Зачем знать уровень сахара в крови, если вы молоды и здоровы?

У чому проблема?

Раптово захотілося солодкого, після обіду накотила втома, а зранку складно зосередитися? Усе це може бути пов'язане з рівнем цукру в крові. Молоді люди зазвичай не замислюються про це, вважаючи, що "аналізи на цукор" — це "щось для людей старшого віку або тих, хто вже має діабет". Проте бути обізнаним про стан свого організму, зокрема й регулярно перевіряти рівень глюкози, потрібно навіть тим, хто вважає себе абсолютно здоровим.

Яке рішення?

Як зрозуміти, що цукор вийшов за межі норми? Який показник свідчить про діабет? Чи справді фастфуд може спричинити проблеми з глюкозою? Чи потрібні жорсткі обмеження для того, щоб почувати себе здоровим? Чи можна, маючи підвищений цукор, бути донором? Просто і без зайвих медичних термінів відповідаємо на всі ці важливі запитання разом із лікаркою-ендокринологинею Софією Кринською.

Якщо ви не маєте скарг на самопочуття, основне рішення — раз на рік здавати відповідний аналіз крові. Як діяти, якщо скарги є — читайте далі.

Як це працює?

Втома, головний біль, різкі перепади настрою, проблеми з концентрацією чи навіть погіршення зору — усе це може бути пов'язане з рівнем цукру в крові.

"До мене часто звертаються молоді люди із подібними скаргами. Коли я питаю, чи перевіряли вони рівень глюкози в крові, у відповідь чую: «Ні, я ж здоровий!» або «Це ж тільки для тих, у кого діабет». Насправді це далеко не так", — говорить лікарка-ендокринологиня Софія Кринська.

Фахівчиня продовжує: ще частіше молоді пацієнти потрапляють до неї на прийом не напряму, а після консультації в офтальмолога, невролога, дерматолога, гінеколога або навіть психіатра. Вони шукають причину своїх симптомів, і лише коли інші варіанти виключені, згадують про рівень цукру, а часто саме тут і криється відповідь.

Ілюстративне зображення

Раніше вважалося, що проблеми з рівнем глюкози та діабет 2 типу — це хвороби людей старшого віку. Але сьогодні лікарі бачать зовсім іншу картину: дедалі більше молодих людей стикаються з інсулінорезистентністю, порушенням толерантності до глюкози та навіть ранніми стадіями діабету.

Наукові дослідження свідчать, що кількість людей із діабетом 2 типу у віці 20–39 років зросла більш ніж у 4 рази за останні 30 років. Крім того, 1 із 3 людей із порушеною толерантністю до глюкози навіть не підозрює про це.

Ризики можуть бути у тих, хто:

• має генетичну схильність (якщо у когось із рідних є діабет);
• часто відчуває стрес (бо гормони стресу можуть підвищувати рівень цукру);
• веде малорухливий спосіб життя;
• неправильно харчується (навіть без "зловживання" солодким);
• переніс вірусні інфекції, що могли вплинути на роботу підшлункової залози.

Ілюстративне зображення

Рівень глюкози може бути порушений задовго до того, як з'явиться діабет. Іноді симптоми настільки неспецифічні, що їх легко списати на перевтому або стрес:

• постійна втома, навіть після повноцінного сну;
• сонливість після їжі;
• постійний голод, навіть після ситного обіду;
• головний біль і запаморочення;
• проблеми з концентрацією уваги;
• сухість у роті, спрага;
• висипання на шкірі або часті запальні процеси, погане загоювання ран;
• відчуття оніміння кінцівок.

"Сьогодні порушення зору — одна з найпоширеніших перших скарг. Ми часто пов'язуємо це з тривалим використанням комп'ютера чи телефона. Однак підвищений рівень глюкози в крові впливає на дрібні судини та периферичні нервові закінчення. Тому ще до розвитку діабету можуть з'являтися симптоми, як-от погіршення зору чи оніміння пальців", — коментує Софія Кринська.

Норми рівня глюкози та діагностичні критерії:

У здорових людей:

• Норма глюкози натще: 3,9–5,5 ммоль/л. 
• Норма через 2 години після їди: до 7,8 ммоль/л. 
• Глікований гемоглобін (HbA1c):

Предіабет (порушення толерантності до глюкози):

• Глюкоза натще: 5,6–6,9 ммоль/л.
• Глюкоза через 2 години після їди: 7,8–11,0 ммоль/л.
• Глікований гемоглобін: 5,7–6,4%.

Цукровий діабет:

• Глюкоза натще: ≥7,0 ммоль/л.
• Глюкоза через 2 години після їди: ≥11,1 ммоль/л.
• Глікований гемоглобін: ≥6,5%.

Коли рівень глюкози в крові часто підвищується, клітини перестають адекватно реагувати на інсулін — гормон, який допомагає глюкозі потрапити в клітини для отримання енергії. Це називається інсулінорезистентністю. Щоб компенсувати цей процес, підшлункова залоза починає виробляти більше інсуліну, але з часом її резерви виснажуються.

Інсулінорезистентність може розвиватися навіть у струнких людей, якщо є спадкові фактори, постійний стрес або проблеми зі сном.

Софія Кринська наголошує: якщо виявити проблему на ранній стадії, її можна усунути або максимально сповільнити розвиток, якщо проблема має аутоімунну чи генетичну природу.

Що варто зробити:

Фото ілюстративне: istockphoto

1. Перевіряти рівень цукру хоча б раз на рік, навіть якщо ви почуваєтесь добре. 
2. Додати рух у життя — хоча б 30 хвилин активності на день.
3. Контролювати харчування — не тільки щодо цукру, а й щодо швидких вуглеводів та шкідливих жирів.
4. Спати достатньо — хронічний недосип впливає на рівень глюкози не менше, ніж неправильне харчування.
5. Слідкувати за рівнем стресу — хронічний стрес підвищує рівень цукру в крові.

"Як ендокринолог, я раджу: не чекайте перших симптомів, щоб почати слідкувати за своїм рівнем глюкози. Щорічний чекап, що включає аналіз крові на глюкозу та глікований гемоглобін, допоможе виявити проблему на ранніх стадіях. Якщо є будь-які тривожні симптоми — не відкладайте візит до сімейного лікаря. Краще перевіритися зараз, ніж потім боротися з наслідками", — наголошує Софія Кринська.

Отже, для того, щоб контролювати рівень цукру в крові, людині без скарг на самопочуття достатньо раз на рік здавати відповідний аналіз. А от вимірювати глюкозу вдома за допомогою чужого глюкометра не має сенсу. Ці пристрої калібруються індивідуально, тож результати будуть неточними. Використовуючи, наприклад, глюкометр своєї бабусі, сусіда або знайомого, ви не зможете отримати достовірні дані й зробити правильні висновки про власний стан.

"Але раптом, якщо ви все ж поміряли і бачите якийсь підозрілий показник — тоді точно треба звернутися до лікаря або здати кров у лабораторії", — зауважує лікарка-ендокринологиня. Вона додає: купувати власний глюкометр і самостійно налаштовувати його під себе теж не варто. Дешевше раз на рік здати глюкозу крові (з вени) і мати спокій.

Постійний контроль рівня глюкози в крові необхідний:

• людям з цукровим діабетом 1 типу, коли від цифри залежить введення інсуліну, тому їм обов'язково потрібно мати глюкометр;
• пацієнтам з компенсованим цукровим діабетом 2 типу — їм потрібно мати глюкометр для контролю в разі погіршення самопочуття, а також регулярно перевіряти глікований гемоглобін у лабораторії.

Якщо у людини був предіабет або порушення толерантності до вуглеводів, але показники нормалізувалися на фоні дотримання збалансованого раціону та підвищення фізичної активності, то такій особі можна бути донором крові. 

Людям із цукровим діабетом 1 типу, які приймають інсулін, не рекомендується ставати донорами, оскільки наявність інсулінової терапії підвищує ризик гіпоглікемії (низького рівня цукру в крові) під час або після здачі крові, що може становити небезпеку для здоров'я донора.

Також не рекомендовано ставати донорами людям із декомпенсованим цукровим діабетом 2 типу, оскільки у таких пацієнтів рівень цукру в крові нестабільний, і є високий ризик розвитку ускладнень під час або після процесу донорства. Вони потребують постійного контролю рівня глюкози та належної корекції терапії, щоб уникнути потенційно небезпечних ситуацій.

Ще більше корисних рішень!

Фото ілюстративне: istockphoto

Корисні звички для стабільного рівня глюкози:

• Не їжте солодке натщесерце — це викликає різкі стрибки глюкози.
• Поєднуйте вуглеводи з білками — так цукор засвоюється повільніше.
• Вживайте більше клітковини — овочі, цільнозернові продукти та бобові допомагають уникнути різких коливань рівня цукру.
• Пийте достатньо води — зневоднення може впливати на рівень глюкози.
• Якщо ваша робота повʼязана з розумовою діяльністю, зʼїсти щось солоденьке, аби працювати ефективніше — не найкраще рішення. Мозку дійсно потрібна глюкоза, але він може отримувати її з будь-яких вуглеводів, а за потреби — навіть із білків і жирів (глюконеогенез).

