Гідроелектростанція, яку не відновити: 15 фактів про зруйновану росіянами Каховську ГЕС

1. Будівництво гідроелектростанції розпочали у вересні 1950 року — саме тоді було опубліковано постанову Ради міністрів СРСР "Про будівництво Каховської гідроелектростанції на Дніпрі, Південно-Українського та Північно-Кримського каналів і зрошення земель південних районів України та північних районів Криму". Каховська ГЕС стала останньою спорудою проєкту, який мав назву "Велика будова комунізму" і вміщував у себе спорудження низки гідроелектростанцій, велетенських зрошувальних систем і судноплавних каналів.

2. Радянська влада поставила себе за мету "підкорити природу" — перетворити засушливі степи півдня України на родючі землі. А водночас ще й "перемогти" вже тоді ненависну москві Америку. Річ у тім, що у 1942 році в США ввели в експлуатацію найпотужнішу у світі гідроелектростанцію Ґранд-Кулі у Скелястих горах. Каховська ГЕС перевершила американські показники. До того ж на відміну від Ґранд-Кулі, вона були розташована на рівнинній річці.

3. Зведення Каховської ГЕС тривало п'ять років. Масштаби будівництва вражали: на об'єкті було залучено 1100 автомобілів, 30 екскаваторів, 75 гусеничних і портальних кранів, 100 бульдозерів, 7 земснарядів та 14 паротягів. Всією цією технікою вийняли майже 800 мільйонів кубічних метрів ґрунту.

4. До будівництва могли долучитися всі охочі — сотні тисяч плакатів про нове будівництво були розвішані всюди: у колгоспах та на заводах, у школах, фабрично-заводських училищах і просто на вулицях. Попри оптимістичні гасла у тодішніх ЗМІ та агітаційних листівках, умов для нормального проживання будівельникам радянська влада не забезпечила. Після відкриття деяких архівів КДБ українські історики були шоковані — Каховську ГЕС будували у бруді та злиднях. "Води нема", "хліба нема", "каналізації нема", "житла нема", "грошей нема" — такі листи писали робітники будівництва в різні населені пункти країни на початку 1950-х. Не всі вони доходили до адресатів — листування постійно перлюстрували.

5. Попри це охочих доєднатися до чергового комуністичного мегабудівництва не бракувало. Люди вірили пропаганді про прекрасне майбутнє "найкращої у світі країни" і терпіли незручності. Загалом роботи виконували 12 тисяч людей 19 національностей. За високі виробничі показники та значний внесок в освоєння і впровадження прогресивних методів роботи під час будівництва Каховської ГЕС понад 300 працівників "Дніпробуду" нагородили високими урядовими нагородами.

6. 30 березня 1952 року у споруду ГЕС заклали перший кубічний метр бетону. Через чотири роки ввели в експлуатацію останній шостий гідроагрегат. Гребля Каховської ГЕС перегородила річку Дніпро, завдяки цьому утворилося Каховське море — штучна водойма понад 200 кілометрів завдовжки з максимальною шириною більше, ніж 20 кілометрів.

7. Ціна Каховського моря — затоплені землі. 2,8 тисячі гектарів ріллі, 36 тисяч гектарів лук і сінокосів, а також історична місцевість Великий Луг, відома як місце дислокації кількох Запорозьких Січей. А разом з цим — майже сотня сіл, у яких проживало 37 тисяч людей. Думкою жителів затоплених населених пунктів влада не цікавилася — їх просто зобов'язали переселитися.

8. Паралельно з гідроелектростанцією на берегах Дніпра за п'ять кілометрів від станції будувалося нове місто, яке отримало назву Нова Каховка. Його запланували як невелике містечко енергетиків із населенням до 20 тисяч людей. Новий населений пункт, житловою площею близько 100 тисяч квадратних метрів (понад 600 будинків), із повним комплексом культурно-побутових об'єктів звели за неповні чотири роки, тобто ще до моменту закінчення будівництва Каховської ГЕС. Девізом будівельників міста стали слова: "Будувати не тимчасове житло, а навіки!". На початку 50-х сюди приїжджало багато ведучих архітекторів і художників. Вони не тільки готували ескізи, але й власноруч виконували розписи, барельєфи, орнаменти. 6 червня 2023 року "житло навіки" затопила вода з Каховського моря — через злочинні дії росіян.

9. Під час будівництва Каховського гідровузла застосували низку інноваційних на той час технічних рішень. Так, наприклад, Каховську ГЕС зводили на дрібнозернистому муловому ґрунті. Вперше у світовій гідробудівничій практиці була побудована унікальна гідроспоруда: земляну греблю зробили з дуже пологими схилами, мовби розпластавши її на великій площі пливуна.

Інноваційні рішення на Каховській ГЕС знаходили й у незалежній Україні. Так, у 2019 році саме тут вперше в країні провели експеримент з аерації — тобто збагачування повітрям — води.

10. Каховська ГЕС дала поштовх розвитку економіки в цілому регіоні, забезпечила електроенергією та питною водою весь південний схід України. Утворена дамба з'єднала лівий та правий береги Дніпра і стала шляхом для переїзду авто та залізничного транспорту. Спорудження Каховського гідровузла забезпечило проходження великовантажних суден від гирла Дніпра до міста Запоріжжя, створило умови для іригації, обводнення, водопостачання південних районів України та Криму. Зокрема Північнокримський канал. Після знищення Каховської ГЕС росією про цю "трасу родючості" доведеться забути.

11. У 2006 році, вже за часів незалежної України, Каховську ГЕС модернізували. Так, там звели нові корпуси будівель і реконструювали автодорожнє покриття. Для модернізації закупили обладнання провідних європейських фірм — постачальників продукції для енергетичного машинобудування та електротехніки. Фінансував проєкт Світовий Банк, уряди Швейцарії та Канади.

12. Каховська ГЕС — єдина в Україні електростанція, якій присвоєно ім'я видатної особистості. У 2000 році постановою Кабінету Міністрів України Каховській ГЕС присвоїли ім'я вченого та державного діяча Петра Непорожнього, який під час будівництва станції очолював службу головного інженера. З липня 2013 року будівлю Каховської ГЕС віднесли до пам'яток науки й техніки, архітектури та містобудування місцевого значення.

13. До повномасштабної агресії росії проти України на Каховській ГЕС працювало понад 250 співробітників.

14. А ще про будівництво Каховської ГЕС зняли кінострічку "Поема про море" — художній фільм 1958 року за сценарієм Олександра Довженка. Картина оповідає про драму, на яку обернулося будівництво Каховської ГЕС для жителів ближнього до станції села. Стрічка отримала ряд нагород на радянських і міжнародних кінофестивалях.

15. Наприкінці лютого 2022-го року росія окупувала Нову Каховку, а разом з нею — і гідроелектростанцію. Більшість працівників ГЕС не захотіли працювати на окупантів. Зрештою, весь персонал окупанти замінили на російський. А саму станцію почали використовувати як військовий об'єкт.