fbpx
Сьогодні
22/03/2019
10:09
курси валют
$26,90/27,25
30,50/31,05
19:47 12 Гру 2018

Третя річниця Паризької кліматичної угоди: що має зробити Україна?

Сьогодні рівно 3 роки тому була прийнята Паризька кліматична угода. Її підписали 196 країн світу у 2015 році – під час міжнародних кліматичних переговорів у Парижі (COP 21), а у жовтні 2016 року угода вступила в силу. Україна – одна з перших, хто ратифікував цей документ. Але, відповідно до Паризької угоди, цілі України щодо скорочення викидів парникових газів залишаються слабкими. Які основні цілі Угоди, чого не вистачає для її успішної реалізації, і що має зробити Україна для покращення своєї кліматичної позиції?

Навіщо потрібна Паризька угода?

Головна мета Паризької угоди – не допустити зростання глобальної середньої температури більше 2°C (по можливості – не більше 1,5°C) у порівнянні з показниками XIX століття. 1800-ті роки є точкою відліку не просто так – саме тоді людство почало спалювати величезну кількість викопного палива, що спричинило надмірні викиди парникових газів в атмосферу, глобальне потепління та зміну клімату.

Крім цього, Угода декларує необхідність адаптуватися до наслідків зміни клімату, при цьому забезпечуючи зниження викидів парникових газів, а також достатнє фінансування та об’єднання зусиль країн для протидії зміні клімату.

Утримання глобального потепління на рівні 1,5 – 2°C потребує невідкладного скорочення антропогенних викидів CO2 та інших парникових газів в атмосферу та повного їх усунення до другої до 2050 року.

Чого бракує для реалізації Угоди?

У 2015 році країнам вдалося прийняти Паризьку угоду. Але щоб вона була повністю “дієвою”, потрібно створити так звані “Паризькі правила” (“Paris Rulebook”). Це деталізовані рекомендації, що визначатимуть, як саме країни реалізовуватимуть Угоду. Очікується, що затвердження цих правил стане результатом цьогорічних кліматичних переговорів COP 24, що триваються прямо зараз – з 3 по 15 грудня – у польському місті Катовіце.

Єдиний набір таких рекомендацій стане гарантією і водночас дорожньою картою для досягнення країнами індивідуальних та колективних кліматичних обіцянок. Чіткі принципи зокрема визначатимуть, як саме уряди повинні:

  • комунікувати про свої плани зі скорочення викидів парникових газів;
  • оцінювати та звітувати про зроблені кроки;
  • визначати власний прогрес у протидії зміні клімату;
  • поступово збільшувати інвестиції у боротьбу зі зміною клімату.

Фінансова підтримка і співпраця

Для успішного виконання цілей Паризької угоди, потрібні кошти. Вони уможливлюють дії по скороченню викидів та адаптації до наслідків зміни клімату в країнах, що потребують допомоги. Протягом COP 24 країни, що є найбільш вразливими до кліматичних змін, мають впевнитись, що отримають необхідну фінансову підтримку для протидії зміні клімату та адаптації до її наслідків.

Один із найважливіших механізмів зосередження такої фінансової підтримки є Зелений кліматичний фонд (GCF). Очікується, що під час кліматичних переговорів у Катовіце розвинені країни чітко заявлять, що мають намір підтримати країни, що розвиваються. Це можливо зробити шляхом фінансового поповнення Зеленого кліматичного фонду, а також інших – так званого Адаптаційного фонду (Adaptation Fund) та Фонду для найменш розвинених країн (Least Developed Countries Fund).

Паризька угода і Україна

12 грудня на міжнародних кліматичних переговорах у Польщі Міністр екології України Остап Семерак заявив, що Україна розпочне процес перегляду своєї цілі зі скорочення викидів, зробивши її якнайбільш амбітною.

Рішення України про перегляд національно-визначеного внеску (НВВ) до Паризької угоди сміливе. Екодія сподівається на дві речі – на активне залучення громадськості до процесу перегляду і що кліматична мета країни все ж таки передбачатиме відповідність Паризькій угоді: зменшення, а не підвищення викидів парникових газів.

Але є одне але: Україна лідер зі скорочення викидів CO2 лише на папері. У свіжому рейтингу протидії зміні клімату (Climate Change Performance Index – 2019) Україна отримала 18 місце. Однак це сталось не через успіхи державної кліматичної політики, а зовнішні фактори. Рейтинг свідчить: кліматична політика України була неефективною – отримано лише 40 балів зі 100 можливих.

Ціль України, яку наразі планують переглянути, передбачає зростання викидів CO2 майже вдвічі.  Рахуйте самі: у 2015 році національно-визначений внесок України до Паризької угоди передбачає “скорочення” викидів СО2 до 60% від рівня 1990 року. Хоча фактичний рівень викидів CO2 у 2015 році був уже на рівні 32%. Математика проста: не можливо знизити 32% до 60%.

Перегляд національного внеску означає, що кліматична політика стає більш пріоритетною всередині країни. Новий внесок має базуватися на економічних розрахунках, але він також має відповідати цілям Паризької угоди, тобто вести до реального скорочення викидів СО2.

Читайте також
297

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: