Знайти домашнього улюбленця: в Україні запрацював сервіс Glad pet
В Україні запрацював сервіс із пошуку домашніх улюбленців. На онлайн платформі можна розмістити фотографії та інформацію про тварину, яка шукає домівку.
Про це розповіла у коментарі Радіо НВ засновниця платформи Glad pet Любов Ждан.
До виходу на всеукраїнський рівень проект півтора роки працював в Одесі та області. Домівки вже знайшли більше 400 тварин. Ще 700 очікують на своїх господарів.
"Інформація про тварину, її щеплення, стерилізацію вказана в анкеті. Ми не виїжджаємо до приватних осіб і не перевіряємо у них тварин, тому що ми не така й велика команда. На нашому онлайн-ресурсі кожен несе відповідальність за свого улюбленця. Якщо ви хочете забрати тварину, то зв'язуєтесь безпосередньо із тим, хто розмістив оголошення. З приводу притулків та інших організацій, то ми їх перевіряємо, звичайно", – каже зоозахисниця.
Новий онлайн сервіс фінансували за допомогою краудфандингу, каже керівник проекту. Залучили 74 тис. гривень. Мета проекту – спонукати до відповідальності власників тварин, підкреслила Ждан. Бажання прихистити улюбленця – це прояв турботи про слабшого, пояснила у коментарі Радіо НВ психолог Сабіна Садихова. Люди, які готові взяти тварину з притулку, а не купити, отримують психологічну компенсацію, підкреслила вона.
"Від тварин є віддача. Це не людина, якій ти щось зробив, а потім розчарувався. Тварини завжди вдячні, вони слабкі та беззахисні. Людина у спілкуванні з твариною багато отримує і оцінює краще сама себе після цього", – зазначає Садихова.
А ті, хто тримає вдома 20-30 тварин, імовірно, мають психологічну патологію, підкреслює Сабіна Садихова.
Зоозахисний рух в Україні стрімко розвивається. Про це розповіла у коментарі Радіо НВ експерт з питань захисту прав тварин Наталія Вишневська. Втім, від європейського рівня розвитку зоозахисного руху Україна значно відстає. За словами експерта, зоозахисникам не вистачає знань та навичок. Українські притулки для тварин здебільшого не відповідають нормам, але є і позитивні приклади, каже експерт.
"Притулок повинен бути зареєстрований. У нас цієї норми поки що немає на національному рівні, але деякі міста такі закони ухвалили. Усі притулки повинні бути на обліку з реєстраційними номерами. Усі тварини повинні бути доступні в електронному вигляді. Це вимога певних санітарно-гігієнічних норм. Усі притулки мають бути відкриті. Є критика з боку зоозахисників до закритих притулків, які займаються незрозумілою діяльністю, а тварин тримають у поганих умовах", – розповідає Вишневська.
Зоозахисник навела приклади часткового фінансування притулків для тварин з місцевих бюджетів.
Так, у Львові місцева влада виділила 170 тис. гривень для притулку на харчування собак. Але цієї суми вистачає лише на півроку, відзначила експерт. Інші кошти притулок знаходить за допомогою благодійних внесків та збору коштів.
За оцінкою Вишневської на утримання притулку для тварин в рік потрібно декілька мільйонів гривень.
