Пояснити, а не залякати: як навчити дитину мінної безпеки

“Рубрика” поговорила з психологом та фахівцями про те, як батькам без стресу для дитини розповісти про вибухівку та що робити в разі її виявлення. Також ділимося корисними ресурсами для батьків і курсами для дітей — зокрема дізналася про те, як у прифронтових громадах Чернігівщини попри складну безпекову ситуацію дітей навчають правил мінної безпеки й чому попри третій рік війни це досі актуально.

У чому проблема?

Літо — час, який ми звикли радити дітям проводити на свіжому повітрі. Утім, з усіма перевагами літніх прогулянок, для українських дітей вони несуть і певні ризики. Війна збільшила загрозу натрапити на вибухонебезпечні предмети. Це стосується як населених пунктів у тилу, так і близьких до лінії фронту. Особливо гостра ця проблема для на деокупованих територій, де російські військові під час відступу підступно мінували дороги, цивільну інфраструктуру, побутові речі й навіть іграшки. Станом на січень 2024 року МВС повідомляло про 74 випадки травмування дітей від вибухонебезпечних предметів за час повномасштабної війни. 14 дітей загинули.

Діти грають у зруйнованій церкві, де є знешкоджені залишки російських боєприпасів. Чернігівська область. Фото: Рубрика

Справді, у найбільшій зоні ризику опиняються діти, які саме через незнання базових правил потрапляють в небезпечні ситуації. Деколи вони просто копіюють поведінку дорослих, які ігнорують попереджувальні знаки та власноруч збирають снаряди. Часом на небезпеку наражає природна дитяча цікавість. Два роки війни "працюють" на звикання — тож навіть якщо ви говорили зі своєю дитиною про мінну безпеку на початку повномасштабного вторгнення й після, сьогодні вона може наразитися на небезпеку лише тому, що до неї звикла.

Яке рішення?

У першу чергу безпека дітей — відповідальність батьків. Не слід сподіватися, що всі потрібні навички та знання діти здобудуть від вчителів у школі чи вихователів у дитсадку. І ні, забороняти дітям виходити надвір — це, звісно, теж не рішення.

"Рубрика" розповідає, як навчити дитину правил безпеки або нагадати про них екологічно та з урахуванням психологічних особливостей дитини.

Як навчити дитину мінної безпеки?

Перед тим, як почати розмову з дитиною про мінну безпеку, батьки мають самі стати прикладом для наслідування та дотримуватися важливих правил безпеки. Для цього, звісно, потрібно знати основне:

Які бувають вибухонебезпечні предмети
Інфографіка: Рубрика. (На інфографіці: протитанкова міна натискної дії, протипіхотна міна натискної дії «пелюстка», протипіхотна "вистрибуюча" осколкова міна кругового ураження, касетний елемент снаряда, ручна осколкова граната, постріл осколковий гранатометний, мінометна міна, протипіхотна фугасна міна натискної дії, протитанковий постріл до РПГ, протипіхотна осколкова міна направленої дії).
Де вони можуть бути заховані
Інфографіка: Рубрика. (На інфографіці: Лісосмуги, поля, узбіччя, водойми, зруйнована техніка, покинуті укріплення та місця дислокації військових, зруйновані будівлі, інфраструктурні об'єкти, замасковані під безпечні речі, як іграшки або предмети побуту)
Як потрібно діяти в разі їхнього виявлення
Інфографіка: Рубрика. (На інфографіці: Не підходити; не чіпати; відійти за маршрутом назад щонайменше на 100 метрів, позначити небезпечне місце добре видимим орієнтиром; повідомити дорослим та подзвонити 101)
Як маркуються заміновані території
Інфографіка: Рубрика. (На інфографіці: Офіційні маркування: табличка з написом міни або обережно міни, або біло-червоними стрічками. Неофіційно складені каміння, цегла, схрещені палиці та інші помітні предмети. Банки або пляшки на палках, гілках. Яскрава тканина, скотч або написи на предметах)

Здобувши необхідні знання та матеріали для пояснення, батьки вже можуть планувати розмову з дитиною. Для цього їм варто обрати зручне місце та час, коли дитина не буде зайнята грою або мультфільмом.

