Шведська концепція замість радянського підходу: як зменшити рівень смертності на українських дорогах
У чому проблема?
За даними Департаменту патрульної поліції, у 2023 році в Україні через ДТП загинули 3053 людини — це восьмеро людей щодня. Смертність на дорогах сприймається як норма — це те, чого неможливо уникнути. Але цю тезу спростовує практика багатьох Європейських міст, де протягом року в ДТП не помирає жодна людина.
Аби зменшувати рівень смертності на дорогах, вони залучають фахівців та розробляють нові підходи до проєктування вулиць. Україні ж дістався радянський спадок у вигляді міст, створених для автомобілістів. Вулиці з широкими, прямими дорогами нагадують трек для перегонів.
Яке рішення?
Концепцію "Vision Zero", розробили у Швеції в 1997 році. Одна з її ідей полягає у тому, що смерті на дорогах не обов'язкові. Навпаки, їх слід зменшувати та намагатись звести до нуля. Прикладом того, що це можливо, слугують чимало європейських міст. Інтерактивна мапа "DEKRA Vision Zero Map" показує, що таких міст понад тисяча. Ці результати не випадковість, оскільки у деяких з них по 9, 10 чи навіть 11 років немає смертельних ДТП.
Інтерактивна мапа "DEKRA Vision Zero Map". Скриншот з сайту організації DEKRA
Ще один аспект цієї концепції стосується відповідальності. Її повинні нести не тільки користувачі системи, а й розробники та менеджери — органи місцевого самоврядування, дорожні адміністрації й проєктувальники вулиць. Смерті на дорогах переважно спричинені помилками, а людям властиво помилятись. Тож карати за це не дуже ефективно. Але можна зробити так, щоб ймовірність та ціна помилки були меншими.
Як це працює?
Усі заходи, направлені на зменшення рівня смертності на дорогах в концепції "Vision Zero", можна поділити на чотири основні напрямки:
- освіта,
- законодавство,
- інфраструктура,
- допомога на місці ДТП.
Частину з них можливо впроваджувати вже зараз. А дещо вже працює в окремих українських містах і чекає на масштабування. Про них — далі.
Освіта
Ще з дитячого віку варто навчати правил дорожнього руху та пояснювати користь різних засобів безпеки. Почати можна з розмов про перехід дороги за руку, дитяче крісло в машині чи правила виходу з автомобіля. Освітня програма має враховувати вік дитини та бути корисною для неї саме на цьому етапі життя. І над цим активно працює патрульна поліція України, влаштовуючи різні навчальні заходи.
"Однак не менш важливою за освіту є просвіта. Ми застосовуємо це слово для дорослих, для тих, хто вже навчений. Особливо це стосується водіїв і тут величезний простір для покращення в Україні", — говорить голова ГО "Vision Zero" Віктор Загреба.
Він пояснює сутність проблеми на ситуації з застосуванням ременів безпеки. Хоча зараз вони є в кожному автомобілі, більшість водіїв нехтують ними. Це відбувається також попри те, що ремені є вимогою закону та мають доведену ефективність. У 2023 році пасками безпеки користувалось лише 40% водіїв. Хоча і такі цифри свідчать про позитивні зміни, оскільки у 2020 році таких водіїв було лише 26%, а у 2017 році близько 15%.
Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України. Скриншот з сайту Центру демократії та верховенства права
Значним чином на користування ременями безпеки вплинуло збільшення штрафу з 51 до 510 гривень у 2021 році. Але також це стало можливим і завдяки освіті та донесенню користі ременів безпеки. Цим зокрема займалась ГО "Центр демократії та верховенства права" в рамках Кампанії "За безпечні дороги".
Громадські діячі робили соціальну рекламу, присвячену важливості застосування ременів безпеки. Наприклад, у кінці 2018 року запустили проєкт "Пом'яті, але живі". Тоді вони зробили сітілайти з українськими зірками у вбраннях, пом'ятих ременем безпеки. Мета — нагадати, що краще пристебнутися в автівці й пом'яти одяг, аніж ризикувати життям.
Уже наступного року вони запустили інформаційну кампанію "Ремінь або розтин".Тут демонстрували різницю між слідами від ременя після аварії та розтину. Всього було розміщено 180 білбордів у 19 містах і обласних центрах.
Проєкт "Ремінь або розтин". Фото з сайту Центру демократії та верховенства права
Законодавство
Великий крок до зменшення рівня смертності на дорогах українське законодавство зробило у 2018 році. Тоді швидкість руху обмежили до 50 км/год у містах та селах. Ця європейська норма замінила радянську в 60 км/год.
"Ряд досліджень встановив, що у випадку наїзду на пішохода на швидкості, скажімо, 45 км/год у людини є шанси вижити. Але якщо збиття відбувається на швидкості більше ніж 50 км/год, шанси на виживання наближаються до нуля", — пояснює важливість цього рішення урбаніст Владислав Самойленко.
Проте в українському законодавстві окрім цієї перемоги є ще і зрада — норма про "нештрафовані" 20 км/год. Проблема у тому, що зараз водії можуть перевищувати швидкість до 20 км/год від максимально дозволеної та не отримувати за це жодних санкцій. На початку 2000-х цю норму запозичили з російського законодавства. І досі вона існує тільки у двох пострадянських країнах — Україні та росії.
І аби скасувати цю норму, потрібно прийняти відповідний законопроєкт. Яку саме кількість житів врятує це рішення, зараз спрогнозувати важко, але Віктор Загреба коментує:
"Ми абсолютно впевнені, що результат буде позитивний. Просто не знаємо наскільки. Умовно 10%, чи 20%, чи 15%, за великим рахунком, байдуже. Давайте це зробимо і побачимо. Точно стане краще, результат буде позитивний у вигляді врятованих життів людей".
Ще одне рішення — розробити систему балів для порушників. Зараз скільки б разів водій не перевищував швидкість, він отримує лише штраф у розмірі 340 або 1700 грн. У низці Європейських країн працює система, завдяки якій санкції можна збільшувати. Залежно від кількості та складності порушень можуть змінити суму штрафу, тимчасово призупинити дію водійського посвідчення чи вилучити його. Таке рішення має вплинути на поведінку водіїв та заохотити їх менше порушувати.
Громадські організації-учасниці кампанії "За безпечні дороги" вже мають низку напрацювань. На основі світового досвіду вони розробили детальні пропозиції щодо того, якою може бути ця система в Україні. Особливу увагу звернули на сусідню Польщу, в якій система балів особливо ефективна. Впровадження цього рішення знов залежить від народних депутатів, оскільки саме вони мають прийняти відповідний законопроєкт.
Інфраструктура
Найпоширеніша причина ДТП із загиблими або травмованими — перевищення встановленої швидкості руху, а саме на 42%. Тому більшість інфраструктурних рішень концепції "Vision Zero" спрямовані на те, щоб створити "фізичні та ментальні" перепони на дорогах, які б не давали можливості перевищувати безпечну швидкість.
Звуження смуг. За радянським стандартом, ширина дорожньої смуги становила 3,75 м. Часом можна зустріти смугу, яка б легко вмістила і дві машини. Хоча в цьому немає жодної необхідності. Таке проєктування вулиць дає водію відчувати, наче він на треку для перегонів, де треба втискати педаль газу до максимуму.
Водночас у Львові та Вінниці вже почали звужувати смуги руху до 3 м або 2,75 м. Таке рішення змушує водія бути уважнішим на дорозі. Він також більш сфокусований на тому, щоб не виїхати за межі смуги, оскільки та лиш трохи ширша за автомобіль.
Звузити смугу можна відносно легко. Для цього треба нанести нову розмітку на дорожнє покриття. Простір, який вивільнився, можна віддати для громадського транспорту чи велосипедистам. Проте кращим варіантом все ж буде повноцінна реконструкція вулиці. Тоді, наприклад, велосипедну доріжку можна буде відділити не смугою фарби, а своїм особливим покриттям, хоча це потребує більше часу та ресурсів.
Звужені смуги в Могилів-Подільському на Вінниччині. Фото: Вінниця.info
Делінеатори. Цей засіб допомагає розмежувати потоки машин, що ускладнює маневри зі смуги на смугу. Зазвичай їх можна побачити у вигляді півметрових стовпчиків, розміщених на відстані один від одного. Їхня інша варіація — суцільні гумові горбики висотою до 15 см.
Встановлення делінеаторів зокрема ускладнить паркування "ялиночкою", що дозволить розчистити праву смугу для громадського транспорту. Як наслідок, автомобілісти отримують дорогу з меншою кількістю великогабаритного транспорту, а громадському транспорту буде легше їхати своєю смугою. Таке рішення вже неодноразово впроваджували у містах України. Наприклад, у Львові встановлювали делінеатори, щоб унеможливити блокування руху трамвая.
Делінеатори у Львові. Фото: Львівавтодор
Антикишені. Таке рішення — продовження пішохідної зони на наземних переходах. Антикишені допомагають боротись з автомобілями, припаркованими поблизу переходів. Звільнений простір краще проглядається водіями, що також зменшує ризик ДТП. Водії раніше бачать пішоходів, тож матимуть більше часу, аби пригальмувати.
Антикишеня в Коломийському провулку в Києві. Фото з сайту КМДА
Підвищені пішохідні переходи. Ці переходи підіймають до рівня пішохідної частини. Вони водночас роблять місто зручнішим для маломобільних людей та виконують роль лежачого поліцейського. Таке рішення змушує водіїв зменшувати швидкість до 20-25 км/год поблизу місць для переходу дороги.
Підвищений пішохідний перехід на вулиці Вірменській у Києві. Фото з сайту КМДА
Острівці безпеки. Це рішення слугує місцем захисту тим, хто переходить дорогу. Розташовані на проїжджій частині, вони привертають увагу водія. Таким чином острівці запобігають високій швидкості та небезпечним маневрам поблизу наземних переходів. Їх можна встановлювати як на регульованих, так і на нерегульованих переходах.
Острівець безпеки на проспекті Волі в Луцьку. Фото: Суспільне Луцьк
Кільцеві перехрестя. Їхня основна мета — не дати автомобілю проїхати по прямій, викрививши траєкторію руху. Внаслідок цього водії вимушений бути уважнішим та зменшити швидкість на під'їзді до кільця. Також це рішення унеможливлює проїзд на червоне світло, оскільки світлофора просто немає. А це своєю чергою запобігає лобовим та швидкісним боковим зіткненням, які зазвичай трапляються при спробі проскочити на світлофорі.
На відміну від інших рішень, це потребує більше часу та ресурсів. Аби замість звичайного перехрестя зробити кільце, треба реконструювати вулицю. А ще можна зіштовхнутись з проблемою браку місця, аби замінити перехрестя на кільце.
Площа Михайла Загороднього Києві. Фото: з Вікіпедії
Ці рішення не є абсолютно новими для багатьох українських міст. Але рівень смертності на дорогах можна зменшити тоді, коли це будуть не точкові заходи, а комплексні реконструкції вулиць радянського штибу. До яких будуть залучені фахівці, здатні розробити проєкт реконструкції, врахувавши кожну дрібничку та сучасні стандарти. Саме тоді наші вулиці стануть такими, що правила на них порушувати буде неможливо, чи принаймні незручно.
Допомога на місці ДТП
Навіть якщо ДТП все ж відбулось, постраждалим мають надати допомогу, щоб жодна людина не загинула. У такому випадку важливо, щоб лікарі чи рятувальники могли дістатись до місця аварії якомога швидше. Для цього має бути розповсюджена мережа екстрених служб.
Другим не менш важливий аспектом у наданні допомоги є якість. Медики, які прибули на місце ДТП, повинні мати необхідні навички та обладнання, що дозволять їм врятувати людину. А машина швидкої допомоги, у разі необхідності, має бути реанімацією на колесах. Недостатньо, якщо вона виконує виключно функцію транспортування.
Ілюстративне фото РБК-Україна
Головна ідея концепції "Vision Zero" — відсутність толерантності до смертей на дорогах на будь-якому етапі. Вулиці та законодавство мають бути такими, щоб смерті просто не були передбачені. Як би це утопічно не звучало, це можливо зробити і у маленьких міста, і у багатомільйонних мегаполісах, відповідні приклади вже є.
Завантажені дороги і генплан радянського ґатунку: що не так із Києвом та що з цим робити
"Роботи багато. Чи буде кому її виконувати?" — як покращити архітектурну освіту в Україні
