча – одне з найбільших підприємств в Україні – належить компанії "Метінвест" українського мільярдера Ріната Ахметова.
На маріупольських підприємствах холдингу працювало 35 тисяч осіб.
Під час боїв у Маріуполі, що почалися в перші дні війни, меткомбінат був частково зруйнований – проте постраждав менше, ніж завод "Азовсталь", йдется у матеріалі.
Місто, перетворене на руїни, контролювали військові з Чечні, зокрема близькі Рамзана Кадирова. Серед них був Руслан Геремєєв, родич Сулеймана Геремеєва. Його ім'я фігурувало у справі про вбивство російського опозиціонера Бориса Нємцова, підкреслює ВВС.
При цьому Маріупольський меткомбінат окупаційна влада самопроголошеної "ДНР" мала намір почати відновлювати ще минулого року.
"А в російському Мінбуді навіть встигли прикинути, що відновлення заводу "Азовсталь" і меткомбінату створить понад дев'ять тисяч робочих місць.
Щоправда, поки що створити вдалося тільки компанію з такою самою назвою, що у меткомбінату. "ММК Ілліча" зареєструвало донецьке "міністерство доходів і зборів" у серпні минулого року. Воно з'явилося в місті Макіївка, яке з 2014 року контролюється окупаційною владою "ДНР", – йдеться у розслідуванні.
Компанія під назвою "ММК Ілліча", співвласником якої став 25-річний Корчагін, зареєстрована "ДНР" у серпні 2022 року.
Основним видом діяльності компанії зі статутним капіталом 10 млн рублів вказали виробництво чавуну, сталі та феросплавів.
При цьому офіційно поки не повідомлялося про те, що "ДНР" передало маріупольський завод цій компанії, але відомо, що завод охороняє озброєна охорона під керівництвом одного з членів родини Геремеєвих.
Як з'ясували журналісти, Корчагін, ймовірно, раніше мав прізвище Геремеєв і, можливо, є сином чиновника Вахіта Геремєєва, якого називають братом члена Ради федерації Росії Сулеймана Геремєєва.
Водночас співробітник "Трансперенсі" Ілля Шуманов вважає, що родина Геремеєвих отримала доступ до маріупольського металургійного комбінату як "нагороду" за бойові дії в Україні.
"Загадковий Корчагін за час війни отримав не тільки донецьку компанію, а й частину великого іноземного бізнесу. Наприкінці жовтня йому дісталася частка в компанії "Арена", до якої перейшли кав'ярні американської Starbucks, що пішла з Росії незабаром після початку війни.
У цьому кавовому бізнесі Корчагін став партнером давнього друга Рамзана Кадирова Тимура Юнусова (він же Тіматі) і ресторатора Антона Пінського – зараз їм належать рівні частки компанії "Арена". Власником також став президент компанії "Синдика", яка пов'язана з сенатором і експрезидентом Кабардино-Балкарії Арсеном Каноковим. Пінський, Тіматі і "Сіндіка" торік викупили бізнес у американської Starbucks після її відходу з російського ринку, назвавши нові кав'ярні Stars Coffee. На їхньому сайті вказані реквізити якраз компанії "Арена", – йдеться у статті.
Крім цього, наприкінці 2022 року Корчагін став співвласником мережі будівельних гіпермаркетів OBI – однієї з найбільших у Росії.
Російська група, що складається з шести юросіб, до квітня належала німецькій компанії. OBI працювала в країні два десятиліття, але торік магазини було продано "за безцінь" – німці вирішили позбутися російського бізнесу незабаром після вторгнення Росії в Україну.
Компанія переходила з рук у руки через невідомих посередників, які не мають серйозних активів.
