Помста шефу: як і чому ексрадник Трампа видав цілу книгу компромату
Джон Болтон був радником Трампа, зі скандалом пішов – а потім написав про це книгу
Фото DW
Що робити, коли вас звільнили з роботи і ви ображені на керівника? До прикладу, ви можете помститися, подавши на роботодавця до суду або написати гнівний пост у Facebook. Однак це навряд чи спрацює, якщо колишній керівник – за сумісництвом президент США.
Так от, звільнений зі скандалом ексрадник Трампа з питань нацбезпеки, Джон Болтон, схоже знайшов вихід із ситуації: написати мемуари.
"Кімната де це сталося: мемуари з Білого Дому", – таку назву має книга Джона Болтона, що вийшла 23 червня, і з популярністю у неї все гаразд. Книжка потрапила до списку бестселерів Amazon, продано вже 780 тисяч примірників.
Не дивно, адже Болтон не просто описує свою роботу, а стверджує, що у Білому Домі часів Дональда Трампа – повний хаос, члени команди сваряться прямо на нарадах, а сам президент – некомпетентний (читачі такі "смажені факти" люблять).
Історія Джона Болтона цікава не менше. У команду Трампа він прийшов 2018 року, а взагалі почав кар'єру ще за Рональда Рейгана. І прославився там як затятий республіканець-мілітарист (наприклад, він підтримував війну в Іраку). Оглядачі бачили у ньому "дорослого": мовляв, нарешті досвідчений політик і дипломат, який посилить команду новачків у Білому Домі Трампа. А українці теж мали привід радіти, бо Джон Болтон пропонував взяти Україну до НАТО, надавати нам американську зброю, а до Росії ставився відверто вороже.
Щоправда, вже 10 вересня 2019 року радник лишився без роботи через конфлікти з Трампом. Президент США хотів укласти угоду з лідером КНДР Кім Чен Ином, вивести війська з Афганістану і почати перемовини з Іраном – в усіх випадках "яструб" Болтон виступав за "війну до перемоги". А конфліктні підлеглі у Трампа не затримувалися. Схоже, Болтон на президента дуже образився, тож одразу засів за написання мемуарів
Зрозуміло, творчість Болтона викликала дуже різні емоції "Неймовірно нудна" (New York Times) книга психа Джона Болтона складається з брехні і фальшивих історій", – обурено заявив сам Дональд Трамп, а автора обізвав незадоволеним нудним любителем повоювати, якого "з радістю викинули". Зате топові ЗМІ, зокрема New York Times, CNN і BBC, книзі явно вірять.
Тим часом, опоненти Дональда теж недолюблюють нового письменника. "Болтон викрив сам себе у боягузстві і жадібності", – прокоментував конгресмен-демократ Адам Шифф.
Річ у тім, що екссоратник Трампа відмовився давати свідчення під час процесу імпічменту президента (тоді він міг би змінити хід подій), а компромат опублікував лише у книзі. Сам же Болтон тепер агітує проти Трампа, а на виборах обіцяє стати "противсіхом".
Що у книзі: наприклад, там йдеться про спроби Трампа укласти таємну угоду з Зеленським… і з китайцями
Власне, головний для українців спойлер з книги відомий ще з січня. Тоді Джон Болтон у чернетці мемуарів заявив: Трамп таки шантажував Володимира Зеленського, вимагаючи у обмін на військову допомогу компромат на Джо Байдена.
А повний текст книги доводить: Україна цікавила Трампа не як союзник у Європі, а як джерело компромату на Джо Байдена. В усьому винен Руді Джуліані, друг і адвокат президента. Саме він переконав Дональда, що українці грали проти Трампа на виборах у 2016 році. "Україна намагалася скинути мене, я не зацікавлений допомагати їм", – заявляв потім президент.
От погляди на українсько-російську війну у Трампа були складніші. З одного боку, американський керманич вважав непоступливу Україну перешкодою до великої дружби з Путіним."Трамп натякав, що проросійський президент України допоміг би уникнути Третьої Світової", – пише Болтон. Хоча зброю нам надавала саме адміністрація Трампа – і це теж факт.
Справді, за словами Болтона, лідер Білого Дому домовлявся і з очільником КНР
Самі переговори між Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном, звісно, не новина. Офіційно у 2019 році США та Китай домовлялися про новий торговий договір.
А от "за кулісами", як стверджує Болтон, Дональд Трамп обіцяв Пекіну знизити мита на китайські товари – але у обмін на те, що КНР почне масово закуповувати американську сільськогосподарську продукцію. Це була дуже політична угода. Від закупок зерна чи сої виграли б продавці, американські фермери. А Трамп зміг би приписати цю заслугу собі і забезпечити собі голоси аграріїв в умовному Канзасі на майбутніх виборах.
І щоб добитися згоди китайців, президент США ладен був ігнорувати усі звинувачення проти Пекіна. Найсерйознішим із них у 2018-2019 років було створення концтаборів (!!!) для китайських мусульман-уйгурів: більше мільйона людей відправили в табори, аби "перевиховати" їх у дусі компартії КНР.
Але замість жорстких санкцій Трамп начебто просто порадив лідеру Китаю будувати в'язниці і далі, мовляв, все нормально. Очільник Білого Дому також не надто рвався допомагати протестувальникам у Гонконгу, "виправдовуючи" себе тим, що у США "теж є проблеми з правами людини".
Зараз же президент виправдовується: мовляв, він був толерантним до Китаю, аби таки укласти торгову угоду, все заради економіки.
По-друге, Трамп довіряв Путіну і хотів миритися (але є і гарна новина для нас)
Між іншим, у Джона Болтона є і гарні новини для українців: у його мемуарах Трамп все-таки ні разу не збирався, наприклад, зняти санкції з Росії, вимагати від України визнати псевдореспубліки у ОРДЛО чи припинити захищати Польщу і країни Балтики.
Водночас, президент США відверто мріяв помиритися з Путіним. Наприклад, Трамп "бурчав і скаржився" через санкції за отруєння Скрипалів, вважаючи їх надто жорсткими. Щоб загладити провину перед хазяїном Кремля він навіть не дав випустити критичну до Росії заяву у річницю нападу на Грузію.
Найбільш сюрреалістична історія пов'язана з Венесуелою. У цій країні, нагадаємо, громадяни влаштувати масові протести проти диктатора Ніколаса Мадуро. Тоді, у 2019 році, Дональд Трамп припускав, що буде "круто" провести військову операцію проти Мадуро, пояснивши, що Венесуела була частиною США (насправді ні). Однак потім він чомусь обговорив цю тему… з Владіміром Путіним.
Російський президент же розіграв один із своїх кадебістських трюків. Путін у розмові всіляко пов'язував лідера опозиції Венесуели Хуана Гуайдо з ексопоненткою Трампа Гіларі Клінтон. Трамп дуже не любить Гіларі ще з виборів-2016, і це "серйозно переконало" Дональда.
Зрештою, президент відмовився від допомоги венесуельцям (а Путін врятував свого друга Мадуро). "Я думаю, Путін може грати Трампом як по нотах", – бідкався Болтон у інтерв'ю.
По-третє, саме Владімір Путін найбільше виграв би від найшаленішої ідеї Дональда Трампа – виходу з НАТО
І справді, Джон Болтон стверджує, що то були не просто погрози. У 2018 році, перед самітом Альянсу у Брюсселі, Трамп, обурений тим, що країни Альянсу мало витрачають на оборону, нібито серйозно схилявся до ідеї залишити блок. І не захищати тих, хто за себе нібито не платить (особливо президента обурювало небажання німців збільшувати оборонний бюджет). Із книги випливає, що Джон Болтон був одним із тих, хто таки переконав його цього не робити…
…Хоча коли Трампу було дуже потрібно, він згадував про НАТО. Наприклад, ексрадник стверджує: президент пропонував, аби Альянс надавав військову допомогу Києву замість США. Мовляв, європейцям потрібна Україна, от хай 250 мільйонів і платять.
А у кінці 2018 року, коли Росія атакувала українські кораблі у Азовському морі, Дональд Трамп передовсім питав, як відреагувала Німеччина і решта Європи – Білий Дім не поспішав діяти першим, і хотів, щоб європейці самі розібралися.
І взагалі, у книзі Болтон всіляко натякає, що Дональд Трамп ну зовсім не орієнтується у міжнародній політиці і безпекових питаннях. Наприклад, для американського керманича начебто стала новиною атомна зброя у Великої Британії (Лондон має бомбу з 1952 року). А ще Трамп просив радників пояснити, чи не є Фінляндія "якимось сателітом Росії" і не знав, як утворюється бюджет НАТО.
Фото Reuters
А Україні ці мемуари підказали, де шукати друзів
Парадокс, але головним постраждалим від мемуарів ризикує стати не Трамп (його виборці навряд чи повірять звільненому Болтону), а американські дипломати на чолі з Майклом Помпео. Як-не-як, компромат на Трампа може зіпсувати імідж Штатів і як надійного союзника, і як взірця демократії (раз президент схвалює концтабори).
А нам Болтон дав підказку, як будувати стосунки зі США. "Болтон вказує, що українські лідери мають бути надзвичайно обережними у прямих контактах з Трампом, а будь-які зв'язки з Джуліані звести до мінімуму", – пише Андрес Аслунд, експерт Атлантичної Ради. А от решта топових фігур, зокрема шеф Пентагону Марк Еспер, є дружніми до України. Тож нашим дипломатам треба будувати стосунки не лише з Білим Домом, а й з елітами США загалом.
Однак для цього Україні потрібні дві речі. По-перше, "історії успіху", аби американські союзники бачили, що підтримують нас недарма (і не переймалися через спірні кроки на зразок зняття голови НБУ). А по-друге – ні в якому разі не втручатися у американську політику, відтак зберегти дружбу і республіканців, і демократів, і нейтральних експертів. Зрозуміло, це завдання для влади, а не громадян, але контролювати їх має саме суспільство.
