Читать и найти себя: как и почему меняются книжные предпочтения украинцев
Яку книжку ви придбали нещодавно? Це був детектив чи ромком, класичний роман чи обговорюване в соцмережах фентезі, що стане початком вашої великої подорожі серією та кількох підциклів? Можливо, це книжка про інші книжки, як у Ростислава Семківа чи Віри Агеєвої, або ж погляд на нашу історію від Тімоті Снайдера? Чи, може, ви нарешті долучилися до числа тих, хто матиме у своїй бібліотеці неймовірну «Я бачу, вас цікавить пітьма»?
Книги, література, письменники — одна з моїх улюблених тем для розмов. Уже 17 років для мене це не просто робота, а велика частина життя. Як на мене, ніщо не може розказати про людину краще, ніж те, яку літературу вона обирає.
Останні три роки показали, як швидко змінюються читацькі вподобання людей. Книги, які ще зовсім нещодавно купували не так часто, сьогодні опиняються в топах продажів, і навпаки.
Звісно, основною причиною таких змін стала повномасштабна війна. Російські книжки майже повністю зникли з ринку: і через законодавчу заборону, і через відмову самих українців читати російською.
У «КнигоЛенді» ми одними з перших забрали такі книжки з полиць книгарень. Переважно це було фентезі, ромкоми, трилери та інші популярні жанри іноземних авторів, які, попри великий попит, рідко з'являлися в українському перекладі. На такі книжки була своя аудиторія. Але ми викреслили їх зі свого асортименту, і більшість книголюбів нас у цьому підтримала.
Натомість спустілі полиці почали заповнювати нові українські видання. Російська книжка покинула ринок (точніше, її звідти витурили), і це стало поштовхом для розвитку не лише українського книговидавництва, а й української літератури загалом. У вітчизняних письменників з'явилася можливість писати в улюблених жанрах, а в багатьох читачів — відкривати наш поки що маленький, однак різноманітний літературний всесвіт.
Однією з тематик, що швидко вибилася в топи, стала історія: історичні романи, повісті, пізнавальні книжки про наше минуле. За моїми спостереженнями, попит на такі видання виріс на 15-20%. Найбільше книжок на історичну тематику українці купували в третьому-четвертому кварталах першого року повномасштабної війни та на початку 2023-го. Зараз популярність історичних жанрів продовжує зростати.
Я і сам почав читати більше «історичного». З моїх улюблених — книги В'ятровича «Наша столітня» та «Історія з грифом секретно», а ще Вахтанг Кіпіані «Війна двох правд» і Сергій Плохій «Брама Європи». Для мене завжди було важливо знати та пам'ятати наше минуле, а з початком вторгнення потреба в такій літературі лише посилилася. Думаю, як і для багатьох інших людей.
Взагалі читання — це спосіб знайти себе, осмислити події, які відбуваються сьогодні. Якщо ми обираємо книги про історію, художні чи пізнавальні, то хочемо більше дізнатися про наше минуле, країну та народ. Якщо обираємо фентезі, пригоди чи фантастику, то віддаємося своїм мріям і хоч якось відволікаємося від неприємної реальності. Якщо ж нонфікшн, наприклад, про психологію, бізнес чи саморозвиток, то намагаємося зрозуміти себе, покращити своє життя.
Лішається популярним і нонфікшн. Практично в кожному топі будь-якої книгарні ви знайдете хоча б дві-три книжки про емоційне вигорання, тайм-менеджмент, фінансову грамотність та психологію. Круто й те, що, крім іноземних авторів, на полицях з'являється все більше нонфікшну українських письменників — справді якісних книжок. Схрещую пальці та сподіваюся, що наш нонфік уже зовсім скоро вийде і на закордонний ринок.
Що ще варто відзначити, так це велику кількість перевидань українських класиків. Багато років через цензуру або недостатню увагу творчість українських письменників минулих століть була для більшості незвіданим всесвітом, що обмежувався переліком творів зі шкільної програми. Зараз українська література постає в новому світлі, і все більше читачів цікавляться книгами класиків. Для мене ж справжня любов — книжки видавництва «Ще одну сторінку». Як можна пройти повз таку красу?
А ще ж, крім класиків, на полицях з'являється дуже багато сучасних вітчизняних письменників. Навіть якщо подивитися на статистику, яку нам щороку готує Український інститут книги, можна побачити, що тільки минулоріч українських назв на ринку було майже на пів тисячі більше, ніж у 2020 році. І це круто, бо каже, що попит на «своє» зростає.
Усе це — лише частинка з того, що ми з вами читаємо. Тут можна було б згадати і про більшу популярність коміксів та графічних романів, і про нові піджанри популярних напрямів, як-от посткіберпанк та інші. Ми переймаємо тренди із закордонних ринків та створюємо власні.
Важко припустити, що ж там опиниться в топах далі. Але мені здається, що в книгарнях «КнигоЛенд» скоро буде значно більше, ніж 15 000 тайтлів.
Тому читайте українські книжки та забігайте до книжкових дорогою в справах. Там точно знайдеться щось цікавеньке на будь-який смак 🙂
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
