Мабуть, немає свят більш сімейних, аніж новорічні. Вдома — ялинка, кутя, подарунки й довгоочікуваний "Щедрик". Та не всім цього року пощастить провести цей час у такій атмосфері. Хтось зараз далеко за кордоном, хтось виїхав у іншу область, а хтось — воює на фронті далеко від своїх родин.
У цьому матеріалі поговоримо саме про останніх — бійців, які захищають Україну. Хто не має можливості бути з тими, кого, власне, й боронить. І невідомо, скільки ще сімейних свят вони проведуть нарізно.
Нещодавно в громадсько-політичному просторі розгорілась дискусія щодо демобілізації військових, які воюють з початку повномасштабної війни, та заміни їх на фронті. Наразі ротація — а тим паче демобілізація, — ніяк не закріплена в правових документах, усе відбувається за наказом командування. Але тема залишається актуальною — чи буде у військовослужбовців розуміння строків своєї служби? А ще — як підтримати їх сьогодні — у період, коли особливо гостро відчувається розлука з найріднішими?
У чому проблема?
"Війна — не спринт. Це марафон"
Воєнний стан і загальна мобілізація запроваджені в Україні з 24 лютого 2022 року. Верховна Рада продовжила їх до 19 лютого 2023-го. Більшість військових несуть свою службу з весни-літа 2022-го року без зміни.
5 вересня оприлюднили петицію № 22/163044-еп за назвою "Демобілізувати за бажанням мобілізованих військовослужбовців, які відслужили один рік". Автор документа — український письменник, перекладач, репортер і мандрівник Антон Водяний (відомий під псевдонімом Артем Чапай). Він став військовослужбовцем у лютому цього року. Письменник та захисник наголошує, що, згідно зі статтею 24 та частиною 2 статті 64 Конституції України, навіть в умовах воєнного стану громадяни є рівними за своїми правами.
"Нині виникла ситуація, коли, попри «загальну» мобілізацію, одні люди служать без відомих їм строків, тоді як інші не служать узагалі. Більш того, часто служать і зараз знову ті, хто й раніше не уникав військової служби — строкової, служби в особливий період тощо. Натомість не служать зараз часто ті, хто й раніше не служив. Таким чином, одні люди віддають обов'язку значну частку свого життя, тоді як інші — нуль", — говориться у петиції.
Крім того, на переконання автора, невизначеність строків служби значно підриває моральний дух військових. Тому петиція пропонує чітко прописати почерговість проходження військової служби, обмежити термін служби за мобілізацією в один рік, а також гарантувати відстрочку для тих, хто відслужив цей термін і демобілізований.
Петиція набрала понад 25 000 голосів та була передана на розгляд Президента України.
"Рубрика" поспілкувалася з військовослужбовцями та їхніми родинами й дізналася їх думки щодо цієї проблеми. Дехто готовий нести службу до перемоги, а дехто — хоче розуміти, скільки ще залишилося до кінця виконання їхніх обов'язків. З міркувань безпеки прізвищ військових не називаємо.
"Чому тато вибрав бути військовим?"
Джерело: Instagram — @libkos
"Я служу з весни 2022-го. Повістку вручили на одному з блокпостів, і я одразу пішов на службу. Зараз на Донбасі. Якщо чесно, я готовий служити й ще маю сили, але хотів би розуміти, наскільки це затягнеться. З урахуванням того, що в тилу все ж є, ким нас міняти. А ще — розуміючи, що росія не планує зупинятися — зараз уже треба готувати резерв. Ніхто не каже, що я поїду додому завтра. Але морально важко від невизначеності, а в країні, де йде війна, кожен чоловік повинен бути готовим до мобілізації. Я не відмовляюся від служби, адже все одно буду в резерві й у разі ескалації війни, знову піду захищати країну", — говорить військовослужбовець Євген.
Ірина Феофанова — дружина військового. Вона — драматургиня й письменниця, а чоловік до повномасштабної війни був дизайнером. Зараз захищає кордони України на Північному Сході.
"Моя донечка щовечора влаштовує істерики, питає, чому тато вибрав бути військовим? Чому не вибрав бути просто татом? Чому інші тата вдома, а її — на війні? Я відповідаю на ці й на сотні інших питань от уже десятий місяць, але я не знаю, що відповісти на питання: «А коли тато повернеться додому?»"
Ірина говорить, що знає: війна — не спринт, це — марафон. Проте легше, коли розумієш, де фініш.
"Перемога України неминуча, але для цього потрібен час. Заради перемоги я готова на все, я буду втішати донечку, скільки треба, буду робити все від себе залежне в тилу. Я тримаюся й триматимусь, але мені буде морально й фізично простіше, коли я знатиму, скільки саме триматися. Якщо я знатиму, коли буде демобілізація, я зможу розрахувати свої сили. Впевнена, і хлопцям та дівчатам на війні теж морально й фізично буде простіше", — говорить Ірина.
Але є й військові, які готові нести службу до перемоги, навіть не знаючи, коли точно закінчиться війна. Ігоря мобілізували влітку цього року. Він служить у військах Протиповітряної оборони.
"На цей час я налаштований служити до перемоги. Поки що так. Далі побачимо. Усе залежить від того, скільки триватиме війна", — говорить Ігор.
Яке рішення?
Держава. Якщо не демобілізація — то можливість відпустки
Президент України Володимир Зеленський дав відповідь на петицію та нагадав, що оголошено загальну мобілізацію. А призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, проходження ними військової служби та звільнення згаданої категорії військовослужбовців здійснюється в порядку, визначеному законами України
"Про військовий обов'язок і військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
"Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються з військової служби під час воєнного стану на підставах, визначених статтею 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зокрема за віком, за станом здоров'я, у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, через сімейні обставини або з визначених названим Законом України поважних причин. Отже, в умовах дії правового режиму воєнного стану звільнення мобілізованих військовослужбовців з військової служби на інших підставах не передбачено", — зазначив Президент.
Заступниця ж Міністра оборони України Ганна Маляр зазначила, що після нового року будуть говорити про те, що люди, які зараз воюють, потребують заміни.
"Є потреба у відновленні тих військових, які на війні отримали поранення. Ці речі складно прогнозувати, тому що мобілізація залежить від потреб війни. І, крім того, є втрати та потреба у відновленні, навіть ті люди, які зараз воюють, потребують заміни", — зазначила Маляр.
Тож наразі питання із демобілізацією не вирішене. Проте дискусія продовжиться у 2023-му.
Адвокатка Юлія Сидорчук часто стикається у своїй практиці з питаннями військових щодо демобілізації та ротацій.
"Максимальний термін перебування на військовій службі під час воєнного стану – до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, — говорить Юлія. — Чинним законодавством чітко не визначено, коли має відбуватися ротація військових. Тільки командування ЗСУ може ухвалювати такі рішення".
Щоб військові могли хоч якось перепочити 1 грудня було прийнято Проєкт Закону про внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану.
Адвокатка Юлія Сидорчук розповіла, як надалі розвиватимуться події із наданням відпусток військовослужбовцям.
"6 грудня закон було направлено на підпис Президентові. Після набуття чинності цього закону у військових з'явиться можливість під час дії воєнного стану отримати відпустки зі збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Якщо говоримо про демобілізацію, то в цьому випадку це тільки указом Президента після закінчення війни або якщо є підстави за ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу»".
Відпустку надаватимуть за умови, що одночасно відсутні не більше 30% загальної чисельності військовослужбовців певної категорії.
"Розв'язання цієї проблеми я бачу у створенні масової й потужної системи навчання в збройних силах України. З інформації, котру я збираю зараз, для мене очевидно, що значна частина солдат не отримує належне навчання після призову", — говорить військовослужбовець Ігор.
За його словами, вся ініціатива іде в основному від командирів на місцях та волонтерів. Тому створення системи навчання військовослужбовців наразі є дуже важливою задачею для нашої країни.
