fbpx
Сьогодні
17/12/2018
17:24
курси валют
$27,75/28,05
31,25/31,85
Погляд
15:28 18 Вер 2018

Про ґендер у ЗСУ. Відповідь заступнику Міністра оборони

Реакція на статтю «Жінкам-генералам в Україні бути. Про ґендер у ЗСУ» на «Рубрика»

Цього року на параді до Дня Незалежності жінки-військовослужбовці йшли окремою «коробкою» / Фото REUTERS

Ой, яка класика. Хвалимось, що у нас жінки можуть служити. Нічого собі, невже 2018?

У статті «Жінкам-генералам в Україні бути. Про ґендер у ЗСУ» з елементами інтерв’ю заступника Міністра оборони мене обурюють дві речі:

1) присвоєння Міноборони здобутків активістів або депутатів. Новий Закон, який урівнює можливості жінок і чоловіків у військовій службі – справа народних депутатів на чолі з Іриною Сусловою. Основна сила – кілька депутатів і представники ГО «Юридична сотня», які досі вирішують проблеми військовослужбовців краще, ніж Юридичний департамент МОУ та сто п’ятдесят «гарячих» ліній. В тексті статті також гордо зазначено, що бойові посади (кулеметника, гранатометника, снайпера…) ТЕПЕР дозволені. Ну так, дозволені, уже з 2016 року. Завдяки активістці Марії Берлінській. Ну а зняття заборони жінкам бути інструкторами не було нікому цікаве в МОУ, поки я не прийшла з проектом змін до наказу (розробленим спільно з реформаторкою Людмилою Макаровою) у 2017. Можливо, це саме я в цій статті уособлюю активне Міноборони, адже була тоді працівником ЗСУ? 🙂 Навряд чи.

2) відвертим знущанням виглядає обурення генерала Петренка, що дівчата не йдуть вчитись на командирів бойових підрозділів, а лишаються медиками і прес-секретарями. Ну ось, товаришу генерале, допис прес-секретаря, яка хотіла цього року вже вчетверте вступити на навчання на командира артилерійського підрозділу. В тій же академії сухопутки, яку ви згадуєте. Дивина в гендерно-рівній армії!

На фото: Цитата генерал-лейтенанта Анатолія Петренка
На фото: «Приїхала, щоб стати командиром взводу артилерійських підрозділів – кажуть неможливо». З допису Поліни Кравченко
На фото: Реакція на допис
/
На фото: Цитата генерал-лейтенанта Анатолія Петренка
На фото: «Приїхала, щоб стати командиром взводу артилерійських підрозділів – кажуть неможливо». З допису Поліни Кравченко
На фото: Реакція на допис

Окрім високих матерій, варто також не забувати про:

1) відсутність забезпечення військовослужбовців-жінок засобами жіночої гігієни;

2) відсутність затверджених зразків жіночої натільної білизни, яка видавалася б з комплектом речового забезпечення;

3) відсутність у медичних пунктах та навіть госпіталях так званих «rape-kit» – наборів першої допомоги жертвам сексуального насильства та фіксування ознак сексуального насильства (що необхідно незалежно від гендерної політики, адже сексуальне насильство чиниться і проти жінок, і проти чоловіків). Чимало жінок-військовослужбовців штабів тяжко зітхнули також при введенні нового зразка парадної форми (зі спідницею): тепер на колготки піде гривень 500 на місяць.

Коли починається риторика щодо гендеру в армії, вилізають десятки людей (в тому числі жіночої статі) з коментарями «напризначають дружин офіцерів», «ідуть в армію щоб мужика знайти», «піде в декрет через місяць і просидить до кінця контракту», «кому вона потрібна, якщо ми їй по черзі всім взводом автомат чистимо». А це не про гендер. Армії не потрібні ідіоти і ледарі будь-якої статі. Жінкам не потрібні обмеження. А генералу Петренко не потрібно давати інтерв’ю щодо гендерної рівності.

Блог-реакція на статтю:
585

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: