fbpx
Сьогодні
Розбір 10:52 04 Лип 2023

“Мені 63 роки, і я сподіваюсь, що ніхто мене не вирубає”: що робити зі старими деревами у містах

У Європі вирубування старих дерев вважається неприйнятним, проте в Україні досі існує “вікова межа”. Якщо дерево досягає віку у 40-60 років, його можуть спиляти. Та що дійсно слід робити зі ще молодими деревами, щоб вони були безпечними й здоровими у старості — дізнавалась “Рубрика”.

English version here

У чому проблема? 

За українськими Правилами утримання зелених насаджень, на вулицях міст швидкорослі дерева, яким понад 45 років та ті, що ростуть повільно, яким понад 60 років, вважаються аварійними, а відтак мають бути видалені. Це не примха, а законодавча вимога, яка регламентується Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах.

Генеральний директор КО "Київзеленбуд" Олексій Король пояснює "Рубриці":

"Цей документ передбачає, що дерево, яке досягло вікової межі, автоматично потрапляє до категорії «аварійне». А аварійні дерева підлягають безумовному видаленню. При цьому чинне законодавство взагалі не зважає на стан дерева, його фізіологію тощо. Тобто достатньо, щоб дерево тополі на вулиці мало вік 45 років і його вже потрібно (не можна, а саме потрібно) видаляти".

вирубка дерев у містах

Зрубане дерево. Ілюстративне фото

Одна з найбільших площ природно-заповідного фонду та пам'яток природи — одиничних та груп дерев — знаходиться саме у Києві. І такі законодавчі норми можуть призвести до того, що старі, але здорові дерева можуть вирубати. Що робити, аби цього не сталося — розповідаємо далі.

Яке рішення?
У Європі практика вирубування старих дерев вважається неприйнятною 

"Якщо в Європі доглядають дерева, починаючи з розсадника, то у нас їх починають доглядати, коли вже на машини падають гілки. Для того, щоб ці гілки не падали, у нас придумали просто зрізати дерева", — пояснює Ольга Похильченко, старша наукова співробітниця відділу дендрології ботсаду імені Гришка у Києві. 

Фахівчиня звертає увагу, що вирішувати цю проблему потрібно і з юридичної сторони — змінивши нормативи, і з технічної — біологічні вимоги дерева мають відповідати місцю, де воно посаджене. 

Такий підхід уже давно використовують у Європі. Коли "Рубрика" звернулась до польського арбориста Петра Джузко-Чемиловця з питанням про вікову межу дерев, він сказав, що дерева в Польщі вирубують лише тоді, коли вони стають небезпечними, а не за віковими обмеженнями. І це — принципова позиція:

"Мені 63 роки, і я сподіваюсь, що ніхто мене не зрубає", — жартує він. 

"Через так звану «вікову межу» можуть вирубувати тільки тополі, але вони взагалі мало живуть. А крім цього вирубати дерева тільки через їхній вік — неприйнятно. Ми контролюємо дерева кожні 2-3 роки. Бувають випадки, коли дерева починають хворіти, з'являються грибки. І тоді ми приділяємо їм більше уваги. Лише у разі, коли такі дерева неможливо вилікувати, ми їх видаляємо. Такі рішення приймаються після оцінки стабільності, фізіологічного стану дерева", — пояснює фахівець. Саме такою оцінкою й займається Петро, а також навчає оцінювати стан дерев нових інспекторів. 

кронування дерев

Гілка тополі. Ілюстративне фото

Що ми можемо запозичити з європейського досвіду?

Робити фахівців-арбористів з працівників комунальних служб — одна з речей, які ми маємо запозичити з європейського досвіду. За словами Петра, це допоможе уникнути одразу двох помилок: залишати аварійні дерева та спилювати здорові:

"І перша, і друга помилка — дорого коштують для міста", — каже він. 

Правильно застосовувати дерева до місця ще один важливий аспект, про який зазначили обоє фахівців:

"Якщо вам потрібен малий кінь, ви не купуєте великого і не підрізаєте йому ноги, ви купуєте поні. Так само і з деревами. Тополі часто саджають на вузьких вулицях, біля будинків. І це призводить до неправильної обрізки дерев, після яких вони можуть загинути або стати аварійними, через що їх потрібно буде спиляти. Великі дерева потрібно саджати там, де багато місця. Це липи, клени й платани. Останні зараз дуже модні, адже добре пристосовуються до міських умов", — пояснює Петро. 

До речі, за словами арбориста, улюблені дерева киян, каштани, підходять до міських умов лише відносно, адже їм дуже шкодить обрізка. Проте, він зауважує: саджати каштани — чудова традиція, яку потрібно шанувати. Потрібно лише правильно за ними доглядати.

вирубування міських дерев

Зрубані дерева. Ілюстративне фото

Говорячи про збереження старих дерев, неможливо оминути й теми обрізки. За словами арбориста, дерева потрібно формувати "змолоду", і робити це виключно секатором та ручною пилою.

"Якщо послідовно формувати штамб (частину стовбура дерева від кореня до крони, — ред.), не буде конфліктів, не потрібно буде наносити великих поранень. Я бачив у Києві багато молодих дерев, і їх потрібно почати формувати вже зараз", — каже пан Джузко-Чемиловець. 

Проте правильна обрізка — це окрема велика тема, більше ви можете дізнатись тут

На які нормативи варто спиратися?

На першому місці у європейських країнах — дерево, а не інфраструктура. Ландшафтне проєктування дерев та кущів здійснюють з урахуванням змін клімату та розбудови міста. Дерева, які висаджують у містах, привозять з розсадників, де їх формують в молодому віці, щоб не допустити нещадного зрізання гілок згодом. 

Усі ці нормативи прописані у спеціальній стратегії. У 2019 році міжнародна команда арбористів завершила роботу над трьома документами:

  • Tree Planting Standard — присвячений правилам посадки дерев у місті;
  • Tree Pruning Standard — присвячений обрізці та догляд;
  •  European Cabling & Bracing Standard — присвячений специфіці фіксації крони.

12 країн додали до цих документів свої національні програми, а тепер ці стандарти перекладають українською мовою, щоб згодом передати до Київзеленбуду.

дерева у містах

Молоде дерево. Ілюстративне фото

Чи можуть кияни вплинути на ситуацію?

Те, що в Україні варто змінювати підхід до оцінки стану дерева, вважає і гендиректор "Київзеленбуду" Олексій Король:

"Ми проти цього (зрубу дерев через вік, — ред.), вважаємо це застарілим і необґрунтованим підходом. Тому ми вирішили звернутися до депутатів Київради з проханням напрацювати механізм відповідних змін до нормативно-правових актів і звернутися від імені Київради до Кабміну", — каже він "Рубриці". 

"Київзеленбуд" подав до Київської міської ради ініціативу щодо внесення змін до чинних Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах, які були прийняті ще у 2006 році. Ініціативу підтримали і тепер установи спільно напрацьовуватимуть пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства. Рішення обговорять з громадою і в "Київзеленбуді" агітують підключатись до цього процесу всіх небайдужих.

Громада може надсилати свої пропозиції на електронну пошту комунального об'єднання [email protected], але окремо на сайті установи також з'явиться повідомлення про дату, час та місце громадських обговорень. 

Роботи ще багато, і Олексій каже: "Це стосується не лише даного пункту Правил утримання, ми готові також напрацювати якомога повніший документ щодо змін до законодавства. Тому просимо долучатися до спільної роботи".

728

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: