"Вітамінні коктейлі" та сушки для воїнів: як волонтери борються з застудами на передовій

Аліса Смагіна

Волонтерський рух об'єднав суспільство, створив дієву структуру громадських організацій, груп людей, готових невтомно і безоплатно працювати для вирішення найбільш нагальних і болючих проблем пораненої країни.  

Роботи волонтерам вистачає й нині. Але якщо у перші роки російської агресії волонтери постачали на фронт їжу, речі першої необхідності та забезпечували військових технікою, то тепер більшість з них опікуються ветеранами, допомогають пораненим, надають соціальну, юридичну і психологічну підтримку учасникам бойових дій та родинам загиблих. Втім, залишилися люди, що і досі готують для військових корисні і необхідні смаколики. І хоч за останні роки постачання продуктів для української армії організоване належним чином, є й те, чого воякам дуже не вистачає. 

Чого саме і досі бракує нашим воїнам, для "Рубрики" розповіла київська волонтерка.

Згідно з повідомленнями пресслужби ООС, наразі в районі проведення операції Об'єднаних сил проблем із харчуванням немає. У військовослужбовців в меню обов'язково присутня перша та друга страва, різноманітні салати та фрукти. Продукти підвозять своєчасно й асортимент їх цілком прийнятний: є і крупи, і м'ясо, і овочі. Військові кухарі як в тилу, так і на всіх передових позиціях, намагаються приготувати найсмачніші страви, щоб кожний солдат був ситим та відчував себе майже як вдома.

Проте з самого початку війни і донині киянка Лора Копосова збирає і відправляє на фронт продуктові посилки — вони допомагають і розвідникам, і снайперам, і вартовим, щоб боротися з сезонними застудами і вчасно підзаряджатися вітамінами та енергією на бойовому посту. Подібних продуктів в ЗСУ не видають, а хлопцям такі добавки дуже допомагають. 

Лора Копосова

Зараз у посилках від волонтерки — протизастудні зігріваючі суміші і сотні пакетів із фруктовими снеками. А починалося все ще у 2014 році. 

Лора Копосова — волонтерка зі стажем. Допомагати фронту почала в 2014, коли багато людей не змогли сидіти, склавши руки. Тоді всі почали щось робити. Хтось плів сітки, хтось робив аптечки, хтось в'язав шкарпетки і рукавиці. У Лори Копосової вдома була сушарка, і тому вона приєдналася до групи, де робили сухі борщі. У складі пакету була капуста, морква, буряк, спеції, сіль і томатна паста. Кидаєш в кастрюлю, вариш 15 хвилин і в результаті маєш швидку гарячу страву.

Жінка згадує, що одного разу на КСС (Кухарська сотня столиці) привезли багато мішків по 50 кг гречки, пшона, пшеничної крупи. Віддавати такі величезні мішки волонтерам, що їздять на фронт, було незручно. Тож почали робити й супи. Крупа, морква, цибуля, спеції — і от, вояки отримують купу порційних пакетів супу. А коли принесли мішки вівсянки та рису, то асортимент розширився сухими молочними кашами. Тоді ж почали робити і набори сухофруктів.

"Фруктові пакети — незамінний снек на передовій, — стверджує Лора Копосова. — У випадку, коли ви снайпер "в льожке" або стоїте вночі на посту. Якщо натщесерце з'їсти сире яблуко, то скоріше за все "закрутить живіт", а якщо щось важке — почне хилити в сон. А від жменьки яблучних чіпсів та горішків і голод притупиться, і спати не захочеться. Зараз із супами і кашами на фронті особливих проблем немає. Але чому нашим воїнам не дають щось таке на кшталт наших фруктових пакетів?".

У 2018 році Лора Копосова покинула КСС і почала власними силами робити виключно фруктові пакети. "Фруктові витребеньки" — стали її основною діяльністю.

"У нас склалася невеличка "Фруктова команда" де в кожного є своя ділянка роботи. Всі люди надійні, незламні та допомагають Воїнам Світла з 2014 року. Ми досі тримаємось та не складаємо рук", — розповідає пані Лора.

Раз на два тижні волонтерка приїжджає на ринок Троєщина. Її друг, Михайло Позній, який там працює, кожного разу віддає їй шість величезних ящиків свіжих яблук безкоштовно; з них маленька команда Лори робить яблучні чіпси — основний інгредієнт вітамінних фруктових пакетів для снайперів та розвідників. Наступний етап — сформувати сам пакет. У зіп-пакети (10*15 мм) потрапляють горішки, родзинки, курага, фініки, та сушені яблука. Все, крім яблук, "Фруктова команда" купує великими партіями за власний кошт або завдяки фінансовій підтримці користувачів соцмереж. Потім ці пакетики їдуть на фронт в посилках або з волонтерами. 

"Звісно, ми не годуємо весь фронт, — каже Лора Копосова, — але такого в армії немає. А хлопцям та дівчатам приходить різнокольоровий, вітамінний та смачний пакуночок, який надає сил на посту чи в розвідці. Крім того, це смачний та теплий промінчик добра, психологічна підтримка, і знання, що є люди, які переймаються воїнами, переживають за них".  

Сушилку для овочів та фруктів пані Лора купила для власних потреб ще в 2011 році, але вже 7 років ця звичайна побутова техніка щоденно працює на потребу фронту. Сушарка велика — на 15 рівнів, в неї багато вміщується. За 10 днів Лора висушує два  великих "бананових" ящика яблук — це приблизно 50 кг.

Іноді "Фруктові витребеньки" поповнюються іншими фруктами, якими в сезон теж ділиться Михайло — полуницею, сливами, апельсинами. З досвіду Лори, сушити можна все, окрім огірків та картоплі: "Я колись і м'ясо для розвідників сушила. Але зараз просто грошей на все не вистачає".

Ще один напрямок роботи київських волонтерів —  виробництво протизастудних медово-лимонно-імбірних сумішей в осінньо-зимовий період. "Вибухові суміші", (рецептом яких з Лорою Копосовою поділилася волонтерка Вікторія Петрова) — корисна та смачна штука, вона зігріває в холодних окопах та допомагає боротися з грипом та застудою. Імбір та лимони волонтери теж купують самі, а медом діляться небайдужі люди. 

Тільки за 2020 рік Лора Копосова та її фруктова команда  виготовили 7300 пакетів вітамінно-поживних снеків. Протизастудної суміші — близько 300 літрів!

За фахом Лора Копосова — бухгалтер, працює 5 днів на тиждень з ранку до вечора, а після роботи домівки Лори та її однодумців перетворюються на "фруктовий завод". 

"Був би в мене справжній завод, — мріє волонтерка, — я б налагодила виробництво смачних ніштяків для воїнів. Не тільки ж сухпаєм харчуватись. Мова йде не про тих бійців, які в частині, де є столовка і нормальна їжа. А про тих, хто на найбільш передньому плані, коли нічого і зварити не можна".

Продукція "Фруктової команди" має навіть власну фірмову етикетку. Її дизайн розробив чоловік Лори, а друк зробили в типографії, де працює волонтерка: "Мене вся робота підтримує. У нас маленький колектив. Мій директор теж яблука сушить, коли треба. Ми декілька разів друкували етикетки і на борщі, супи та каші, і на "Фруктові витребеньки" та  "Вибухові суміші". З ними пакетики зі снеками і пляшки з вітамінним концентратом добре видно навіть в темному бліндажі".

"Хлопці 24 ОМБр дякують від всього серця за "Вибухові суміші". В цю холодну пору, коли багато хворіють на застуду, ці суміші — саме ті ліки! Окрема подяка за стратегічний вітамінний продукт — "Фруктові витребеньки". Спасибі всім, хто готує цю вітамінну бомбу!", — такі вдячні відгуки отримують волонтери з фронту.

• "Вибухові суміші" Лора Копосова розливає у молочні пляшки. Пляшки віддають друзі, які вживають молоко. Ємності "Фруктова команда" збирає весь рік, щоб потім з осені до весни не мати клопоту з тарою. Спочатку імбірно-лимонно-медову суміш розливали в пластикові літрові відерця. Але їх треба купувати, і вони не надійні — можуть тріснути. А пляшки чудово себе показали — вони міцні, стовідсотково пристосовані для продуктів харчування і до того ж, завдяки такому фасуванню, тара від молока отримує друге життя, замість того, щоб потрапляти одразу на звалище.
• Минулого року імбир, за словами волонтерки, був "золотий" — він став таким на початку "ковідної ери", десь у березні. Тоді навіть довелося припинити виготовлення вітамінної суміші. Але якщо ситуація з якихось причин повториться, у пані Лори завжди напоготові "план Б": вибуховою сумішшю може стати журавлина або калина з цукром. До речі, цей варіант є актуальним і тоді, коли хтось страждає на алергію на мед чи імбир.

• Кілька років тому на маму Олени Лобас — однієї з волонтерок "Фруктової команди", напав грабіжник, жінка отримала важку травму голови. Людмила Михайлівна, яка все життя працювала вчителем математики, а після виходу на пенсію була репетитором для учнів, дуже важко переживала цю біду. Жінка перестала цікавитись зовнішнім світом, знаходилася у повній депресії. Що робити в такій ситуації, як допомогти рідній людині піднятися на ноги? 

"У нас виник план, — ділиться пані Лора. — Олена завезла інгредієнти "Фруктових витребеньок" до мами та сказала, що Воїни Світла на передовій потребують нашої допомоги. Зараз Людмилі Михайлівні 78 років. І вона вже впродовж п'яти років комплектує фруктові пакети. Кожного дня сідає за стіл та складає набори з арахісу, родзинок, фініків та яблук! Дивлячись на таких людей, чи можу я припинити нашу діяльність та скласти руки? Нізащо не зможу! Саме такі люди дають надію, натхнення та сили. А ми працюємо далі, щоб мордор нарешті згинув з лиця землі!"

Якщо ви хочете долучитися до виготовлення "Фруктових витребеньок" і "Вибухових сумішей" і допомогти нашим воїнам бути міцними та не хворіти, напишіть Лорі Копосовій на її сторінку у Фейсбук. "Фруктовій команді" завжди потрібні мед, імбир, кошти на сухофрукти та горішки.

↓Читайте також

Захищати інакше: історії тих, хто воює без зброї

Бізнес після війни: українська ветеранка про те, як з ідеї на передовій створити власну справу

Будинок за два місяці: як на Львівщині ветерани будують незвичайне житло

Життя після війни: як ветеран розпочав свою справу і створює розвиваючі іграшки для дітей