Как громады даже во время войны могут уменьшать отходы: инструкция

У чому проблема?

Щороку в Україні утворюється понад 10 мільйонів тонн відходів, з них понад 500 тисяч тонн — це небезпечні відходи. Ситуація у сфері поводження з такими відходами була критичною і раніше: через наявне законодавство, яке дозволяло отримувати окрему ліцензію лише на збирання та зберігання небезпечних відходів, у багатьох випадках їхня обробка проводилася лише "на папері" — замість того, щоб проходити належну утилізацію, відходи часто опинялися на нелегальних звалищах або в лісосмугах.

Війна загострила цю проблему. За офіційними даними, лише знищення 94 370 одиниць військової техніки окупантів спричинило понад 1,4 мільйона тонн відходів та близько 130 тисяч тонн викидів в атмосферу. Окрім цього, руйнування житлових будівель, промислових об'єктів та інфраструктури призвели до утворення мільйонів тонн будівельного сміття. Лише на підконтрольних територіях України, за оцінками експертів, наразі накопичено понад 700 тисяч тонн будівельних відходів. Реальна цифра може бути значно більшою.

Руйнування системи збору, сортування та перероблення сміття стало ще однією екологічною катастрофою, зокрема в прифронтових і деокупованих регіонах. Неприбране сміття накопичується в небезпечних місцях, утворюючи стихійні звалища, що загрожує не лише екології, але й здоров'ю людей.

Яке рішення?

"Відновлення систем збору, сортування та перероблення сміття є ключовим етапом сталого відновлення України. Кожна громада може долучитися до цього процесу, навіть у складних умовах війни.

Це впровадження локальних ініціатив зі зменшення відходів, таких як організація пунктів сортування у безпечних місцях, створення громадських екологічних просторів або запуск освітніх кампаній з популяризації відповідального поводження з відходами. Ці зусилля не лише сприяють екологічній стійкості, але й об'єднують людей, зміцнюючи соціальну згуртованість", — вважає Юлія Мархель, лідерка найбільшого екоруху в Україні "Let's do it Ukraine", засновниця міжнародного руху "Let's Do It World".

А Софія Сидоренко, очільниця громадської спілки "‎Український Альянс Нуль Відходів", команда якої вже кілька років працює над питанням запобігання утворенню відходів та способами управління ресурсами, відзначає:

"Вкрай важливо сформулювати стратегію того, як в Україні мають управляти ресурсами, з чого напряму випливає те, як будемо відбуватися керування відходами. В першу чергу, це важливо зробити на державному рівні та відобразити конкретними планами як цю стратегію потрібно реалізовувати. Цю візію потрібно закласти вже, і вона повинна будуватися на принципах запобігання утворенню відходів".

Як це працює?

Юлія Мархель пояснює: скорочення відходів не лише приносить користь довкіллю, але й сприяє економічній відбудові країни. Переробка будівельних матеріалів, таких як цегла, бетон і деревина, може зменшити потребу в нових ресурсах для відновлення інфраструктури. Це також допомагає зберігати енергію, уникаючи витрат на виробництво нових матеріалів, і захищає довкілля, мінімізуючи викиди шкідливих речовин у повітря, воду й ґрунт. Окрім того, розвиток переробної галузі та програм вторинного використання стимулює економіку, створюючи нові робочі місця та підтримуючи місцеві громади.

"З іншого боку, раціональне управління відходами — це глобальне питання, воно стосується переосмислення того, як загалом працює система споживання ресурсів і якою вона має бути, щоб унеможливити марнування і без того обмежених ресурсів планети", — ділиться думками Софія Сидоренко.

За її словами, раціональне управління відходами не лише допоможе впоратися з цими викликами, але й сприятиме зменшенню залежності від викопного палива, яке часто надходить із країн-агресорів.

Навіть в умовах війни ключова роль у зменшенні відходів в Україні — за громадами. В "Let's do it Ukraine" та "‎Українському Альянсі Нуль Відходів" радять зосередитися на таких заходах:

1. Запроваджувати роздільне збирання відходів

Сортування відходів починається з пунктів прийому вторинної сировини та чіткого розуміння, що саме там можна здавати. Наступний крок — усвідомлене планування покупок, зокрема вибір продукції в упаковці, яка підлягає переробленню та яку можна буде здати на найближчому пункті прийому. Тобто — формування щоденних звичок. У цьому допоможе Національна мапа пунктів прийому вторинної сировини — зручний інструмент для пошуку таких пунктів у вашому регіоні.

Чому це важливо?

• Роздільне збирання дозволяє вилучати вторинну сировину (пластик, метал, скло, папір), яку можна відправити на переробку або повторне використання. 
• Впровадження роздільного збору біовідходів дозволяє скоротити їхню частку у змішаних відходах, яка становить 30–60%. Це зменшить навантаження на сміттєзвалища та зекономить пальне, яке витрачається на перевезення. 
• Крім того, біовідходи, які не потраплятимуть до вторсировини, не будуть забруднювати відходи, придатні до повторного використання та переробки. Так вторсировина стане ціннішою, а отже муніципалітет зможе отримати певний виторг з продажу цієї сировини й використати кошти ефективно, на розвиток громади.       

