Экорубрика

Два года экоцида: что уже натворили россияне в Украине и чем это чревато для украинцев и мира?

24 февраля Украина отмечает печальную дату — начало полномасштабного вторжения. Разрушение человеческих жизней, инфраструктуры, экономики, экосистем. “Рубрика” вместе с ОО “Let’s do it Ukraine” подводит итоги двух лет полномасштабной войны для окружающей среды в Украине и мире. (укр.)

У чому проблема?

За підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, російська армія вже завдала шкоди українському довкіллю на понад 2 трильйона гривень. Знищена техніка окупанта перетворилась на понад 859 тисяч тонн відходів, які вже викинули в атмосферу більш ніж 83 тисяч тонн CO2.

"Довкілля не має кордонів, тому екоцид, який сьогодні відбувається в Україні, відчуватиме весь світ. Ми маємо фіксувати всі екологічні злочини та створити план з відновлення. Кожен громадянин сьогодні має стати на захист навколишнього середовища, зберегти неоціненні ресурси планети Земля", — зазначає лідерка найбільшого екоруху країни "Let's do it Ukraine" Юлія Мархель.

Розбираємо шкоду, що росія завдала українській природі, за трьома категоріями.

Вода

Затоплення після підриву росіянами Каховської ГЕС. Фото: Let's do it Ukraine

На сьогодні з початку повномасштабного вторгнення у водні об'єкти України потрапило понад  36 205 тонн сторонніх предметів, матеріалів, відходів та ще 1600 тонн забруднювальних речовин. Усе це становить загрозу для водної флори та фауни, а також для здоров'я людини.

Проте справжніх "апогеєм" екоциду в Україні став підрив дамби Каховської ГЕС 6 червня 2023 року. Це найбільша техногенна катастрофа в Україні після вибуху на Чорнобильській АЕС. Найбільший вплив цього екозлочину отримали саме водні екосистеми. Команда "Let`s do i Ukraine" за підтримки Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ) протягом минулого року провела три екологічні місії для дослідження наслідків впливу Каховської катастрофи на водні об'єкти. Відтак, здійснили відбір проб води у водоймах, колодязях, свердловинах, а також проби донних відкладів з річки Дніпро, затоплених територій, та Дніпровсько-Бузького лиману.

Забір проб води. Фото: Let's do it Ukraine

Проби з Дніпра поблизу Херсона, Дніпровсько-Бузького лиману, Чорного моря поблизу Очакова та проби з Одеської затоки показали однакову структуру забруднення. На всіх цих станціях вміст нафтопродуктів, токсичних металів (цинк, кадмій, миш'як) та хлорорганічних сполук перевищує граничнодопустимі концентрації. Такі метали як цинк та кадмій є токсичними для багатьох видів водних організмів, особливо за високих рівнів концентрацій. Вони можуть впливати на репродуктивні, ростові та інші біологічні процеси у морських організмів. Навіть якщо окремі види можуть витримувати високі рівні міді та цинку, ці метали можуть накопичуватися в ланцюгу харчування, що призводить до ще більших концентрацій в організмах, які знаходяться на верхніх рівнях харчового ланцюга, таких як морські ссавці або люди. Люди, які їдять морепродукти або п'ють воду, що містить високі рівні міді або цинку, можуть зазнавати проблем зі здоров'ям, зокрема проблеми з печінкою, серцем, нирками або нервовою системою.

Результати досліджень також будуть використані в рамках кримінальних проваджень, що проводяться Спеціалізованою екологічною прокуратурою України та Головним слідчим управлінням Служби безпеки України.

Ліси

Забруднене мінами довкілля. Фото: Let's do it Ukraine

Українські ліси на сьогодні забруднені вибухонебезпечними речовинами. 3 початку повномасштабної російсько-української війни в зоні проведення бойових дій та на деокупованих територіях піротехніки знешкоджують сотні боєприпасів за день.

На окупованих і деокупованих територіях через ліси переміщується важка військова техніка, у лісах знаходяться військові частини та ведуться активні бойові дії. За даними Держлісагентства, понад 40% лісових пожеж виникають саме через обстріли росіянами.

Загальна площа лісів, яких торкнулася війна, орієнтовно складає 3 млн га, це майже 30% всіх лісів України. За розмірами це як площа всієї Бельгії. Ще близько 1 мільйона гектарів лісу постраждали на окупованих територіях. Проте навіть частина лісового господарства, яка знаходиться на звільнених територіях, непридатна для користування та проведення аналізу, адже вона потребує розмінування, яке може тривати десятиріччями.

Повітря

Зруйнований росіянами будинок. Фото: Let's do it Ukraine

Постійні обстріли з боку росіян призводять до численних пожеж та як наслідок — шкідливих викидів в атмосферу. 

  • Лісові пожежі призвели до 54 685 316 тонн викидів в атмосферу. 
  • Горіння нафтопродуктів призвело до 979 526 тонн викидів в атмосферу. 
  • Загоряння інших об'єктів призвело до 11 867 946 тонн викидів в атмосферу.

Усього 67 532 788 тонн шкідливих викидів в атмосферне повітря з початку війни! Лише уявіть, яким повітрям ми дихаємо. Така кількість викидів CO2 призводить до забруднення повітря та проблем з дихальною та серцево-судинною системами у людини; сприяє глобальному потеплінню та зміні екосистем. І це проблеми не лише України, а й усього світу, адже довкілля не має кордонів. Наслідки екологічних злочинів, які росіяни чинять в України, з часом відчуватимуться і на інших континентах. 

Яке рішення?

Для того, щоб відновити довкілля, потрібно розуміти реальний стан наших екосистем, проводити комплексні дослідження та збирати докази екологічних злочинів. Лише маючи повну картину та долучаючи провідних експертів з усього світу, можна розробити стратегію з відновлення. А сьогодні закликаємо кожного та кожну, хто читає цей текст, зробити свій побут максимально екологічним, де б ви не знаходилися. 

Як це працює?

Якщо в одній точці планети відбувається екоцид, люди в інших містах та країнах можуть допомогти в балансуванні екосистеми. Наприклад, продукувати меншу кількість CO2, користуючись екологічними видами транспорту; сортувати відходи та переробляти їх; відповідально ставитись до ресурсів Землі, зменшувати перевиробництво та повторно користуватися речами.

Дізнавайтесь більше про це у матеріалах "ЕкоРубрики" та на сайті letsdoitukraine.org (або в соцмережах громадської організації — Instagram та Facebook)

Авторы: Юлия Мархель, Анастасия Кошуба, Марина Поливач

Свіжі дописи

  • Здоровье

Recovery Camp — лагеря, помогающие детям и матерям обрести силы и надежду

Проект психосоциальной реабилитации детей Recovery Camp работает уже три года и за это время получил… Читати більше

Thursday April 24th, 2025
  • Экорубрика

Чему учат в “Школе экологического волонтерства”?

Экологическое образование, гражданская наука и интересная практика — составляющие инициативы, которую воплотили для молодежи Краснокутской… Читати більше

Wednesday April 23rd, 2025
  • УрбанРубрика

Руины могут стать ценным ресурсом: как в этом поможет искусственный интеллект

Натренированный командой исследователей ИИ “рассмотрел” в обломках от российских обстрелов не мусор, а целый ряд… Читати більше

Tuesday April 22nd, 2025
  • Здоровье

Свободное пространство в больничных стенах: как маленьким пациентам благодаря игре помогают уменьшить стресс

В больницах Харькова и Ужгорода студенты под наставничеством психологинь, менторов и супервизора проводят уникальные игровые… Читати більше

Monday April 21st, 2025
  • Кейсы

Просто погладить животное — еще не терапия: в Лубнах провели специальное обучение для психологов

В Лубнах специалисты, помогающие военным, учились строить доверительный контакт с животными, в том числе лошадьми… Читати більше

Friday April 18th, 2025
  • Небайдужа

“Наибольшая мотивация для меня — это любопытство и любовь к своему делу”: ученая Кристина Гнатенко о квантовой физике, музыке и вызовах в науке

Физика – это об исследовании себя и мира. Именно так считает Кристина Гнатенко, украинская ученая… Читати більше

Friday April 18th, 2025