Теракт в Еленовке: почему нужно говорить миру об убийстве военнопленных
Олександра Мазур і Марія Алєксєєвич
Публічна страта військовополонених у ніч на 29 липня 2022 року в селищі Оленівка за понад півтора року досі залишається не розслідуваною. Міжнародні організації досі не отримали доступ до місця злочину та до людей, яким вдалося вижити в ту ніч. Міжнародне розслідування не розпочате, вбивці досі не знайдені, День пам'яті за вбитими під час теракту героями досі не започатковано на державному рівні, а переважна більшість захисників, поранених у ту ніч, вже майже два роки в російському полоні. "Спільнота Родин Оленівки" об'єднує родини захисників, поранених та загиблих під час теракту в Оленівці та намагається докладати максимум зусиль задля досягнення цілей та встановлення справедливості.
В лютому ми оголосили про початок місяця закордонних акцій, мета яких — інформування іноземців про масове вбивство та скалічення військовополонених, привернення уваги міжнародних організацій та урядів країн до проблеми військовополонених загалом.
Акції тривали понад місяць в різних містах одинадцятьох країн. Нас підтримали такі організації: Aide et Support, Union des Ukrainiens de France, Women Fight 4 UA, Support Ukraine / London Euromaidan, Українська громада Мюнхена і Баварії, Ukraine in DNA, Асоціація UaMi, Nordic Ukraine Forum, Ukrainians in Sydney, Silent Protest Mtl UA, Asociacion Galega de Axuda a Ucraina, Колектив СТУС, Штаб Півдня, хор Калина, Sunflower Society of Sacramento, Vilni de_ua, Chervona Kalyna Berlin. Саме вони допомогли нам провести акції, щоб іноземці дізналися про теракт в Оленівці та про те, що росія досі утримує в полоні жертв теракту і захисників Маріуполя.
Акція у Стокгольмі. Фото: Ольга Андросова
На кожну з проведених акцій ми надавали оленівські матеріали. Було важливим те, що іноземці, які приєднувалися до них, тримали в руках плакати з вимогами повернути військовополонених та розслідувати теракт. Після акцій організатори ділилися з нами інформацією про те, що досить мало українців за кордоном виходять на акції підтримки, але завдяки тим, хто був присутній, нам вдалося нагадати іноземцям про ще один російський злочин.
Акція у Гамбурзі. Плакат з пораненими захисниками під час теракту в Оленівці. Фото: Marina Bü
Ми вважаємо, що розголос та постійне нагадування світу може зрушити з місця проблемні питання з поверненням поранених під час теракту захисників. Близько 120 з них досі в полоні. Ми продовжуємо шукати нові співпраці та обдумуємо наступні проєкти, адже маємо робити все можливе задля того, щоб притягнути росію до відповідальності та повернути додому наших воїнів. Якщо іноземці будуть обізнані про російські воєнні злочини та катування в полоні, у нас збільшується шанс досягнути своїх цілей.
Акція в Ірландії. Фото: Альона Дехтяренко
Також важливо акцентувати на необхідності фінансової підтримки українського війська. Завдяки Sunflower Society of Sacramento у США вдалося не лише розповісти людям про масову страту в Оленівці, а й зібрати кошти на потреби Третьої окремої штурмової бригади на Авдіївський напрямок. Ми переконані, що лише інформувати про воєнні злочини недостатньо, необхідно підтримувати армію, що зупиняє воєнних злочинців.
Акція в Мілані. Фото: Lorenzo Ceva Valla
З часу створення нашої спільноти ми постійно наголошували на тому, що всі державні органи мають злагоджено працювати з родинами військовополонених. Коли стався теракт в Оленівці, реакція світу була недостатньою. Жодна країна не змусила МКЧХ та ООН приїхати на місце злочину та встановити інформацію про загиблих та поранених захисників. На кожній зустрічі з державними органами ми просили й далі просимо про підтримку нашої держави, але нам завжди відповідають, що росіяни не допускають до місця злочину і що вони не хочуть віддавати наших військовополонених. Але багато залежить від роботи нашої влади та державних органів загалом.
Наприклад, досі не започатковано на державному рівні День пам'яті за вбитими захисниками під час теракту в Оленівці. Ми створили петицію на сайті Офісу Президента ще в липні 2023 року, вона набрала у вересні понад 25 тисяч голосів, але ми досі не отримали відповіді. Наша спільнота у серпні звернулась за допомогою до депутатів, щоб вони підтримали нас та зареєстрували законопроєкт про встановлення такого дня. Один із них це зробив, але у назві відсутня згадка про теракт в Оленівці. Цей проєкт постанови досі перебуває на розгляді.
Акція в Сіднеї. Фото: Ukrainians in Sydney
Також, щоб повернути поранених під час теракту військових, нам необхідно звертатися до впливових країн, які активно брали участь в обмінах військовополоненими між Україною та росією. Наприклад, 9 січня у нас відбулась зустрічі з керівником ОП Андрієм Єрмаком, очільником ГУР Кирилом Будановим та іншими представниками державних органів, на якій ми просили звертатися до таких країн як Туреччина, Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати. Кожна з цих країн зробила свій внесок у минулі обміни. Нас запевнили, що до поїздок в ці країни будуть долучати нашу спільноту, але з часу зустрічі цього не відбулось.
Акція в Сієтлі. Фотограф: Joanna Derengowska
Також ми маємо звертатися до тих країн, які домовлялися про вихід наших захисників з Азовсталі. Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю від 21 вересня 2022 року зазначив, що про вихід з Азовсталі домовлялися Туреччина, Франція, Швейцарія та Ізраїль, а також генсекретар ООН. Якщо ми будемо звертатися до всіх цих країн з конкретним запитом щодо теракту в Оленівці, розповідати, що там відбулося, показувати наслідки теракту, надавати докази того, що це було сплановане вбивство, то результат буде, і ми в цьому впевнені. Але для того, щоб звернутися до них та поїхати в ці країни, нам необхідна підтримка нашої держави.
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
