fbpx
Сьогодні
Рішення 15:18 16 Сер 2023

“Лінгвоцид”: як таблички в Києві й мобільний застосунок розповідають про спроби росії знищити українську мову

“Лінгвоцид” — це інтерактивний проєкт, що розпочався в Києві під час великої війни. Він складається із серії графічних табличок із датами, що розташовані в різних місцях столиці, та мобільного застосунку, який пов’язує таблички між собою та простими словами розповідає багатовікову історію утисків української мови. “Попри 400 років переслідувань, наша мова не зникла і завжди шукала лазівочки, щоб розвиватися.  Життєстійкість нашої мови — це вражає найбільше”, — говорить авторка проєкту Валентина Мержиєвська. А “Рубрика” розповідає про роботу проєкту.

English version here

У чому проблема?

Майже 400 років росія намагалася перетворити українців на "малоросів". Особливого тиску зазнала українська мова, адже мова — одна з найважливіших ознак, за якими відбувається національна ідентифікація. Українську забороняли, обмежували, спрощували, створювали брехливі теорії, нібито вона — просто різновид російської. А тих, хто намагався мову захищати — переслідували, ув'язнювали та фізично знищували.

Мововбивство, яке послідовно втілювала Російська імперія, а потім і СРСР, продовжує й сучасна росія. Минулого року уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив про понад 200 фактів лінгвоциду української мови на окупованих територіях. У своїй доповіді на Міжнародній конференції Європейської федерації мовних інституцій 13 жовтня 2022 він наголосив: дискримінація, переслідування та репресії проти громадян України за мовною ознакою є однією зі складових кремлівської політики геноциду українців.

Яке рішення?

Сьогодні, коли більшість українців остаточно позбулася ілюзій щодо "старшого брата", важливо пам'ятати й розуміти, з якою метою і в який спосіб росіяни сторіччями створювали лінгвоцид в Україні. Зберігати пам'ять потрібно, щоб розуміти причини та наслідки того, що відбувається зараз, усвідомлювати, як минуле впливає на сьогодення, робити висновки та здобувати досвід.

Щоби показати весь шлях утисків української мови з боку росії, у Києві створили інтерактивний меморіал "Лінгвоцид". Проєкт, який реалізувала ГО "Валентність. Переосмислення", має на меті розказати людям про розмах примусової русифікації українців. Творці меморіалу впевнені — його відвідувачі мають самі дійти висновку, чому так "істарічєскі слажилось", що в Україні багато російськомовного населення.

Як це працює?

Розказати правду та відсіяти міфи

Валентина Мержиєвська

Авторка проєкту "Лінгвоцид" Валентина Мержиєвська біля однієї зі встановлених у столиці табличок

"Ідея створення проєкту  «Лінгвоцид» народилася з досвіду роботи в освіті. Уже багато років я працюю з підлітками, для яких питання пошуку власної ідентичності особливо актуальне. Якщо в усьому світі підлітки визначаються зі своєю професійною спрямованістю, ставленням до релігії, гендерною орієнтацією тощо, то в Україні окрім цих питань постають також питання культурної приналежності й мовного вибору. Ці критерії не визначені за замовчуванням для жодного покоління і є особистим вибором кожного. Оскільки я сама мала досвід зміни мови спілкування і тепер допомагаю в цьому деяким своїм учням, то з цього і народилась ідея впорядкувати історію заборон української мови", — розповідає засновниця проєкту "Лінгвоцид" Валентина Мержиєвська.

Освітянка впевнена, що розуміння суті явища усуває необхідність приймати щось на віру, прибирає зайву емоційність навколо питання, дозволяє ухвалювати виважені рішення.

Безпосереднім поштовхом для реалізації проєкту стали відвідини Берліну, де втілено чимало меморіальних практик. Зокрема, там є інтерактивний меморіал Голокосту про хронологію утисків євреїв, реалізований у формі мобільного застосунку і табличок, розташованих у місті. Такий формат видався засновниці проєкту "Лінгвоцид" зручним у користуванні й можливим для реалізації. І, як оцінює результат сама Валентина Мержиєвська, ці припущення цілком справдилися.

Улітку 2022 Валентина Мержиєвська разом з іншою активісткою Іриною Мартиненко створили ГО "Валентність. Переосмислення" й почали шукати можливість втілити ідею інтерактивного меморіалу у життя. Профінансувати ідею допомогли Goethe-Institut в Україні та журнал "Куншт" у межах акселератора протидії дезінформації "Mediengeist". Створення інтерактивного меморіалу утисків української мови в Україні "Лінгвоцид" підтримала й Київська міська рада.

