Ремонт за 200 тысяч: как получить деньги на єВідновлення дома
10 травня Мінцифра запустила прийом заявок на компенсацію зруйнованого майна через «Дію». Утім максимальний поріг збитків, який будуть відшкодовувати у рамках єВідновлення, знизили з обіцяних 500 тис. грн до 200 тис. грн. Це зменшує кількість домогосподарств-претендентів на першому етапі програми.
Три категорії руйнувань: що пропонує держава
Поки Офіс Генпрокурора та Мінюст працюють над стягненням арештованих конфіскованих російських активів, у стінах Мінвідновлення активно кипить робота над розробкою процедури виплат потерпілим громадянам за зруйноване майно.
15 березня Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 7168 про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій рф. Традиційно цей закон — рамковий документ, який дав можливість Мінвідновленню розробляти підзаконні нормативно-правові акти, пов'язані з грошовими компенсаціями постраждалим. Простими словами, нині міністерство має розробити дорожню карту, щоб закон запрацював у реальному житті.
Перед тим, як роздавати потерпілим кошти, пошкодження вирішили поділити на категорії:
- незначні пошкодження, які потребують поточного ремонту
- пошкодження, які вимагають капітального ремонту.
- повністю зруйноване майно, яке потребує будівництва нового житла.
єВідновлення: 200 тис. грн на ремонт
Найбільше «пощастило» власникам пошкоджень «першої» категорії. Щодо них Мінвідновлення розробило, а Кабінет Міністрів 21 квітня затвердив постанову про єВідновлення. Згідно з документом потерпілі зможуть отримати компенсацію за пошкодження, яке оцінили до 500 тис. грн. Проте після рекомендацій міжнародних партнерів на першому етапі сума компенсацій була знижена до 200 тис. гривень. Попередньо, на такі виплати можуть претендувати 160 тис. домогосподарств. Із 10 травня подати заявку можна через «Дію».
Кошти планують нараховувати на віртуальний рахунок. Концепція схожа до виплат "ковідної" тисячі, тому до цього процесу залучена Мінцифра. Гроші будуть розміщені на рахунку, з якого можна буде розрахуватись виключно за 22 види будівельних матеріалів та оплатити 57 видів ремонтних робіт. Наразі ще удосконалюється механізм запобігання розтрати коштів недобросовісними потерпілими. Приміром, аби українці не змогли виводити гроші в готівку або не витрачали на інші потреби. Зрозуміло, що сотні будинків по всій Україні вже відновлені власним коштом громадян. На жаль, профінансувати такі ремонтні роботи «заднім числом» навряд вийде. Натомість постанова спрямована підтримати тих постраждалих, хто не має змоги самотужки відновити будинок чи квартиру.
Обов'язкова умова нарахування компенсації за процедурою єВідновлення — наявність інформації щодо обʼєкту в Реєстрі пошкодженого та зруйнованого майна. Наразі органи місцевого самоврядування, облдержадміністрації пришвидшили процес його наповнення. Саме вони нестимуть відповідальність, якщо потерпілому не нарахують коштів через відсутність відомостей в системі. Загалом процедура доволі зрозуміла, гнучка та частково випробувана під час компенсацій «ковідної» тисячі. Коли перші гривні надійдуть на рахунки людей, наразі невідомо. Деякі міжнародні донори вже готові давати нам кошти, але поки немає процедури, вони цього активно не робитимуть. Тому цей законопроєкт та постанова — шанс увійти в довіру й отримувати від світу кошти на відновлення.
Житлові сертифікати: скільки коштує "квадрат"?
Більш серйозні пошкодження, які потребують капітального ремонту, вимагають створення проектно-кошторисної документації.
А що робити тим, чий будинок або квартира зруйновані вщент? Нині про грошову компенсацію для них — готівкову чи безготівкову — не йдеться. Власник такого майна отримає спеціальний житловий сертифікат, який він зможе обміняти на квадратні метри. Процедура дозволить оживити будівельний бізнес, а мешканцям — обрати житло в безпечних районах.
Ключова дискусія залишається в обсязі компенсацій — у скільки оцінити квадратний метр? Останні цифри, які звучали від вже звільненого заступника керівника Офісу Президента, — 700-800 дол. за квадратний метр. Такі оцінки призвели до чуток, мовляв, за цією схемою стоїть бажання «підживити» окремих забудовників. Але складно запропонувати інший механізм, який би не викликав дискусію, коли йде мова про мільярди бюджетних гривень, які так чи інакше підуть в кишеню забудовникам.
Крім того, цей механізм буде доволі комфортним для потерпілого, який сам буде визначати, до якого забудовника йти. Тут держава не обмежує держателів сертифікатів: потерпілий на свій ризик обиратиме, яку нерухомість придбати. Це може бути як «вторинка», так й інвестиція в «котлован». Різницю між номіналом сертифікату та фактичною вартістю обраного житла можна буде покрити з власної кишені.
А от шахраїв, які за копійки викупили зруйновані вщент квартири, розраховуючи забагатитися компенсаціями від держави, чекає фіаско. Процедура передбачає запобіжник — гроші отримають лише ті власники житла, які володіли ним до початку повномасштабного вторгнення. Утім Мінвідновлення ще працює над мінімізацією інших ризиків.
Загалом роботи у Міністерства ще достатньо. До напрацювання концепцій та нормативно-правових актів залучені громадськість та бізнес. Поки демонстрація відкритості вселяє оптимізм і дозволяє оперативно реагувати на помилки, які трапляються при нормальному робочому процесі. Підстав достатньо стверджувати, що мешканці не будуть ошукані під час виплат компенсацій. Головне — аби на це були кошти. Саме створення прозорого та ефективного механізму компенсацій пришвидшить процес залучення міжнародної фінансової допомоги на відновлення України. Яка, як завжди, потрібна «на вчора».