Не только финансовая помощь, а комплексные решения: возможности для украинских городов

У чому проблема?

Українські міста перебувають в епіцентрі викликів війни та економічної нестабільності. Масштабні руйнування інфраструктури перетворили багато міст на зони, які потребують термінової реконструкції. Окрім матеріальних втрат, міста потерпають від соціальних та економічних проблем — відтоку населення через бойові дії. Скорочення фінансових можливостей та інвестицій ставить під загрозу майбутній розвиток. Відновлення економіки та залучення інвесторів стають дедалі складнішими завданнями, оскільки невизначеність і нестабільність відлякують капітал.

Станом на 31 грудня 2024 року вартість реконструкції та відновлення в Україні протягом наступного десятиліття становитиме 524 мільярди доларів США. Загальна сума непрямих втрат (виторг), які були та будуть завдані Україні, оцінюються в 1,164 трильйона доларів (звіт опублікований у вересні 2024). За прогнозами експертів, ці витрати будуть лише збільшуватися, якщо загальна ситуація не зміниться.

Завдяки міжнародним партнерам українські міста отримують фінансову підтримку для відновлення інфраструктури. Існує також низка грантових програм, спрямованих на відновлення або підтримку окремих галузей у містах та громадах. Завдяки системній роботі держави та активній позиції громадянського суспільства, Україна продовжує отримувати фінансову підтримку. 

Однак здебільшого ці ініціативи є точковими й спрямованими на закриття термінових потреб. А гранти зазвичай орієнтовані на розв'язання конкретних проблем: відновлення інфраструктури, відкриття бізнес-інкубаторів, покращення енергоефективності тощо. Але якщо такі програми не враховують системного підходу, аби міста самостійно аналізували свої потреби, розробляли стратегічні плани та працювали над залученням додаткових ресурсів, вони ризикують не принести якісних і комплексних змін у розвитку міста та його економіки.

Повномасштабне вторгнення  — головна й найбільша проблема для українських міст. Однак швидкі зміни сучасного світу створюють додаткові виклики: застаріла інфраструктура, транспортний колапс, нестача доступного житла у великих містах, депопуляція малих міст через дефіцит робочих місць, а також відсутність освітніх і культурних можливостей. До цього додаються кліматична криза та екологічні катастрофи. Старі підходи до управління втрачають ефективність і привабливість для інвесторів, адже вони менш стійкі до сучасних криз.

Окрім викликів збільшуються і вимоги. Україна офіційно запустила процес вступу до Європейського Союзу після отримання статусу кандидата у 2022 році. Це передбачає виконання низки кроків для відповідності європейським політикам і законам, що також стосується міст. 

Зокрема йдеться про розвиток сталої економіки, відповідність Європейській "зеленій" угоді та впровадження сучасних практик управління. Розробка чітких планів відновлення та розвитку, які базуються на європейських стандартах, є ключовою умовою для зміцнення довіри міжнародних партнерів та інвесторів. 

Яке рішення?

Війна ставить міста у стан невизначеності, коли стратегічне планування здається розкішшю. Але, парадоксально, саме зараз така робота є критично важливою, адже від неї залежить швидкість і якість післявоєнного відновлення та подальшого розвитку й прибутковості. 

Ця перспектива здавалася б менш реалістичною, якби деякі українські міста вже не розробляли готові плани трансформації та не впроваджували їх. Наприклад, Миколаїв та Тернопіль розробили комплекс заходів, спрямованих на відновлення та економічний розвиток своїх громад. 

У Миколаєві громада обрала стратегію переходу до "блакитної" економіки, яка передбачає стале використання водних ресурсів. Ця стратегія включає створення нових робочих місць, розвиток інноваційних галузей, модернізацію міської інфраструктури та підвищення добробуту мешканців. 

↓Читайте также

"Город на волне": Как Николаев перевоплощается благодаря "голубой" экономике

Тернопіль, своєю чергою, визначив курс на "зелену" трансформацію та розробив низку проєктів, спрямованих на сталий розвиток. Основна мета — створення більш комфортного, інклюзивного та стійкого міста. 

↓Читайте также

Как "Файне місто" меняется: в Тернополе реализуют портфолио проектов для "зеленой" трансформации

Як це працює?

Обидва міста перемогли в конкурсі ініціативи "Мери за економічне зростання" (M4EG) та стали першими містами в Україні, які пілотують "портфоліо" підхід – інструмент управління, що допомагає керувати ризиками та підсилювати ефект змін під час трансформації міста. Ця ініціатива спрямована на підтримку громад у підготовці до різноманітних викликів, таких як природні катастрофи, конфлікти чи адаптація до нових соціальних та економічних реалій, а в Україні — ще й протидії впливу повномасштабної війни. Замість готових відповідей програма пропонує інноваційні підходи, які допомагають громадам знаходити оптимальні шляхи для розв'язання своїх специфічних проблем.

Ці підходи будуються на чотирьох принципах: 

1. Системний підхід – бачити місто як взаємопов'язану систему.
2. Гнучке управління – бути готовими до постійних і раптових змін.
3. Експериментування – адаптувати рішення під конкретні умови (контексти).
4. Залучення громади – працювати разом із жителями.