До речі, продуктів, які знижують рівень глюкози, не існує. Є продукти, які допомагають дотримуватися плавної глікемічної кривої (тобто нормалізувати рівень глюкози крові). Загалом потрібно дотримуватися принципу тарілки здорового харчування: вживати білки, клітковину, складні вуглеводи, рослинні жири.

"Клітковина не дає глюкозі занадто швидко вивільнятися із порції їжі, а білок «огортає» глюкозу і теж мінімізує ці «стрибки»", — зауважує Софія Кринська.

Занадто лякатися і влаштовувати цукрові "детокси", відмовляючи собі у вживанні цукру взагалі теж безсенсово. Фахівчиня пояснює:

"Організму не потрібно «очищатися» від цукру — він сам регулює рівень глюкози через інсулін, печінку та м'язи. Проблема не в самому цукрі, а в його надлишку, особливо у вигляді рафінованих продуктів. Важливо не демонізувати їжу: різкі відмови можуть призвести до зривів, а дефіцит вуглеводів — до втоми й дратівливості. Замість жорстких обмежень краще скоротити доданий цукор і віддавати перевагу цільним продуктам: овочам, ягодам, цільнозерновим. Баланс завжди ефективніший за екстремальні дієти".

Майже третина складу багатьох "фітнес"-батончиків — це цукор. Фото: "Рубрика"

Додані цукри — це всі цукри, які потрапляють в їжу завдяки людині: виробникам, кухарям чи споживачам продуктів, а також мед і цукор у соках та сиропах. Зазвичай джерелом доданого (прихованого) цукру вважається "американський" фастфуд, але насправді він міститься у значних кількостях і в інших продуктах, на які в цьому контексті ми зазвичай не звертаємо увагу:

• Соуси. Наприклад, в одній ложці кетчупу міститься 4 грами цукру, а в соусі чилі — 8 грамів. 
• Страви азійської кухні, які зараз дуже популярні. Часто кількість прихованого цукру в них просто зашкалює. Курка у кисло-солодкому соусі, суші (рис для них готується з додавання цукрового сиропу), пакетовані супи, маринади.
• Алкоголь. Особливо різні лікери, коктейлі тощо.
• Мариновані та консервовані продукти.
• "Фітнес"-батончики, у більшості яких висока кількість простих вуглеводів.
• Цукор також використовують при виробництві йогуртів, м'ясних напівфабрикатів, таких як сардельки, сосиски, бекон і шинка.
• Хліб та випічка. Навіть у цільнозерновому хлібі на 100 грамів продукту міститься 7-10 грамів цукру, а в солодких булочках та кексах його в рази більше. 
• Навіть у знежирені молочні продукти часто додають цукор, щоб компенсувати втрату смакових якостей. Якщо на упаковці зазначено, що продукт містить фруктозу, лактозу чи глюкозу — це також цукор.

Тому, купуючи готову перероблену продукцію, треба вміти читати етикетки, щоб розуміти, скільки цукру ви споживаєте.

"Мене часто запитують, ще й з таким острахом: «А круасан можна?». Я не забороняю, але пояснюю, що солодощі мають бути у невеликій кількості і у форматі десерту, тобто після того, як ми нормально поїли. Якщо раз нам хочеться з'їсти той круасан, то треба від нього отримати радість, а не картати себе потім", — каже ендокринологиня.

Софія Кринська пояснює: кількість доданих цукрів має становити до 10% від добової  калорійності, а принцип тарілки здорового харчування передбачає, що 80% раціону складають корисні та здорові продукти, а на 20%, якщо є потреба, можна дозволити собі те, що хочеться. І, звісно ж, додаємо до цього заняття спортом, достатній режим сну та вживаємо потрібну кількість води.

"Зайвий батончик або коктейль не зруйнує здоров'я миттєво, але якщо такі епізоди стають систематичними, наслідки проявляться через 10-20 років. Це як кредит: сьогодні отримуєш «кайф», а розплачуватися доведеться потім — зайвою вагою, діабетом, проблемами зі шкірою, судинами та енергією", — резюмує експертка.

↓Читайте также

Альтернатива кофе есть, и не одна: мы собрали их все в этой статье

Орган, который не болит: как распознать проблемы со щитовидкой