"Важливою складовою розмов є довіра й емоційний стан. Батьки мають мати авторитет, бути спокійними та впевненими під час пояснення правил мінної безпеки. Завдяки цьому дитина відчуватиме себе захищеною та відкритою для засвоєння важливої інформації", — пояснює кандидатка психологічних наук та дитяча психологиня Вікторія Назаревич.

Вона додає, що якщо у родині з якихось причин не склалися довірливі відносини, то це не привід скасувати або відкласти розмову про мінну безпеку. У такому випадку батькам варто запросити авторитетну сторонню людину — сусіда чи знайомого, якому дитина довірятиме та слухатиме.

"У дітей важливо сформувати відчуття «безпечного дорослого». Дитині треба пояснити, що в випадку кризової ситуації вона має не роздумуючи звертатися до батьків. Якщо ж їх поряд немає, то це можуть бути інші дорослі, наприклад, вчителька у школі або поліцейський. Це дозволить уникнути небезпечної ситуації й разом прийняти правильне рішення", — розповідає Вікторія.

Психологиня підкреслює, що розпочинати розмови про правила безпеки, зокрема мінної, слід з 4 років. У цьому віці дитина вже може їх зрозуміти та запам'ятати, як діяти в різних ситуаціях. Важливо, щоб такі розмови тривали до семи хвилин, оскільки це максимальний час, протягом якого дитина будь-якого віку здатна утримувати свою концентрацію. Батькам рекомендується варіювати активності, наприклад, після пояснення видів вибухівки можна запропонувати дитині помалювати або виконати якесь цікаве завдання.

Під час навчання підлітків батьки можуть спочатку поцікавитися, що їм уже відомо про мінну безпеку, запропонувавши пройти опитування або тестування. Отримані результати дадуть знати, над якими темами варто ще попрацювати.

"Дитині також важливо пояснити цінність її життя. Розповісти, наскільки вона важлива для батьків та родичів, а також скільки користі вона принесе у майбутньому для країни. Це спонукатиме її до більш відповідальної поведінки. Якщо ж дитина відчуває себе непотрібною в цьому світі, то вона скоріш за все легковажно ставитиметься до своєї безпеки", — каже психологиня.

Найбільша помилка — залякування

Під час розмов про мінну безпеку, батьки часто допускають серйозну помилку — залякують свою дитину. Так у дітей виникає тривога, яка ускладнює засвоєння необхідних знань та створює негативні враження. Батькам важливо пам'ятати, що головна мета розмови — збільшити обізнаність та впевненість дитини, а не викликати страх.

"У жодному випадку не варто дитині показувати фото або відео того, як люди підриваються на мінах. Також слід уникати кривавих описів наслідків від дотику до снарядів. Це лише залякає дитину та спричинить фобічні розлади", — наголошує Вікторія Назаревич.

Батьки мають уважно стежити за поведінкою дитини під час розмови. Якщо вона починає помітно нервувати, напружувати м'язи, змінювати позу, то слід зупинити розмову та допомогти заспокоїтися. Батькам слід обійняти дитину та пояснити, що наразі вони в безпеці та їм нічого не загрожує. А також проговорити, що війна обов'язково закінчиться, але поки треба бути уважним та дотримуватися трьох головних правил:

Не чіпай
Не підходь
Телефонуй 101 або повідом дорослого

Зараз батькам особливо важливо бути уважними до емоційного стану дитини та уникати негативних впливів. Тому розмова про мінну безпеку повинна мати позитивне спрямування, і дитина має відчувати цю енергію. Наприклад, батьки можуть зауважити, що після засвоєння інформації про види мін та їхні місця розташування, дитина стане такою ж розумною та освіченою, як Пес Патрон.

