Землетрясения: возможно ли было предвидеть катастрофу в Турции, чего ждать в Украине и как действовать в случае опасности?

У чому проблема?

Надзвичайно потужний і катастрофічний за наслідками землетрус 6 лютого на кордоні Туреччини й Сирії забрав життя тисяч людей. Це найбільший землетрус із 1939 року. Поштовхи силою від 5,8 до 7,5 балів відбувалися пів дня. Сейсмологи тепер попереджають: "трусити" Туреччину буде ще як мінімум 6 наступних днів.

Того ж дня землетрус 4,6 бала стався й на півдні Казахстану, а в Румунії зафіксували поштовхи потужністю 4,8 бала. Поштовхи силою 3,8 бала були за 2 кілометри від Нью-Йорка, сам же землетрус відчувався й в Канаді. 7 лютого дуже слабкий землетрус було зафіксовано в Молдові.

За день до трагічних подій, 5 лютого, землетрус 5,8 бала було зафіксовано майже за 200 кілометрів від Токіо, 4 лютого — 5,9 бала біля міста Каінантру в Папуа-Новій Гвінеї, 2 лютого — 5 балів на Алясці, а 1 лютого зафіксували землетруси в 5 і 6 балів відповідно в Домініканській республіці та на Філіппінах.

Інтерес до землетрусів різко підвищився, і катастрофа одразу почала обростати домислами. У цій статті "Рубрика" розвінчує міфи навколо землетрусів та пояснює, чому українцям панікувати не варто.

Яке рішення?

Дмитро Гринь, старший науковий співробітник з відділу регіональних проблем геофізики інституту геофізики С. І. Суботіна, в коментарі "Рубриці" пояснив, що тектонічний рух материків призводить до створення нових та "відмирання" старих конструкцій, і це постійний природний процес.

"Те, що землетруси відбувались і в інших місцях — просто закономірність, але напряму ці процеси не зв'язані", — каже Дмитро Гринь.

Так, землетруси відбуваються щодня, за добу по всій планеті їх може бути 100-150. Часто люди їх навіть не помічають, адже більшість мають невелику потужність. Але за останні два дні таких землетрусів нарахували 248, і це, за словами науковця, пов'язано з загальнопланетарною активізацією. "І це теж нормальне явище", — додає Дмитро Гринь.

У зв'язку із катастрофою в Туреччині українськими ЗМІ одразу розлетілось інтерв'ю Олександра Кендзери, сейсмолога та директора Інституту геофізики імені С.І. Субботіна НАН України, у якому він сказав, що на території України землетрус також можливий. Головним чином через те, що на території Румунії знаходиться один із найбільших сейсмічних вузлів Європи — зона Вранча. Землетруси, спричинені сейсмічною активністю в зоні Вранча були в 1977, 1986 та 1990 роках.

Відчути таку активність можуть Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька й Одеська області. Але землетрус у цих зонах — ймовірність, а не прогноз. Сила цих землетрусів може сягати 7 балів. Саме такий землетрус було зафіксовано у 1834 році на Закарпатті — від Сваляви до Рахова. Найсильніший землетрус на заході Україні в цьому столітті був у 2002 році, в районі Микулинців Тернопільської області. Його силу зафіксували у 6 балів, але через те, що глибина поштовхів була 20 кілометрів, люди їх майже не відчули.

Дещо інша ситуація на півдні країни. Відносно сильний землетрус може бути на Південному узбережжі тимчасово окупованого Криму, тут є власні сейсмоактивні зони. У 1927 році тут стався катастрофічний землетрус 8 балів.

Сліди обвалу від землетрусу 1927 року на горі Демереджі, світлина 2012 року

Але сильні землетруси в Україні — радше виключення, ніж правило. Так, наприклад, лише за 2022 рік в Україні було близько 100 землетрусів низької потужності, і це не особливий випадок — загалом їх буває від 30 до 200 кожного року.

Схематичне зображення сейсмічно-активних поясів, чорним зображено епіцентри землетрусів 1963-1998 років

Землетрус у Туреччині стався у тому сейсмоактивному поясі, до якого належить і Україна, але руйнування відбулися на південно-західній частині цього поясу, тоді як ми лежимо на північно-східній частині.

2 лютого на сторінці нідерландському науково-дослідному інституті Вивчення геометрії сонячної системи (SSGEOS), який займається моніторингом геометрії небесних тіл та шукає їхні зв'язки з сейсмічною активністю, з'явився твіт, який попереджав про велику сейсмічну активність приблизно 4 лютого.

Larger seismic activity may occur from 4 to 6 February, most likely up to mid or high 6 magnitude. There is a slight possibility of a larger seismic event around 4 February.https://t.co/75I3PjAarX

— SSGEOS (@ssgeos) February 2, 2023

 "Рано чи пізно в цьому регіоні буде приблизно 7,5-бальний землетрус (Південно-центральна Туреччина, Йорданія, Сирія, Ліван)", — написав дослідник інституту Френк Гуґербітс у ретвіті допису.

Sooner or later there will be a ~M 7.5 #earthquake in this region (South-Central Turkey, Jordan, Syria, Lebanon). #deprem pic.twitter.com/6CcSnjJmCV

— Frank Hoogerbeets (@hogrbe) February 3, 2023

Деякі користувачі соціальних мереж, зокрема в україномовному фейсбуці, почали просувати схожу за змістом думку про те, що влада Туреччини не попередила населення про ймовірний землетрус, хоча й нібито була обізнана.

Але в науковій спільнота теорія Гуґербітса про вплив планет і Місяця на сейсмічну активність викликає опір. Дмитро Гринь пояснює, чому:

"Місяць, як об'єкт дуже великої маси, прямо впливає на Землю, він може спричиняти приливи й відливи, і звичайно, може вплинути на появу та активізацію землетрусів. Певною мірою може мати вплив і Сонце, але більш дальні об'єкти, наприклад, Марс або Уран впливу на Землю не мають, а отже, не впливають на появу землетрусів", — це основна думка, яку висловлюють стосовно нової теорії наразі сейсмологи.

Коли землетрус стався, а твіт Гуґербітса розлетівся соцмережами, дехто назвав його псевдонауковцем і поставив під сумнів його попередні прогнози, а сам Гуґербітс відповів, що хоч його теорія науково й не підтверджена, спростувань вона також не має. Разом із тим, Гуґербітс зробив нові прогнози, у яких пообіцяв, що сейсмічна активність продовжиться ще й 8 лютого. Саме в цей день стався землетрус силою 4,1 бала з епіцентром в Ізраїлі.

Сьогодні немає технологій, які могли б точно передбачити землетруси, але в теорії це можливо:

"Ми точно знаємо, що вони відбуваються в сейсмічно активних зонах, але вони відбуваються на глибині 10-15-20-25 кілометрів, тому передбачити, в якому місті, якої бальності та коли буде землетрус, неможливо. Немає таких технологій і такої кількості обладнання. Вони виникають у найнесподіваніший час, у найнесподіваніших місцях сейсмічних зон", — розповідає Дмитро Гринь.

Усі доказові, ефективно доведені методи прогнозування можливих землетрусів працюють лише на локальному рівні. Тобто передбачити землетрус можна в окремій місцевості за характерними ознаками: потріскування (фіксуються на глибині 20 км), підвищення температури, виділення газів:

"Але навіть так дати точні цифри, що, наприклад, землетрус буде завтра чи післязавтра — неможливо", — резюмує науковець.

Деякі екологи пов'язали землетрус у Туреччині зі впливом людства на клімат. І справді, зв'язок між землетрусами та змінами клімату може бути, але він незначний.

