Що (не) змінилося в Києві для велосипедистів у 2020 році

Фото УНІАН

Владислав Самойленко

2020 рік — рік потрясінь, адже по-різному дивував і вражав. Позитивом відзначаю приріст велосипедистів на вулицях Києва. Докотилась хвиля і решти видів легкого персонального транспорту. Це зрештою наближає нас до загальносвітових тенденцій підтримки сталого розвитку. Залишається відкритим питання більш системних змін екосистеми міста, його перепланування та рішень, які впливають на безпеку та комфортну мобільність мешканців. Пропоную згадати у комплексному огляді, що змінювалось цього року для важливої ланки серед учасників дорожнього руху —  велосипедистів та велосипедисток. 

Створення велоінфраструктури у 2020 році

Більш ніж впевнений, більшість містян не вважає, що в Києві достатня кількість розвиненої мережі велодоріжок та велосмуг. Лише невелика частка зацікавлених у розвитку велоінфраструктури може згадати, де і якої якості все-таки було створено велошляхи.

Нижче наводимо скріншот мапи існуючої велоінфраструктури Києва, яку звели аналітики агентства ЛУН місто в Інтерактивну мапу, яку планується у подальшому оновлювати.

Нагадаю, що починаючи з 2014 року в усіх районах Києва з ініціативи та координації  U-Cycle (ГО "Асоціація велосипедистів Києва") неодноразово збирались на серію воркшопів у різних публічних просторах представниці та представники київської велоспільноти, які аналізували та пропонували основні транспортні та рекреаційні веломаршрути. Зведені напрацювання громадська організація передала новообраному меру Віталію Кличку. 

Згодом, вже як доопрацьований документ, і з залученням експертів, після повторної серії воркшопів модерованих urban curators у 2017 році в Департаменті містобудування та архітектури, була ухвалена депутатами Київради Концепція розвитку велоінфраструктури міста Києва. По факту праця сотень залучених велоактивістів та активісток, як консолідовані напрацювання велоспільноти отримали статус головного стратегічного документу для міста. Після затвердження Київрадою Концепції у лютому 2018 року, документ став  підставою для врахування вимог та рекомендацій щодо системного розвитку велоінфраструктури під час проєктування та будівництва КК «Київавтодор».

Об'єктивно, зі згаданого документу реалізовано наразі лише 1 веломаршрут «ж/м Троєщина – Європейська площа», який було відкрито урочисто за участі мера Кличка ще у 2015 році. Проте варто зазначити, що з 2016 року веломаршрут зазнав впливу часу, вандалізму та недогляду від дорожніх служб, у т.ч. числі через бюрократію станом на 2020 рік досі не переданий на баланс жодної комунальної установи. Відповідно, те що, сміливо можна було б назвати перемогою, станом на тепер, на жаль, зробити неможливо.

У 2020 році очікував на будівництво веломаршрут «Солом'янка – центр», проєкт якого у 2019 році розробляли львів'яни з ЛКП «Інститут просторового розвитку» на замовлення міста. Але з незрозумілих причин цей рік ми по суті втратили і з будівництвом маршруту не склалося Залишається сподіватись, що львівські проєктувальники цього об'єкта знайдуть спільну мову з прискіпливими виконавцями від КМДА, щоб у 2021 році від аеропорту Жулян до Майдану Незалежності велосипедисти таки поїхали по зручній та безпечній велодоріжці.

Міські служби, враховуючи бюрократичні тонкощі і складнощі, взяли за тактику створювати фрагменти велоінфраструктури на тих вулицях, де Київавтодор робить ремонтні роботи. Це одна з причин, чому велоінфраструктура, появу якої ви можете спостерігати у місті, не виглядає логічною, поєднаною між собою. Проте все ж таки варто віддати належне – велоінфраструктуру почали реально враховувати і хоча б фрагментарно, але будувати

Таким чином, вже з'явились або в процесі:

• велодоріжки на вулицях Степана Бандери та Любомира Гузара
• виділені розміткою велосмуги, переважно в центральній частині міста на вулицях Ярославів Вал, Рейтарська, Гончара, Стрілецька, Золотоворітська, Липинського, Франка, Ольгинська, Заньковецька, Бастіонна

Позитивом стало і розміщення стійок для паркування велосипедів поруч із комунальними закладами освіти, культури, спорту та біля зоопарку.

 Скандал року щодо велоінфраструктури

Хайповою та дивною можна назвати історію 2020 року з точки зору велорозвитку  проєкт будівництва велодоріжки на Набережній: від Поштової площі до мосту імені Є.О. Патона. Причин для скандалу кілька: 

1. захмарна вартість — 184,2 млн за велодоріжку довжиною 5 км; 
2. трасування не з боку Дніпра, а під схилом; 
3. глобально велодоріжка не поєднує спальні райони між собою чи центром, і доцільно такі ділянки все ж робити після реалізації більш пріоритетних маршрутів, зокрема дотримуючись  черговості реалізації веломережі у Велоконцепції.

Велоподії 2020 року

На жаль, через недостатність безпечної велоінфраструктури, низьку культуру водіїв, продовжували гинути велосипедисти (у 2020 році зафіксовано 5 загиблих у ДТП велосипедистів). Після чергових аварій і загиблих, велоспільнота кілька разів виходила під стіни КМДА, а також МВС. Укотре підіймалися роками раніше напрацьовані вимоги велоактивістів, які стосувались першою чергою претензій до місцевих органів влади (мер, профільний заступник, департамент транспорту, Київавтодор), так і до МВС щодо запуску камер фіксації порушень ПДР.

Одна з таких акцій, лежачий протест "Досить смертей на дорогах", відбулась 15 червня 2020. До протестувальників вийшов транспортний заступник мера Олександр Густєлєв, який після шквалу звинувачень та питань, погодився прийняти вимоги велосипедистів, які трансформувались у протокол, затверджений чиновниками. Пункти протоколу повільно, але намагаються виконувати виконавці Департаменту транспорту та Київавтодору. 

Голова U-Cycle, Богдан Леп'явко поділився своїми оцінками щодо співпраці велоспільноти з містом:

«Спостерігаємо позитивні зміни, поступово налагоджується взаємодія, вибудовується довіра. Намагаємося пояснити міській владі цінність участі велоспільноти у прийнятті рішень, цінності прозорості процесів. Перешкод все ще багато, але особисто моя позиція —  стриманий оптимізм. Метою є налагодження системної взаємодії, коли б велоспільнота та міська влада зустрічалися на регулярній основі, і кожен зацікавлений мешканець Києва міг прийти на таку зустріч, поставити питання і отримати відповідь, чому конкретно тут створено таке рішення. За потреби —  вказати на недоліки або запропонувати ідею. Саме відсутність такої взаємодії, на мою думку, спричиняла і появу неякісних проєктів від міста, і відповідно критику, часто — жорстку, від велосипедистів»

Через пандемію короновірусу чимало подій, у тому числі пов'язаних з вело, були перенесені або відмінені.

Так, U-Cycle як організатори були вимушені скасувати проведення в 2020 році найбільшої велоконференції України — Велофорум, яку традиційно відвідують представники десятків міст нашої країни та інженери з Європи.

Під загрозою були проведення найбільшої велогонки країни Київської велосотки та традиційно масового заходу Києва Велодень. Проте, зазнавши ряд змін, в тому числі з перенесенням та врахувавши рекомендації ВООЗ і МОЗ, події таки відбулись і порадували як киян, так і гостей міста.

Фото з Велодня 2020

Позитивом було те, що з початку року чимало низових ініціатив займались просвітництвом та партисипацією з різними групами містян. Проводились освітні курси/школи, обговорення, лекції про перетворення різних локацій/площ міста. Різні спільноти проводили школи та воркшопи, де були напрацювання змін Вокзальної, Бессарабської, Лук'янівської та Золотоворітської площ.

У серпні відбувся тренінг з велоаудиту вулиць, де тренери навчали активістів та активісток, як правильно оцінювати наявну велоінфраструктуру, за якими критеріями, методами і методиками. Форма аудиту є частиною Велоконцепції, взята і адаптована на основі іноземних практик. Триматимемо кулаки, щоб ці наробітки були взяті до уваги Велосектором, який з часом власне сам і має займатись і вимагати від підрядників виконувати якісну роботу по хорошим проєктам.

Ініціативи велоспільнот Києва

U-Cycle традиційно залучає десятки волонтерів та координує сезонні підрахунки велосипедистів та велосипедисток у будні та вихідні дні. Враховуючи карантинні обмеження, викликані пандемією covid19, було цікаво та важливо моніторити мобільність велосипедистів Києва. Підрахунок у квітні 2020 року показав, що кількість велосипедистів у Києві зросла більш ніж у 2.5 рази у порівнянні з весною 2019 року.

У квітні урядом країни та муніципалітетом були введені жорсткі обмеження і не працював київський метрополітен, а наземним громадським транспортом користуватись могли лише працівники екстрених служб, журналісти та чиновники. Для багатьох велосипед став чи не єдиною можливістю дістатися з точки А в точку Б.

Підрахунок у вересні зафіксував високу активність велосипедистів у Києві, хоча дещо меншу, ніж у квітні. Але що в квітні, що в вересні 2020 року показники істотно вище за періоди попередніх років. Сумарно у вересні 2020 року було зафіксовано у понад 2 рази більше велосипедистів, аніж в аналогічний час минулого року.

Варто зазначити, що сервіс прокату велосипедів BikeNow представлений в Києві численними "станціями", суттєво розвинувся і тепер має більше 1000 одиниць готових до користування киянами та гостями столиці в різних районах міста. Сервіс активно використовується в місті та стимулює поїздки велосипедами.

Щорічний конкурс міських проєктів "Громадський бюджет участі", на якому містяни борються за бюджетне фінансування, запам'ятався цього року тим, що було зареєстровано та змагались більше за попередні роки проєктів пов'язаних з міським плануванням, велоінфраструктурою та велоспортом. Відзначимо деякі з них:

• Для переосмислення надлишкових підземних переходів, брав участь проєкт "Швейцарський велопаркінг". Мета проєкту — показати, що в підземних переходах, крім торгівлі продуктів чи побутових речей, можна використовувати корисніше простір, зокрема облаштовувати велосховище з закритого та відкритого типу велопарковок, а також веломайстерні з набором інструментів, насосу тощо чи зарядок для електрифікованих велосипедів та самокатів.
• Інша команда ініціювала та виборола фінансування на проєкт облаштування веломаршруту "Лісова пісня". Автори пропонували комплексний промаркований маршрут протяжністю 25 км у Биківнянському лісі. 
• Команда Київського велотреку виборола фінансування на закупку велосипедів та інвентар для своєї школи.
• Різні активісти подавали проєкти, що поліпшують безбар'єрне середовище, в якому звісно також зацікавлені велосипедисти, зокрема наземні переходи поруч з м. Арсенальна, біля кінотеатру Київська Русь та інших. Перший зі згаданих — серед переможців.

U-Cycle розпочала складний процес обговорень та формування комплексних змін до Правил дорожнього руху, де питома вага оновлень припаде і на поліпшення умов для велосипедистів. Згадана організація була не єдиною у промоції змін до ПДР, і після наїзду на велоспортсменів, ця група вперше проявила активність щодо правил, провела хорошу вуличну акцію з короткостроковим перекриттям Хрещатика. Варто відзначити, що велогонщики не зупиняються і мають бажання впливати на оновлення ПДР, щоправда їх фокусація пропозиції лежить в площі велоспорту, але широту погляду решту велосипедистів та/або вивчення міжнародних практик можна здобути і спільними діями досягти вдалих результатів для всієї велоспільноти. 

Співпраця громадськості та КМДА

Поки суспільство проходить різні рівні "дорослішання", формування впливового громадського сектору, відбувалась і еволюція всередині стін департаментів КМДА та переорієнтацією керівництва і виконавців на всіх рівнях. Усе розпочалося в 2014 році з призначення радниці міського голови на громадських засадах з питань розвитку велоінфраструктури. Згодом у 2017 році було зафіксовано хто з боку ДепТранспорту відповідає за велоінфраструктуру і почали відбуватись системні зустрічі громадськості та ряду профільних комунальних підприємств. У 2019 році офіційно з'явився Сектор розвитку велоінфраструктури при ДепТранспорті (Велосектор), до якого можуть входити до 3 співробітників, мотивованих у змінах на користь вело і відповідальних за цей напрямок для усього міста. Поява штатної структури по вело сприяла тому, що:

• в технічні завдання на проєктування та будівництво/ремонти вулиць закладають велоінфраструктуру
• громадськість почала бути поінформованою про об'єкти/вулиці, де плануються дорожні роботи та намагатись на початкових етапах врахувати різні побажання;

Проривом року стали нещодавні оприлюднення проєктної документації (схем), які стали наслідком вимог велоспільноти, які увійшли у вищезгаданий протокол ДепТранспорту.

Велосектор — це потенційна платформа діалогу між чиновниками та активними велосипедистами до прогресивних змін дизайну вулиць на користь пішоходів, велосипедистів та громадського транспорту. Наразі є потреба призначення конструктивного та професійного керівника, адже Велосектор зараз без керівника, а також доповнення 1-2 технічно підкованими працівниками, які добре орієнтуються у розвитку велоінфраструктури.

Цей огляд був би неповним, якби не згадав про смерть яскравої та знакової людини для велоспільноти Києва — Богдана Воєводіна, викладача юрфаку університету Шевченка, співзасновника ресурсу Bike in City, автора якісного україномовного youtube вело-блогу. Його знали як спортсмени, так і організації, що системно роками адвокатували безпосередньо зміни велоінфраструктури міста. Твоїй родині, друзям, нам, однодумцям, тебе не вистачатиме… 

Вічна пам'ять, Богдане

***

Вимушений зафіксувати те, що і так чимало жителів міста знає: за абсолютною більшістю позитивних змін або створенням прецедентів/нововведень у міському плануванні стоять проактивні містяни, чимало з яких є вихідцями/друзями з  неодноразово тут згаданих кількох громадських організацій. Щастить, що час від часу серед працівників КМДА з'являються 1-2 людини, які можуть донести до керівництва потреби тих чи інших змін, і тоді стаються мінімальні, але теж помітні перетворення. Лише після тривалих спроб, зустрічей, акцій, петицій чи громадських проєктів від велоспільноти вдається переконати чиновників зробити щось, що для них є інновацією, а в світі є перевіреною практикою. Але попри виснаження і витрачені ресурси, ми все одно бачимо, як громадський сектор, соціально-відповідальний бізнес та місто знаходять точки дотику і порозуміння. Зміни відбуваються, але, на жаль, не так швидко, як хотілось би, не системно, а радше фрагментарно та локально. Проте мінімальний позитивний рух все ж таки є. І нам сьогодні вже є предметно що обговорювати щодо велоінфраструктури, бо як мінімум вона вже з'являється на наших вулицях. чого ще 10 років не можна було і уявити Віримо, що наступні роки принесуть більше позитивних змін, особливо комплексних та системних.

***

Цього року відбудеться вдруге національна кампанія "Я ЗА ВЕЛО!", у рамках якої коаліція громадських організацій запрошує кандидатів та кандидаток на місцеві вибори 2020 підписати декларацію з консолідованою повісткою від велоспільнотити, а після підписань взяти зобов'язання реалізувати пункти декларації під час своєї каденції. Вимоги в містах та громадах фактично скрізь однакові і перш за все стосуються велосипедної інфраструктури та безпекових рішень. U-Cycle, як і на попередніх виборах до органів місцевого самоврядування 2015 року, є координатором кампанії у Києві та допомогла запустити кампанію ще у 20 українських містах та громадах. 2020 рік, яким би він не був складним, приніс свої успіхи та досвід змін у міському плануванні та велорозвитку. Задача громадськості полягає в тому, щоб утримати та наростити темп позитивних перетворень і зробити Київ та решту українських міст подібними до більшості європейських міст — безпечними та комфортними для життя людей.

Велосипедистам дорогу! Що варто терміново перейняти у Європи?