COP28: як кліматична подія перетворилась на економічний компас світу
Фото: UNFCCC
Минулу Кліматичну конференцію ООН, COP28, а на сленгу експертів просто "коп", вже називають історичною та доленосною, а ще скандальною та провокаційною. Як не назви COP28, він точно не був прохідним. Мав честь бути модератором та спікером кількох панелей конференції, тож далі буде трохи вражень та висновків, які залишила після себе вже, по факту, найбільша кліматична конференція у світі.
Трансформація COP
Перша Кліматична конференція ООН пройшла у 1995 році в Берліні. Головувала на ній тоді ще міністерка охорони навколишнього середовища Німеччини Ангела Меркель. "Берлінський мандат" став першим документом, який залучив міжнародні зусилля до скорочення викидів парникових газів. Але тоді питання зміни клімату цікавили радше екоактивістів та науковців. І точно не виходили на перші шпальта найбільших видань світу.
З того часу Кліматична конференція ООН пережила трансформацію та перетворилась на потужний діловий майданчик. Перші роки COPs збирали до кількох тисяч учасників, але кількість делегатів постійно збільшувалась. На СОР19 у 2013 році було вже 12 тисяч учасників. А у 2015 легендарний СОР21, на якому була підписана Паризька Угода, зібрав близько 40 тисяч гостей. На торішньому COP27 було 45 тисяч учасників. Цього року COP28 за різними оцінками зібрав від 85 до 100 тисяч учасників з усіх континентів світу та майже 200 країн. До прикладу, Всесвітній економічний форум у Давосі 2023 зібрав представників лише 130 країн.
Війна світів
Підсумковий документ COP28 народжувався не один день і в доволі запеклих дебатах. Вперше було оголошено намір зафіксувати курс на відмову від видобутку викопного палива на рівні офіційного рішення. Нагадаю, іронія в тому, що проходила подія в Дубаї! І президентом COP28 був нафтовий магнат Султан аль-Джабер. Серед учасників — країни ОПЕК, нафтогазові Саудівська Аравія та росія, а також ще десятки країн, в яких більша частина ВВП — гроші від видобутку викопного палива. Усі вони відчули реальну загрозу своєму добробуту, тому цього року на конференції було присутнє потужне нафтогазове лобі, в прямому сенсі тисячі лобістів викопного палива.
З іншого боку, понад 100 держав, у тому числі США, країни ЄС, південноафриканські та острівні держави вимагали включення в угоду COP28 чітких формулювань щодо "поступової відмови" від використання викопного палива — нафти, газу та вугілля. Очолювана Саудівською Аравією група виробників нафти ОПЕК наполягала на тому, що світ може скоротити викиди, не відмовляючись від конкретних видів палива, билися за кожне слово формулювання. "Відмова" чи "скорочення", "поступова" чи "прискорена" тощо.
Для росії нафтогазові гроші — це все те саме, що й для країн ОПЕК, плюс можливість вести війну з Україною. Саме тому під час COP28 до ОАЕ показово приїхав президент рф та потужне нафтогазове лобі кремля. Головна мета активності — переконати світ, що природний газ як "перехідне паливо" може використовуватися для досягнення цілей зі скорочення викидів. Хотіли, щоб це було закріплене у підсумковому документі.
В остаточній угоді COP28 газ не згадали. Щоправда, визнали, що "перехідні види палива" можуть полегшити енергетичний перехід.
Фінальний документ закликає до "переходу від викопного палива в енергетичних системах у справедливий, упорядкований і рівноправний спосіб, щоб досягти нульового рівня викидів до 2050 року". Крім того, угода закликає до потроєння потужностей відновлюваної енергетики в усьому світі до 2030 року, прискорення зусиль зі скорочення використання вугілля і прискорення розвитку таких технологій, як уловлювання і зберігання вуглецю, які можуть "очистити" галузі, що важко піддаються декарбонізації.
Ця велика дискусія між країнами Глобального Півдня та Глобальної Півночі, навіть вже певною мірою між "зеленими" демократіями та "нафтогазовими" авторитарними режимами, яка загрожує стати однією з основних точок напруги у світі.
"Мегакопалина" СОР28: росія здобула одразу три антипремії
Росія за два тижні переговорів тричі отримала антинагороду Climate Action Network (CAN) — "Fossil of the day" ("Викопне дня" — ред.). Її вручають щодня тим, хто гальмує людство на шляху збереження довкілля. Вперше на СОР28 росію включили до списку "копалин" за представлені в українському павільйоні оцінки збільшення викидів вуглекислих газів на 150 млн тонн на рік через російське вторгнення.
