Як боротися проти підприємств, що отруюють повітря. Історія громади Городка на Рівненщині

Фото: Ecoclubrivne.org

Олександра Вороніна

Пандемія багато в чому відволікла нашу увагу від давно прогнозованих ризиків та можливих небезпек погіршення стану довкілля. Але ці проблеми, як і недоліки екологічного законодавства, досі залишаються невирішеними, особливо в Україні.

Значним кроком до безпечнішого природного середовища у нашій країні став Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" (Закон про ОВД), який був прийнятий у рамках виконання зобов'язань підписаної Асоціації України з ЄС. Цей закон забезпечує контроль стану навколишнього середовища та його ступеня забруднення, а також забезпечує українців правом на чисте та безпечне довкілля. 

Попри те, що закон був прийнятий ще у 2017 році, на жаль, на практиці він часто реалізується некоректно. Через недосконало продуману систему виконання цього закону існує багато лазівок, завдяки яким його можна обійти. Одним із прикладів тут називають справу побудови заводу "Kronospan Ukraine" компанією "Технопривід Інвест Груп" у селі Городок Рівненської області. 

"Kronospan" — це корпорація-гігант, яка займається переробкою деревини і має заводи по всьому світу. Саме такий завод і планують запустити у селі Городок.

Появу заводу, втім, там зустріли зовсім не тепло. Екоактивісти і жителі міста звинувачують компанію у планах робити колосальні викиди шкідливих речовин. 

Негативно налаштована громада Городка звернулася за допомогою до громадської організації "Екоклуб", яка тепер відстоює свою позицію в суді проти компанії. Саме запущений флешмоб у соцмережах на підтримку "Екоклубу" і привернув нашу увагу до цієї справи.

 "Рубрика" поспілкувалася з Андрієм Мартинюком, керівником ГО "Екоклуб", про те, як користуватися Законом про ОВД та відстоювати свою позицію.

У чому проблема?

Після публікації звіту про оцінку впливу на довкілля підприємством "Kronospan", Екоклуб проаналізував дані, надані інвесторами. За словами пана Андрія, найбільше критики викликає те, що компанія планує щороку викидати 11 тонн формальдегіду в повітря. А це може стати загрозою для здоров'я людей та навколишнього середовища.

"Формальдегід — це канцероген, небезпечна речовина, яка при постійному впливі викликає цілий спектр ризиків для здоров'я людей, в тому числі рак", — розповідає Андрій Мартинюк. 

Керівник Екоклубу розказав, як саме Закон про ОВД був некоректно виконаний у цій справі:

"По-перше, закон про оцінку впливу на довкілля вимагає розглядати територіальні альтернативи, тобто вивчення можливостей розмістити завод в іншій локації, а також вивчити можливості застосування альтернативних технологічних рішень виробничих процесів, які б не вели до викидів формальдегіду або інших забруднюючих речовин, — пояснює пан Андрій. — З альтернатив було розглянуто лише фільтр, тобто не розглядалися ні основні технологічні рішення, ні альтернативне розміщення". 

Андрій Мартинюк також наголошує на тому, що вони не отримали незалежної експертної оцінки після застережень громади та Екоклубу. У звіті про ОВД, наданим підприємством "Kronospan" та розробленим на замовлення компанії, ми бачимо позитивний висновок про безпечність заводу. Але це не відповідає наведеним даним. Для розрахунків забруднення взяли разові гранично допустимі концентрації забруднювачів. Як пояснила компанія, ці показники були взяті з великим запасом: якби завод постійно працював на повну потужність. Однак для коректної оцінки постійного впливу речовин необхідно використовувати середньодобові гранично-допустимі концентрації. 

"У таких умовах Департамент екології Держадміністрації, має створити незалежну експертну групу, яка складається з не зацікавлених матеріально людей, які б проаналізували цей звіт та сказали, чи він справді дозволяє споруджувати цей проект  без загрози здоров'ю жителів. Це не було зроблено, а натомість департамент надав дозвіл на спорудження заводу", — нарікає керівник ГО "Екоклуб".

Ще один важливий фактор — це дані про поточний стан повітря, води та грунтів. Оскільки в селі Городок вже працює велике хімічне підприємство "Азот", там вже є певний рівень забруднення довкілля, але який саме рівень — невідомо. Наразі моніторингу фонових концентрацій забруднювачів не існує. Не маючи даних про поточний стан довкілля та рівень забруднення, неможливо визначити, як саме впливатиме робота нового заводу на середовище.

Щоб об'єктивно судити про спорудження нового підприємства, необхідно організувати мережу моніторингових спостережень за станом довкілля, тобто якістю повітря, води, грунтів. А тоді кілька років фіксувати певні значення формальдегіду, фенолу, бензопірену та інших забруднюючих речовин. 

Як вирішити системну проблему?

Після усієї критики та публікацій, підприємство "Кроноспан" подало ГО "Екоклуб" до суду про захист ділової репутації, де вони змушені захищати свої заяви. Кроноспан виступає з вимогою прибрати публікації ГО з вільного доступу, вибачитися і компенсувати їм судові витрати, а також моральні збитки в сумі 150 000 грн. 25 червня вже було третє судове засідання, на яке представники заводу не з'явилися, нарікаючи на карантин.

"Наш приклад — це прояв системних проблем, які існують в сфері охорони довкілля в Україні, — каже Андрій Мирончук. — Виявилося, що це загалом поширена практика серед великих корпорацій шляхом судових позовів намагатися не допустити поширення  критичних зауважень щодо їх діяльності." 

Ця справа набула розголосу не тільки в Україні, але і привернула увагу європейської спільноти. 26 депутатів Європарламенту в особі парламентарки Віоли фон Крамон виразили підтримку громаді Городка, а також ГО "Екоклуб". 22 червня вони опублікували лист-звернення до прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля та голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, де висвітлили декілька системних проблем екологічних законів. "Рубрика" звернулася до пані фон Крамон з проханням надати коментар щодо листа-звернення про системні недоліки природоохоронної політики України. 

У своєму листі європарламентарі виразили стурбованість щодо трьох основних проблем: екологічні втрати від діяльності лісової промисловості, недотримання Закону про оцінку впливу на довкілля (ОВД) та відсутність гарантії безпеки природоохоронних активістів. У розмові з пані фон Крамон, парламентарка наголосила на обов'язковості виконання Закону про ОВД для збереження нашого довкілля. Вона пояснила, які структурні недоліки має Закон України про ОВД і які рішення можуть їх виправити.

"Для підтримки належного впровадження закону необхідно зробити кілька речей. По-перше, створити експертні комісії для підтримки прийняття рішень щодо оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) у Міністерстві", — каже євродепутатка. — "Такі комісії передбачені Законом, але ніколи не були створені через відсутність відповідних підзаконних актів. Таке законодавство потребує невідкладної розробки для забезпечення належної роботи комісій та їх відповідальності за несправедливі та неправомірні рішення".

По-друге, необхідна розробка офіційних обов'язкових вказівок щодо ОВД у різних сферах. "Такі вказівки підтримуватимуть справедливу та обґрунтовану оцінку наслідків та надаватимуть чіткі критерії для оцінки заяв про ОВД", — пояснює членкиня європарламенту. 

По-третє, необхідне посилення спроможності та незалежності відповідальних осіб, пов'язаних з ОВД. І Міністерство, і регіональні органи охорони навколишнього середовища страждають від нестачі кваліфікованого персоналу. 

Коли ми запитали пані фон Крамон, яку небезпеку вона бачить в утисках активістів та подібних судових процесах по відношенню до природоохоронних організацій, як ГО "Екоклуб", вона відповіла:

"Судові справи, спрямовані на залякування та замовчування людей, є актуальною проблемою і в ЄС. Це загрожує свободі слова і розмиває фундамент демократії. Щоб вирішити цю проблему, члени Європейського парламенту, у тому числі і я, активно просувають нову європейську директиву, яка має намір побудувати процедурні гарантії для легкого закриття справ щодо SLAPP на ранній стадії судового розгляду. Також можуть бути передбачені інші заходи стримування, такі як штрафи та поширення серед громадськості переліку імен та фірм, які зловживають судовими позовами". 

Очевидно, що довкілля та його безпека має особливе значення для людини, саме тому важливо виконувати природоохоронні закони та здійснювати належний контроль. Конституційною гарантією кожного громадянина є право на безпечне для життя та здоров'я довкілля, право на оскарження та внесення пропозицій до проектів, які можуть негативно впливати на навколишнє середовище. Громадськість та держава має розуміти, що планета — це наш дім. Він впливає на нас, а ми на нього. Чисте довкілля — запорука щасливого здорового життя, а відстоювання своїх екологічних прав — конституційне право кожного.

ТЕСТ. Чи знаєш ти, як врятувати себе від забрудненого повітря?