Наприклад, танення льодовиків через підвищення температури на планеті може призвести до зменшення навантаження на зону, де лежить льодовик, і це, своєю чергою, призведе до землетрусу. Але це радше виключення, ніж загальне правило:

"Зміни клімату, вони ніби «згори», а процеси, які впливають на появу землетрусів, відбуваються на великій глибині, 10-20 кілометрів. Тому прямого зв'язку між кліматом, погодою і появою землетрусів немає. Тут скоріш є зворотний зв'язок — якщо відбувається активізація сильних землетрусів, починається процес попадання в атмосферу викидів від вулканів, і це вже впливає і на клімат, і на довкілля," — каже науковець.

Один із таких історичних прикладів був 200 років тому, коли виверження вулкана Тамбора на індонезійському острові Сумбава призвело до виділення в повітря такої кількості вулканічного пилу, що він почав перешкоджати проникненню сонячного світла та нагріванню поверхні Землі. Так, 1816-й назвали "Роком без літа", хоча насправді наслідки від виверження відчувались ще 10 років: по всій Північній півкулі спостерігалися аномальні холоди.

До речі, відомостей про аномальні холоди в 1816 році в Україні немає. Навпаки, відомо, що того року в Україні було спекотне літо. Зміна напрямків вітрів, яка призвела до катастрофічних холодів у Західній Європі та Америці, в Україні дала підвищення температури.

"Штучні" або техногенні землетруси можуть бути спричинені ядерними вибухами, викачуванням нафти (якщо це відбувається швидко та великими об'ємами), обвалами шахт і різким заповненням або спорожненням великих водосховищ. Так сталося в Індії, коли спорудження водосховища Койна викликало 8-бальний землетрус. Тоді загинуло 177 осіб.

Техногенні землетруси відбуваються й в Україні. За словами Дмитра Гриня, вони можливі там, де є шахтні поля, які зараз затоплюються та не укріплюються, тобто на сході країни, у Запорізькій області, у Кривому Розі. Це стосується і вугільних, і соляних шахт, які можуть розмиватись. Це також призводить до обвалу, а обвал — до техногенних землетрусів. Але, як правило, вони не є дуже потужними, оскільки глибина штучних утворень зазвичай не сягає більше кілометра. Через невелику потужність (2-3 бали), зона розповсюдження також не дуже велика – близько 100 кілометрів, і люди можуть їх навіть не відчути.

Проте якщо обвали відбуваються поряд із критичною інфраструктурою, наприклад, атомними електростанціями та хімічними заводами, ситуація може бути критичною. Тому, якщо є ризик техногенного землетрусу, необхідно припиняти роботу таких великих підприємств.

Існує думка, що землетрус 2008 року у Китаї, в провінції Сичуань був саме техногенним. Катастрофа, що забрала життя майже 70 тисяч людей, ймовірно, була спричинена створенням чергового величезного водосховища в передгір'ях Тибету.

Про це ми запитали геолога Дмитра Гриня:

"Коли водою заповнюється великий об'єм, він порушує стабільність, яка була, а вода починає проникати в міжрозломні структури та "змащує" сухі тріщини. Так може статись техногенний землетрус. Тож теорія про те, що землетрус у Сичуані був техногенним, має право на існування", — констатував він, а також додав, що дещо схоже було й в Україні.

Так, на Дністровській ГЕС є система спостереження за впливом великої кількості води у водосховищі на землетруси. Дослідники помітили, що під час заповнення водосховища мінявся фон і були мікроземлетруси.

Усе залежить від того, де саме вас застав землетрус.

Так, якщо ви перебуваєте в сучасному будинку, що є сейсмостійким, можна нікуди не виходити.

Проте якщо йдеться про панельні будинки, які, як показав приклад Туреччини, можуть просто скластися, треба спробувати встигнути втекти.

Правила поведінки під час землетрусу в Україні прописані ДСНС, але в різних країнах заходи безпеки можуть відрізнятись.

