Як громадам дати раду зі сміттям: кейси Славутича і Конотопа

У чому проблема?

До повномасштабної війни в Україні було 15,6 мільярда тонн промислових та побутових відходів. Сміттєзвалища й полігони вже займають понад 9 тисяч гектарів нашої території. Це площа Кременчука або Хмельницького, зазначав на початку 2021 року тодішній голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований. Показник утворення відходів у нашій країні станом на 2017 рік у середньому становив 250-300 кілограмів на рік на людину.

Водночас в Україні тільки незначна частина побутових відходів надходить на оброблення. Загальною практикою є захоронення побутових відходів на полігонах — 95% від їхнього обсягу.

Через ворожі обстріли, на жаль, в Україні щодня перетворюються на сміття автівки, будівлі та об'єкти інфраструктури. А отже, обсяги відходів лише зростають.

Яке рішення?

У липні 2023 року набув чинності Закон України "Про управління відходами" №2320-ІХ від 20 червня 2022 року. Серед його завдань — зробити так, щоб сміття на полігонах ставало дедалі менше.

Українські громади мають побудувати системи управління відходами, у яких побутове сміття буде перероблятися значно більшою мірою.

Щоб підвищити спроможність громад у цьому питанні, "U-LEAD з Європою" запровадив у 2022 – 2023 роках навчальну програму "Кроки для спеціалістів. Управління відходами".

Закон України №2320-ІХ визначає, що система управління відходами — це комплекс заходів зі збирання, перевезення та оброблення (відновлення, у тому числі сортування, та видалення) побутових відходів, включаючи створення та забезпечення діяльності об'єктів, нагляд за ними та подальший догляд за об'єктами видалення побутових відходів, а також діяльність суб'єктів господарювання, що здійснюють окремі операції з управління побутовими відходами в межах територіальної громади або декількох територіальних громад.

На цей момент система управління відходами в Україні приводиться у відповідність до європейської практики та законодавства, говорить "Рубриці" радник з питань муніципальних інвестицій Програми "U-LEAD з Європою" Олег Черниш. На це спрямований згаданий вище закон №2320-ІХ.

"На цей час управління відходами не є пріоритетним завданням для громад, але після нашої перемоги це буде одним з основних завдань, що постануть перед країною, — вважає Олег Черниш. — Оскільки до побутових відходів, які постійно генеруються утворювачами, додадуться відходи руйнування, відходи, які утворяться внаслідок проведення відновлювальних робіт".

Він уточнює: Національна стратегія управління відходами передбачає, що 50% відходів будуть спрямовуватися на перероблення, і для досягнення цього показника кожна громада також повинна здійснити комплекс відповідних заходів. Відповідно — громади мусять мати місцеві плани управління відходами.

Саме тому "U-LEAD з Європою" запровадив навчальну програму "Кроки для спеціалістів. Управління відходами" — щоб насамперед допомогти громадам розробити повноцінні проєкти з управління відходами.

У першому етапі навчальної програми, що розпочалася восени минулого року, взяли участь 48 громад. Уже в грудні минулого року громади сформулювали свої проєктні ідеї. 12 найкращих ідей перейшли на наступний етап програми.

Під час другого етапу громади більш детально опрацювали проєктні ідеї, і до фіналу з готовими проєктами з управління відходами дійшли дев'ять громад, розповідає Олег Черниш. Це п'ять міських громад — Конотопська, Славутицька, Бориславська, Городоцька та Копиченецька; одна селищна — Солоницівська та три сільські громади — Березанська, Саксаганська, Курненська.

"Рубрика" поспілкувалася з представниками двох із цих найбільш цілеспрямованих громад і дізналася, як саме вони планують розв'язувати задавнену на рівні всієї країни сміттєву проблему.

"Наша проєктна ідея грандіозна", — каже головна спеціалістка відділу з питань ЖКГ, тарифоутворення, енергоефективності та енергозбереження Славутицької міської ради Ірина Плавинська.

Масштабність у тому, що проєкт у Славутичі охоплює всі стадії поводження з відходами: від збору до перероблювання й захоронення.

"Комплексних рішень від нас вимагає новий закон. І загалом, вважаю, ми повинні ставати більш екосвідомими", — говорить директор КП "Житлово-комунальний центр" (КП "ЖКЦ") Сергій Мінін.

Славутич — місто молоде, засноване в рік Чорнобильської катастрофи для працівників атомної станції. Відповідно основним бюджетотвірним підприємством була ЧАЕС, але й та не працює з 2001 року. Тому громаді, щоб розвиватися, треба самій бути дуже активною, говорить Ірина Плавинська:

"Наша громада намагається брати участь у різних проєктах, пробувати, цікавитися, вивчати нові практики й ідеї. Бо крім нас самих нам ніхто не допоможе — ми віддалене і невелике місто (24,5 тисячі мешканців до початку повномасштабного вторгнення)".

