В Україні оновлюють регулювання сфери ГМО
В Україні оновлюють регулювання сфери ГМО. Ринок закликає доопрацювати законопроєкт No5839 через ризик для євроінтеграції.
У листопаді та грудні Верховна Рада прийняла за основу два законопроєкти No5839 і No5840, що мають врегулювати правові та організаційні питання щодо генетично-модифікованих організмів. Однак наразі проєкти документів почали широко обговорюватися з ініціативи насіннєвиків і трейдерів. Насіннєва асоціація України та Українська зернова асоціація заявили про занепокоєння, адже в такому варіанті, як зараз, проєкт No5839 НЕ узгоджується з позицією України щодо проєвропейського курсу розвитку. Лідери асоціацій закликають доопрацювати законопроєкти, враховуючи у них норми Євросоюзу.
Такі законопроєкти як No5839 та No5840 впливають не тільки на насіннєві компанії, але й на весь цикл агровиробництва. На сьогодні ринки збуту в українських аграріїв кукурудзи – преміальні. До них відносяться, наприклад, ЄС чи Китай. Понад 80% експорту зернового продукту припадає саме на них. Україна ризикує втратити ці країни як ринки збуту, за які насіннєвики і трейдери боролися понад десятиліття. Тому у законопроєктах потрібно враховувати вже існуючу законодавчу практику щодо використання чи повної заборони ГМО.
Тож питанням, яке потрібно вирішити, є раніше згадані євроінтеграційні наслідки. В теперішній редакції законопроєкту No5839 передбачається можливість реєстрації в Україні ГМО, які не є авторизовані у ЄС чи навіть заборонені. Фінальним органом для прийняття рішення про реєстрацію є Комісія зі статусом консультативно-дорадчого органу, коли у ЄС це Єврокомісія. Тобто відповідальність несе один з найвищих органів в ієрархії ЄС. В цьому проєкті також відсутні механізми контролю, тобто чіткі норми і інституції, які зможуть виконувати заходи впливу по запобіганню збитків, правила інспекцій.
Важливе відкрите публічне обговорення учасників ринку та законотворців щодо ризиків,
які містить редакція проєкту станом на середину січня 2023 року. Зміни до даного законопроєкту дозволять не допустити послаблення переговорних позицій в діалозі Україна-ЄС через різницю між задекларованими публічними повідомленнями і тим, що зараз включено до законопроєкту.
Члени НАУ наголошують, що серед наслідків, з якими зіткнуться українські агровиробники:
- втрата експортних ринків насіння у ЄС, зупинка інвестицій та насіннєвих
- це тягне за собою втрату валютного виторгу, що складає близько 100 млн дол. щороку;
- відсутні регуляції щодо вжиття заходів до розміщених посівів у прикордонних районах з державами, де ГМО заборонене до вирощування, призведе до погіршення відносин;
- відсутність реєстру місць вирощування ГМО не дозволить контролювати виробників та дотримання ними норм висіву;
- неможливість оцінки екологічного ризику до ГМО, що містять гени, які демонструють стійкість до антибіотиків;
- а неконтрольоване вирощування ГМО у відкритому грунті може здійснити перезапилення не тільки для насіннєвих та товарних посівів цих культур, а інших, наприклад, овочевої кукурудзи, які стрімко набирає популярності в останні роки.
"Ми підтримуємо законопроєкт No5840, оскільки в ньому виважено враховані деталі. Проте, закликаємо Кабінет Міністрів, робочі групи та Верховну Раду України доопрацювати законопроєкт No5839. З огляду на те, що Україна кандидат на членство ЄС та Уряд країни працює над тим, аби через 2 роки заявка була схвалена, зараз саме час для впровадження євроінтеграційних законів. Проте над ними варто працювати долучаючи європейських експертів та гармонізуючи нашу законодавчу базу з базою ЄС", – розповідає Сюзана Григоренко, директорка Насіннєвої Асоціації України.
Тому рішенням може стати доопрацювання та поділ No5839 на два документи, які будуть доопрацьовані згідно з Директивами та Регламентами ЄС. В яких будуть чітко визначені предмет регулювання, суб'єкти, вимоги. Наприклад, буде описане регулювання ГМО і замкнених систем (згідно з Директивою 2009/43); публікація досліджень ГМО у відкритих системах; представлене регулювання ГМ-продуктів харчування, кормів (згідно з Директивою 2001/18, Регламентом 1829/2003), додавання одного з компонентів із визначення терміну "оцінювання ризику ГМО" (в частині негайних ризиків) згідно з існуючим поняттям у ЄС. А також введення процедури консультування з громадськістю під час розгляду заявок (нотифікацій) на реєстрацію ГМО чи ГМО-продуктів.
