П'ять головних фактів про людський капітал України
Люди – головний актив відновлення економіки України. Збереження, розвиток та примноження людського капіталу – головна умова успішного відновлення та власне виживання країни. І це вже не лише питання лише до влади, це – питання до суспільства і кожного з нас.
Центр економічного відновлення (ЦЕВ), EasyBusiness у партнерстві з Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP) за фінансування Уряду Німеччини провели форум Human Capital UA. Очільники міністерств, демографи, аналітики, власники бізнесу та ЗМІ обговорили майбутнє людського капіталу України. У цьому матеріалі ділюсь дослідженнями, а також висновками з форуму. Адже діалог про людей має звучати на всіх рівнях. Не маємо права зволікати з вирішенням проблем.
Демографічна криза та війна
Упродовж останніх 50 років спад народжуваності та демографічну кризу переживають більшість розвинених країн та країн, що розвиваються. Усі вони змагаються за трудові ресурси із, як правило, бідніших регіонів світу, приваблюючи робочу силу хорошими умовами праці, безпечним середовищем для життя, високими соціальними стандартами.
Україна роками накопичувала проблеми у сфері розвитку людського капіталу: демографічна криза, трудова міграція, обмежений доступ до якісної освіти та медичних послуг та інші недоліки. Після 9 років війни Росії проти України та повномасштабного вторгнення РФ з 24 лютого 2022 р. до цього додалась ще й проблема вимушеної міграції. Повномасштабна війна РФ проти України спричинила найбільше вимушене переселення людей з часів Другої світової війни. За кордон виїхали більше 6 млн українців, а ще понад 5 млн стали внутрішньо переміщеними особами.
За найгіршою оцінкою Інституту демографії, вже 2033-го в Україні може залишитись усього 26 млн осіб (позитивний прогноз – 35 млн осіб).
Українців стає менше
Якщо говорити статистичними термінами, для відтворення популяції в одній родині має з'являтись від 2,2 дітей. Падіння народжуваності нижче цього показника означає депопуляцію, тобто скорочення населення. В Україні до початку повномасштабної війни у 2021 році середня кількість дітей на одну жінку становила – 1,16. Під час війни ця цифра впала ще нижче. Сьогодні в Україні найгірший в Європі показник народжуваності.
Українців не лише мало народжується, а ще й багато вмирає. До початку повномасштабної війни Україна мала високі показники передчасної смертності. У 2021 році – 18,5 померлих на 1000 осіб. У 2019 році в Україні чоловіки віком від 30 до 44 років помирали у 2,4 раза частіше, ніж у Польщі, та в 6 разів частіше, ніж у Швеції. Після вторгнення цей показник погіршився, адже вороги вбивають наших громадян на фронті та у тилу.
Якщо до війни мали негативну статистику через хвороби системного кровообігу, новоутворення та серцево-судинні захворювання, тепер до цього додався ще негативний вплив стресу та психологічних травм війни.
Старіння нації
В Україні постійно збільшується диспропорція між числом працюючих і числом пенсіонерів. Уже сьогодні кількість працюючих людей зрівнялася з кількістю пенсіонерів. За даними ПФУ, на початок року маємо до 11 мільйонів платників ЄСВ і стільки ж пенсіонерів. Тобто один працюючий зі своєї зарплати забезпечує одного пенсіонера.
Вплив на економіку
Вже зараз український бізнес відчуває брак людей. У найближчий рік, при збереженні поточних темпів відновлення, в Україні не вистачатиме робочої сили (labor force). Індустріальний сектор очікує, що на одну вакансію влітку 2024 року буде, в середньому, 0,75 претендента.
Україні загрожує структурне безробіття та кадровий голод одночасно. На ринку праці величезна кількість безробітних людей із кількома вищими освітами. При цьому жорсткий дефіцит кваліфікованих працівників та робочих рук.
Для відновлення економіка повинна зростати темпами щонайменше 7% ВВП в рік. Для таких темпів розвитку потрібні люди. І навіть за умов повернення частини вимушених мігрантів, до 2032 року країні може не вистачати 4,5 млн працівників.
Через неповернення мігрантів Україна може втратити до 113 млрд доларів ВВП за 10 років (у цінах 2021), що також може означати недоотримання близько 45 млрд доларів податкових надходжень. Це вагома цифра, враховуючи, що у 2022 році падіння ВВП склало, за даними Мінекономіки, 29,2%.
Як зберегти та розвивати людський капітал України?
Є три варіанти виходу з цієї ситуації. Перший – збільшення народжуваності та повернення вимушених мігрантів. Другий – заміна людей технологіями й підвищення продуктивності праці. Третій шлях – запрошення іноземців до України. Враховуючи виклики, пов'язані з людським капіталом, Україні вже варто йти одночасно цими трьома шляхами.
Впливати на збільшення народжуваності – складний та довготривалий шлях. Аби запобігти депопуляції та заохотити сім'ї мати більше дітей, багаті країни витрачають до 4% ВВП.
В Україні триває повномасштабна війна, головні видатки бюджету йдуть на оборону (на наступний рік видатки вони мають сягнути 21% українського ВВП). Загалом у 2023 році держава виділила майже 80,8 млрд грн на підтримку українських родин. Це приблизно 1,5% від українського ВВП за 2022 рік та близько 3,5% загальних видатків держбюджету-2023. Але Україна не має можливості стимулювати українців народжувати більше дітей виключно за рахунок фінансових механізмів.
Потрібні серйозні планомірні дії Уряду України аби суттєво покращити рівень якості життя для кожного українця. Економічна стабільність та безпека зможуть заохотити українців народжувати більше дітей, а головне бачити майбутнє життя своїх дітей саме в Україні. Безпека, доступність до ринку праці або можливість створити власний бізнес, можливість отримати житло, якісні та безкоштовні медицина та освіта – важливі умови для збереження та розвитку людського капіталу та для відновлення держави.
Очікування щодо повернення вимушених мігрантів різняться від 50% до 70%. Чим довше триватиме війна, тим менше буде тих, хто хоче повернутися на батьківщину. Наприклад у Польщі, за даними Polish Development Fund, 60-70% українських вимушених мігрантів вже працюють. Також за оцінками Polish Institute of Economy лише протягом 2022 року українці зареєстрували у Польщі понад 20 000 компаній. Люди працевлаштовуються, або стають самозайнятими, вчать мову та інтегрують дітей в освітні процеси країн перебування.
З початку повномасштабної війни європейські країни виділили на прихисток для українців вже понад 43 млрд євро. Ці витрати ЄС співставні з річними видатками бюджету України. Грошова допомога вимушеним українським мігрантам у європейських країнах часто перевищує середню заробітну плату в Україні. Тому маємо достатньо жорсткі умови конкуренції за людський капітал.
Для того, щоб розвивати наявний людський капітал всередині країни та збільшити продуктивність праці, нам потрібні реформи та модернізація економіки. Бізнес чекає від держави реформи профтехосвіти та вищої освіти. Україна має вже сьогодні готувати фахівців, які не просто можуть керувати комбайном сидячи за кермом, а зможуть налагоджувати роботу новітньої техніки. Україні потрібна система економічного планування та прогнозування – коли держава розуміє потреби ринку праці та готує відповідних фахівців. Український бізнес вже переформатовується. Активно працює з ВПО, ветеранами та їхніми родинами. Витрачає гроші на перекваліфікацію, навчання та підготовку фахівців. Підвищення ефективності праці може частково компенсувати дефіцит робочої сили на ринку праці.
Уряд України саме зараз працює над Планом України в рамках Ukraine Facility. Це буде основа стратегії відновлення, реконструкції та модернізації України протягом 2024–2027 років. В економічному блоці цього плану одним з ключових напрямів є саме розвиток людського капіталу.
Серед політик, спрямованих на розвиток людського капіталу, План України в рамках Ukraine Facility передбачає розбудову безпечного та інклюзивного освітнього середовища для доступу до якісної освіти, трансформацію професійної освіти, удосконалення системи реабілітації осіб з інвалідністю, покращення охорони здоров'я, гендерної рівності, реалізацію житлових програм на кшталт доступної іпотеки "єОселя", реформу соціального захисту, створення сталої системи переходу від військової служби до цивільного життя, розробку демографічної та міграційної стратегій, пенсійну реформу. Зокрема, однією з реформ передбачене питання покращення системи соціальної інфраструктури та деінституціоналізація догляду за дітьми, особами з інвалідністю та особами похилого віку.
Україна є частиною глобальної економічної системи та завжди конкурувала за людський капітал. Ми конкуруємо якістю життя. В умовах війни та у повоєнні роки – це серйозний виклик. І все це про необхідність працювати над побудовою країни, в якій хочеться жити.
