Собака-терапевт: як у Херсоні бібліотека впроваджує каністерапію
Відомо, все нове — це добре забуте старе. Використання анімалотерапії, тобто спілкування людей з тваринами з метою лікування та реабілітації починає свою історію з прадавніх часів. Ще у 5 столітті до н.е. Гіппократ говорив про користь лікувальної верхової їзди. В Індії пацієнтам прописували прослуховування пташиного співу. Приблизно 3000 років тому стародавні греки виявили здібності собак допомагати людям справлятися з різними недугами, а у древніх єгіптян такими ж природними лікарями «працювали» коти.
Усі, хто має вдома тварину, знають, ніхто не надасть стільки позитивних емоцій, не заспокоїть і не вислухає краще, ніж домашній улюбленець. Кішки, кролики, черепахи, птахи, і, звичайно ж, собаки — наші маленькі друзі, мовчазні психотерапевти, справжня віддушина в сучасних реаліях нашого занадто серйозного і виснажливого світу.
Дослідження показують, що перебування поруч із собакою, ігри і тактильний контакт з нею зменшують стрес, збільшують фізичну активність, надають допомогу при депресії і тривожності, заспокоюють і мотивують. Основною передумовою, чому саме собака робить таку благотворну дію, є те, що він завжди радий спілкуванню з людиною. Собаки легко навчаються, краще, ніж інші тварини, висловлюють свої емоції. А ще вони вміють уважно слухати.
15 років тому в дитячих бібліотеках Солт-Лейк-Сіті (США) з'явилися спеціально навчені собаки-слухачі. Складнощі з читанням у дітей часто пов'язані з тим, що дитина соромиться читати перед класом і вчителем, боїться допустити помилку. Батькам теж не завжди вдається слухати спокійно і зацікавлено. Так, багато хто знає, що не слід робити зауваження дитині під час читання, але часто утриматися від виправлень дуже складно. Дитина і батьки нервуються, процес навчання перетворюється на своєрідні тортури.
Собаці ж все одно, як дитина читає, швидко чи повільно, добре чи погано. Дітям подобається, що собака мовчки слухає їх недосконале читання, у собаці вони знаходять вдячного слухача і товариша.
Методика, запроваджена американськими бібліотекарями, поширилася по всьому світу, у Фінляндії такі собаки навіть числяться в штаті співробітників бібліотек. В Україні ж такий чотирилапий спеціаліст поки що існує в єдиному екземплярі і на волонтерських началах. Унікальна собака-слухач на ім'я Кіміко займається з малюками читанням у Херсоні на базі КЗ «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара».
Каністерапія для маленьких читачів
У 2006 році в Херсонській бібліотеці ім. Олеся Гончара завдяки підтримці Посольства США в Україні та Міжнародного благодійного фонду FORCE (Нідерланди) було відкрито спеціалізований Центр обслуговування користувачів з особливими потребами.
Головна місія центру – забезпечення фізичного та інтелектуального доступу до інформації читачів з обмеженнями, через які їм важко або неможливо використовувати загальнодоступні ресурси.
Але розвиток бібліотечної справи не стоїть на місці, функції Центру трансформуються разом зі світовими тенденціями. Сьогодні Центр це не лише «пункт доступу до інформації». Це – своєрідний майданчик для реалізації творчих ідей, навчання, інтелектуального спілкування та впровадження інноваційних послуг, спрямованих на актуальні потреби користувачів та громади в цілому. Фахівці обласної книгозбірні намагаються слідкувати за актуальними трендами у бібліотечній галузі та втілюють їх у діяльність.
Вже багато років поспіль постійними користувачами Центру є родини, що виховують особливих дітей, зокрема з розладами аутистичного спектру, сонячних малюків із синдромом Дауна, дітей з вадами слуху і зору. Усі вони є учасниками та ініціаторами багатьох проектів та заходів, що проводяться на базі книгозбірні. Півтора роки тому особливі користувачі бібліотеки отримали запрошення від представників місцевої поліції на екскурсію до кінологічного центру, де навчають собак для роботи у поліції та армії. Під час візиту стало зрозуміло, що більшість маленьких екскурсантів проявляють неабиякий інтерес до собак, не бояться їх, намагаються встановити з ними контакт, поспілкуватися.
«Ми, працівники Центру, — розповідає керівник Центром обслуговування користувачів з особливими потребами Оксана Шестакова, — почали досліджувати тему використання тварин, зокрема собак, у корекційній роботі з особливими дітьми, і дізналися, що сьогодні каністерапія є досить популярним напрямом роботи не тільки у корекційних та терапевтичних закладах. Цей різновид терапії вже давно отримав визнання у світі. Наприклад, у США, Японії та країнах Балтики в муніципальних бібліотеках активно практикують зустрічі з вухатими «терапевтами». А участь собак в освітньому процесі сьогодні є обов'язковим елементом для деяких навчальних закладів США та Фінляндії. Як не дивно, але саме під час дослідження теми «спілкування із собакою», ми випадково дізналися, що в Україні є собака-терапевт зі «спеціалізацією» – собака для читання. І на наше велике щастя вона живе саме у Херсоні. Через Фейсбук ми познайомилися з Мариною Рудаковою і запросили їх з Кіміко взяти участь в експериментальній зустрічі з особливими дітками. Марина з Кімі погодилися і зустріч відбулася».
Кіміко приходить на допомогу!
Спочатку у робочому плані Центру планувалася лише одна зустріч-читання з елементами каністерапїі, але «перший млинець» виявився настільки цікавим і вдалим, що зустрічі з Кіміко стали проходити у бібліотеці постійно. Так на базі бібліотеки з'явився незвичайний інклюзивний проект – «Читаймо разом з Кіміко Такара».
Кіміко — надзвичайно шляхетна, вихована і розумна собака породи японська акіта, вона п'ятикратна чемпіонка України і за визнанням фахівців є найкращою представницею своєї породи в країні.
У родину пані Марини Кіміко потрапила цуценям. Те, що, окрім краси, у тварини є й неабиякі таланти, її господарка зрозуміла після кількох чемпіонатів, в яких брала участь Кіміко. Собака завжди уважно слухала, як спілкуються оточуючі, і Марині порадили спрямувати її на навчання з каністерапії. Після спеціальних курсів з іноземними фахівцями і складання екзаменів Кіміко була готова до терапевтичної практики.
Усі зустрічі з Кіміко проходять у невимушеній, неформальній, а головне — у знайомій бібліотечній обстановці, у спеціальній «релакс-зоні», де стоять м'які меблі, крісла-мішки, стіл з дитячими книжками про тварин, м'який килим. Речі, які б могли відволікати увагу дітей, наприклад, іграшки та дитячий будиночок для ігор, працівники бібліотеки завжди прибирають. Крім того, дитина може вибрати будь-яке місце у зоні, щоб читати для собаки. Неважливо, чи дитина буде сидіти на кріслі чи лежати на килимі. Важливо, щоб було зручно, приємно та цікаво обом учасникам сеансу.
Після сеансу читання обов'язковим елементом є тактильний контакт. Кіміко стійко витримує всі обійми та тискання, її спокійний характер приваблює до себе дітей. Оксана Шестакова, куратор проекту, зазначає, в рамках дії проєкту «Читаймо разом з Кіміко», уже відбулася своєрідна історія успіху: дівчинка-аутист подолала свій страх перед собаками.
«Тільки-но розпочався проєкт, до нас завітала мама з дівчиною Лізою. Головною метою їх участі у проєкті була спроба мами якось подолати страх дитини перед собаками. За словами Ганни, мами дівчини, будь-який собака, який пробігав повз дитину, міг стати серйозною причиною її хвилювання і навіть нервового зриву. Спочатку на сеансах Ліза побоювалася собаки та більшу увагу приділяла книжкам. Але потім, побачивши, що її мама та інші діти спокійно гладять пухнасту Кіміко, вирішила теж спробувати. І сьогодні Ліза – постійний відвідувач зустрічей з Кімі, а страхи перед собаками – позаду».
«Ще одним цікавим заняттям з Кімі стала зустріч, у якій брали участь незрячі діти. Ми підготували книжки шрифтом Брайля, і діти, що мають вади зору, також змогли почитати чотирилапому слухачу, а потім тактильно з нею познайомитися. Під час цієї зустрічі було цікаво спостерігати, як діти на дотик досліджують собаку, адже у повсякденному житті це не для кожного з них є можливим. «Кіміко – мій друг, адже вона така м'якенька», «Вона дуже добра. Я це відчуваю. Тепер вона – мій найкращий товариш», «Тато, у Кіміко така ж голова як і у нашої бабусі. Така ж тверда» — ось лише кілька вражень від дітей, які були учасниками тієї зустрічі».
Слід зазначити, що позитивні враження від спілкування з Кіміко отримують не лише діти, але й їхні батьки. Переважно це мами – жінки, на плечах яких лежить виховання та піклування про особливих дітей. Навіть непрофесійним оком можна побачити, що тактильний контакт, пестощі та спілкування з собакою позитивно впливають на психологічний стан мам.
Участь у проекті «Читаймо разом з Кіміко» безкоштовна, в ньому беруть участь не тільки читачі з особливостями, а і звичайні діти.
Практикуючий психолог, арт-терапевт Юлія Сиваєва, мама семирічної Соні, однієї з учасниць читань, вважає каністерапію найкращім засобом для зацікавлення дітей до літератури:
«Як тільки ми з донькою дізналися про проект, одразу ж «полетіли» у бібліотеку на зустріч з Мариною і Кіміко. Чому? Як людина з психологічною освітою, я знаю точно, читання в тандемі з собакою — доступний і приємний спосіб показати дитині захопливість самого процесу навчання.
По-перше, тварина є перехідним об'єктом між дитиною, з її невпевненістю в собі, нерішучістю, і самою книгою. Страх читати вголос, коли оточуючі все чують, дивляться на тебе під час читання, як правило, відчуває кожен малюк. Собака, терплячий і спокійний друг поруч, допомагає зняти внутрішнє напруження, переключити увагу, відчути підтримку. Дитина отримує перший досвід публічного виступу, це надзвичайно цінна навичка для дітей дошкільного та шкільного віку.
По-друге, читання чотирилапому слухачеві, який не робить зауважень, підвищує самооцінку дитини. Діти, які читають собаці, відчувають задоволення, що сприяє впевненості у собі і надихає в подальшому більш охоче брати в руки книгу. Така практика допомагає дітям розслабитися і поліпшити здатність до концентрації уваги. Це дуже корисно для гіперактивних діток, тому що, коли дитина читає собаці, вона концентрується і заспокоюється. Дитина розуміє, що вона контролює ситуацію і несе відповідальність за підтримку інтересу слухача. Також, спілкуючись з собакою-терапевтом, діти вчаться співпереживати і взаємодіяти з іншими членами колективу.
Ну і третій аспект: всі ми знаємо, що багато діток бояться собак. Заняття зі спеціально навченою спілкуванню з дітьми твариною може допомогти малюкові подолати цей страх. Дитина сама вирішує, наскільки близько вона хоче розташуватися біля собаки, за бажанням торкнутися її, погладити, врешті решт наважитися і обійняти, розуміючи, що все це цілком безпечно.
Спираючись на свій особистий досвід з дитиною, як мама, можу стверджувати, нам такий досвід пішов лише на користь. Донька проявила інтерес до книг, поліпшилася техніка читання. Їй стало не страшно підходити до собаки, вона почала цікавитися тваринами. Крім того, участь у проекті сприяло розширенню кругозору дитини, кола спілкування. На заняття в бібліотеці і зустрічі з Кіміко завжди приходять багато діток з усього міста, тож у Соні з'явилися нові знайомства та друзі».
На карантині заняття з Кіміко перейшли у віртуальний простір. Щосуботи Кімі вмощувалася на дивані перед монітором, з другого боку якого діти читали для неї улюблені книжки.
Ольга Середа дізналася про проект, побачивши посилання у фейсбук у знайомої, яка вже ходила в бібліотеку. «На жаль, вживу ми Кіміко ще не бачили, тільки онлайн на карантині. Моїй доньці Каті 6 років. Вона дуже зраділа можливості читати собачці і читала всі 10 зустрічей онлайн. Дуже магічним чином ця собака на дітей діє. Донька читала тексти великі, набагато більше, ніж зазвичай. Їй дуже хотілося читати! Вона питала: а як Кіміко номер лапками набирає? Така чарівна собачка, сама мені дзвонить!
У Кіміко дуже уважний вираз «обличчя», вона так слухає, мовби розуміє кожне слово. Наш друг Яромир теж читав для Кіміко за нашою рекомендацією і теж був в захваті. Вона так сприятливо діє на дітей, навіть онлайн, що вони намагаються читати більше і краще. Тому що собака не критикує, не заперечує, а просто слухає і це дуже підкуповує. Дуже вдячна за такі заняття Марині Рудаковій. Рада тому, що таке починання є і в Україні, адже до цього я чула про таке тільки як про закордонний досвід. Ми з Катею дуже чекаємо осені і зустрічей з Кіміко у бібліотеці в живу».
Унікальна собака-слухач на ім'я Кіміко займається з малюками читанням у Херсоні 🐶📖
На карантині такі заняття перейшли у віртуальний простір!https://t.co/vvemHQ99LY pic.twitter.com/xKhq8NNXeN
— Рубрика (@rubryka) July 30, 2020
Кіміко ще й навчає мови
За півтора роки існування інноваційного проєкту «Читаємо разом з Кіміко» його учасниками стало близько 70 дітей, 18 з яких – особливі діти.
Весною 2020 на базі бібліотеки Гончара стартував ще один проєкт з розумною собакою: «Вчимо українську з Кіміко Такара». На заняття дітей, які хочуть краще знати рідну мову, приводять вчителі шкіл Херсону. Школярі пізнають мовні тонкощі, малюють, спілкуються, навчаються і граються разом із собакою.
Планів та проектів з використанням каністерапії у бібліотеки Гончара і Марини Рудакової ще багато — восени очікується впровадження занять з англійською.
Ну а поки що, на літніх канікулах, і діти, і чарівна акіта Кіміко відпочивають і набираються нових сил та енергії — незабаром початок нового цікавого і пізнавального навчального року.
У публікації використано фото з архівів Марини Рудаковоі, Оксани Шестаковоі та Юлії Сиваєвої.