Як впровадити? Навіть під час війни громади можуть встановлювати контейнери для різних типів відходів у безпечних та доступних місцях. Важливо доповнювати це і поясненнями — розповідати жителям, навіщо це потрібно: через соцмережі, листівки, публічні оголошення.

2. Організовувати централізовані пункти збору специфічних відходів

Наприклад, пункти збору для: 

• батарейок, 
• ламп, 
• електроніки, 
• будівельних уламків, зокрема після руйнувань. 

Безпечна утилізація таких відходів захищає довкілля від токсичних речовин та важких металів.

Як впровадити? Співпрацювати з органами місцевого самоврядування, волонтерськими організаціями або бізнесом, який має відповідні ліцензії на збір і переробку. Це може відбуватися за підтримки міжнародних партнерів чи донорських структур.

3. Стимулювати компостування органічних відходів

Якщо компостувати харчові та зелені відходи (листя, трава), значно скорочуються обсяги звалищ, а громади отримують натуральне добриво для парків, скверів і городів.

Як впровадити? Створювати компостні майданчики в окремих дворах, ОСББ або на територіях комунальних підприємств. Навчати мешканців, як правильно сортувати й закладати компост.

4. Повторне використання та ремонт

Речі, які ще можна відновити (одяг, меблі, техніка), не повинні опинятися на звалищі. Це особливо актуально у воєнний час, коли ресурси обмежені, а кількість вимушено переміщених осіб зростає.

Як впровадити? Відкрити чи підтримати майстерні з ремонту речей або "пункти обміну". Це може функціонувати у вигляді:

• благодійних ініціатив, куди люди приносять свої старі, але придатні до вжитку предмети тим, хто цього потребує;
• проведення екоярмарків чи майстер-класів із ремонту речей.

5. Підтримка місцевих підприємств, які займаються переробкою

Місцеві підприємства можуть швидше реагувати на потреби громади, приймаючи різні види відходів і впроваджуючи нові технології переробки. Це дозволяє більш ефективно використовувати ресурсно цінні матеріали, такі як пластик, скло, метал чи папір, скорочує час на логістику, транспортні витрати та викиди CO₂. Також, сприяючи розвитку місцевих бізнесів, громади створюють нові робочі місця, наповнюють місцеві бюджети податками та підтримують економічну стабільність регіону.

Як впровадити: 

• віддавати перевагу локальним переробникам при укладанні угод про вивезення чи переробку відходів.
• виділяти ділянки для їх діяльності, підтримувати через місцеві гранти чи пільги.

6. Інформування та співпраця

Без роз'яснювальної роботи неможливо підвищити екологічну культуру в громаді. Громадяни повинні розуміти, як і навіщо потрібно скорочувати відходи саме зараз.

Як впровадити? Організовувати зустрічі в громадах, вебінари, майстер-класи. Співпрацювати з місцевими школами, бібліотеками, волонтерськими центрами, ЗМІ. Залучати лідерів громадської думки, релігійні громади чи молодіжні рухи для ширшого охоплення.

Львів: Компостування органіки та освітні заходи

У Львові зробили систему роздільного збору та переробки органічних відходів, зокрема міську компостувальну станцію. Це приклад централізованого компостування в Україні. У різних районах міста встановлено контейнери для органіки, а зібрану сировину відправляють на компостування. Громадська ініціатива Zero Waste Lviv підтримує мешканців, проводячи освітні заходи та консультування щодо сортування й зменшення кількості відходів, сприяючи формуванню екологічної свідомості.

Славутич: скорочення викидів CO₂

Влітку 2024 року у Славутичі провели семінар для енергоменеджерів. Перший заступник міського голови Віктор Шевченко представив план дій, який передбачає скорочення викидів CO₂ на понад 58%, підвищення енергоефективності та збільшення використання відновлюваної енергії. План включає термомодернізацію закладів, реконструкцію мережевих насосів, встановлення сонячних електростанцій для лікарень і систем теплопостачання. Фінансування проєктів здійснюватиметься коштом грантів і часткового співфінансування з міського бюджету.

Одеса: ЕкоМаршрут та ЕкоТаксі

ЕкоМаршрут та ЕкоТаксі в Одесі — це ініціативи, які надають мешканцям можливість здати відсортовані тверді побутові відходи на перероблення, заповнюючи прогалини в міській інфраструктурі сортування сміття. ЕкоМаршрут організовується один-два рази на місяць із заздалегідь визначеними локаціями та датами, які анонсуються в соціальних мережах. Люди безплатно приносять чисту, суху, спресовану й розсортовану сировину за категоріями: PET 01, HDPE 02, скло, папір, картон, алюмінієві банки, інші метали. ЕкоТаксі — це додаткова платна послуга, коли організатори забирають підготовлені відходи прямо з дому в узгоджений час. Ініціатива діє вже понад 6 років, сприяючи популяризації сортування серед одеситів.

Харківщина та Київщина: сортування відходів руйнацій

У великих містах, таких як Харків і Київ, комунальні служби активно займаються збором будівельного сміття, встановлюючи контейнери для окремих видів відходів (метал, пластик, шифер тощо). Проте, як зазначає Юлія Мархель, сортування на рівні домогосподарств трапляється рідко.

У невеликих же містах і сільських громадах Харківщини та Київщини жителі часто самостійно розбирають завали. Матеріали, які можуть бути корисними, наприклад, цеглу, бетон чи деревину, використовують для господарських потреб: засипання ям, ремонту чи опалення. Експертка каже, що в селах люди стали частіше сортувати відходи, оскільки покладаються на власні ресурси та намагаються мінімізувати витрати на вивезення.

Так, у Дергачівській громаді на Харківщині працює ручний збір побутових відходів. Також там є система управління органічними відходами — гілки та обвалені дерева обробляють і виготовляють з них сировину для опалення осель.

Херсонщина та Донеччина: "‎Міста Нуль відходів в Україні"

Як на Херсонщині, так і в Донецькій області ситуація ускладнюється через близькість до зони бойових дій — тут люди швидко розчищають завали, щоб забезпечити проїзд чи тимчасово укрити будівлі, але не завжди мають можливість організувати сортування. У деяких громадах, зокрема після підтоплення, будівельні відходи накопичуються, а стихійні звалища спричиняють значну шкоду довкіллю. Однак у деяких громадах місцева влада й волонтери намагаються контролювати ситуацію та забезпечувати мінімальне сортування й утилізацію.

Про те, як попри війну працює з відходами прифронтовий Херсон, "Рубрика" вже писала. Тут місцеве комунальне підприємство "ЕКОПОЛІС" вперше в історії херсонської громади почало робити морфологічний аналіз побутових відходів. Допомагає у цьому херсонцям навчальна програма, яку запустила громадська спілка "‎Український Альянс Нуль Відходів" у рамках програми "Міста Нуль відходів в Україні". Покровська громада Донецької області також є учасницею цього проєкту — попри труднощі, громада продовжує впровадження культури роздільного збору відходів, яке почали ще у 2016 році. Серед успішних рішень під час війни — за підтримки облдержадміністрації у 2024 році громада придбала контейнери для великогабаритних відходів та спецтранспорт для вивезення відходів.

Чернігівщина, Тернопільщина, Буковина: вживані сонячні панелі для громад

"Екоклуб" — громадська організація в Рівному, що присвячує свої зусилля збереженню довкілля. Завдяки співпраці чеськими партнерами NESEHNUTÍ організації вдалося отримати вживані сонячні панелі для п'ятьох громад Чернігівської, Тернопільської та Чернівецької областей. Сонячні панелі там тепер живлять освітні заклади, лікарні, водоканали та інші важливі для громад простори.

Рівне: перші заявки на теплові насоси

Два ОСББ у Рівному стали першими в Україні, хто подав заявки на встановлення теплових насосів у межах програми "ГрінДІМ". Це рішення забезпечить мешканців гарячою водою та дозволить суттєво зменшити витрати на енергію. Фонд Енергоефективності відшкодує до 70% вартості проєкту. ОСББ також планують встановити сонячні електростанції для енергозабезпечення насосів і загальнобудинкових потреб.

***

Отже, як резюмує Юлія Мархель, зменшення відходів у громадах — це не тільки про чистоту довкілля, а й про раціональне використання ресурсів, економію коштів і створення кращих умов для життя під час і після війни. Навіть у складних обставинах місцева влада, волонтери та бізнес можуть об'єднатися, щоб впровадити роздільне збирання, компостування, повторне використання речей і інші практики, що сприяють сталому відновленню України. Це приклад того, як, працюючи разом, можна формувати стабільне майбутнє та поступово відновлювати країну на засадах екологічної та соціальної відповідальності.

Ще більше корисних рішень!

Софія Сидоренко переконана: сьогодні основне завдання для громад — переосмислити наявну систему управління відходами передусім для запобігання їхнього утворення. Наступний крок — спланувати ефективне, економічно доцільне використання ресурсів (грошових, людських, часових).

На думку очільниці "‎Українського Альянсу Нуль Відходів" для цього потрібно:

• Обрати відповідальних осіб на рівні територіальної громади. В ідеалі — мати окремий відділ чи команду, яка займатиметься питаннями управління відходами).
• Проаналізувати наявну в громаді систему управління відходами. З'ясувати, які відходи утворюються, в яких обсягах, яких матеріалів найбільше, яка є наявна інфраструктура, та оцінити її стан; хто продукує відходи, де вони накопичуються та розповсюджуються і що з ними роблять.
• Визначити основних "гравців" системи та налагодити комунікацію. Органи місцевої влади, комунальні підприємства, перевізники та заготівельники вторинної сировини, житлові асоціації, громадські організації, місцеві науково-дослідні організації та підприємці. Комунікація з ними — ключ до реальних, позитивних змін на локальному рівні.