"Портфоліо" підхід, що пілотується в межах ініціативи M4EG, допомагає інтегрувати всі чотири принципи у міські програми й плани розвитку. Він дає змогу містам розв'язувати проблеми через низку скоординованих проєктів. Це дозволяє ефективно поєднувати зусилля в таких сферах як відновлення інфраструктури, підтримка бізнесу та надання соціальних послуг.

Наразі завершується другий етап M4EG, але Програма розвитку ООН (ПРООН) отримала додаткове фінансування від Європейського Союзу (ЄС) на нову, третю фазу ініціативи до 2028 року. У попередній фазі M4EG українські міста отримали грантові кошти, розробили інноваційні проєкти трансформації, отримали доступ до нових інструментів та сучасних підходів управління міським розвитком. У межах нової фази проєкту міста та громади отримають підтримку в сфері залучення фінансування та інвестицій, зокрема через посилення своєї спроможності до роботи з партнерами та ефективніше використання внутрішніх ресурсів. 

"Що ми хочемо підкреслити в наступному етапі ініціативи M4EG, як в Україні, так і в інших країнах – це фінансування. Ми протестували різні підходи, надали грантові кошти. Тепер ми хочемо побачити, як можемо підтримати сталий розвиток розроблених містами проєктів, масштабувати їх. Ми також розуміємо, що часто муніципалітети мають обмежені ресурси. У нас є ресурси через фінансування від Європейського Союзу, але ми хочемо, щоб з допомогою цих грантів громади могли знаходити додаткове фінансування на розширення своїх ініціатив", – розповідає Еліна Ярвела, виконуюча обов'язків регіонального менеджера проєкту M4EG, Стамбульського регіонального хабу ПРООН.

Еліна Ярвела, виконуюча обов'язків регіонального менеджера проєкту M4EG, Стамбульського регіонального хабу ПРООН

Що далі?

Планується три основні напрями для всіх міст п'яти країн Східного партнерства. Перший напрям "Mission Cities" – відкритий конкурс для нових міст, які хочуть потестувати "портфоліо" підхід для трансформації та розвитку, розробити свої місії. 

Другий напрям – конкурс для "просунутих" міст, які або вже брали участь в ініціативі та мають розроблене портфоліо заходів, або ті, які мають чіткий перелік потреб і готові ідеї для впровадження. Цей напрям спрямований на розвиток партнерств і пошук фінансування.

Третій напрям – невеликі інноваційні гранти для міст, які зможуть поекспериментувати з новими рішеннями та інструментами. Його мета – віднайти такі рішення, які можуть бути застосовані в інших містах, а не залишатися ексклюзивними для конкретних міст. 

Муніципалітети також отримують доступ до нових знань, зокрема, через онлайн платформу "Центр навчання для міст" (Urban Learning Center – ULC). Кількість доступних курсів буде збільшуватись. Вони будуть доступні для навчання мовами країн-учасниць Східного партнерства, зокрема, українською. Проєкт також продовжить сприяти обміну досвідом між членами мережі та підтримувати поширення кращих практик в управлінні економічним розвитком громад.

За інформацією Мустафи Саіт-Аметова, керівника програми з розвитку регіонів ПРООН в Україні, наразі членами мережі M4EG в Україні є 211 органів місцевого самоврядування, це більше ніж половина всіх членів мережі. Вони беруть участь майже в усіх заходах, що організовує проєкт. 69 з них отримали пряму фінансову чи нефінансову допомогу, а 20 – гранти на впровадження власних ініціатив. Це вже допомогло покращити доступ до послуг та створити нові економічні можливості для понад 250 тисяч членів місцевих громад, серед яких близько 62 тисяч є внутрішньо переміщеними особами.

Війна стала випробуванням, але також і можливістю для переосмислення майбутнього. Інноваційні стратегії, партнерство з міжнародними організаціями та залучення громади створюють основу для сталого відновлення та розвитку. Майбутнє українських міст залежить зокрема й від їхньої здатності інтегрувати сучасні практики управління та адаптуватися до нових реалій. 

Ініціатива M4EG пропонує не лише гранти, а й допомагає містам отримати доступ до ширших фінансових механізмів, таких як державно-приватне партнерство та інтеграція з європейськими фінансовими інструментами. Для українських міст, які прагнуть відбудови та переосмислення свого майбутнього, ці можливості можуть стати справжнім проривом. 

"Міста та громади залишатимуться в центрі уваги нашої програми, для нас велика честь бути поряд з нашими партнерами та допомагати їм та всій Україні ставати сильнішими", – зазначає Мустафа Саіт-Аметов. 

Ініціатива "Мери за економічне зростання" впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) та фінансується Європейським Союзом. Ініціатива реалізується у п'яти країнах Східного партнерства: Молдові, Грузії, Азербайджані, Вірменії та в Україні.

Реклама

↓Читайте также

Путешествие, а не пункт назначения: какая модель способна изменить украинские города