Борьба за справедливость продолжается: почему СМИ Восточного партнерства нуждаются в поддержке

Зібрали захоплюючі історії медіапрофесіоналів з Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови та України про те, як вони допомагають своїм громадам.

В ЄС та багатьох інших країнах платити за новини чи контент в інтернеті – звична справа. Так само як люди звикли купувати газети та журнали, читачі приймають необхідність платити за якісну та незалежну журналістику. Медіа розраховують на членство, підписку чи пожертви, які допомагають їм боротися проти несправедливості, вирішувати конкретні проблеми та розбудовувати ком'юніті.

Наприклад, у 2020 році британське видання Guardian стало провідним голосом у боротьбі за порятунок планети, підтримавши екологічну журналістику й публікуючи тематичні тексти кожні три години. Ця провідна британська газета залишається безкоштовною онлайн, але це було б неможливим без підтримки у вигляді разових і регулярних внесків, а також передплати.

Ми зібрали захоплюючі історії медіапрофесіоналів з Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови та України про те, як вони допомагають своїм громадам. Жоден з них не має ресурсів такого глобального медіа, як Guardian, але ці медіа теж працюють для громад й потребують підтримки.

Вірменія: «Навіть коли не було міжнародних репортерів, ми інформували суспільство» – Карен Арутюнян, головний редактор CivilNet.am

Сайт CivilNet.am був єдиним джерелом, якому довіряли міжнародні ЗМІ під час Другої карабаської війни у 2020 році. Він став основним джерелом інформації для міжнародної спільноти та ЗМІ, виробляючи достовірний контент англійською мовою, включаючи відео. «Наші репортажі були критично важливими. Під час конфлікту у нас навіть були репортажі французькою та російською мовами, щоб люди мали уявлення про те, що відбувається», – зазначив Карен Арутюнян, головний редактор CivilNet.am.

Медіа вдавалося працювати на місцях, бо репортери були на передовій.

«Навіть коли не було міжнародних репортерів, ми робили репортажі, у нас було окреме бюро. Наша кореспондентка працювала з підвалу, щоб убезпечити себе під час обстрілів. Вона щодня вела своєрідний щоденник, писала, що відбувається. І ця робота мала великий вплив. Згодом на основі цих записів було знято документальний фільм англійською мовою. Це, напевно, один з небагатьох документальних фільмів про війну 2020 року», – додав він.

Карен Арутюнян вважає, що редакція багато зробила для боротьби з пропагандою, навіть врятувавши життя людей, які уникнули дезінформаційної пастки. «Коли ми говоримо про війну 2020 року, вона була повністю керована пропагандою. Це виклик для місцевих жителів, але також і для журналістів, які працюють там, на передовій, іноді ризикуючи своїм життям. І повертаючись до пропаганди, було б набагато краще, якби журналісти та ЗМІ могли працювати більш вільно. З введенням воєнного стану було багато обмежень, і ми перебували під величезним тиском», – пояснив він.

Грузія: «Наше розслідування показало, що поліція стояла осторонь і не змогла запобігти нападам на 53 журналістів та активістів» – Ліка Закашвілі, головна редакторка Publika.ge

Грузинський проєкт Publika налічує лише 10 журналістів, але це не заважає команді братися за сміливі історії, мотивувати людей читати їх і розуміти, чому такі статті важливі для їхнього життя.

Наприклад, розслідування Publika про насильство проти активістів та представників ЗМІ під час нападу ультраправих сил на Тбіліський прайд 5 липня 2021 року транслювали всі місцеві телеканали, а Міністерство внутрішніх справ офіційно позначило його як «важливий відеоматеріал для розслідування».

«Також на підставі нашого відео омбудсмен звернулася до Генеральної прокуратури з вимогою притягнути до кримінальної відповідальності організаторів заворушень. Наше розслідування показало, що правоохоронні органи просто стояли осторонь і не змогли запобігти насильницьким діям, вчиненим проти 53 журналістів та активістів. Цей матеріал отримав нагороду як найкращий відеорепортаж року від авторитетних професійних асоціацій», – заявила Ліка Закашвілі, головний редактор Publika.ge.

Також сюжети Publika про події 5 липня 2021 року були серед доказів, поданих разом зі скаргою, направленою до Європейського суду з прав людини.

Азербайджан: «Ми єдине ЗМІ в Азербайджані, яке працює над розслідуваннями» –  Ульві Гасанлі, редактор сайту новин Abzas

Abzas media є одним з небагатьох незалежних ЗМІ в Азербайджані, і команді вдалося зібрати значну аудиторію (215 000 користувачів на платформах соціальних мереж і 50 мільйонів переглядів відеоконтенту протягом останнього року). Така аудиторія дозволяє Abas широко поширювати свою інформацію. Але Ульві Гасанлі, редактор Abzas, каже, що його команда все ще бореться і стикається з великою кількістю викликів.