Так, у Японії радять не виходити з будівель під час землетрусів (бо всі вони є сейсмостійкими), а залишатись всередині. При цьому радять захищати голову, як на вулиці, так і у приміщенні, наприклад, тримати над головою подушку, книгу або сумку, щоб великі тяжкі предмети не могли вас травмувати. Можна сховатися під столом, він також дає ефективний захист. Тримайтеся за верхню частину ніжок столу.

Дещо інша ситуація в містах, де будівлі — відповідають стандартам. Наприклад, в Італії, яка славиться старовинними вуличками,  також розташована в сейсмоактивній зоні, у 2016 стався землетрус, який забрав близько 300 життів.

Якщо під час сильного землетрусу ви знаходитесь не в сейсмостійкій будівлі, ховатись під столом не можна: вас може просто розчавити стільницею. Саме так загинули люди під час землетрусу у Вірменії в 1988 році.

Під час сильного землетрусу врятуватися допоможе так званий "трикутник життя". Річ у тім, що коли руйнується будівля, то верхні перекриття падають на меблі або інші великі предмети. Навколо цих предметів внаслідок опору стисненню утворюється вільний простір або невеликий отвір, який і називається "трикутником життя".

Саме цей простір і потрібно використовувати в разі землетрусу. В якості "опори" підійдуть великі та міцні меблі — диван, крісло. Потрібно лягти поряд із ними, прийняти позу ембріона та захистити голову: руками або подушкою.

 "Трикутник життя" — одне з 10 правил Дуга Купа, відомого на весь світ рятувальника, який брав участь у розборі завалів по всій планеті впродовж багатьох років. Він розробив методики виживання для багатьох ситуацій, у тому числі і землетрусів.

1️⃣-2️⃣ Під час рятувальних операцій Дуг Копп помітив, що діти, дорослі, коти, собаки та інші тварини залишались живими під завалами в позі ембріона. Це природна поза безпеки, тому, щоб вижити під час землетрусу, сховайтесь біля великого, міцного предмету в позі ембріона. Предмет може трохи стиснутись від завалів, але залишить порожнечу біля себе. Люди, які ховаються під столами в будівлях або автомобілях на вулиці, гинуть або дуже сильно травмуються.

3️⃣ Найбільш безпечними є дерев'яні будівлі, оскільки деревина гнучка, рухається з силою землетрусу та має менш концентровану "дроблячу" силу. Якщо дерев'яна будівля руйнується, утворюються великі пустоти. Менш безпечними є цегляні будівлі, найбільш небезпечними — панельні.

4️⃣ Правило 1 та 2 працюють у тому разі, коли ви не маєте можливості швидко залишити будівлю. 

5️⃣ Якщо під час землетрусу ви були у ліжку, скотіться з нього і знаходьтесь поруч із ліжком, але в жодному разі не під ним.  

6️⃣ Не стійте в дверному отворі.

7️⃣ Ніколи не підходьте до сходів! Навіть якщо сходи не зруйновані землетрусом, вони можуть зруйнуватись після нього. 

8️⃣ Будьте поряд із зовнішніми стінами будівель або поза ними. Якщо ви всередині, то чим далі ви перебуваєте від зовнішніх стін будівлі, тим більша ймовірність того, що ваш шлях евакуації буде заблоковано. Якщо ви біля будівлі, краще бути ззовні, ніж зсередини.

9️⃣ Якщо під час землетрусу ви знаходитесь в автомобілі, вийдіть та займіть позу ембріона поряд із ним.

🔟 В одному з правил Дуг пише, як під час рятувальних операцій в офісах з великою кількістю паперів помітив, що папір не ущільнюється під завалами, а навколо стосів паперу виявляв великі пустоти. Отже великі стоси паперу теж можуть стати опорою "трикутника життя".

↓Читайте также

Экорешение: 5 первых шагов к спасению климата

Гражданская защита: где учиться, чтобы быть готовым ко всему?