Лісова біомаса в Україні: що з нею не так і які рішення є для сталого розвитку

Необроблена деревина. Фото: Yurii Ivanenko / WWF-Україна

Константин Гура

директор по природоохранной деятельности WWF-Украина

50-70% заготівлі лісової та деревної біомаси українці здійснюють самостійно або нелегально, говорить дослідження WWF-Україна. Втім, цю проблему можна вирішити. 

Сектор лісової та деревної (все що походить від дерев або кущів, проте не від хвої) біомаси України перебуває на роздоріжжі, стикаючись із численними викликами, що загрожують його сталості та ефективності. У той час, як світ рухається в бік зелених енергетичних рішень, важливо розв'язати ці проблеми та розкрити потенціал сектора. Щоб ідентифікувати його особливості й проблеми та сформувати напрями його удосконалення, WWF-Україна підготували дослідження "Аналіз ринку лісової та деревної біомаси в Україні". 

"Рубрика" пропонує своїм читачам першими дізнатися інсайти з дослідження та розглянути ключові особливості, проблеми та потенціал для сектора лісової біомаси в Україні.

 У чому проблема?

Ключові особливості сектору лісової та деревної біомаси України

Згідно з експертними підрахунками, ми використовуємо для енергетичних потреб більше деревини, ніж її виростає. До прикладу, у 2023 році було зафіксовано перевищення на 36%. Ця тенденція тривожна, оскільки вона виснажує лісові ресурси, необхідні для майбутніх поколінь.

В Україні значна частина (50-70%) заготівлі лісової та деревної біомаси, яка, в першу чергу отримується з деревини або її частин,  здійснюється самостійно або нелегально. Водночас на ринку чітко спостерігається дисбаланс — первинні види лісової  біомаси (дрова та відходи рубок) використовуються надміру, тоді як вторинні продукти (тріска та пелети) недовикористовуються або експортуються через ринкові викривлення.

Мінімальна конкуренція між сектором лісової енергетичної біомаси та сектором комерційної біомаси, зумовлена низькою вартістю первинних ресурсів. А добровільна система сертифікації ускладнює правила гри, які б могли сприяти сталості сектору.

Приблизно 55-60% лісової біомаси споживають домогосподарства, часто через неефективні системи опалення, що забруднюють довкілля. Це здебільшого викликано енергетичною бідністю та відсутністю альтернатив.

Щойно порізана деревина. Фото: Yurii Ivanenko / WWF-Україна

Проблеми українського сектору лісової та деревної біомаси

В Україні регулювання використання лісової біомаси для енергетики є фрагментованим, з численними нормативними актами, яких не завжди послідовно дотримуються. До прикладу, Державна стратегія управління лісами до 2035 року не згадує про енергетичне використання лісової біомаси, що вказує на прогалини у стратегічному плануванні.

Станом на червень 2024 року критерії сталості (зокрема, щодо місць і кількості заготівлі деревини) для біомаси в Україні не імплементовані, що обмежує здатність сектора відповідати стандартам ЄС та отримувати відповідну фінансову підтримку. Ускладнюють ситуацію важкі та трудомісткі процеси управління лісами та рубками, недостатній контроль та можливості зловживань. 

Цінові й тарифні викривлення на енергетичному ринку та непогашення боргів перед виробниками відновлюваної енергії суттєво впливають на сектор біомаси. Лісокористувачі не зацікавлені в реалізації інших видів лісової біомаси через нерозвиненість цього ринку та складність логістики.

Процес заготівлі деревини. Фото: Yurii Ivanenko / WWF-Україна

Яке рішення?

Перспективи сектору та рекомендації на шляху до сталості

Сектор лісової біомаси України має значний потенціал у контексті внеску в національні цілі щодо відновлюваної енергії. Однак, це вимагає комплексних реформ, стратегічного планування та впровадження критеріїв сталості, а саме:

1. Законодавче поле:

• Прийняти відповідні законопроєкти для подальшого стимулювання лісорозведення та включення до лісового фонду самосійних лісів, сталого вирощування енергетичних рослин та встановлення критеріїв сталості для рідкого біопалива.
• Розробити законодавчу базу для обов'язкової сертифікації лісів та біомаси відповідно до міжнародних стандартів.
• Розробити законодавчу базу щодо імплементації критерії сталості відповідно до Директиви REDIII.
• Прийняти Законопроєкт про ринок деревини для створення лісового порталу для управління та обліку торгівлі деревиною.
• Забезпечити законодавче поле для функціонування електронної платформи для прозорих аукціонів з купівлі та продажу біомаси, за аналогією до литовської Baltpool.

2. Реформа енергетичного ринку:

• Узгодити тарифну політику для теплової енергії та природного газу, скасувати ПСО та встановити ринкові ціни для всіх категорій споживачів.
• Впровадити пряму фінансову підтримку вразливих груп населення через субсидії.
• Запровадити конкурентний ринок теплової енергії, забезпечуючи недискримінаційний доступ для незалежних виробників.

3. Додаткові стимули:

• Впровадити системи зеленого кредитування та механізми ціноутворення на викиди вуглецю для стимулювання сталого лісокористування та виробництва біомаси.
• Заборонити спалювання лісосічних відходів у лісі, там де це не погіршить лісопатологічну ситуацію та не суперечить природоохоронному законодавству, і зобов'язати їх збирання та транспортування до доступних місць.
• Сприяти сталому вирощуванню енергетичних рослин та забезпечити сталість всього ланцюга постачання біомаси.

4. Вирішення проблеми самозаготівлі:

• Запровадити електронні платформи для торгівлі та обліку деревини, ввести монетизовані субсидії або квоти на безплатну самозаготівлю дров.
• Посилити відповідальність за незаконну заготівлю деревини та встановити дозволи на самозаготівлю з чіткими лімітами та обліком.

Україна може забезпечити більш сталий та ефективний використання своїх лісових ресурсів, що принесе користь як довкіллю, так і економіці.