Местное самоуправление vs Офис президента: как может измениться Конституция

Павел Островский

Пам'ятаєте, під час Майдану українці спостерігали за оновленнями карт? Коли обласні, міські та районні ради заявляли про політичну підтримку вимог Майдану. Тоді депутати багатьох місцевих рад пішли на сміливий крок і заявили свою політичну позицію проти монополії Партії регіонів та свавілля режиму Януковича. Саме такі спогади з 2014-го, такі флешбеки у мене сьогодні.

Важливі події відбуваються саме зараз, і мене дивує, чому це не топ-тема у ЗМІ. Бо це вплине на життя кожного українця, а в медіа цьому приділяється занадто мало уваги. Мова йде про проект змін до Конституції України в частині децентралізації, запропонований Офісом президента. Щоправда від представників місцевого самоврядування частіше можна почути назву цього процесу «ДОцентралізація», оскільки в проекті повноваження місцевих рад суттєво звужуються, і з'являєтсья новий суб'єкт — префект (довірена особа Президента з широкими повноваженнями). Префекта ніхто не обирав, але він може призупинити будь-яке рішення місцевої ради, яке вважає незаконним.

Загалом, там багато змін, в яких особисто я бачу більше ризиків, ніж переваг. Але повернемось до карти і до подій, які відбулися сьогодні. А сталося дві важливі події.
Опубліковано вже другу заяву керівників місцевих рад та експертів з розвитку місцевого самоврядування. Абсолютна більшість мерів обласних центрів, багато керівників міських та сільських громад досить різко розкритикували доопрацьований проект змін до Конституції України щодо децентралізації влади №2598 авторства Володимира Зеленського і зазначили, що його пропозиції несуть великі загрози для місцевого самоврядування.

Ось короткий виклад заперечень від мерів до президентського проекту змін до Конституції:

1. Інститут «префектів» є інструментом політичного тиску офісу президента на місцеве самоврядування. Префект отримає можливість втручатись в повноваження місцевих рад і зможе зупиняти акти місцевого самоврядування. Це зменшує вплив громади на процес ухвалення рішень.

2. Зменшуються фінансові гарантії місцевого самоврядування. Голови місцевих рад бачать ризик обнулення здобутків бюджетної децентрлізації, оскільки тепер держава не гарантує фінансування делегованих нею повноважень (освіта, охорона здоров'я, соціальний захист, культура, спорт). Таким чином, бюджети розвитку місцевих рад можуть залишитись порожніми. А це призведе до падіння якості послуг для мешканців громад та зменшує потенціал для процвітання.

3. Зміни урізають повноваження голів місцевих рад, руйнуючи систему стримувань і противаг. Ради міських та сільських об'єднаних громад будуть підпорядковуватись радам округів (це укрупнений аналог райрад). Існує великий ризик, що ради округів будуть конфліктувати з радами підпорядкованих об'єднаних громад за розподіл повноважень. Крім того, в Конституцію не прописується перелік повноважень рад об'єднаних громад, що дає можливість їх зменшувати простою більшістю, 226 голосами. Ці фактори перекреслюють головну мету децентралізації — повсюдність спроможніх громад, щоб кожен громадянин міг якісно отримувати публічні послуги від місцевого самоврядування на рівні своєї громади.

Автори звернення рекомендують доопрацювати цей законопроект із залученням представників місцевого самоврядування. У разі, якщо у сесійній залі будуть лобіювати поточну версію проекту Конституційних змін, підписанти закликають депутатів голосувати проти цього закону. Та вже комітет ВР з питань місцевого самоврядування в турборежимі проголосував за цей законопроект. У першому читанні його можуть прийняти вже до кінця січня.

Я розумію, що в Офісі президента хочуть підсилити свій вплив на місцеве самоврядування, і розраховують що депутатська більшість в турборежимі це підтримає. Але мені здається, там сильно прорахувалися і недооцінюють масштаби протестної активності проти урізання повноважень місцевого самоврядування. Чому я ставлюсь до цієї заяви серйозно? Бо тільки мери облцентрів-підписанти заяви, представляють 6,7 мільйонів виборців і відповідають за функціонування міст, в яких ці виборці живуть. Загалом, за даними Держреєстру виборців, зараз нараховується 35,5 мільйонів виборців (включно з окупованими територіями).

Першу заяву підписали ще більше мерів та інших стейкхолдерів. Вони всі проти того, щоб місцеве самоврядування ламали через коліно. І я підозрюю, що діло не обмежиться заявами.

На карті позначені міста мери міст (чи виконуючі їхні обов'язки):

Інтерактивна версія карти тут.

Проект змін до Конституції дивіться за посиланням.