Курси та тренінги з мінної безпеки

Разом з тим можна також записатися самим та записати дитину на тренінг з мінної безпеки, розроблений з урахуванням потреб дітей.

Так, наприклад, у прифронтових областях місцеві волонтери та громадські організації також ініціюють тренінги з мінної безпеки. Зокрема на Чернігівщині, завдяки підтримці міжнародних фондів, такою діяльністю ледь не однією з перших почала займатися "Агенція міських ініціатив".

"Чернігівська область має прикордонні громади, які межують з росією та білоруссю. Відповідно після відступу російських військових їхня вагома територія була замінована. Ми розуміли, наскільки це висока загроза для місцевого населення, зокрема дітей, які виявляють цікавість до різних незнайомих речей. Тому в першу чергу ми почали приїжджати з тренінгами з мінної безпеки саме до тих громад, де якраз відбувалися активні бойові дії", — розповідає виконавча директорка ГО "Агенція міських ініціатив" Тетяна Романова.

Виконавча директорка ГО "Агенція міських ініціатив" Тетяна Романова. Фото героїні

Як це працює?

З 2022 року "Агенція міських ініціатив" ініціювала близько 50 безплатних тренінгів із сертифікованим тренером з мінної безпеки для дітей та дорослих у Чернігові, Городнянській, Семенівській, Сновській, Корюківській, Тупичівській, Михайло-Коцюбинській, Новгород-Сіверській, Ріпкинській громадах області.

"Навіть після деокупації сапери ще продовжують працювати та знаходити вибухівку. Досі трапляються випадки, коли місцеві там підриваються. Крім того, наприклад, у Новгород-Сіверській, Семенівській та Сновській громадах продовжуються сильні обстріли, тому дорослі та діти можуть натрапляти на свіжі снаряди. Вони мають розуміти, що потрібно робити в таких випадках", — пояснює Тетяна Романова.

Вона додає, що тренінг з мінної безпеки триває близько 3-4 годин та складається з трьох частин — теорії, практичних завдань та тестування. Після успішного виконання завдань учасники отримують подарунки.

"Коли ми проводимо тренінг, то до нас можуть долучитися рятувальники. Для дітей під час роз'яснення теоретичної частини ми використовуємо різноманітні комікси та мультфільми, завдяки яким вони краще засвоюють які бувають вибухонебезпечні предмети та де вони можуть бути заховані. Далі ми даємо нашим учасникам ситуації, в яких вони мають прописати алгоритм дій — наприклад, коли побачили людину на замінованій території або міну посеред дороги. Ми вислуховуємо відповіді та пояснюємо, що правильно або неправильно робити в таких випадках. І вже на останок, через програму Kahoot відбувається тестування засвоєних знань", — ділиться директорка "Агенції міських ініціатив".

Тренінг з мінної безпеки для учнів Городнянського ліцею №1. Фото з мережі

Попри третій рік війни, трапляються випадки, коли в прифронтових населених пунктах дорослі та діти не мають навіть базових знань з мінної безпеки, зауважує Тетяна. Причиною цьому часто стає складна безпекова ситуація, внаслідок якої фахівці не мають змоги доїхати туди та провести навчання.

"Здавалось би, 2024 рік, коли є багато інформації в інтернеті, люди з прифронтових населених пунктів мають бути в першу чергу обізнані з мінної небезпеки. Але так, на жаль, відбувається не завжди. Ми, коли все ж доїжджали до них, то виявлялося, що ні дорослі, ні тим паче діти навіть не розуміли рівень небезпеки, в якій живуть. Був випадок, коли місцевий вчитель приніс міну на наш тренінг, тоді ми провели з ним роз'яснювальну роботу та позбулися небезпечної знахідки. Також одна жінка вважала, що раз минуло вже два роки, міни зникли під шаром ґрунту та втратили спроможність вибухнути, тож ходити до лісу по гриби та ягоди вже безпечно. Тому коли ми стикаємося з такими історіями, то вкотре розуміємо, наскільки важлива просвіта з мінної безпеки", — ділиться Тетяна Романова.

