Новий закон про ГМО. Ринок б'є на сполох
З лютого 2022-го року і по сьогодні світ дивується звитязі українців на війні. Своєю чергою це вимагає від всіх нас демонструвати таку ж якість роботи у всіх сферах життя. Тим паче коли це стосується змін до законодавства. Особливо, якщо йдеться про закони, які торкаються цілого комплексу питань за кількома стратегічними напрямками — успіху євроінтеграції України, надходжень до бюджету та майбутнього аграрної галузі.
У листопаді 2022 року Верховною Радою у першому читанні ухвалено законопроєкт 5839 "Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки".
За задумом, зміни покликані не лише унормувати поводження з ГМО в Україні, а метою є гармонізувати українське законодавство з відповідними правовими актами ЄС.
Проте у нинішньому форматі він несе швидше ризики для подальшого розвитку країни. Про це чітко комунікують більшість українських учасників не тільки насіннєвого, але й в цілому агроринку.
Проблемою законопроєкту 5839 у чинній редакції є відсутність ряду положень, які б відповідали європейському законодавству. На думку Асоціації передбачене врегулювання відносин у сфері ГМО різноманітними підзаконними актами буде малоефективним. Такий підхід несе ризик формування розмитих "правил гри" на ринку і потенційно завдає удару по репутації України як постачальника високоякісної сільгосппродукції до європейських країн та Китаю. За доступ на ринки яких українські аграрії боролися роками.
Так, Головне науково-експертне управління Верховної Ради у своєму висновку звертає увагу на розбіжності у визначенні що таке "генетично-модифікований організм", яке міститься у законопроєкті 5839 з визначенням Директиви 2001/18/ЄС.
Також, поза увагою залишається низка інших вимог, таких як запровадження реєстру місць вирощування ГМО, встановлення процедури консультацій з громадськістю тощо.
У законопроєкті не прописана чітко процедура випробування саме ГМО, повноважень компетентних органів та умов, які забезпечують проведення захисних заходів щодо зменшення його впливу на людину та навколишнє середовище.
Ба більше — проєктом закону передбачається, що поводження з ГМО в Україні регулюється у тому числі законодавчими актами щодо безпечності харчових продуктів, інформування споживачів, Конституцією тощо. Тоді як міжнародна та європейська практика здійснюється шляхом окремого нормативного регулювання ГМО від регулювання інших суспільних відносин.
На необхідності доопрацювання законопроєкту відповідно до Директиви 2001/18/ЄС наголошує у своєму висновку і Комітет ВР з питань інтеграції України з Європейським Союзом. Зокрема, на відміну від правових актів ЄС законопроєкт не містить положень щодо обмеження чи заборони обігу ГМО при виявленні ризику завдання шкоди людському здоров'ю чи природі.
Це лише кілька ілюстрацій до дискусії. Перелік сутнісних зауважень і пропозицій змін до законопроєкту довгий, вони детально викладені у Листі Насіннєвої асоціації України на адресу профільного комітету парламенту та Уряду.
Ринок, українські виробники агропродукції за якнайшвидший вступ України до Європейського Союзу. Проте законодавство по змісту та формі не можна приносити у жертву темпам. До того ж залишення без змін законопроєкту 5839 євроінтеграцію не пришвидшить, а скоріше уповільнить.
Наша пропозиція полягає у доопрацюванні закону згідно з Директивами та Регламентами ЄС. Вважаємо за необхідне розділити законопроєкт 5839 на 2 нових проєкти законів: щодо регулювання ГМО та щодо розміщення ГМО на ринку.
Ухвалювати такі важливі законодавчі акти поспіхом точно не потрібно. Закликаємо почути українських аграріїв і громадськість, і спільно розробити якісне законодавство.
Ризики дуже суттєві. Україна, у випадку ухвалення чинної редакції закону, ймовірно, втратить для себе преміальні ринки збуту аграрної продукції, такі як ЄС та Китай, про що уже заявили трейдери. Питання нелегального ринку ГМ сої в Україні залишається без розгляду. Хоча і говорять, що вона стала причиною появи законопроєкту 5839. Однак, ми вважаємо, що Украіна та її громадяни усвідомлено обрали курс ЄС. А тому державним органам та аграріям точно під силу спершу вивести з тіні нелегальну ГМ-продукцію, як свого часу це зробила Румунія.
Бо імідж країни з нелегальним і доступним ГМО, їх швидкою реєстрацією — це не про європейський курс держави.
Європейці в цілому скептично налаштовані щодо ГМО-продуктів. Серед їхніх пріоритетів — споживання натуральної продукції. У Китаї діють надзвичайно жорсткі правила щодо ввезення ГМО-продукції, а її комерційне вирощування у країні взагалі заборонено.
Як наслідок, за оцінками учасників ринку, втрати для українського бюджету через послаблення позицій вітчизняної агропродукції на ринку ЄС та на азіатських ринках становитимуть близько 100 млн дол. щороку.
У випадку, якщо рекомендації не будуть враховані, українське зерно отримає значні обмеження по ринках збуту. Ми перестанемо конкурувати з просунутими виробниками з країн, де використання ГМО є розумним і чітко врегульованим. Тому приймаючи новий законопроєкт варто чітко описати та розуміти усі ризики, які містить його затвердження.
Тож ще раз закликаємо дослухатися до думки учасників ринку, провести ґрунтовне обговорення законодавчих змін та згармонізувати його згідно з законодавством ЄС.
