Рішення на дорозі: світлофори, які вас дуже здивують
До Міжнародного дня світлофорів “Рубрика” зібрала незвичайну добірку з усього світу. Голограми, теніс і незаміжні жительки Пхеньяна — усе складніше, ніж просто три кольори.
Як виглядає звичайний світлофор, знає практично кожен. Не дарма його зображення обрали для інтернаціонального перевірочного тесту CAPTCHA, створеного для того, щоб визначити, хто намагається увійти в систему — людина чи комп'ютерний бот. Розуміти сигнали цього приладу навчають дітей змалечку, адже найменша помилка на проїжджій частині може коштувати людині здоров'я і життя. Зустріти світлофор можна не тільки на жвавих міських вулицях, він використовується також і на залізниці, в судноплавстві і мореплавстві.
Але чи замислювалися ви, чому світлофори мають саме такий вигляд? Хто і коли винайшов першу систему керування рухом? Чи насправді у світі світлофорів все так просто — на "раз-два-три", або їм все ж таки є чим нас дивувати? Що ж, якщо так — ви на правильному шляху. Сьогодні, у Міжнародний день світлофора, "РУБРИКА" вирішила познайомити вас із незвичайними світлофорами по всьому світу, які не просто дивують, а й демонструють еволюційний процес цього необхідного для людської безпеки приладу.
🚦 Міжнародний день світлофора відзначається 5 серпня на честь події, що відбулася в 1914 році. У цей день в американському місті Клівленді з'явився встановлений перший електричний світлофор. У нього було чотири пари червоних і зелених вогнів, по одній для кожної сторони перехрестя, і попереджуючий зумер, який вказував, коли світло ось-ось зміниться. Пристоєм керували вручну з сусідньої будки.
Втім, найперший світлофор винайшов ще в 19 столітті мешканець Старого Світу, англієць Джей Найт. Прилад був зовсім не схожий на звичні нам аналоги і за зовнішнім виглядом нагадував людину-регулювальника. Цей апарат було встановлено біля будівлі парламенту в Лондоні у 1868 році. Через три роки ліхтар британського винахідника вибухнув і поранив поліцейського. Після цього про світлофор забули майже на 50 років — до 1910 року, коли було розроблено і запатентовано автоматичний світлофорний пристрій з ліхтарями двох кольорів.
🚦 Найстаріший у світі працюючий світлофор можна побачити в музеї міста Ешвіл (США). Сріблястий світлофор, виготовлений у 1932 році, має кулеподібну форму, а червоне і зелене світло загоряються у його віконечках поперемінно. За словами директора музею, цей патріарх пропрацював на вулицях міста 50 років і був виведений з експлуатації у 1982 році тільки тому, що дальтоніки не могли визначити, зелене чи червоне світло горить у ньому. Прилад і досі знаходиться у робочому стані, тепер він направляє відвідувачів всередину музею.
🚦 Австралійські старі світлофори були дуже популярні в минулі часи. Вони мали шалений успіх не тільки завдяки своєму нестандартному вигляду. Це були перші в світі світлофори, які вказували учасникам дорожнього руху, скільки часу залишилося чекати до перемикання режиму світлофора. Ці дивовижні світлофори використовувалися до початку 70-х років минулого століття. Сьогодні їх можна побачити тільки в музеї.
🚦 В американському містечку Сірак'юс знаходиться сучасний унікальний світлофор, аналогів якому немає ніде в світі. Чим він відрізняється від звичайного? А тим, що його кольори розташовані в зворотному порядку. Молодим нащадкам ірландців, які проживають у цьому місті, стандартний порядок кольорів світлофора здався несправедливим: адже зелений — колір їхньої далекої батьківщини, Ірландії, знаходився під червоним — британським кольором! Тому щодня протягом трьох років підлітки вибивали скло в "несправедливому регулювальнику", в результаті влада здалася і створила "світлофор навпаки".
