Копить или тратить: что делать с деньгами во время войны?

За комплексною оцінкою, економіка України через повномасштабне вторгнення росії вже впала на 35%. Економісти дають невтішні прогнози щодо її відновлення, оперують складними термінами та дають розмиті прогнози. Але що робити із власними накопиченнями українцям, витрачати через можливе обесцінення коштів чи вкладати в облігації, очікуючи на повернення хоча б частини інвестицій? З цим "Рубрика" розбиралась разом з експертом Любомиром Остапівом, ​​засновником соціального проєкту Сімейний Бюджет та партнером iPlan.ua. Отже, простими словами про складне.

У будь-якій сім'ї має бути резервний фонд на 3-6 місяців, наголошує Любомир Остапів. Якщо в сім'ї зменшуться доходи, вони можуть витрачати цей сімейний фонд на проживання. Експерт наводить приклад:

"Якщо ми говоримо про сім'ю, у якої є резервний фонд, і вони розглядають вірогідність покупки, потрібно розуміти, для чого вона їм. Наприклад, купівля автомобіля, який можна купити в Європі та ввезти без мит, буде вигідною, оскільки коштуватиме така машина дешевше, ніж до повномасштабної війни. Але враховуючи проблеми із паливом, та зростання цін на бензин, потрібно ще раз задатись питанням: а чи можливо зараз обійтись без автомобіля та наскільки він необхідний сім'ї?"

Тож відповідь на таке питання має розглядатись окремо в кожному випадку, але принцип є єдиним: ви маєте в будь-якому випадку залишати резервні кошти, яких вистачить принаймні на кілька місяців. І якщо це правило не було викарбувано на вашому сімейному бюджеті в мирні часи, саме час замислитись про резервний фонд зараз. 

Ринок нерухомості фактично стоїть, і більшість людей чекає завершення бойових дій. Стосовно житлової нерухомості в Києві, ми маємо розглядати її по класах: люкс, комфорт, бізнес і економ. Найближчим часом, за прогнозами Любомира Остапіва, буде певний попит на житло класу економ в столиці та її околицях, який створюватимуть біженці з Маріуполя, Донецької та Луганської областей, які в найближчий час не зможуть повернутись до своїх домівок. З іншого боку, до початку повномасштабного вторгнення у нас були рекордно великі темпи будівництва. Це спричинило те, що пропозиція була більша за попит. За прогнозами експертів, ціни на нерухомість у Києві класу комфорт, бізнес та економ, мали б знижуватись, але яким це буде зниження — десять відсотків або п'ятдесят, ми дізнаємось тільки після закінчення бойових дій, коли запрацює повноцінний ринок.

Тут робити чіткі прогнози було б необачно, але за оптимістичним сценарієм, у якому війна закінчиться до кінця цього року, на думку фахівця, логічніше було б орендувати квартиру. Крім того, потрібно враховувати, що в Києві ціни на оренду значно знизились, що пов'язано з відтоком людей у західні регіони країни, а запевнити в тому, що росія не нападе на центральну частину України знов, не може ніхто.

Один з відомих українських інвестбанкірів нещодавно заявив, що середня заробітна плата українців знов, як у 90-ті роки, становить 150 доларів. На щастя, Любомир Остапів спростовує цю думку, хоча наголошує на тому, що до рекордного довоєнного рівня заробітних плат ми найближчим часом, на жаль, не повернемось. І це все ще, якщо брати до уваги оптимістичний сценарій: "Те, що ми не будемо мати ті 590 доларів, які були рекордними за часів незалежності для середньої заробітної плати, розуміють усі. Ми втратимо від третини до половини ВВП, а це робочі місця, зарплати і доходи людей. Це у сценарії, коли війна закінчиться до кінця цього року, і ми будемо мати ту потужну західну підтримку, яку ми маємо зараз. Після перемоги має початись велика відбудова великих інфраструктурних об'єктів, шкіл, садочків, житла і так далі. Якщо ми зможемо почати її вже цього року, заробітна плата становитиме точно більше 150 доларів". 

Та навіть на такий прогноз можна сподіватись, якщо говорити про оптимістичний сценарій відбудови, у якому Україна вже є кандидатом на членство в ЄС (уже зроблено!), до нас приходять державні і приватні західні інвестиції, на які ми будуємо сучасні заводи, заводятсья програми підтримки ЄС, зокрема, кредити та гранти, а до відбудови країни залучається українська діаспора. 

У 2014 році люди розраховували на те, що гроші, які зберігаються на депозитах, можна буде в будь-який момент вивести, але за лічені тижні банківська система дала слабину, і вкладники залишились без грошей. Одна з причин такого падіння — Нацбанк дуже довго штучно тримав курс гривні. Любомир Остапів зауважує: після 2014 року банківська система була реформована, з'явились нові стандарти та вимоги, кількість банків зменшилась, а їхня діяльність тепер прозора:

"Президент Зеленський, коли виступав і звертався до НАТО, сказав: "Більше ніколи не говоріть, що українська армія не відповідає стандартам НАТО — в певних моментах вона їх вже перевищує". Так само можемо сказати і про банківську систему. Після того, як вона вистояла і стабільно працює в умовах воєнного часу, нам вже час припинити ці дискусії про довіру чи недовіру банкам. Нацбанк є ефективним регулятором, банки підготовлені, нормально спрацювали та витримали війну, що насправді є страшним форс-мажором — у деяких країнах банківська система закривалась на другий день війни, а у нас успішно працює вже місяці", — коментує експерт. 

За його словами, українська банківська система вже інтегрована в європейську та відповідає європейським стандартам — тож і довіри до банків має бути більше.

Якщо йдеться про резервний фонд, про який ми згадували на початку, Любомир Остапів пояснює: це — гроші на споживання, тож і зберігатись мають у гривні. При цьому варто дотримуватись балансу, і експерт пропонує модель, у якій третина резервів зберігається у доларах, третина — в євро, і третина — в гривнях. У довгостроковому накопиченні фінансів краще 90-100% таких накопичень зберігати в твердій валюті, доларах або євро, оскільки такі накопичення більші та зберігаються для купівлі нерухомості, або ж як пенсійний фонд. 

"У нашій наполовину зруйнований економіці гривня не може закріплюватись — девальвація все одно буде, але Нацбанк буде робити все, щоб зробити її плавною, а шок від цього — помірним", — пояснює Любомир. 

Попит на державні облігації зараз росте — фонд росте на тисячі з кожним днем, і військові облігації вже купили десятки тисяч людей:

"Будьмо чесними, це — емоційна інвестиція в нашу перемогу, — коментує експерт. — Коли ми купуємо облігації, ми заробимо 11% річних у гривні. У воюючій країні, де інфляція буде 20%, або навіть більше, раціональною таку інвестицію не назвеш. Але багато людей, і я в тому числі, купують такі облігації, тому що це спосіб підтримати державу. І всі, хто купує зараз облігації, розуміють: або ми інвестуємо таким чином у нашу армію, або ми будемо годувати чужу армію. Купувати державні облігації — це один зі способів інвестувати в державу та підтримати наші збройні сили", — відповідає нам пан Остапів. 

Тож з точки зору помножити свої активи, купівля Військових державних облігацій — не найкращий з варіантів, проте якщо та сама сума, яку ви витратите та гарантовано повернете з облігацій, лежатиме "під матрасом", ви втратите від інфляції вдвічі більше, ніж у разі, якщо інвестуєте в нашу Перемогу.