Как западные страны-партнеры и компании инвестируют в украинский ОПК

У чому проблема?

Наприкінці 2023 року Данія викупила покинутий завод неподалік від селища Еллінг, щоб відновити на ньому виробництво артилерійських снарядів. Майже рік потому завод досі стоїть порожнім. Про виробництво зброї нагадують лише жовті знаки, розташовані вздовж паркану. На них напис — "обережно — вибухонебезпечно".

Політична боротьба затягнула процес пошуку компанії, яка б виробляла боєприпаси, і офіційний тендер ще не розпочався. Міністерство оборони Данії сподівається, що зможе обрати виробника, який буде експлуатувати завод, до квітня наступного року. Це майже на рік пізніше, ніж планувалось.

Відбудова заводу триватиме близько 18 місяців. На повну потужність данський завод вийде не раніше кінця 2026 року — лише через 3 роки після його покупки. Коли це станеться, тут вироблятимуть 120 000 артилерійських снарядів на рік, переважно калібром 155 і 120 мм.

"Це не задовольняє нас. Ми не хотіли, щоб це зайняло стільки часу, і я не думаю, що це розумно, що це триває так довго", — говорить про ситуацію Прем'єр-міністрка Данії Метте Фредеріксен.

Прем'єр-міністрка Данії Метте Фредеріксен. Фото: РБК-Україна

Схожі проблеми є і в інших країнах Європи. Наприклад, провідний європейський виробник танків, компанія KNDS не змогла розширити свій Мюнхенський полігон через скарги місцевих жителів. У тому числі через чоловіка, якому будівельні роботи заважали б медитувати. Інші мешканці скаржились, що шум від полігону вплине на ціни на житло. 

В іншому німецькому місті, Тройсдорф, компанія Diehl Defence не може отримати дозвіл на розширення заводу в центрі міста. Це мало б збільшити виробництво детонаторів та інших деталей для системи протиракетної оборони IRIS-T, що є частиною протиповітряної оборони України з початку великої війни.

Натомість мер Тройсдорфа вважає, що центр міста краще підходить для житла або бізнесу, ніж для заводів з виробництва вибухових речовин.Тож наразі компанія лише веде перемовини з громадою, проте не може розпочати будівництво нових потужностей.

Водночас генеральний директор Diehl Defence Гельмут Раух розповідає, що отримати дозвіл на будівництво або розширення оборонних об'єктів може тривати кілька місяців. Іноді це може займати до 18 місяців. За його словами, чиновники "не розуміють… що ми перебуваємо в критичній політичній ситуації в Європі".

Це фрагмент статті The Wall Street Journal, який показує основні проблеми виробництва зброї в Європі. Після початку повномасштабного вторгнення європейські країни збільшили оборонні бюджети до найвищого рівня з часів Холодної війни.

Проте спроби Європи наростити власний військово-промисловий комплекс часто розбиваються об бюрократію. Таких темпів не вистачає, щоб протистояти російському ВПК, який значно виріс за час повномасштабної агресії. Як наслідок українські військові постійно зіштовхуються з дефіцитом різного типу озброєнь.

"Ми застрягли в мирному мисленні, думаючи, що у нас є багато часу, — сказала в інтерв'ю прем'єр-міністрка Данії Метте Фредеріксен. — Ми повинні зробити логіку війни частиною нашого власного фундаменту і запитати себе: «Що нам потрібно?», а потім створити це".

Водночас чимала кількість українських збройних заводів мають можливість, але не працюють на повну потужність через нестачу фінансування. Радник Президента України зі стратегічних питань Олександр Камишин в інтерв'ю Financial Times розповів, що зараз в Україні є 200 підприємств, які можуть виробляти зброю на 20 мільярдів доларів цього року і на 30 мільярдів доларів наступного.

Проте він також каже, що український уряд настільки обмежений у фінансах, що має лише 10 мільярдів доларів на військові закупівлі цього року, створюючи дефіцит фінансування ще на 10 мільярдів доларів. Тобто ми здатні завантажити свій ВПК лише на половину. І це тільки за умови, що всю зброю ми будемо закуповувати саме в Україні.

Разом з тим українська продукція не тільки інноваційна, але й відносно дешева. "Речі, виготовлення яких коштувало американцям 1200 доларів, ми робимо за 58 доларів", — каже Роберт Бровді, засновник підрозділу аеророзвідників "Птахи Мадяра".

Яке рішення?

Тож — у європейських країн є гроші, проте заводи вже працюють на повну потужність, а швидко збільшити масштаби виробництва не вдається. Натомість в Україні, більшість заводів працює в пів сили, оскільки державі не вистачає коштів, щоб збільшити об'єми закупівлі української зброї. Так, цілком логічним виглядає те, що західні партнери можуть почати підтримувати Україну не тільки передачею своєї зброї, але й інвестиціями у наш ВПК.

Ілюстративне фото: АрміяInform

Як це працює?

На початку повномасштабного вторгнення український ОПК просто не зміг би освоїти великі обсяги західного фінансування. Проте, за словами прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, країна втричі збільшила виробництво озброєнь у 2023 році, а потім подвоїла цей показник за перші вісім місяців цього року. Проте зараз ситуація змінилась і вже європейські партнери мають кошти, але не мають можливості виробляти необхідну кількість зброї.

"Я думаю, що є усвідомлення того, що Європа не здатна виробляти зброю, яка потрібна Україні, і найпростіше, щоб українці зробили це самі. Якщо в українців є матеріали та гроші, вони можуть зробити це набагато швидше самі", — сказав в інтерв'ю The Washington Post європейський дипломат на умовах анонімності через делікатність питання.

Так з'явилась ініціатива ZBROYARI: Manufacturing Freedom. Це глобальна кампанія зі збору коштів серед на українську зброю країн-партнерів. Його кінцева мета — зібрати 10 мільярдів доларів, щоб завантажити український ОПК на максимальні 20 мільярдів.

Першою країною, яка відгукнулась на цю ініціативу стала Данія. Спочатку вона виділила 28,5 мільйонів доларів на закупівлю української зброї, але згодом збільшили обсяг замовлення ще на 170 мільйонів. Водночас Данія не тільки укладатиме нові контракти з українськими підприємствами, але й оплачуватиме наявні угоди Міноборони з українськими виробниками.

Також ЄС вирішив інвестувати 440 мільйонів доларів доходів від заморожених російських активів в українську зброю за допомогою Данії. Так у червні Данія та ЄС узгодили механізм, за яким працюватиме цей проєкт. Відповідно до нього Данія керуватиме загальною сумою на 630 мільйонів доларів. Ці гроші підуть на оплату контрактів, які Міністерство оборони України вже підписало з виробниками зброї.

Денніс Віркеліст, керівник підрозділу, що опікується допомогою Україні в Міністерстві оборони Данії сказав, що з боку його країни не буде жодних червоних ліній, які б обмежували використання купленої зброї. Тобто заборона на удари в глиб росії та інші не діятимуть на українську зброю виготовлену європейським коштом. Завдяки цьому пілотному проєкту вже оплатили та виготовили 18 українських 155-мм САУ "Богдана".

САУ "Богдана". Фото: ЕП

Окрім Євросоюзу та Данії до ініціативи ZBROYARI: Manufacturing Freedom долучились й інші країни. Так Канада виділила 2,1 мільйона доларів на українську зброю, Нідерланди — 18,7, Литва — 11,1, Велика Британія — 67 та Данія додаткові 16,5 мільйонів. Загалом вдалось зібрати близько 750 мільйонів доларів.

"Подібні рішення очікуються також від інших країн-партнерів. Зокрема, держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що США нададуть Україні пакет допомоги у 2 млрд доларів. Ці кошти мають бути спрямованими, з-поміж іншого, й на інвестиції в оборонно-промисловий комплекс України та закупівлі озброєння в українських виробників. Переговори тривають постійно, на різних рівнях, із різними державами та компаніями", — відповів на запит "Рубрики" заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Грищак.

Водночас один з європейських чиновників на умовах анонімності також розповів, що є низка країн, які, наскільки йому відомо, до оголошення майбутнього застосування того самого механізму. Вони або самостійно інвестуватимуть в український ОПК, або проситимуть Данію інвестувати свої гроші.

Зокрема видання "Мілітарний" раніше повідомляло, що Німецький уряд розглядає можливість фінансування закупівель озброєння в українського ОПК для Збройних сил України. Також повідомлялось, що країни Балтії та Скандинавії озвучували наміри інвестувати в український ОПК.

Такі інвестиції від партнерів в українське виробництво зброї є "переломним — не з погляду суми грошей, але через саму ідею", — сказав європейський чиновник, який також говорив на умовах анонімності. За його словами, гроші переважно підуть на виробництво "ракет, безпілотників" та іншої "зброї глибокого удару".

Проте українська зброя викликає інтерес не тільки у влади західних партнерів, але й у приватних компаній тих країн. Вони також інвестують в український ОПК і можуть робити це зокрема завдяки платформі Brave1.

"Це єдиний державний проєкт для того, щоб розвивати українські оборонні технології. Усі розуміють, що в Україні дуже багато defence tech-рішень. Усі розуміють, що технології — це те, що допомагає зберігати життя людей на фронті й наближати перемогу. Ми як держава маємо зосередитися на тому, щоб оборонних технологій, зроблених в Україні, ставало більше", — розповіла голова Brave1 Наталя Кушнерська в інтерв'ю Економічній правді.

Наразі серед пріоритетів платформи є розвиток БПЛА. Також це РЕБ та РЕР — системи радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки. Системи зв'язку, які дозволяють керувати нашими комплексами під дією ворожого РЕБу. Рішення для  бойового та гуманітарного розмінування, системи наведення та логістики.

Одне з основних завдань — допомагати маленьким та великим компаніям залучати кошти до свого бізнесу. Для цього або сама платформа надає грантову підтримку, або її фахівці допомагають шукати інвесторів.

"Коли ми запускали проєкт, у нас були розмови, що міжнародні інвестори не готові вкладати в українські компанії. Мовляв, ми ризиковані, незрозумілі, у нас війна. Зараз ми чуємо, що вони хочуть інвестувати саме в українські компанії, які зареєстровані та працюють тут", — говорить голова платформи.

Наталя Кушнерська. Фото: ЕП

"Завдяки роботі з приватними інвесторами та міжнародними венчурними фондами цього року українські розробники оборонних інновацій залучили $25+ млн за сприяння Brave1, для порівняння — у 2023 році цифра становила $5 млн", — каже міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

Пошук західних інвесторів для українських виробників зброї зокрема відбувається під час різноманітних самітів чи конференції. Деякі з них організовує і Brave1 — наприклад, Defense Tech Valley. Це міжнародний інвестиційний саміт у галузі оборонних технологій, який відбувався у Києві 3-4 жовтня 2024 року. Захід об'єднав інвесторів з різних країн світу, українських та закордонних виробників зброї, військових та представників ключових державних відомств України. На саміті інвестори отримали чітку дорожню карту, як інвестувати в український defense tech, а компанії українського ОПК могли презентувати їм свої напрацювання для потенційного залучення інвестицій.

Так, компанія Swarmer, залучила $2,7 млн іноземних інвестицій. З частиною інвесторів познайомилися саме на подібних заходах. Ця компанія працює над пошуком ШІ-рішень та програмним забезпеченням для рою дронів.

Федоров каже, що до кінця року Brave1 очікує допомогти залучити $50 млн. "Чим більше інвестицій, тим швидше компанії можуть розвиватися та масштабувати продукти", — додає міністр.