Дізнаватися про історію утисків української мови можна просто під час прогулянки Києвом

проєкт

Друк інформаційних табличок для проєкту "Лінгвоцид"

Для цього творці інтерактивного меморіалу "Лінгвоцид" розробили 38 графічних табличок із датами (хоча подій в історії утисків української мови, на жаль, згадано більше). Готові таблички встановили в центральній частині Києва — поблизу місць щоденного життя, щоб проілюструвати утиски української мови, пов'язані з ними: заборони українських шкіл, книжок, богослужінь тощо. Перелік заборон Валентині Мержиєвській допомогла скласти історикиня української мови Орися Демська. Також в основу проєкту "Лінгвоцид" покладено розробку Віктора Кубайчука "Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови". А, власне, сам проєкт охоплює події за останні 400 років: з 1627 по 2022, тобто період, відколи українська мова вже остаточно відокремилась від російської лінгвістично, до нинішніх подій, коли Україна завершує відокремлення політично.

"Деякі події ми згрупували за напрямками. Наприклад, є лише одна табличка про впровадження цензури, але це була не одна подія, а серія подій, про які детальніше розказано в описі. Тож майже кожна табличка містить не лише згадку про одну подію, а про кілька пов'язаних між собою", — додає Валентина Мержиєвська.

За словами авторки проєкту, під час створення меморіалу вдалося виявити чимало міфів, які існують навколо заборон мови. Наприклад, є легенда про розстріляних харківських студентів, які вимагали приймати іспити українською мовою, чи міф про розстріляний з'їзд кобзарів. Жодна з цих подій не підтверджена фактами.

"Нам же хотілося, зрештою, скласти правдиве уявлення про лінгвоцид. Ми й зараз продовжуємо співпрацю з істориками з уточнення інформації. Обраний нами формат мобільного застосунку дозволяє вносити ці зміни в реальному часі", — говорить Валентина Мержиєвська.

Більше про заборони з кожної таблички можна прочитати або прослухати в аудіо форматі, зісканувавши qr-код. Там же є запрошення встановити додаток, щоб побачити маршрути та дізнатись про інші заборони.

У мобільному застосунку Linguicide (доступний з App Store чи Google play) можна не лише колекціонувати локації, читати описи кожної із заборон, а й знайти екскурсійні маршрути та аудіосупровід. Наразі доступно п'ять маршрутів вулицями Києва, які тривають від 30 хвилин до півтори години (проте можна скласти й власний маршрут). На думку творців інтерактивного меморіалу, усе це допоможе побачити русифікацію як свідому послідовну політику впродовж століть. І так само свідомо й послідовно позбуватися її.

Кому буде корисний додаток Linguicide?

проєкт

Зміст заборони з кожної таблички можна прочитати або прослухати аудіо, зісканувавши qr-код

Оскільки мовне питання стосується дуже широкого кола людей, то проєкт може зацікавити багатьох, вважає Валентина Мержиєвська.

  • Насамперед він спрямований на людей, які або вирішили змінити мову спілкування, або лише наважуються на це. Бо він додає аргументів, чому це важливо.
  • Також ним можуть користуватися екскурсоводи. Навіть якщо вони водять туристів своїми власними маршрутами, то таблички інтерактивного меморіалу "Лінгвоцид" — це додаткова атракція, на яку можна звернути увагу. 
  • Маршрути проєкту будуть доречні і як частина навчального процесу для дітей. Автори проєкту навіть на прохання вчителів виклали аудіо з проєкту у вільний доступ. До речі, самі педагоги вже оцінили формат проєкту та називають ідею залучати до навчання більше органів чуттів дуже вдалою. Адже традиційно освіта спирається переважно на зір і слух, але якщо до процесу навчання додати ще тілесні, кінестетичні відчуття, це може дати більше вражень, а, отже, й інформація буде краще запам'ятовуватися. Тобто коли до зображень та аудіосупроводу додається прогулянка, запахи міста, зміна просторів і освітлення, це створює глибше переживання, ніж могла б створити просто лекція чи презентація. 
  • Зрештою, самі маршрути пролягають мальовничими середмістям Києва, куди можна просто піти на прогулянку чи навіть побачення, — додає авторка проєкту.

Варто зазначити, що сам додаток можна завантажити не лише українською, а й англійською та російською мовами:

"У багатьох є припущення, що усі люди в Україні розуміють українську мову. Проте є такі, хто ніколи не вчив української, не мають кола спілкування та сприйняття інформації українською мовою для них потребує таких зусиль, як для когось — англійською. Тобто зрозуміти можна, але для цього потрібно докласти зусилля. Для зміни своїх поглядів на те чи інше питання також потрібно докласти зусилля. Тож нам би хотілося трохи полегшити цей шлях для тих, хто тільки почав замислюватись про роль і значення мови. Можливо, старше покоління вже не змінить своєї мови спілкування, проте якщо вони переосмислять ставлення до мови, вони можуть створити умови для своїх дітей, щоб ті володіли українською", — пояснює Валентина Мержиєвська. 

Окрім того, наразі ГО "Валентність. Переосмислення" обговорює співпрацю з організаціями, які сприяють створенню україномовного середовища. З цією метою до проєкту додали ідею дослідження власного родоводу з точки зору мови.

Памʼятати минуле заради майбутнього

проєкт

Так проєкт "Лінгвоцид" виглядає у смартфоні

Реалізацію проєкту Валентина Мержиєвська називає екстремальною. Про те, що вдалося виграти грант, в ГО "Валентність. Переосмислення" дізналися  в першій половині жовтня, а до кінця листопада вже потрібно було завершити проєкт. Вузьке часове вікно зумовило приймати швидкі й дуже точні рішення під час реалізації проєкту.

"Війна взагалі дуже пришвидшує процеси, — говорить Валентина Мержиєвська, авторка проєкту "Лінгвоцид". — Не хочеться нічого відкладати на майбутнє, бо воно надто непевне. У липні 2022 року я придумала ідею. В серпні — ми зареєстрували громадську організацію. У вересні — подались на грант. У жовтні виграли його, в листопаді — створили проєкт і презентували його. Посеред усіх тих обстрілів і блекаутів — це був ще той челендж".

Проєкт "Лінгвоцид" має назву меморіалу. Але, на думку авторки ідеї, говорити про те, що лінгвоцид щодо української — це вже точно у минулому, ще зарано.

"На мій погляд «меморіал» — це не ознака чогось минулого, це нагадування, місце пам'яті, провокація на роздуми щодо певного питання. Ми не можемо говорити про те, що лінгвоцид у минулому, хоча б тому, що навіть наш проєкт сягає 2022 року, де згадані зовсім нещодавні події на окупованих росією територіях. Проте, на мою думку, чим краще ми будемо пам'ятати своє минуле, тим більша ймовірність того, що цей меморіал не доведеться продовжувати в майбутньому", — відзначає Валентина Мержиєвська.

Вона зазначає, що особисто для неї цей проєкт став свідченням того, що життя триває: "Із початком повномасштабного вторгнення я з дітьми виїхала з України на кілька місяців, але почувалась дуже не на своєму місці. Бо ніколи не хотіла залишати Україну і жити в іншій країні, тож дуже хотілось повернутися. «Лінгвоцид» став першим проєктом, який я розпочала по поверненні. Він повернув мені відчуття цінності того, що я роблю, повернув відчуття власного шляху, з якого я ледве не звернула".

Ще більше корисних рішень!

А що далі?

проєкт

Банер з таймлайном мовних заборон на Книжковому Арсеналі-2023

Проєкт продовжує розвиватись. У червні 2023 року на Книжковому Арсеналі творці інтерактивного меморіалу презентували величезний банер з таймлайном мовних заборон, щоб можна було наочно побачити, у які періоди й за чийого правління заборони загострювались, а коли наставало умовне затишшя.

Окрім того, команда проєкту розглядає варіанти розширення проєкту на інші регіони. Тому що ті заборони, які згадані в проєкті "Лінгвоцид" зараз, були поширені на теренах російської імперії і далі  —  СРСР. Але частина України раніше входила до складу інших держав  —  Австро-Угорської імперії, Польської Республіки, Румунії, Чехословаччини. Там утиски української мови були іншими. Валентина Мержиєвська вважає, дослідити ці питання було б дуже цікаво та корисно. Почати вирішили зі Львову, наразі проєкт на етапі узгодження деталей з міською радою міста.

 Як можемо допомогти проєкту всі ми?

Авторка ідеї Валентина Мержиєвська зізнається: насправді проєкт потребує постійної підтримки — від банальної заміни пошкоджених табличок (з моменту запуску вже замінили 2 з них) до співучасті у масштабуванні. Тож, якщо ви хочете підтримати існування цього проєкту матеріально — є кілька зручних шляхів зробити це. Усі вони зібрані ось тут.

А якщо ви хочете, щоб такий інтерактивний меморіал з'явився у вашому місті й ви готові допомогти в пошуку локацій, спілкуванні з місцевою владою — напишіть команді проєкту.

2323

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: