Чорнобиль: 36 днів окупації. Як це було і що відбувається на ЧАЕС зараз

Аліса Смагіна

Кожен українець знає, що таке Чорнобиль. Наслідки викиду радіації 1986 року були відчутні по всій планеті. Сьогодні, 26 квітня, Україна відзначає чергову річницю Чорнобильської катастрофи. Саме в цей день 36 років тому сталася фатальна аварія на ЧАЕС, яка і досі відгукується в багатьох українських родинах. 

З початком російської агресії Україна і світ опинилися під загрозою нової катастрофи. 24 лютого саме по цій землі проїхала російська бронетехніка, здіймаючи радіоактивний пил у повітря. Чорнобильська станція була захоплена силою, зброєю. росія перетворила і цей об'єкт на арену війни. 30-кілометрову зону відчуження окупанти використовували для підготовки нових атак проти нашої оборони, а сама ЧАЕС опинилася під загрозою пошкодження і руйнування. 

На щастя, глобальної катастрофи не сталося, але й після виходу російських військ з території ЧАЕС знадобляться роки, щоб дослідити, які захоронення радіоактивних відходів вони пошкодили, як в результаті цього розповсюдився радіоактивний пил та якої шкоди російські варвари завдали українській землі.

Російські війська захопили Чорнобильську АЕС у перший день повномасштабної війни, 24 лютого. Тоді близько 300 людей, персонал і військові, які на той момент перебували на станції, стали заручниками окупантів. 

Як потім розповів один з працівників станції, колона танків приїхала до ЧАЕС з боку Прип'яті, підійшла до одного з корпусів на території ЧАЕС і направила дула на будівлю. Росіяни погрожували "перетворити усіх на м'ясо". І це при тому, що на території атомного об'єкту вести бойові дії категорично не можна. Командир нацгвардійців наказав скласти зброю.

"Близько третьої години ми побачили у свої камери, як на станцію залазять "чорні чоловічки". Лізли з усіх дірок. Зламали наше обладнання. Наші військові вже зайняли позиції, були готові йти в бій. Далі між ними були переговори, – поділилася зі ЗМІ інша працівниця ЧАЕС. – Потім сказали всім зайняти робочі місця. З того часу ми їх більше не покидали й працювали, працювали, працювали".

російські військові на ЧАЕС (фото, яке зробили сталкери)

З кожним днем окупанти збільшували свою чисельність. Росіяни змусили працівників виконувати свої службові обов'язки цілодобово, без перерв і можливості вільно пересуватися територією. Також був обмежений доступ до отримання медичної допомоги. Доки персонал Чорнобильської АЕС та військові Нацгвардії були в полоні рашистів, представники "Росатому" планували захопити управління ЧАЕС, надсилаючи своїх "фахівців" і перешкоджаючи ротації персоналу.

Іншим небезпечним об'єктом в Чорнобильській зоні стало сховище відпрацьованого ядерного палива (СВЯП). 9 березня росіяни пошкодили електропостачання до ЧАЕС та СВЯП. В "Енергоатомі" попереджали, що тривале знеструмлення сховища, на якому зберігається 20 000 відпрацьованих паливних збірок, може призвести до їх перегрівання та випаровування радіоактивних речовин, які можуть забруднити як Україну та країни Європи, так і Білорусь з росією. Окупанти відмовились надати доступ до станції українським ремонтникам. Натомість туди за вказівкою лукашенка, намагалися надіслати "білоруських спеціалістів". Тільки через 4 дні Україна, завдяки героїчній роботі українських ремонтників, змогла відновити електропостачання станції і сховища.

І навіть у таких умовах українські фахівці змогли втримати контроль над ядерним об'єктом, фактично врятувавши світ від катастрофи.  

Більше місяця окупанти тримали "на мушці" персонал ЧАЕС, нацгвардійців, та чотирьох "сталкерів", які були в зоні відчуження на початку вторгнення рф. 

Персонал, який застав вторгнення росіян, пробув на зміні 600 годин замість стандартних 12. Окупантів не турбувало, що під час моніторингової роботи на ЧАЕС людина має бути зосереджена, а втома послаблює самоконтроль. Протягом окупації працівники станції спали по черзі. Організували зміни самі, адже людей було недостатньо: пару годин роботи, пару – відпочинку. На ніч залишали одного чергового. Спали в кріслах, на підлозі, на столах.

Харчувалися співробітники станції за рахунок запасів станції. У їдальні є склади, холодильники та морозильна камера. Порції довелося зменшувати, аби їжі вистачало для всіх. Співробітники старалися, як могли, але на 6 день кухар зомліла — сил не було працювати. Допомагати працівницям їдальні взялися чотири сталкери, які перед початком повномасштабного вторгнення  без дозволу перетнули межу Чорнобильської зони відчуження. Хлопці вийшли до АЕС, коли зрозуміли, що навколо них уже точаться бої, і теж потрапили в заручники. 

Їжу в окупантів не брали принципово. Хоча "гуманітарку" ті привозили постійно. В тому числі і для створення "картинки для ЗМІ". Коли персонал ЧАЕС від рашистських пайків категорично відмовився, загарбники переодягнули своїх військових у форму концерну NOVARKA, який не працює у зоні відчуження вже більше року, та зняли пропагандистський сюжет. 

"Коли виникли проблеми з електрикою і потрібно було організувати живлення станції за рахунок генераторів, ми крали пальне в окупантів, щоб запобігти катастрофі, — розповів працівник ЧАЕС інженер Валерій Семенов. — Якби ми втратили електрику, це могло обернутися катастрофою. Міг статися викид радіоактивних речовин. Масштаби цього можна собі уявити. Я не боявся за своє життя. Я боявся того, що станеться, якщо я не стежитиму за станцією. Я боявся, що станеться трагедія для людства".

Працівникам вдалося налякати окупантів тим, що без пального тут все злетить у повітря. Окупанти хотіли жити. Тому вони почали самі зливати пальне для генераторів зі своєї техніки. Завдяки цьому без світла замість 48 годин вдалося протриматися 4 дні.

Із засобів комунікації залишалося лише радіо, тож українці постійно слухали, що відбувається в Україні. Мобільного зв'язку та інтернету не було. У напрузі і постійній роботі співробітники атомної електростанції провели понад 24 дні, перш ніж Україні вдалося організувати ротацію.

Спочатку дехто з працівників станції пробував спілкуватися з окупантами — хотіли зрозуміти, як люди у здоровому глузді могли розв'язати цю війну. Але виявилося, що вони просто зомбовані. росіяни справді вважали, що несли в Україну мир і визволення.

Сталкери, які перетиналися з окупантами під час роботи на кухні, підтвердили враження інженерів ЧАЕС. "Ми не думали, що вони настільки тупі, до нашої комунікації. Тому що те, що ти бачиш по телевізору, — це все їхні методички. А тут ти це бачиш у реальному житті. І тобі всі питання як по шаблону ставлять: де тут американські військові? Де бази НАТО?" — розповів про спілкування з окупантами один зі сталкерів.

Солдати не мали уявлення про небезпеку місця, де вони знаходяться, не розуміли навіщо їм дозиметри. На військову службу потрапили, щоб "розрахуватися за іпотеку" або для того, щоб у черговий раз не потрапити у в'язницю. Спочатку, за словами сталкерів, настрій у російських військових був піднесений, однак згодом він змінився. Всі новини, окрім тих, які доносили солдатам їхні офіцери, були про неймовірну кількість втрат росії в Україні. 

Працівники "Росатому", які згодом прибули на ЧАЕС, звісно, були в курсі історії станції. "Вони знали, що тут зберігається відпрацьоване ядерне паливо, але також були зомбовані", — розповів співробітник ЧАЕС.

Невігластво російських вояків зашкалювало так само, як і дозиметри, якими потім перевіряли радіаційний фон в місцях дислокації загарбників. Вони копали голіруч грунти, заражені радіацією, набирали радіоактивний пісок в мішки для укріплень, дихали цим пилом. За прогнозами фахівців, після місяця такого опромінення їм залишився максимум рік життя. Хоча радше навіть не життя, а повільного помирання від хвороб.

На території Чорнобильської атомної електростанції до відведення військ рф перебувало близько тисячі російських військових, у місті Чорнобиль — до 500 солдатів. Скільки їх по лісах сиділо в тих окопах, які зараз виявляє Україна, і досі невідомо. Зараженим став не лише весь особовий склад окупантів і "трофеї", а й вся військова техніка, що пройшла через Чорнобиль — близько 10 тисяч одиниць. Кожен російський солдат привезе частинку Чорнобиля додому. Живим або мертвим.

І це не перебільшення. На початку квітня було зафіксовано першу смерть російського солдата від променевої хвороби. Про цей випадок писало багато ЗМІ, посилаючись навійськово-медичну службу росії. Всього після виходу росіян з Чорнобильської зони було госпіталізовано та у важкому стані відправлено до госпіталів для вимушеного обстеження та лікування кілька десятків осіб. Що ж, "навчання" окупантів у Рудому лісі пройшли доволі "успішно".  

Дурість росіян не обмежилася невіглаством стосовно радіаційних небезпек. У Рудому лісі рашисти варили кашу… з кавових зерен. Те, що вони хотіли отримати в результаті, для цивілізованої людини — загадка, але технологія приготування кави відома людству приблизно з XV-XVI століття. З одного погляду на каструлю з горілими зернами кави можна зробити висновок, що орки, які окопувалися біля ЧАЕС, відстали від решти людства десь на 500-600 років.

Ввечері 31 березня стало відомо, що ядерні терористи з росії виїжджають з території Чорнобильської атомної електростанції. Російські бандити, покидаючи ЧАЕС, ще й тягнули з собою все, що змогли намародерити. 

У Чорнобилі були дві лабораторії для досліджень актуальних проблем радіаційного впливу та характеристик речовин. Окупанти знищили лабораторію в "Екоцентрі", а також проникли у сховище джерел іонізуючого випромінювання, у якому зберігалися зразкові радіоактивні розчини та калібрувальні джерела. Там орки викрали та пошкодили 133 джерела іонізуючого випромінювання активністю приблизно 7 мільйонів Бекерелів, що можна порівняти зі 700 кг радіоактивних відходів із наявністю бета та гамма-випромінювань.

В "Енергоатомі" говорять, що навіть невелика частина цієї активності є смертельно небезпечною за непрофесійного та неконтрольованого поводженню з нею. Де зараз перебувають викрадені джерела невідомо. Цілком ймовірно, що окупанти могли забрати зразки палива та джерела іонізуючого випромінювання як… сувеніри. 

Також окупанти знищили та розграбували офіси та лабораторію Інституту проблем безпеки АЕС. Росіяни вивезли комп'ютери, оргтехніку, розбили лабораторне обладнання та вимірювальні пристрої. Документи та архіви, які збиралися десятиріччями, ординці просто викинули в смітник.

Розграбували і гаражі з автівками, якими перевозили науковців. Вивозили в невідомому напрямку запасні частини. З 15 морських контейнерів, які стояли на території малої будівельної бази, шість теж забрали з собою. 

Під час окупації Чорнобильської зони росіянам вдалося заволодіти новим пожежним автомобілем МАЗ. Але вони не вивезли його в рф, а наче сарана, розібрали на запчастини. З нового пожежного авто зняли прилади, руль, пожежне обладнання, гідранти, шланги, фари, сидіння, кермо і всі колеса. 

Окупанти навіть викрали фари з автівки ВАЗ 21011 в чорнобильській історичній реконструкції посту ДАЇ:

Перед тим, як покинути ЧАЕС, російські мародери пограбували також і готель, розташований поруч. Окупанти вкрали комп'ютери, чайники, кавоварки. Винесли кухонний посуд, виделки, ложки та сервізи. 

Директор станції був шокований поведінкою росіян. Він з полегшенням зазначив, що "обладнання, яке забезпечує безпеку, та системи життєзабезпечення ЧАЕС, не було розграбовано і залишилось неушкодженим".

Військова частина, що охороняла ЧАЕС і складалася переважно з бійців Національної гвардії України, чинила опір окупантам, але була змушена скласти зброю через брак важкого озброєння і небезпеку обстрілу нападниками критично важливих об'єктів станції. Вони перебували в полоні росіян весь час окупації ЧАЕС.

Коли ж окупанти відходили, то нацгвардійців забрали з собою. Їх вивезли в автозаках. Всіх 169 осіб. Коли працівники "Енергоатому" питали, де вони і що з ними, відповідь була така: "Не ваша справа. Вони будуть перебувати на території рф".

На початку квітня одному з нацгвардійців вдалося зв'язатися зі своєю дружиною. 

Жінка розповіла, що полонені можуть бути в російському смоленську і білоруському Брагіні. За інформацією подружжя, їх морять голодом, не дають води. Крім того, нічого не відомо про їхній стан здоров'я, швидше за все, нацгвардійці потребують медичної допомоги. Такими діями росія грубо порушує умови Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.

Наразі, як повідомив очільник МВС Денис Монастирський, Україна веде перемовини про обмін 169 нацгвардійців, які потрапили в полон до росіян.

З 2 квітня над ЧАЕС знову майорить український прапор. 20 квітня МАГАТЕ вдалося відновити прямий зв'язок з Чорнобильською станцією, яка була під окупацією  російських військових понад місяць. Зараз працівники "Енергоатому" продовжують наводити лад та підраховувати збитки від окупації. 

На річницю Чорнобильської катастрофи чекають з офіційним візитом експертів МАГАТЕ на чолі з гендиректором Рафаелем Гроссі. Команда співробітників МАГАТЕ з ядерної безпеки, безпеки та гарантій перебуватиме в Чорнобилі з 26 квітня. Експерти привезуть необхідне обладнання, проведуть радіологічні та інші аналізи на ЧАЕС.

Те, як поводилися росіяни на Чорнобильській станції, ще раз підтверджує їхню суть. Ницість, мародерство, жорстокість — для них це природні стани, як дихання. 

36 днів вони тримали в окупації працівників ЧАЕС, намагаючись забрати в них контроль над станцією. Поставили під загрозу ядерного лиха Україну, Європу і весь світ. Ще й до всього крали та оббирали все, що бачили довкола. А коли тікали — вивезли з собою усе, що має хоч найменшу цінність.

На противагу цьому неймовірну гордість викликають українці — працівники станції, які відстояли ЧАЕС, уберегли нас від біди. Вони — справжні герої. Дякуємо, що зберегли ЧАЕС!

↓Читайте також

Що робити в разі хімічної небезпеки: найгарячіші точки в Україні та інструкції в разі атаки

Що робити, якщо вибухне АЕС: інструкція