🚦 Якщо перекласти з японської мови назву сигналу дозволу світлофора, то ми отримаємо словосполучення "синій сигнал". Але яскраво-синіх світлофорів на вулицях японських міст немає — їх колір буде абсолютно стандартним і звичним: червоний, жовтий, зелений. У чому ж причина цієї плутанини? Шукати її слід в історії. 8 листопада 1968 року більшість країн світу прийняли Віденську конвенцію про дорожні знаки і сигнали, яка вела до міжнародної стандартизації цих покажчиків. Японія ж вирішила піти власним шляхом і замінила зелений колір на синій. Але вже через п'ять років уряд Японії передумав і встановив зелене світло. Цей крок був обумовлений поганою видимістю синього сигналу на великих відстанях. Однак навіть зелений світлофор японці продовжували називати синім — тут зіграла свою роль одна з особливостей японської культури, де здавна зелений і синій кольори мали однакову вимову. У японських світлофорах і досі використовується найсиніший відтінок зеленого.
🚦 У столиці північнокорейської держави до недавнього часу світлофорів не було взагалі. Дорожній рух там зазвичай регулюють найкрасивіші дівчата країни. "Трафік-леді" у Пхеньяні повинна бути незаміжньою і молодшою за 26 років. Щойно одне з цих правил порушується, дівчину звільняють з посади. Втім, відсутність світлофорів місцеве населення не турбує — облаштованих доріг у Північній Кореї майже немає, пересування всередині країни контролюється владою, а кількість автомобілів можна перерахувати ледь не на пальцях — дозволити собі таку розкіш можуть тільки військові або політики.
🚦 У Берліні є світлофорний пристрій, де цілих 13 різних сигналів. Оскільки розібратися в цій чортовій дюжині вельми проблематично, поруч чергує поліцейський і консультує всіх, хто намагається зорієнтуватися в сигналах цього світлофора.
🚦 Світлофори Дрездена мають зображення панянки в сарафані і з косичками, а світлофори Берліна — зображення чоловічка в капелюсі. Його звуть Ампельман, і берлінці ним пишаються. Коли відбулося об'єднання Німеччини, влада вирішила замінити всі світлофори, ліквідувавши народного улюбленця Ампельмана. Однак мешканці збунтувалися, і кумедного чоловічка довелося повернути. Крім того, у берлінських світлофорів перед пішохідними доріжками обов'язково стелиться гумова плитка. Коли на неї наступають, то нога просідає, і людина мимоволі уповільнює хід.
🚦 В Амстердамі велосипедистів люблять більше, ніж автолюбителів, тому переважна кількість світлофорів в цьому місті регулює рух велосипедів.
🚦 За підрахунками соціологів, жителі великих мегаполісів в очікуванні на зелений сигнал, що дозволяє рух, витрачають близько шести місяців свого життя.
Можливо, для того, щоб люди не шкодували за витраченим часом, у Великій Британії, в Кембриджі, встановили незвичайні світлофори у вигляді смайлика. Посмішка світлофора заряджає всіх жителів міста оптимізмом і хорошим настроєм. Подібних світлофорів в місті чимало.
🚦 А в німецькому місті Дортмунд є світлофор з символами "Я люблю тебе" .
🚦 У Лондоні є ціле "світлофорне дерево"! Воно змонтоване з двох десятків різних пристроїв, які випромінюють світло. Конструкція виконує декоративну функцію і сяє неначе новорічна ялинка. Особливо ефектно це виглядає вночі. Цікаво, що багато людей приймають цю скульптуру за справжній світлофор.
🚦 Також у столиці Англії є спеціальний світлофор для коней! Точніше, для вершників.
🚦 У Таїланді для туристів, завдяки яким наповнюється державний бюджет країни, в місті Крабі побудували диво-світлофор у вигляді двох неандертальців, що несуть в руках "первісні" семафори.
🚦 У Празі є дуже вузька вуличка шириною всього 70 см, на якій важко розминутися навіть двом людям. Тому тут встановили світлофор, який регулює рух пішоходів, що йдуть з різних кінців вулички. Офіційна назва вулиці − Винарна Чертовка, жителі ж називають її "п'яним провулком". Вуличка з власним світлофором, що більше схожа на проміжок між будинками, була названа на честь виноробні "Чертовка" і стала свого роду рекламою цього закладу: вона приводить туристів на терасу ресторану, розташованого в глухому куті. Пройти повз таку туристичну локацію просто неможливо! Певно, і штрафів за "ходіння в нетверезому стані" тут теж можна анітрохи не боятися.