«У нас є один розслідувальний проєкт, яким я пишаюся. Думаю, ми єдине ЗМІ в нашій країні, яке працює над подібними темами. Після Другої карабаської війни держава розпочала програму з відновлення зруйнованих будинків та інфраструктури. За два роки на такі проєкти було витрачено 5,3 мільярда доларів. І ми вирішили дослідити цю тему. Ми з'ясували, що частина бюджету опинилася у розпорядженні компаній, пов'язаних з владою та їхніми сім'ями», – розповів він.

Наразі є вже дев'ять частин розслідування. «Ми звітуємо про зловживання владою у різних сферах. Думаю, що коли всі історії будуть оприлюднені, ми побачимо певну реакцію», — сподівається він.

Команда багато інвестувала у діджитал. «У 2022 році ми запустили канал у TikTok, де 20 000 підписників. І ми маємо майже 5 мільйонів переглядів наших відео за останні п'ять місяців. Тож ми дуже зацікавлені в соціальних мережах», – додав Ульві Гасанлі.

Україна: «Ми не боїмося братися за локальні історії» – Олександра Вороніна, редактор англомовної версії сайту Rubryka

«Рубрика» — це перше медіа в Україні, яке працює у форматі «журналістики рішень». Що це означає? «Рубрика» не лише розповідає про проблеми, а й про те, як їх можна вирішити на національному, громадському чи навіть особистому рівні. Олександра Вороніна відповідає за англомовну версію сайту і каже, що навіть попри те, що з початком вторгнення домінують новинні матеріали, коли журналісти інформують про події з гарячих точок, сайт продовжує висвітлювати багато сміливих проєктів.

«Мені дуже подобається, що ми не боїмося розвивати місцеві історії. Є багато напрямків. Але наведу особливий приклад. Ми розповідаємо, як громади знаходять рішення в умовах війни. Візьмемо, наприклад, питання екологічних воєнних злочинів в Україні. Ми говоримо з експертами й активно долучаємося до теми. Наприклад, ми їздили до Національного природного парку «Тузловські лагуни» і повідомили про загибель чорноморських дельфінів, які викидаються на берег у величезній кількості. В Україні цей вид під охороною, але ця проблема поширилася на весь Чорноморський басейн. Ми говорили не лише про злочини Росії, а й запитували експертів, як відновити екосистему», – розповіла Олександра Вороніна.

Українці зацікавлені у такому контенті, адже це те середовище, в якому вони живуть й будуть жити після перемоги. Редакція ж поки займається документуванням випадків. «Ми також думаємо, як зафіксувати ці злочини і потім домогтися репарацій, а також відновити території, провести консервацію там, де це можливо», – додала вона.

Молдова: «Навіть для онлайн-медіа важливо також ініціювати діяльність в офлайні» – Ірина Гелбур, керуюча директорка Interakt (Agora project)

Проєкт Agora починався з однієї людини. Зараз це сильна команда і одне з найбільш інноваційних медіа в Молдові. Вони запровадили модель членства для розвитку аудиторії, а не лише для отримання прибутку.

«Одна з особливостей, що подобається людям в проєкті – це наші громадські зустрічі. Будучи онлайн-медіа, дуже важливо також ініціювати деякі офлайн заходи. Ми організували ці заходи у дуже креативному форматі. Ми запрошували людей на дах нашої будівлі, щоб зустрітися з нами та обговорити важливі теми, які нас хвилюють. На 10 зустрічей прийшло понад 1 000 читачів. Вони мали змогу познайомитися з командою та обговорити конкретні проблеми. Тем було багато: гібридизація роботи, робочих місць та бізнесу, діджиталізація бізнесу, незвідані туристичні шляхи Молдови тощо», – розповіла Ірина Гелбур, керуюча директорка компанії Interakt, яка розвиває проєкт Agora.

Наприклад, у 2018 році у країні відбулася серйозна дискусія щодо політики утилізації відходів. І ця дискусія вилилася у серію статей про це питання. «Я навіть пам'ятаю одну конкретну статтю, коли наш журналіст вказав на поправки до закону про поліетиленові пакети, які робили закон нефункціональним, і це призвело до того, що поправки були змінені, а закон почав діяти», – розповіла вона.

Білорусь: «Після повномасштабної війни перше, що ми повинні були зробити – реорганізувати наше медіа» – Олександра Пушкіна, директорка з комунікацій Zerkalo.іо

Ситуація в Білорусі є неймовірно небезпечною для активістів та незалежних журналістів. Проте медіа, навіть у найскладніших умовах, продовжують доносити найважливішу інформацію до тих, хто залишився в Білорусі, ризикуючи безпекою та свободою.

Крім того, вторгнення Росії в Україну створило нові проблеми. Білоруська влада 18 травня 2021 року заблокувала незалежний сайт Tut.by, ув'язнила керівну команду та заморозила банківські рахунки компанії. Тож команда запустила проєкт Zerkalo.io. Олександра Пушкіна, директорка з комунікацій редакції, пояснила, як трансформувалася їхня робота після 24 лютого 2022 року.

«Після початку повномасштабної війни перше, що нам довелося зробити – реорганізувати наше медіа, адже переїзд з одного місця в інше – це не тільки фізичне переміщення, а й працевлаштування та легалізація співробітників. Якщо подивитися на статистику, то у березні 2022 року у нас було 5 мільйонів унікальних користувачів – люди шукали інформацію про війну. Після того, як нас заблокували в Росії, тобто ми стали недоступні в Яндексі, ми втратили 1,5 млн унікальних користувачів. Весь цей час ми відновлюємося. Нових інструментів немає, всіх гравців ми знаємо – тому зараз наш шлях – це робота з рекомендаційними системами», – пояснила вона.

З серпня 2022 року TikTok охопив понад 70 000 підписників. Редакція також почала створювати контент білоруською мовою.

Серед актуальних тем, які допомагають захищати права людини та інформувати суспільство: висвітлення боротьби за свободу політв'язнів у Білорусі, ситуації на кордоні з Україною, реакції на санкції проти Білорусі.

ЄС ТАКОЖ ДІЄ

Постійна співпраця між донорами, ЗМІ, неурядовими організаціями та експертами відіграє вирішальну роль у зміцненні незалежної журналістики в країнах Східного партнерства.

Такою була мета нещодавньої Медіаконференції Східного партнерства у Празі, організованої Міністерством закордонних справ Чеської Республіки спільно з Європейською Комісією – DG NEAR та Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа. Близько сотні журналістів, медіапрофесіоналів та донорів зібралися у Празі, щоб обговорити практичні приклади зміцнення стійкості незалежних ЗМІ та професійної журналістики в країнах Східного партнерства, представити поточну політику, програми та стратегії ЄС у сфері медіа.

ЄС підтримує незалежні ЗМІ через низку ініціатив на місцях, включаючи Європейський фонд за демократію (EED). Він пропонує фінансування для підтримки організацій громадянського суспільства, продемократичних рухів, громадських та політичних активістів, а також незалежних медіаплатформ та журналістів, які працюють над створенням плюралістичної, демократичної політичної системи. Підтримка надається у вигляді грантів для підтримки та розвитку незалежних ЗМІ, допомоги журналістам та ЗМІ, що працюють в репресивному середовищі, або для підтримки нових медіа.

Іншою ініціативою ЄС є проєкт «Європейський Союз для незалежних ЗМІ» (EU4IM), який працює зі ЗМІ в країнах Східного партнерства, зосереджуючись на редакційних стандартах, управлінні редакціями та фінансовій стійкості.

Одним із практичних заходів, запроваджених проєктом, є швидке реагування на потреби професіоналів. Під час конференції Зоя Чарльз, старша експертка з навчання та обміну досвідом у сфері медіа в EU4IM, розповіла про підтримку, яку проєкт надає Україні, насамперед регіональним журналістам, які ніколи не проходили тренінги з безпеки та роботи у ворожому середовищі. Вона визнала, що проводити такі зустрічі в режимі онлайн було складно. «Уявіть собі демонстрацію того, як зупинити кровотечу через Zoom…», – пояснила вона. «Але це був великий успіх, і ми отримали хороші відгуки про ці сесії. Потім інші донори та організації також долучилися і почали організовувати подібні тренінги», – розповіла Зоя Чарльз.

Проєкт також надає редакційні рекомендації щодо висвітлення війни, які були перекладені різними мовами для країн Східного партнерства (для України, Вірменії, Грузії, Молдови, а також для білоруських та азербайджанських журналістів у вигнанні).

Але основна робота проєкту полягає у підтримці розвитку редакцій. Наразі два експерти спільно працюють у Грузії над створенням інформаційного пакета для керівників редакцій, який буде використовуватися під час внутрішніх тренінгів з менеджменту (структура та робочі процеси ньюзруму, посадові інструкції, гендерна політика тощо).

«Ми також визначили кілька чудових онлайн-ресурсів, які наразі доступні лише англійською мовою (курси з бізнес-стратегії, управління ньюзрумом, журналістських розслідувань), які ми зараз адаптуємо до місцевих ринків та перекладаємо мовами країн, в яких ми працюємо. Ці курси супроводжуватимуться внутрішнім наставництвом із залученням міжнародних та місцевих експертів», – пояснила Зоя Чарльз.

Авторка: Ольга Консевич

Джерело: ТСН