"Поки ЗСУ очищують землю від окупантів, ми очищуємо її від сміття", або Екологічні та гуманітарні місії Let’s do it Ukraine
Та з початком повномасштабної війни команда мусила переформатуватися під нові виклики й запустила гуманітарну ініціативу, яка отримала відзнаку від ООН як одна з найефективніших у світі. "Рубрика" поговорила з Let's do it Ukraine та дізналася про волонтерів, які міняють власні бронежилети на додаткові продуктові набори, про те, як організація вирішила повертатися до екології, і про те, як волонтери ходять по каву під артилерійськими обстрілами.
"А 24-го був салют"
Ранок. Zoom-сесія. Стандартне місце зустрічі для тих, хто робить одну роботу з різних міст. Двоє слухають, двоє розповідають. Першою говорить Поліна. Каже:
— Я зустріла 24-те лютого в Маріуполі і в цей період не могла бути фізично з організацією. Тому, як воно все відбувалося, я тільки потім прочитала на сайті.
Тоді колега дівчини, Анастасія, з посмішкою додає:
— Ще 23-го лютого Поліна відсвяткувала свій День народження, а вже 24-го…
— А 24-го був "салют", — сміється у відповідь Поліна.
Поліна Павленко
Поліна Павленко — керівниця пресцентру Let's do it Ukraine, Анастасія Кошуба — PR-директорка організації. Обидві мусили евакуюватися з небезпечних Маріуполя та Києва. Анастасія жартує, що війна і привела її в Let's do it, попередню роботу дівчина втратила, але вчасно пристала на підсилення давно знайомій команді. Тоді переходить до того, як повномасштабну війну зустріли вже в Let's do it Ukraine.
Ліворуч — Юлія Мархель
"Напередодні війни наша лідерка, Юлія Мархель, була за кордоном. І тут почалась війна. У всіх була паніка, ніхто не розумів особливо, що робити. Вона звідти дісталася в Італію, туди ж вдалося вивезти її маму. І саме з Італії вона все координувала, з Італії збирала гуманітарку. А потім дісталася й Києва, де був організований один з перших гуманітарних хабів"
Потім ініціатива поширилася всією Україною. Спочатку мали підключитися тільки Закарпаття й Київ. Але зрештою проєкт розрісся на 18 регіонів", — розповідає Анастасія.
Анастасія Кошуба
Тепер же в гуманітарній місії Let's do it Ukraine SOS беруть участь понад 2 300 волонтерів. Вони шукають, збирають, пакують, доставляють і роздають продуктові набори тим, хто цього потребує. Ініціатива співпрацює з міністерствами, відомствами, військовими та міськими адміністраціями, соціальними службами та національною платформою "СпівДія". А паралельно команда запускає нові екологічні ініціативи.
"Навіщо закуповувати 20 бронежилетів"
"Волонтери виконують багато різних ролей: хтось робить продуктові набори, хтось роздає їх, хтось приймає й обробляє заявки, хтось координує все це. А хтось складає звітність, адже це теж дуже важливий елемент нашої роботи.
Тобто вихідних у волонтерів не дуже багато. На нараді напередодні Дня Незалежності наша директорка вже просто просила координаторів областей не виходити на роздачу гуманітарної допомоги. Вже був випадок, коли в один наш гуманітарний хаб влучила ракета. І виходити саме 24-го серпня було б вкрай небезпечно.
Це ж волонтери. У них так само є робота, друзі, діти. Люди, які зараз координують, — це переважно ті, що й були з березня. І ми просимо їх хоча б іноді відпочивати", — ділиться Анастасія Кошуба.
Гуманітарні штаби від Let's do it Ukraine SOS працюють у 18 областях України, серед яких і ті, які активно обстрілюють росіяни, як-от Миколаївська та Харківська. Та ті, значна частина яких перебуває під російською окупацією — Херсонська й Донецька. Усе це — особливі виклики для волонтерів.
Анастасія Шаповал, очільниця пресцентру харківського осередку Let's do it, говорить — йти по каву чи до офісу під артилерійським обстрілом — от він, справжній харківський вайб.
Лідерка Let's do it Ukraine Юлія Мархель на тлі зруйнованого будинку
"Наші хлопці постійно катаються містом. У нас є певні особливо небезпечні райони. Я, чесно, після повернення з евакуації думала, що буду їздити виключно дім-офіс, бо дім у мене в безпечному районі, офіс наче теж. Хоча, коли говориш про Харків, це все досить умовно.
Потім мене випадково відвезли на Салтівку (найбільш постраждалий район Харкова, — ред.). Спочатку це було трохи моторошно, а потім ти розумієш, що там немає нічого страшного. Людям, які пересуваються виключно безпечними районами, дуже некомфортно бачити якісь руйнування. Але для наших волонтерів це вже фактично буденність.
Під час артобстрілу я йду за кавою і мене це не дуже бентежить. Це страшно, коли ти про це думаєш. Це щось про харківський настрій", — розповідає дівчина.
Анастасія Шаповал
Анастасія багато говорить про команду. Про Нікіту, який у свої 17 вже став начальником складу. Про дядю Женю, який на початку ескалації випитував у операторів міської телефонної лінії, з ким краще волонтерити. Та про багатьох інших.
"Наприклад, у нас є баба Надя. І вона одного разу просто вийшла з будинку, побачила волонтерів і сказала: «Я буду з вами, хлопці». Тепер вона — серце команди. Ти приходиш до офісу, а вона вже тут. Ти йдеш з офісу, а вона все ще тут. Це бабуся всього офісу", — сміється дівчина.
Її тезка з центрального офісу, Анастасія Кошуба, ділиться ще однією історію про волонтерів. Після того, як одна з команд організації потрапила під обстріл, розвозячи продуктові набори, в офісі вирішили, що час забезпечити їх бронежилетами, і передали волонтерам кошти на це.
"В результаті волонтери порахували гроші, які їм передали, і вирішили, що навіщо закуповувати 20 бронежилетів, якщо можна закупити ще їжі для людей, води, засобів гігієни. Для них це було важливіше", — пригадує Анастасія.
"Зустріти героїв на чистій землі"
Let's do it Ukraine та Всесвітній день прибирання
З початку повномасштабної війни й до літа команда Let's do it Ukraine повністю переключилася на свою гуманітарну ініціативу. Складна логістика, координування роботи хабів, обробка тисяч заявок на отримання допомоги, пошук партнерів і постійне звітування.
Та в середині червня очільниці команди, Юлії Мархель, зателефонували з окупованого Генічеська:
— Ми хочемо знати про вплив війни на екологію.
— Ви там точно окуповані?
— Ну так, але нас це турбує.
Телефонували журналісти одного з місцевих видань, які вирішили розповідати про екологічні злочини росіян попри своє перебування під окупацією. В Let's do it кажуть — саме це й стало знаком, що слід повертатися до попередніх місій.
"У людей почали з'являтися питання, вони знову почали помічати сміття під ногами. Уже навіть десь проводили з'їзди на тему, чи можна купатися в річках. І ми можемо повертатися до своєї звичної діяльності паралельно з гуманітарним проєктом.
Російською армією вже скоєно сотні екологічних злочинів. Зокрема пошкодження промислової інфраструктури дає свій вплив на довкілля, і забруднення води. В Азовському морі — мор риби, дельфінів… Це все має певні причини й незабаром матиме певні наслідки. До цього додається сміття, воно нікуди не дівається.
Також відомі випадки, коли в Маріуполі розбирали завали без попереднього пошуку тіл загиблих. І разом з рештками людей вивозили сміття на полігон, закритий ще у 2018-му році", — каже Поліна Павленко.
Її колега, Анастасія, до цього додає:
"Ті ж турнікети викидаються десь у лісі і це потім не вивозиться. Звісно військовим взагалі не до того, що вони десь щось засмітять, їм головне залишитися цілими і відтиснути ворога якомога далі. Тому вони рятують, а ми за ними прибираємо, як можемо.
Поки ЗСУ очищують землю від окупантів, ми очищуємо її від сміття, щоб потім зустріти перемогу на чистій землі. Тому до Всесвітнього дня прибирання у нас діє новий формат — розбір завалів".
Формат передбачає погодження локації з місцевою адміністрацією, попередню роботу рятувальників, які перевіряють, чи немає на місці мін або інших боєприпасів, а вже тоді працювати починають волонтери.
Те ж стосується і Всесвітнього дня прибирання, який традиційно провели в третю суботу вересня в більшості областей України. Лідером серед заявок на прибирання стала попри все Донецька область.
Крім цього, Let's do it Ukraine запускають цифрове прибирання, будують Let's do it House (притулки для переселенців та людей, які втратили дім) і готують експедиції, у межах яких волонтери й дослідники будуть вивчати стан українських пляжів і те, як його можна покращити.
А оскільки війна триває, то й гуманітарна ініціатива продовжує свою щоденну роботу.
Підтримати проєкт фінансово або приєднатися до нього в якості волонтера можна за цим посиланням.