Яке рішення?
Суспільство. Підтримати військових на свята
Звичайно, не варто сподіватися, що кожен військовий зможе отримати відпустку на новорічні свята та провести їх у сімейному колі. Від цього особливо важко як самим військовим, так і їхнім родинам. Тому ми можемо робити тільки від нас залежне — навіть, якщо це на перший погляд здається незначним та дріб'язковим.
Яке ж рішення? Спробувати підтримати їх, нагадавши, що ми про них пам'ятаємо.
1. Донатити
Більшість із нас уже давно включила у свій "план видатків" на місяць допомогу військовим. Хтось фінансує фонди, хтось — допомагає адресно. Саме в період передсвяткової метушні так важливо не забувати й про військових на передовій.
Ви можете як підтримати фонд, якому ви довіряєте. Так і надіслати допомогу військовому чи його родині.
Ось кілька найвідоміших фондів, які займаються допомогою ЗСУ:
- Повернись живим. Сторінка для донатів: https://ffu.foundation/donate
- Фонд Сергія Притули. Сторінка для донатів: https://prytulafoundation.org/uk/home/support_page
- Армія SOS. Зробити внесок: https://armysos.com.ua/uk/vnesok/
- Фонд імені Олексія Ставніцера. Першочерговий фокус — на забезпеченні амуніції жінок. Зробити внесок: https://stavnitser.com/#women
- Медичний батальйон "Госпітальєри". Зробити внесок: https://www.hospitallers.life/needs-hospitallers
2. Підтримувати родини військових
Ірина Феофанова, дружина військовослужбовця, пропонує підтримувати родини і близьких наших захисників і захисниць.
"Підтримайте їх сім'ї. Подаруйте дитині військового подарунок, пригостіть дружину військового кавою, вислухайте її. Ні, не розказуйте про те, яка вона молодець і як все це робить її сильнішою. Не треба. Побудьте не філософом, а хорошим співрозмовником, який вислухає. Подзвоніть батькам військового, завезіть їм продукти, наберіть баклажку води, подякуйте за те, що виховали такого сина чи доньку, який чи яка пішли воювати, не чекаючи, доки перемогу виборюють інші. В тилу, особливо в атмосфері свят, яка, — хочеш чи не хочеш, а просочується у нашу реальність, — так легко забути про військових і їх сім'ї, а ви не забувайте".
3. Тепло військовому
Взимку кожному військовому на передовій особливо потрібні всі засоби для обігріву: від шкарпеток до спальних мішків та окопних свічок. Ви можете як самостійно виготовляти чи закуповувати потрібні речі для хлопців, так і допомагати тим, хто цим уже займається.
💙 В'яжіть тепло. Проєкт "В'язані речі для воїнів" існує уже дев'ятий рік. Лариса Степанушко, журналістка та волонтерка організувала Фейсбук-спільноту, яка об'єднала майстринь з України, а і з Грузії, країн Балтії, Італії, США.
Ви можете приєднатися до проєкту й допомагати армії своїми навичками.
Детальніше про ініціативу — тут.
💛 Робіть тепло. Ви можете самостійно зробити окопні свічки. Вони дуже потрібні на передовій. Такий пальник дає і тепло, і світло.
Зробити їх легко. Для цього вам знадобиться парафін або віск, гофрокартон (тришаровий), бляшанки з-під консервів.Картон має бути абсолютно сухим. Ріжемо його на смужки та ставимо у бляшанки. Висота картону має бути трохи нижчою за бляшанку. Далі — заливаємо розтопленим воском чи парафіном у два етапи. Будьте обережні й не обпечіться!
💙 Готуйте з теплом. Ви можете зробити заготівлю для гарячих страв із сушених овочів. Наприклад, можна самостійно сушити картоплі, моркви, буряка, капусти, цибулі. Є навіть організація, яка виготовляє сушені набори для швидких супів та борщів для ЗСУ. Можна приєднатися до них та допомагати саме так.
Приєднуйтеся до руху в телеграмі: @goduemo_bot.
