Влада Казахстану оцінила збитки після масових заворушень
ABDUAZIZ MADYAROV/AFP VIA GETTY IMAGES
Загальні збитки внаслідок масових заворушень у Казахстані оцінили у 313 мільйонів доларів (понад 8,8 мільярда гривень).
Такі цифри назвали у міністерстві індустрії та інфраструктурного розвитку Казахстану, передає "Интерфакс-Казахстан".
У цю суму врахували витрати на ремонт пошкоджених будівель та збитки через псування майна. Зокрема, бізнес зазнав збитків на понад 188 мільйонів доларів, а держструктури — на 125 мільйонів доларів.
Гроші на відновлення будівель та компенсацію збитків планують виділити з надзвичайного резерву уряду. Проте будівлю резиденції глави Казахстану Касим-Жомарта Токаєва в Алмати буде відновлювати управління справами президента.
Загалом під час протестів пошкодили 351 будівлю, з них 45 будинків держорганів та 306 комерційних обʼєктів. Найбільших збитків зазнали міста Алмати та Шимкент.
Довідка
У Казахстані люди вийшли на протести після того, як уряд із 1 січня 2022 року підвищив ціну на зріджений нафтовий газ. Окрім того, люди вимагали відставки уряду. Низку вимог влада виконала, але протест продовжився.
Після цього президент звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (До ОДКБ, окрім Казахстану, входять Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан) (ОДКБ) по допомогу у придушенні протестів і заявив про «терористичну загрозу». Вони 5 січня погодилися ввести свій контингент у країну. А вже 19 січня на тлі припинення заворушень іноземні військові покинули Казахстан.
Точної й достовірної інформації про те, скільки військових та протестувальників загинули або постраждали внаслідок протистояння, наразі немає. Генпрокуратура Казахстану 15 січня заявила про щонайменше 225 загиблих, серед них — 19 поліцейських та військових.
Президент Касим-Жомарт Токаєв заявляв, що в протестах брали участь «закордонні бойовики», але їхні тіла з моргів та вулиць забрали «інші терористи відомого походження».