🚦 На півночі Китаю влада відкрила перший в світі світлофор для верблюдів. Світлофор почав працювати у квітні, в популярному серед туристів районі недалеко від міста Дуньхуан. Тури на верблюдах у цьому районі дуже популярні серед приїжджих і є місцевою визначною пам'яткою. З установкою світлофора, як заявляється, відвідувачі будуть в безпеці, щоб не стикатися з верблюдами. Зовні світлофор виглядає як звичайний пішохідний, тільки на одній його стороні замість зображення людини — силует верблюда.
🚦 У Нідерландах в місті Делфт на перехрестях майже завжди горить зелене світло — дозвільного сигналу світлофора тут чекають не пішоходи і велосипедисти, а власники авто. Якщо під'їжджає автомобіль, то червоний загоряється всього на кілька секунд. Така ситуація абсолютно протилежна транспортній логістиці в усьому світі, але так як автомобілістів тут всього 20%, вона цілком виправдана.
🚦 Цьогоріч і на 18 вулицях Лондону з'являться пішохідооріентовані світлофори: вони будуть міняти сигнал на червоний тільки коли поруч опиниться машина. Це частина стратегії Лондона по перетворенню на пішохідне місто. За час локдауну число городян, що вважають за краще ходити пішки, зросло на 31% — це можна порівняти з показниками і в інших світових столицях.
🚦 У Сінгапурі літні люди та люди з інвалідністю можуть прикласти свою ідентифікаційну картку на пішохідному переході, щоб світлофор горів довше і вони встигли перебратися на інший бік. Так суспільство дбає про людей.
🚦 У Німеччині поки ви чекаєте дозволеного сигналу світлофора, можна зіграти у віртуальний теніс з людиною, яка знаходиться на протилежному боці дороги.
🚦 А в Дюссельдорфі прямо зараз на вулицях проходять випробування безконтактні пішохідні світлофори. Щоб викликати зелений сигнал, пішоходам тут не потрібно натискати кнопку або торкатися до його поверхні. Досить піднести руку або навіть просто наблизитися — датчик руху спрацьовує, щойно пішохід потрапляє в поле дії сенсора, після чого автоматично з'являється напис німецькою: "Чекайте сигналу". За словами влади Дюссельдорфа, мова йде про перші безконтактні пішохідні світлофори в Європі. Встановлені вони поки що в якості експерименту, підсумки якого будуть підведені наприкінці року. Місця обрані так, щоб оцінити роботу системи в різних ситуаціях.
🚦 Світлофори майбутнього будуть виглядати зовсім не так, як ми вже звикли за сто років користування ними. Інтуїтивний дизайн — одна з обов'язкових умов при створенні сучасних гаджетів і дизайнів. Людина, що користується ними, не повинна проходити спеціальне навчання для цього. Вона має розуміти, що і як працює, на основі своїх уже наявних знань. Світлофор Sand Glass — яскравий приклад інтуїтивного дизайну. У цьому світлофорі відсутні три стандартних різнокольорових круглих електричних сигнали. Екран у Sand Glass один, і до того ж, зроблений у вигляді пісочного годинника. Як запевняють психологи, саме на цей старовинний пристрій, пісок всередині якого пересипається з верхньої частини в нижню, люди можуть дивитися довго, відчуваючи внутрішній комфорт. Зрозуміло, колір і час очікування, який залишився, цей світлофор теж відображає.
🚦 Корейський дизайнер Ханьюн Лі придумав замість світлофорів створювати на проїжджій частині голографічні проекції. Щойно світлофор загоряється жовтим, на шляху машин з'являється голограма, що відгороджує транспортні засоби від пішохідного переходу; коли вмикається червоний, голограма стає червоного кольору, і на ній з'являються величезні фігури пішоходів, що рухаються. Коли їхати дозволено — голограма зникає. Концепт художника Ханьюна Лі — ідея того, як можуть виглядати світлофори майбутнього. Замість маленьких непомітних триколірних пристроїв на дорогах з'являться сучасні яскраві голограми.
