Волонтер на тысячи жизней. Как украинцы переправляют через океан гуманитарное медоборудование на миллионы долларов

Анастасия Руденко

главный редактор "Рубрики"

Марина Смагина

выпускающий редактор "Рубрики", писательница

Віталій Дубіль зустрічає мене (ред. – журналіста «Рубрики») на вході міжнародної фінансової установи у Вашингтоні, де займається розвитком стосунків з фінансовими донорами та іншими партнерами установи. Попри навантаження, з літа 2014 року він взявся за ще одну паралельну роботу – але повністю волонтерську. Його ініціатива Support Hospitals in Ukraine  (українською – Підтримка Лікарень України) доставляє медичне обладнання з США до українських лікарень. За період з 2014 по 2019 роки вже доставлено шість контейнерів з обладнанням загальною вартістю 3.5 мільйона доларів США. Проект покликаний допомогти українським лікарням, яким бракує сучасного медичного устаткування. Перевезення устаткування стає можливим через благодійні внески та співробітництво з мережею партнерів в США, Канаді та Україні. Унікальність проекту в його просто фантастичній ефективності: 1 долар пожертв забезпечує перевезення до України корисного медичного вантажу на 25-27 доларів. 

З чого все почалося

Віталій розповідає, що ідея створити ініціативу виникла з початком війни на Сході України та бажанням допомогти Батьківщині: "Я з Дніпра, і в Дніпрі живе вся моя родина. Дніпряни, так само, як і мешканці інших міст країни, надавали неймовірну кількість допомоги лікарням, але їх ресурси та доступ до сучасного медичного обладнання були обмеженими.  

Пам'ятаю, як зараз – коли почалася війна на Сході України, ми з моїм другом Павлом Федоренко за обідом серед робочого тижня почали думати, як краще допомогти нашій рідній країні. Ми прийшли до розуміння, що медична допомога буде найбільше корисною.

Коли ми починали, у нас взагалі не було досвіду в медичній сфері. Ми ніколи не працювали в цій індустрії, не було контактів, не було грошей, не було досвіду переправки медичного обладнання чи будь-якого іншого вантажу через океан, не було контактів з постачальниками та державними службами в Україні. Фактично, ми починали з нуля та великого бажання допомогти нашій Батьківщині".

Перші місяці були витрачені на пошук контактів та для збору будь-якої інформації, яка може бути корисною. Далі, Віталій продовжує про складний етап становлення проекту та перші кроки: 

"Через деякий час ми познайомились з Джені Мартін, американським волонтером з досвідом відправки медичного вантажу, з якою вирішили об'єднати наші зусилля. Але залишилась ще одна проблема, можливо, найголовніша – нестача фінансових ресурсів. Перший контейнер фактично профінансували зі своїх кишень. Відправили перший вантаж, і потім процес пішов. Станом на зараз ми вже доставили 6 контейнерів вартістю 3,5 мільйона доларів. Останні 2 контейнери були доставлені восени 2019 року. Це був медичний вантаж для Охматдит у Львові, Ірпінського військового шпиталю Міністерства оборони України (Київська область) і двох лікарень в Житомирі".  

Як працює ініціатива?

Ініціатива доправляє в Україну медичний вантаж, що складається з 2-х частин: велике капітальне обладнання (зазвичай третина контейнеру) – це можуть бути рентгени, ліжка інтенсивної терапії, спеціальне медичне обладнання, інше, та витратні матеріали – перев'язочні матеріали, спеціальні набори для хірургічних операцій і так далі.

Support Hospitals in Ukraine працює з одним постачальником – це Project CURE, головний офіс якого розташований в передмісті місто Денвер, Штат Колорадо. Це неприбуткова організація, яка збирає надлишок або вживане обладнання по лікарнях та виробниках в США, і потім розсилає його по різних країнах. Перед тим, як відправити таке обладнання, воно проходить спеціальну перевірку, щоб підтвердити його робочий стан та відповідність всім стандартам. До того ж, ініціатива окремо платить постачальнику за додачу до обладнання спеціальних трансформерів та адаптерів до систем живлення в Україні, що забезпечує роботу устаткування після доставки. 

Пан Віталій уточнює: "Кожна лікарня в Україні, щоб стати потенційним отримувачем нашого вантажу, має пройти спеціальну перевірку. Для цього ми відправляємо нашого волонтера в Україну. Лікарня має відповідати трьом вимогам: 

1. має бути потреба в сучасному медичному устаткуванні,
2. мають бути лікарі, які можуть використовувати наше обладнання,
3. має бути інфраструктура і готовність підтримувати сучасне обладнання.

Після проведення перевірки, ми вже знаємо, які є департаменти, койко-ліжка та потреби лікарні".

Тож, коли починається підготовка до відправки нової партії гуманітарного вантажу, ініціатива приходить до постачальника з чіткими запитами, створеними на основі потреб конкретних лікарень. Іншими словами, вантаж формується під конкретні замовлення лікарень.

Віталій додає: "Як я вже сказав, останній наш вантаж був доставлений в Україну восени 2019 року. На початку жовтня ми доставили вантаж в Охматдит [у Львові – Ред.], потім – в Ірпінь та Житомир. Через загострення поширення вірусу COVID-19 в Україні, зараз ми активно ведемо роботу з нашими партнерами над наступний вантажем  – це буде Одеса. В роботі у нас зараз 3 великі місцеві лікарні. На жаль, ситуація з короновірусом значно ускладнила нашу роботу. У нас є гроші та необхідна підтримка місцевих партнерів в Україні з отриманням всіх дозволів, але не можемо отримати необхідний вантаж. Це парадоксальна ситуація, але реальність наших днів – місцеві постачальники, які раніше відправляли надлишок медичного вантажу в інші країни, зараз 100% фокусують свої ресурси на допомогу місцевим [в США, – Ред.] лікарням. Тому наступний вантаж, який планували відправити в Україну на початку весни, переносимо на літо-осінь цього року".

Загалом підготовчий період до відправки вантажу, за словами Віталія, починається за 3-6 місяців, коли починається збір коштів. "Раніше ми збирали гроші через два канали – фандрейзинг, тобто збір маленькими сумами, що давав до 55% необхідних фінансових ресурсів – це маленькі  пожертви в розмірі 25-50-100 доларів, зазвичай, від друзів та знайомих. І решта – це були більш-менш суттєві суми для нас, це могло бути 3-5-10 тисяч доларів, але все одно не вистачало для цілого контейнеру. Тому, щоб почати підготовку до відправки контейнера, нам потрібен був цілеспрямований фандрейзинг і, звідси, час на підготовку. До того ж, треба враховувати погодження і переговори з лікарнями щодо медичного обладнання, яке їм потрібно – це ще 1-2 місяці. А є ще і сам час доставки в Україну, проходження митниці і розповсюдження по Україні. Тому таймлайн по кожному контейнеру може складати 6-12 місяців. 

Економіка і модель проекту настільки ефективна, що за 1 долар пожертв в Україну доставляється вантажу на 25-27 доларів гуманітарного медичного вантажу.

"Медичний вантаж в першому контейнері вартував приблизно 460 тисяч доларів", – розповідає засновник ініціативи Віталій Дубіль, – "третій був 760 тисяч, там ми дістали дуже круте обладнання – Рентген С-дуга, різне діагностичне обладнання, та багато іншого. Але, зазвичай, вартість вантажу одного контейнеру становить десь 500-600 тисяч доларів. 100% грошей, які ми збираємо, йдуть на операційні витрати нашого гуманітарного проекту та $0 на адміністративні чи будь-які інші витрати. У нас немає офісу, немає ліцензії державної реєстрації неприбуткової організації, немає зарплат. Ми на 100% ефективна ініціатива".

Важливим фактором успіху ініціативи є співпраця з організаціями, які підтримують роботу гуманітарного проекту. Як зазначив Віталій, такі суттєві результати стали можливими завдяки підтримці багатьох донорів та організацій-партнерів:

"Як каже наш мудрий народ "Разом і батька легше бити" [посміхається, – Ред]. Звичайно, ми не досягли б наших результатів без підтримки багатьох однодумців. Ми активно співпрацюємо з українськими організаціями в США та Канаді, які також виступили нашими найбільшими донорами. В Україні ми співпрацюємо з місцевими громадськими організаціями та органами місцевої влади, які надають неоціненну допомогу, починаючи від допомоги з проведенням перевірок лікарень до проходження митниці під час доставки вантажу та розповсюдження медобладання кінцевим отримувачам.

Окремо хочу виділити наших індивідуальних меценатів, які підтримували та продовжують нас підтримувати своїми пожертвами. Це ті люди, які повірили нам – друзі, знайомі, родичі або люди, які просто дізналися про нашу роботу з інтернету чи сюжетів на ТБ. Для нас така підтримка є неймовірно важливою. По-перше, такі надходження, зазвичай до $100, на початку давали до 75% потреб на відправку одного контейнеру. І найголовніше – ми відчуваємо підтримку та розуміння, що наша робота потрібна. Тому, по цей день, ми цінуємо кожен долар, який отримуємо від наших меценатів, а також приділяємо максимальну увагу мінімізації витрат та підвищенню ефективності".

Звичайно, робота над таким комплексним міжнародним проектом була б також неможливою без команди однодумців, каже Віталій Дубіль. "Це по-справжньому величезне задоволення працювати з людьми, які стали близькими друзями і поділяють спільну мету. Часто робота над кожним вантажем займає багато вільного часу та ресурсів, але всі працюють над спільною метою – допомогти Україні".

Як отримати допомогу?

