Сколько может стоить стране неэффективная коммуникация между властью и обществом?

Кирилл Криволап

управляющий партнер Civitta Украина, советник Вицепремьер-министра Украины – Министра национального единства Украины

Про гроші

Минулого року команда EasyBusiness на платформі Центру економічного відновлення створила інструмент вимірювання впливу правосуддя на економіку та бізнес — Економічний індекс верховенства права. Оцінка за 2023 рік становила 0,58 із 1, що демонструє значні прогалини у правовій системі. Під час дослідження опитали 400 підприємців. Після корупції найбільше невдоволення викликали інституційна база та ефективність комунікації між держустановами та бізнесом.

Якщо подивитись на світовий Індекс Верховенства Права (World Justice Project Rule of Law Index), Україна наразі посідає 88 місце, що лише на одну позицію вище, ніж рік тому (89). Лідером рейтингу є Данія з індексом 0,9, а останню сходинку займає Венесуела (0,26). Індекс України – 0,49, тобто ми все ще набагато ближче до кінця списку, ніж до його початку. За розрахунками експертів EasyBusiness, через недостатньо високий рівень верховенства права Україна недоотримує від $14,8 до $45,3 млрд.

Результати опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій за минулий рік є ще показовішими: лише 7% опитаних підприємців вважають державу партнером, а тільки 1% – другом. Решта розглядає її, в кращому випадку, як регулятора (33%), а 31% вважають державу перешкодою для ведення бізнесу. Ще 25% респондентів не змогли дати відповідь.

Глобально все це показник відсутності довіри бізнесу до влади. І це те, що стримує  розвиток приватного сектору та економічне зростання країни. Крім того, відсутність довіри до влади та недостатньо якісний діалог заганяє бізнес "у тінь". А це вже величезні збитки для держави та насправді обмежені можливості для розвитку приватного сектору.

Люди та відбудова

Нещодавно ми побачили оновлену оцінку збитків та потреб за три роки повномасштабної війни (RDNA4). Загальна вартість реконструкції та відновлення протягом наступного десятиліття становитиме 524 мільярди доларів США. Сума у 2,8 рази більша за номінальний ВВП України на 2024 рік.

Задля того, щоб вижити та відбудуватись, Україні необхідно за найближче десятиліття щонайменше подвоїти ВВП. Для цього, за оцінками експертів Центру економічного відновлення, економіка має зростати мінімум на 7% щороку. Для таких темпів, за поточного рівня продуктивності, Україні не вистачатиме до 4,5 млн працівників.  Якщо не залучати додатково людей на ринок праці та не підвищувати продуктивність, процес відбудови затягнеться на десятиліття.

Як для збереження людського капіталу всередині країни, так і для повернення українських вимушених мігрантів, потрібна модернізована, сильна безпеково та економічно країна. А це про реформи, трансформацію, інвестиції та стійкий приватний сектор. Для розвитку та масштабування бізнесу потрібні чесні правила гри, верховенство права та підтримка держави. Без якісного зворотного зв'язку та сталого діалогу зусилля влади будуть недостатньо ефективними, а реформи – недосконалими.

Ефективну співпрацю та взаємодію держави з приватним сектором у демократичних країнах будують за допомогою публічно-приватного діалогу (ППД). Під час війни цей інструмент стає важливим елементом ефективного формування політики, зокрема у сприянні співпраці та взаємодії держави з приватним сектором.

Міжнародний досвід та форми публічно-приватного діалогу

Успішні економіки Європи будувалися на основі сталого діалогу між державою та бізнесом.

Одним з яскравих прикладів міжнародної практики у випадках відновлення є так звана "бульдозерна ініціатива" у Боснії та Герцеговині, яка виникла у 2002 році після Югославських воєн 1990-х років, "бульдозерної революції" та розпаду СРЮ. Основна задача —  виявити перешкоди для розвитку бізнесу та провести реформи. Ініціатори процесу — Верховний представник БіГ та міжнародні організації: Єврокомісія, МВФ, Світовий банк та USAID.

Створили Бульдозерний комітет на базі Офісу Верховного представника, сформували регіональні комітети з представників бізнес-асоціацій, індивідуальних підприємців і профспілок. Проводили великі інформаційні кампанії, адвокаційні та просвітницькі зустрічі, а також розповсюджували форми для подання ідей. Це дозволило залучити максимальну кількість пасіонаріїв та зацікавлених людей до процесу трансформації держави. Результатом стало проведення 50 урядових реформ, масштабна дерегуляція та залучення бізнесу.

У Нідерландах за ефективність публічно-приватного діалогу відповідає  Соціально-економічна рада (SER). Її заснували ще у 1950 році, в період реконструкції після Другої світової війни. З того часу склад Ради оновлюється кожні два роки. Бізнес-асоціації та профспілки обирають до SER 12 найманих працівників та 12 представників бізнесу.  Ще 12 експертів за поданням Ради міністрів призначає король. SER консультує уряд і парламент щодо соціально-економічної політики, сприяє укладенню угод між приватним сектором і державою, підтримуючи ефективність публічно-приватного діалогу.

Тим часом в українському законодавстві історично не було самого поняття публічно-приватного діалогу. Хоча окремі інструменти ППД у нас вже працюють. Отже, чи є в Україні передумови та можливості для побудови ефективного  публічно-приватного діалогу, який дозволить діяти спільно заради позитивних глобальних змін та трансформації країни?

Як розвивається практика ППД в Україні

В Україні обговорення ППД почалося в 2017 році в контексті розвитку МСП. За ці роки певне тестування пройшли різни офлайн- і онлайн-інструменти. Маємо успішні кейси. Наприклад, розробка Національної економічної стратегії до 2030 року. Понад 500 учасників – більше 20 аналітичних центрів, понад 30 бізнес-асоціацій, народні депутати, представники органів влади, бізнесу, експертного середовища та ОГС – об'єдналися на платформі Центру економічного відновлення. Документ охопив усі сфери економіки, став основою десятків стратегічних документів і реформ.

Ще один приклад вдалої практики – підготовка Програми фінансової підтримки України від ЄС Ukraine Facility Plan. Уряд провів консультації з бізнесом, think-tanks, ОГС, народними депутатами. Київська школа економіки надавала аналітичну та організаційну підтримку, Мінекономіки створило 10 робочих груп за участі бізнесу. Рада ЄС дала документу позитивну оцінку, і ми вже другий рік отримуємо фінансову допомогу. Для реалізації цього документа Україна вже ухвалила 4 закони, прийняла 7 стратегічних документів. Наразі чекаємо на новий транш у 3,5 млрд євро на початку березня.

Але маємо й не надто вдалі історії. Наприклад, рішення НКРЕКП щодо визначення граничних тарифів на воду. Його ухвалено без консультацій зі стейкхолдерами. Критика та несприйняття з боку бізнесу змусили уряд втрутитися та відтермінувати реалізацію цього рішення.

Практика одноосібного ухвалення рішень, які впливають на життя країни, є хибним шляхом. Діалог та співпраця мають бути на постійній основі. Формат залежить від ступеня залученості бізнесу до процесу ухвалення рішень. Є чотири рівні залученості: інформування, комунікація, діалог та партнерство – останній є найвищим та найпродуктивнішим. Ми зараз робимо крок від другого рівня до третього. Майже увійшли в діалог, але наше завдання – налагодити сталий ППД та перейти до партнерства.

Процес розробки та впровадження онлайн-інструментів ППД в Україні є достатньо динамічним. Вже працює платформа PULSE, яка обіцяє стати однією з основ для довготривалого та сталого діалогу між зацікавленими сторонами. Ситуація з офлайн-інструментами є складнішою. Регіональні ради бізнесу перебувають на ранніх стадіях запуску, а на національному рівні ще не створено стабільного механізму для діалогу.

Наразі в Україні працює проєкт EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується працює проєкт EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ Ukraine, Офісом ефективного регулювання BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Я є експертом цього проєкту, і в його межах також працюю над впровадженням кращих практик публічно-приватного діалогу та побудови публічно-приватного партнерства в Україні.

Що потрібно робити зараз?

Коли держава та бізнес працюють разом, економіка отримує стабільність, зрозумілі правила гри та конкурентні переваги. Отже, найближчим часом Україні потрібно:

1. Інституціоналізувати ППД – закріпити механізми державно-приватного діалогу на законодавчому рівні.
2. Розширити використання цифрових платформ – зробити PULSE основним каналом зворотного зв'язку між підприємцями та владою.
3. Підвищити прозорість ухвалення економічних рішень – запровадити обов'язкові публічні консультації перед ухваленням важливих законодавчих змін.
4. Залучати експертні центри та аналітичні установи – використовувати досвід європейських think-tanks для розробки ефективних реформ.
5. Розвивати партнерство бізнесу та держави на місцевому рівні – створювати регіональні ради для діалогу між підприємцями та владою.

Ukraine Facility Plan визначає ППД як ключову умову для відновлення, реконструкції та модернізації. Це не лише інструмент взаємодії, а й платформа для спільного вирішення проблем і досягнення євроінтеграційних цілей. Розвиток кращих практик публічно-приватного діалогу в Україні допоможе створити прозорі правила гри, залучити інвестиції, провести ефективні реформи, вдало пройти відбудову та пришвидшити євроінтеграцію.