Друга "винагорода" за поведінку володимира путіна: на саму конференцію не приїхав, не брав участь у переговорах, але обговорював в Абу-Дабі умови нафтових угод під час кліматичної конференції. За підсумками 28-ої конференції росія зайняла почесне друге місце під час вручення головної антивинагороди СОР — "Colossal fossil". Зокрема, й за цинічну пропозицію глави делегації направити кошти до Фонду для компенсації втрат та збитків (Loss&Damage Fund) для країн, які страждають від зміни клімату, за рахунок заморожених національних золотовалютних резервів у міжнародних організаціях (тобто ті гроші, які має отримати Україна в якості компенсацій за збитки війни) та за блокування внесення до фінального рішення СОР28 формулювання "повної відмови від викопного палива" (40% бюджету росії складає дохід від нафтодоларів, що потім витрачаються на ведення війни в Україні).
Голос України на COP28
Україна на полях конференції стає щоразу помітнішою та впливовішою. Ми вдруге мали власний павільйон. Цього року у ньому було спеціальне приміщення для проведення перемовин, яке жодної хвилини не було порожнім. Українська делегація проводила десятки зустрічей з міжнародними дипломатами щодня. Працювали і урядовці, і політики, і активісти. Попри різне бачення процесів всередині країни, ззовні ми виступили єдиним фронтом.
Зокрема, було завдання показати світу, що агресія рф проти України несе катастрофічні кліматичні збитки. Це постійне джерело додаткових викидів парникових газів в центрі Європи, які вже перевищують річні викиди Австрії. Війна — це дорого не лише для України, вона впливає на весь світ. Поки шкідливі викиди розігрівають планету, країни Африки потерпають від посухи, а острівні держави ризикують піти під воду.
Вперше в історії людства держава-жертва агресії веде системний підрахунок збитків довкіллю від війни та розробляє міжнародний механізм стягнення компенсації цих збитків з країни-агресора. І це важлива робота команди Міндовкілля, яка у свій час допоможе покарати агресора.
Поки в Україні війна, кліматично-нейтральна Європа не відбудеться
Світ вчиться збільшувати ВВП, не збільшуючи викиди, і ЄС це вдається. Європа хоче стати першим кліматично-нейтральним континентом. А це неможливо без України. Ми — найбільша країна Європи, тому ЄС зацікавлений у нашому зеленому переході. І зараз маємо можливості для трансформації. Але для цього вся країна має стати на шлях "зеленої" трансформації.
Фонд компенсації збитків та гроші на "зелене" відновлення
Чи не головною перемогою COP28 називають створення Фонду з відшкодування кліматичних збитків для країн, що розвиваються. Про свої внески вже оголосили ЄС, Німеччина, ОАЕ, Велика Британія, США та Японія.
Початкові внески до цього фонду перевищили 700 млн доларів США ще до закриття конференції. Фонд відкриває можливості додаткового фінансування саме кліматичних проєктів, у тому числі й для України.
Крім того, нове фінансування має отримати Зелений кліматичний фонд. Загальна сума обіцянок — рекордні 12,8 млрд доларів США від 31 країни, і очікуються подальші внески. Україна теж має всі шанси отримати доступ до фінансування проєктів "зеленої" трансформації з цього фонду.
Майбутнє вирішує кліматичний вектор
Кліматична конференція ООН давно перестала бути суто про клімат та екологію. COP28 — велика ділова подія світу про гроші у глобальному їх розумінні, звідти й рекордна кількість учасників. Цьогоріч остаточно стало зрозуміло — майбутнє вирішує кліматичний вектор, кліматичні фінанси, кліматичні регуляції. Економіка майбутнього залежатиме від цього. Добробут кожної країни зазнає впливу кліматичних політик. Той, хто їх дотримається, переможе у всіх сферах. Хто ж проігнорує, втратить кошти, експортні можливості, співпрацю зі світом. Ну, і власне головне — планету та майбутнє.
COP28 пройшов у вирішальний момент для міжнародних кліматичних дій. 2023 рік ймовірно буде визнано найспекотнішим за всю історію спостережень. Світ вже потерпає від лісових пожеж, повеней, штормів та посух. Далі буде лише гірше. Це важко відчути, коли над головою літають шахеди та ракети, а поля випалює обстрілами ворог. Ми, українці, маємо свій бій. Але планета не зачекає, доки Україна та світ зупинять росію. Тож мусимо думати про кліматичні процеси вже зараз. Про власну кліматичну політику, архітектуру кліматичного урядування, "зелену" таксономію, реформу екологічного податку, розвиток відновлювальних джерел енергії і далі по списку.
COP28 знаково відбувся напередодні Всесвітнього економічного форуму. Глобальні кліматичні зміни та формування нових кліматичних правил у найближчі роки переформатують економіки більшості країн світу. Якщо Україна не встигне навчитись грати за новими правилами глобальної кліматичної політики, вже у 2026 році матимемо ризик почати втрачати значну частину нашої економіки. Бо саме у 2026 році ЄС почне запроваджувати механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) і накладати відчутне мито на "брудну" продукцію, що він імпортує. І CBAM пройде або по західному кордону України, або по східному — все залежить від нас.