Гуманітарний проект Support Hospitals in Ukraine починав роботу з Дніпра, де потреба в сучасному медичному устаткуванні була найбільшою через постійні привезення до лікарень міста поранених військових та цивільних зі Сходу України. Пізніше, діяльність ініціативи поширилася на Київ, Запоріжжя, Львів, Житомир, Ірпінь. 

Гуманітарний проект працює виключно з некомерційними, тобто державними чи муніципальними, медичними закладами. Весь медичний вантаж передається лікарням безкоштовно. Тому, беручи до уваги складний стан з забезпеченням медичних закладів в Україні, завжди багато запитів на допомогу. Та хоч як би не хотілося допомогти всім, ресурсів на це не вистачає:

"Майже кожен тиждень я отримую листа від головних лікарів та волонтерів Peace Corps [урядове агентство США, яке відправляє волонтерів в різні країни світу з метою зміцнення миру через волонтерські проекти, – Ред.] повідомлення на кшталт "Будь-ласка, допоможіть нам". Але ми просто не можемо включити всі лікарні в список наших реципієнтів. Тому я хотів би керувати очікуваннями щодо нашої роботи та можливості отримати нашу допомогу". 

"Зараз у нас просто немає такої великої кількості грошей, щоб допомогти всім. Ми просто не можемо підмінити собою якийсь департамент МОЗ чи інший профільний заклад, не можемо допомагати всім. Тому, коли ми зараз працюємо і обираємо нові лікарні для допомоги, то консультуємося з нашими партнерами і тими, хто потенційно може підтримати перевезення контейнеру, а також відповідно до нашої стратегії та пріоритетів розвитку напрямків медичних послуг в Україні, які ми хочемо підтримати".

Однак, якщо певній лікарні потрібна допомога з устаткуванням, Віталій все одно радить писати до ініціативи:

"Я збираю всю цю інформацію і потім консультуюсь з нашими партнерами. Хоча знову ж таки, дуже часто партнери, з якими ми працюємо, вже мають певний перелік підшефних лікарень, з якими вони хочуть працювати.

Наприклад, Razom for Ukraine у Нью-Йорку [неприбуткова українсько-американська організація що активно просуває українську культуру та традиції в США, – Ред.], виступила одним з наших головних фінансових партнерів на першому етапі нашої роботи. І у них зараз один з ключових напрямків – це нейрохірургія. Тому в 4-му нашому контейнері була частина медичного вантажу по нейрохірургії. Думаю, що найближчим майбутнім ми відправлятимемо обладнання саме під їхній запит та потреби.

Союз Українок Америки (Ukrainian National Women's League of America) виступили спонсором цілого контейнеру для двох дитячих лікарень, для яких вантаж був доставлений восени 2019. Фонд Друзів Збройних Сил України (Торонто) та United Help Ukraine виступили нашими фінансовими партнерами для доставки медичного вантажу закладам, які опікуються військовими та ветеранами, що входить в їх пріоритети. Отже, ми об'єднyємо наші зусилля з іншими українськими організаціями для досягнення ефекту синергії".

Чи можна масштабувати ініціативу?

Ініціатива Support Hospitals in Ukraine має подібні собі по всьому світу, але відрізняється своїми масштабами. Віталій Дубіль розповідає про це так: "Наш постачальник працює по всьому світу. У них є операції в Африці, Латинській Америці, в Східній Європі та Азії. Але зараз ми є найбільшим їх партнером".

Більше того, засновник ініціативи підкреслює, що Support Hospitals in Ukraine виступає таким собі прикладом чи навіть зразком для подібних ініціатив, наприклад, у Грузії та Нігерії.

Пан Віталій підкреслює, що це проект, у якому абсолютно не задіяна якась допомога держави. "Фактично, організаційно ми ніяк не співпрацюємо з державою Україна, оскільки працюємо напряму з лікарнями. Лише в певних аспектах держава допомагає – наприклад, кілька місяців тому ми підписали меморандум про порозуміння та співробітництво з Посольством України в США. То наші дипломати та співробітники посольства нас підтримують інформаційно та необхідними контактами. Але в Україні Міністерство охорони здоров'я, можливо, навіть про нас не знає. Ми обходимо всю державну бюрократію, і, скоріше за все, для нас це навіть на краще".

Завершив нашу розмову Віталій Дубіль мотивуючими словами:

"35-тий Президент США Кеннеді колись сказав: Не питайте, що держава може зробити для вас. Питайте, що ви можете зробити для своєї країни. За останні шість років українці сформували надзвичайно потужний волонтерський рух, як в Україні, так і за кордоном. Зокрема, в Північній Америці – США та Канаді, існує мережа активних організацій та ініціатив, які роблять неймовірно велику роботу по допомозі Україні. Я радий, що наш гуманітарний проект є частиною цього руху. Незважаючи на відстань в тисячі кілометрів від рідної країни, ми душею і серцем з нею, та продовжуємо допомагати її розвитку".