Сергій Мінін додає: "У нас було бачення, що систему поводження з відходами треба робити, і були пошуки, з ким це робити. З «U-LEAD з Європою» ми вже співпрацювали. Наприклад, завдяки програмі в Славутичі з'явилися одні з перших бензогенераторів для шкіл та садочків, також ми отримали набір дорожньої техніки, співпраця була плідна. Тому коли виник цей проєкт і можливість доєднатися, ми поспілкувалися з міським головою, створили групу і почали навчання".

Сергій Мінін з сертифікатом на участь у навчальній програмі "U-LEAD з Європою"/ Фото надане Іриною Плавинською

До складу робочої групи увійшли працівники профільного відділу виконавчого комітету Славутицької міської ради та комунальних підприємств: КП "Житлово-комунальний центр" та КП "Агентство регіонального розвитку". Через рік навчання, каже Сергій Михайлович, учасники проєкту вже чітко знають, як у місті справи зі сміттям, що треба з цим робити й куди рухатися.

"Місто Славутич зробило величезну роботу, працювали й до ночі, і на вихідних, але розробили ґрунтовний і детальний проєкт", — додає Сергій Мінін.

Оскільки проєкт масштабний (його орієнтовний бюджет — 124 мільйони гривень), його розділили на два компоненти:

1. оновлення інфраструктури оброблення побутових відходів;
2. оновлення інфраструктури збирання і перевезення побутових відходів.

Перший компонент стосується полігону, він на етапі проєктування. Для проєктувальника, якого відібрали європейські партнери, вже розробили технічне завдання — нині відбуваються активні зустрічі з узгодженням усіх деталей.

А щодо коштів, то в міськраді розробляють проєктну заявку для участі в програмі LIFE. Це фінансовий інструмент Європейського Союзу для реалізації заходів із захисту довкілля та боротьби зі змінами клімату. Один із його пріоритетів для України у 2023 році — проєкти комплексної орієнтації на нову екологічну інфраструктуру в містах, пов'язану з управлінням відходами.

Нинішній вигляд полігону ТПВ у Славутичі/ Фото надане Іриною Плавинською

Сергій Мінін пояснює: полігон був побудований у 1986 році (тоді, коли було закладено й саме місто) й експлуатується до сьогодні, тобто він уже частково заповнений. Якщо вивозити сміття до Вишгорода, воно стане "золотим", а чернігівський полігон не має фізичної можливості приймати славутицьке сміття. Тож це питання справді гостре для громади.

Проєкт же передбачає часткову реконструкцію славутицького полігону згідно з новими екологічними вимогами.

Як це зроблять? Розмежують територію полігону на дві частини: одну частину рекультивують (відновлять ці землі), а на другій облаштують оновлений полігон. Там прокладуть захисну мембрану, спеціальний текстиль, який не допускає проникнення фільтратів до ґрунтів, пояснює Сергій Мінін. Також облаштують відведення супутніх газів, які утворюються в результаті діяльності полігону.

На полігоні планують облаштувати й компостувальний майданчик для біовідходів, а ще закупити техніку для ущільнення відходів.

Нині дозволена висота складування відходів тут становить 9,8 метра, планується отримати дозвіл на 20 метрів.

"Відповідно це будуть певні будівельні роботи, оновлення дороги до полігону, оновлення інженерних мереж і будівель, які обслуговують саме полігон", — перераховує інші складники проєкту директор КП "Житлово-комунальний центр".

Такі сортувальні майданчики місто має зараз/Фото надане Іриною Плавинською

Також місту потрібно закупити нові сортувальні контейнери, оновити майданчики для збору сміття, закупити нові сміттєвози, адже нині у Славутичі є тільки старі "тарахкалки", каже Ірина Плавинська.

А такі майданчики передбачені новим проєктом

І раніше, і цього року міська влада проводила опитування серед місцевих мешканців, яке засвідчило: до 90% людей готові сортувати відходи та прагнуть бачити не тільки роздільний збір сміття, а і його роздільне вивезення. А також результати такого збору: скільки місто зібрало пластику, паперу тощо.

Для втілення проєкту Славутич взаємодіє з чернігівським громадами. Адже полігон хоч і належить місту, та розташований уже на території Чернігівської області. Одна його частина — ділянка Любецької громади, інша — Михайло-Коцюбинської.

Особливість міста в тому, що воно адміністративно належить до Київщини, а фактично знаходиться на Чернігівщині. 

"Якщо ти вийшов у ліс, то це вже Чернігівська область. Сів на електричку на вокзалі в Київській області, але поїхав уже по Чернігівській", — пояснює Ірина Плавинська.

Навколишні громади є партнерами для Славутича, це дуже добре показав тогорічний досвід короткочасної окупації міста, пригадує Ірина Плавинська: "Сусідні громади нам дуже допомагали, коли ми тут три тижні були у блокаді, без постачання харчів".

Зараз же Славутицька міська рада уклала меморандуми про співпрацю щодо поводження з відходами з Любецькою та Михайло-Коцюбинською громадами, з Гончарівською станом на момент підготовки матеріалу такої домовленості ще не досягли.

Довколишні чернігівські громади зараз взагалі не мають полігонів для видалення відходів. Тому завдяки співпраці вони матимуть таку можливість, а бюджет Славутича — додаткові кошти, прогнозує Сергій Мінін.

Загалом для успіху будь-якого проєкту дуже важливе бажання самої громади щось робити, і у Славутича воно є, підсумовує Ірина Плавинська.

"Питання поводження з відходами зараз, мабуть, актуальне для кожної громади. Майже у кожного міста полігони вичерпують свій ресурс, у середніх та великих містах дуже багато сміття. Ми намагаємося сортувати, встановили декілька різних видів контейнерів, але проблема з полігоном нас, на жаль, не оминула. Він майже вичерпав свій ресурс, і найближчим часом нам потрібно це все врегульовувати", — говорить начальниця управління економіки Конотопської міської ради Людмила Гапєєва.

Фрагмент презентації проєкту Конотопської громади/ Презентація надала управлінням економіки Конотопської міської ради

Розуміючи цю проблему, у громаді почали виготовляти базову документацію для полігону, визначили ділянку з таким цільовим призначенням.

Спочатку думали про полігон тільки для Конотопської громади, а з допомогою навчальної програми від "U-LEAD з Європою" вдалося вийти на регіональний рівень, поглянути на проблему ширше і переорієнтуватися, каже Людмила Гапєєва.

До цього спонукав і Регіональний план управління відходами у Сумській області до 2030 року, затверджений у листопаді минулого року. Відповідно до нього на території області передбачено три регіональні полігони для громад у межах Сумського, Шосткинського та Конотопсько-Роменського кластерів.

До Конотопсько-Роменського кластера входить 16 громад, включно з містом Конотоп. Це загалом більш як 300 тисяч осіб.

Фрагмент презентації проєкту Конотопської громади/ Презентацію надало управління економіки Конотопської міської ради

"Наша громада має принципову позицію: всі сучасні навчальні програми, передовий досвід ми вивчаємо і ми переймаємо, щоб мати можливість привносити щось позитивне для нашого розвитку", — каже Людмила Гапєєва про участь у програмі "Кроки для спеціалістів. Управління відходами".

У громаді сформували команду, до якої увійшли фахівці управлінь економіки та житлово-комунальних послуг, інших підрозділів, координатором її стала очільниця відділу економіки міської ради Людмила Гапєєва.

Під час навчання за програмою "Кроки для спеціалістів. Управління відходами" вивчали досвід українських та європейських громад, команда громади збирала аналітику і статистику, консультувалася з експертами "U-LEAD з Європою" і врешті сформувала проєкт "Будівництво комплексу регіонального вдосконаленого полігону по складуванню твердих побутових відходів з під'їзною дорогою у Конотопській міській територіальній громаді".

На мапі: орієнтовна ділянка полігону та дорога до нього/ Фрагмент презентації, наданої управлінням економіки Конотопської міської ради

Під час розробки проводили перемовини та підписали меморандуми з декількома громадами, у тому числі з містом Ромни уклали Меморандум про наміри спільної реалізації проєкту поводження з відходами у громадах, розповідає координаторка проєкту.

Партнером управління економіки Конотопської міської ради є громадська організація "Міжрегіональний інститут розвитку громад". Вона теж доєдналася до розробки проєкту, зокрема його комунікаційної частини.

"Наша громадська організація вже давно і ґрунтовно опікується питаннями екології та енергоефективності, — каже членкиня правління громадської організації "Міжрегіональний інститут розвитку громад" ("МІРХ") Юлія Кириченко. — Ми активно проводимо опитування нашої громади стосовно питання твердих побутових відходів у місті. На цей момент ситуація з полігоном складна. Є на території громади й стихійні сміттєзвалища. Питання реалізації такого роду проєктів для нашої громади актуальне, це засвідчують і результати наших опитувань".

Юлія додає, що оскільки проєкт має велике соціальне значення, важливо залучити до нього найширше коло зацікавлених осіб.

Орієнтовний бюджет проєкту — 360 мільйонів гривень.

"Це великий масштабний проєкт, міська влада активно проводить пошуки фінансування для нього", — каже Юлія Кириченко. Організація "МІРХ" допомагає і в цьому, беручи участь у підготовці заявки на проєкт LIFE від Європейського Союзу.

Нині проєкт на етапі виготовлення проєктно-кошторисної документації. Загалом планується втілити його за чотири роки.

Новий регіональний полігон відповідатиме вимогам сучасності: експерти підказали, що варто передбачити в проєкті спеціальні майданчики для компостування, сортувальну лінію, розповідають у міській раді.

"Не хочеться повторити негативного досвіду Львова кілька років тому, коли реально стався колапс. Всі розуміють, що треба щось робити. Тому докладаємо максимум зусиль", — підсумовує Людмила Гапєєва.

↓Читайте також

Перша в Херсоні станція очищення води: як Німеччина допомогла постраждалому від підтоплення району "Корабел"

Готуй сани влітку: як у Ніжині облаштовують сонячні електростанції на об'єктах критичної інфраструктури