У чому проблема?
Самотній літній чоловік, який через хворобу майже не виходить із дому. Багатодітна мама, яка не має підтримки й все частіше почувається покинутою. Родина, яка втратила на війні сина і тепер ледь зводить кінці з кінцями. Такі історії — не виняток, а сумна реальність для багатьох українців, які опинилися в скрутному становищі та не можуть дозволити собі елементарні речі — дрова, ліки, продукти.
Яке рішення?
Змінити цю ситуацію покликаний проєкт "Недільна ташка", який запустила громадська організація "Безбар'єрне Закарпаття". Ініціатива залучає небайдужих людей до благодійної "естафети". Щотижня нові учасники передають один одному так звану естафету — допомогти вразливим сімʼям та самотнім людям продуктами, а за потреби й іншими необхідними речами.
Як це працює?
Як все почалося
Закарпатською "ташка" — це сумка. Отже, мета проєкту — допомогти сумкою продуктів людям, які перебувають в скрутному становищі. Засновник проєкту, голова "Безбар'єрного Закарпаття" Руслан Проценко розповідає, ідея цієї ініціативи виникла після чергового відвідування однієї з підопічних ГО — пані Вікторії з міста Мукачево.
"Дорогою додому я задумався, як залучити більше людей до такої підтримки, і так народився концепт благодійного марафону. Моя дружина, з якою ми разом часто заїжджаємо до пані Вікторії, підтримала мою ідею, і незабаром почалася організаційна підготовка", — говорить Руслан Проценко.
Проєкт стартував із ретельного відбору людей, які потребують допомоги. Всі вони відповідають певним критеріям — це люди, які живуть у Закарпатській області й мають економічні труднощі, навіть якщо вони тимчасові. Щоб створити базу й зібрати інформацію про тих, кому необхідна підтримка, команда проєкту розіслала листи у всі міські, селищні та сільські ради, звернулася до місцевих волонтерських організацій та інших партнерів "Безбарʼєрного Закарпаття".
Обовʼязковою умовою для участі у проєкті була згода на відеозйомку в момент передачі допомоги. Особисті дані людей проєкт без їхнього дозволу не розповсюджує (публічно вказується тільки імʼя та населений пункт).
Як відбувається челендж
Учасник проєкту, заступник голови Свалявської міської ради Михайло Попович, збирає продуктовий кошик для "Недільної ташки". Скриншот з відео проєкту
Проєкт "Недільна ташка" працює як естафета: щотижня учасник проєкту (благодійник) збирає продуктовий пакунок та, дотримуючись інструкцій, доставляє його до свого підопічного. Записує коротке відео передачі пакунка, викладає його у соцмережі з хештегом #недільнаташка та передає естафету далі. Благодійники самостійно обирають двох наступних учасників — домовляючись з ними попередньо (найчастіше це друзі чи знайомі), або отримують імена людей, готових підхопити челендж від команди проєкту.
Крім того, основні вимоги проєкту включають дотримання обраного переліку продуктів, щоб допомога була максимально корисною та практичною. Зміст пакунків ретельно продуманий: крупи, макарони, яйця, консерви, олія, печиво, хлібобулочні вироби та інші продукти, що можуть зберігатися довго. За бажанням учасники можуть розширити рекомендований список, а також додатково запитати підопічних про особливі потреби.
Павло Ганинець, генеральний директор санаторію "Квітка полонини", прийняв челендж від Андрія Гуледзи — депутата Свалявської міської ради. І завітав зі своєю "недільною ташкою" до пані Ольги, з міста Сваляви. Скриншот з відео проєкту
Адресати "Недільної ташки" — люди, що опинилися у складних життєвих обставинах: самотні літні люди, сім'ї ВПО та військовослужбовців, люди з інвалідністю, хворі та малозабезпечені громадяни. Серед благодійників — відомі блогери, бізнесмени, політики, навіть звичайні мешканці міст та сіл — всі вони об'єдналися у цьому проєкті, щоб підтримувати та розвивати культуру допомоги.
"На самому початку я передав челендж чотирьом людям, а щоб було більш цікаво та ефективно, ми спеціально обрали людей, які належать до абсолютно різних сфер діяльності. Тобто я передав естафету одному блогеру, одному представнику влади, спортсмену та журналістці. Задум був у тому, що естафета має ширитися одразу в багатьох напрямках. В принципі так і вийшло", — ділиться Руслан Проценко.
А це точно працює?
Більше, ніж продукти
Засновник ініціативи відзначає, поширенню проєкту, особливо серед молоді, дуже допомагають учасники-блогери. Завдяки їхнім відео та розповідям про проєкт на своїх сторінках у соцмережах, про "Недільну ташку" дізнається багато людей, які потім і самі хочуть доєднатися до благодійності.
Олександра Гілка спілкується з Дмитром Дʼяченком. Скриншот з відео проєкту
Так, однією з перших учасниць "Недільної ташки" стала закарпатська блогерка Каріна Янюк. Жінка зараз далеко від рідного Закарпаття, вона перебуває за кордоном. Тому "руками" блогерки стала інша учасниця проєкту та його амбасадорка — Олександра Гілка, яка передала ташку Дмитру Дʼяченку, молодому хлопцеві, який після інсульту втратив ногу. За час, поки він проходив початкове лікування, у нього помер тато, який був військовослужбовцем, а потім і мати. За дуже короткий період Дмитро залишився абсолютно один.
Під час передачі ташки хлопець поділився, що мріє про протез "з японським коліном", вартість якого перевищує 800 тисяч гривень — щоб він міг вільно пересуватися і нарешті піти працювати. Каріна, зворушена цією історією, запустила збір серед своїх підписників — станом на сьогодні на протез для Дмитра зібрано 201 тисячу гривень.
Родина з Мукачева дякує клінінговій компанії за якісне прибирання. Скриншот з відео проєкту
Руслан Проценко продовжує: волонтери проєкту часто помічають додаткові потреби родин і стараються їх задовольнити. Наприклад, після передачі пакунка одній родині стало відомо, що через інвалідність по зору вони не можуть добре прибрати в оселі після ремонту даху. Організація домовилася з клінінговою компанією, яка безплатно допомогла родині, а саму ініціативу зафільмували, щоб віддячити компанії за підтримку.
Дмитро Сафаргалєєв привіз "Недільну ташку" пану Ернесту з Мукачева. Скриншот з відео проєкту
Дмитру Сафаргалєєву, який теж є членом ГО "Безбар'єрне Закарпаття" випала черга передати ташку пану Ернесту з Мукачева. Та коли волонтер побачив умови, в яких живе чоловік, він був вражений — в приміщенні стояли старі меблі, а стіни та підлога були в жахливому стані. Пану Ернесту були потрібні дрова, щоб пережити зиму, і проблему оперативно вирішили — знайшли підприємство, яке погодилось надати їх.
"Якщо змінювати життя на краще, то змінювати суттєво. Всі ми бачимо, у яких умовах інколи проживають незахищені верстви населення", — каже Дмитро Сафаргалєєв.
Володимир Гончарук передає багатодітній жінці мікрохвильовку. Скриншот з відео проєкту
Інші волонтери також підтримують родини за межами продуктової допомоги. Наприклад, блогер Володимир Гончарук відвідав багатодітну сім'ю. Діти поділилися з чоловіком, що їхня мама мріє про мікрохвильову піч. Блогер в той же день придбав і подарував їм її.
"Тішить, що наша «Недільна ташка» — це вже не просто челендж, а жест турботи, можливість проявити доброту та підтримати людей, яким зараз важко. Буде чудово, якщо люди захочуть допомагати не лише продуктами, а й своїми вміннями чи якимись іншими безкоштовними послугами", — говорить Руслан Проценко.
Засновник ініціативи додає, що база проєкту постійно збільшується. Але у ГО щодо цього не переживають: людей, які хочуть стати благодійниками, теж багато. Але навіть якщо їх буде не вистачати, ті, хто вже був учасниками "Недільної ташки", готові брати участь у проєкті знову.
Ще більше корисних рішень!
Проєкт "Недільна ташка" уже охоплює близько 500 сімей і понад 250 волонтерів. Організатори планують продовжувати ініціативу та масштабовувати її, адаптуючи формат передачі допомоги (наприклад, з 5 грудня до 12 січня "Недільна ташка" переформатовується в "Святкову ташку". Учасники челенджу в цей період будуть відвідувати сімʼї з дітьми, які перебувають в складних життєвих обставинах) та залучаючи до кола благодійників підприємства та організації.
Група "Маківка" в гостях у підопічної бабусі. Скриншот з відео проєкту
До проєкту долучилася навіть група "Маківка" з дитячого садка №10 Мукачівської громади. Дітлахи провідали двох літніх жінок — пані Інну та пані Тамару — й принесли їм різні смаколики. Своєю чергою, малюки передали челендж директорці свого закладу та своїм друзям з іншого садочка. А голова Полянської громади Іван Дрогобецький подарував продуктові набори та солодощі 32 жителям Полянської ТГ, яким виповнилося 90 і більше років.
Проєкт поступово виходить й за межі Закарпаття. Організатори відкриті до співпраці: ініціативу вже підхопила благодійниця з Чернігівщини. Також нещодавно до "Безбарʼєрного Закарпаття" звернулася громадська організація з Тернополя з пропозицією реалізувати "Недільну ташку" у своєму регіоні. В планах долучити до проєкту українців з Чехії та Польщі. Ініціатори проєкту готові надати детальні інструкції та алгоритми дій, щоб подібні ініціативи могли легко стартувати в інших областях та за межами України.
Наразі ГО "Безбар'єрне Закарпаття" готується ще до однієї благодійної ініціативи, яка стартуватиме після Нового року. Це буде серія інтерв'ю з бездомними, у яких запитають, чи хочуть вони змінити своє життя. Якщо людина готова, команда проєкту підтримає її через "Безбар'єрний салон" (про цю ініціативу "Рубрика" також писала раніше) та "Недільну ташку", надаючи необхідні ресурси та допомогу для "перезапуску". І справа тут не лише у матеріальній допомозі, а й у психологічній підтримці, щоб ці люди теж відчули: є ті, хто піклується і про них.
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