Ще більше корисних ресурсів з мінної безпеки

Оскільки знання з мінної безпеки є важливою складовою життя українців під час війни, "Рубрика" зібрала добірку корисних матеріалів та курсів для дітей та батьків.

Мобільні застосунки "Розмінування України" та "MineFree", за допомогою яких можна повідомити рятувальників про виявлені снаряди. Також у них міститься інтерактивна мапа, на якій позначені заміновані території — у випадку наближення до них користувачу надходитимуть попередження про небезпеку. Обидва застосунки доступні на Android та IOS. Вони розроблені спільно з ДСНС та мають розділ з інформаційною сторінкою про вибухонебезпечні предмети.

Онлайн курси:

СТОПМІНА — це освітній проєкт Данської Ради у справах біженців, який спрямований на підвищення поінформованості й обізнаності дітей та дорослих щодо ризиків від вибухонебезпечних предметів.
Обережно: міни — 25-хвилинний урок для учнів 5–9 класів від освітньої платформи "Зрозуміло!". Він ознайомлює з основами мінної безпеки, формує навички поводження із вибухонебезпечними предметами.
Дивись під ноги! Дивись, куди ідеш! — курс про мінну безпеку з Фаготом (Олегом Михайлютою, лідером гурту ТНМК) від освітньої платформи "Зрозуміло!". Він містить 5 лекцій для дорослих, які інформують про вибухові прилади, правила поводження з ними й те, як говорити з дітьми про міни.
"Мінна небезпека" для дітей 6-11 років — курс з п'яти модулів для учнів молодшої школи від Асоціації саперів України. Дітей навчатимуть, як обирати безпечний шлях та що робити в випадку виявлення небезпечних предметів. У кінці учасники отримають диплом знавця з мінної небезпеки.
"Мінна небезпека" для дітей 12-18 років — курс з трьох модулів для учнів старшої школи від Асоціації саперів України. Підлітки ознайомляться з протимінною діяльністю в Україні та законодавством, а також опанують правила безпечної поведінки на територіях з мінною небезпекою і першу домедичну допомогу при пораненнях. У кінці учасники отримають диплом знавця з мінної небезпеки.

Ще більше корисних рішень!

Якщо ви хочете дізнатися ще більше про те, як навчити дітей правил мінної безпеки, тут вам можуть допомогти матеріали, розроблені Дитячим фондом ЮНІСЕФ спільно з Міністерством освіти, МВС і ДСНС, ГО "Культурна платформа Закарпаття". Ще в перший рік повномасштабного вторгнення вони почали напрацьовувати інформаційні матеріали з мінної безпеки для дітей, а також запустили онлайн-курс для освітян, батьків, рятувальників та поліціянтів "Як навчати дітей мінної безпеки".

До речі, в рамках тієї ж співпраці в Україні також запустили проєкт "Клас безпеки". У його межах в українських школах різних регіонів з'являються спеціально обладнані кабінети, а до прифронтових територій приїжджає мобільний клас. У них запрошені експерти в ігровій та інтерактивній формі розповідають дітям про вибухонебезпечні предмети та алгоритми дій в разі їхнього виявлення.

Мобільний клас безпеки. Фото з мережі

Наразі понад 30% території України потенційно забруднено мінами й нерозірваними снарядами. Через обстріли їхня кількість щодня лише зростає. Знання з мінної безпеки будуть корисні й після закінчення війни — ліквідація наслідків займатиме щонайменше від 1-3 років. Говорити про це з дітьми — важливо. І краще почати вже сьогодні.

↓Читайте також