Одноразовий пластик не лише забруднює довкілля, а й допомагає росії: як це працює і що робити?

Купуючи товари в одноразовій упаковці, споживачі можуть несвідомо стати “спонсорами” повномасштабної війни в Україні, яку розвʼязала росія. “Рубрика” пояснює, як саме це відбувається й що можна зробити.

English version here

У чому проблема?

Попри санкції, росія продовжує отримувати величезні доходи від продажу нафти та газу — наразі вони становлять приблизно третину надходжень до російського бюджету. Куди йдуть ці кошти, українцям нагадувати не треба — щодня, ось уже понад два роки, снаряди та ракети "країни-бензоколонки" вбивають, руйнують, роблять наші міста та села непридатними до життя.

Але чи думали ви, що прозоре паковання для торта або ж мийний засіб у пластиковій пляшці теж можуть бути дотичними до цього? Що кошти, які ви заплатили за одноразовий стаканчик зі смачною кавою, також можуть бути частиною фінансування війни рф проти України? Звучить неприємно і страшно. І взагалі, пластик — це про довкілля, то до чого він тут?

Яке рішення?

І до війни задачею кожної свідомої людини було обмежити, а в ідеалі зовсім відмовитися від використання одноразового пластику — заради збереження довкілля. Сьогодні до глобальних причин додалася ще одна: відмова від пластику може допомогти виснажити країну-агресора, а значить — наблизити нашу перемогу.

Про те, як пластик повʼязаний із російськими викопним паливом, а також що можна зробити, аби одноразової тари й паковання стало менше, "Рубриці" розповіли фахівчині у сфері поводження з відходами — керівниця громадської спілки "Український Альянс Нуль Відходів" Софія Сидоренко та програмна менеджерка організації Ольга Білоніжка.

Як це працює?

Звʼязок між російським паливом і пластиком

Викопне паливо є сировиною для одноразового посуду та паковання

За останні 50 років виробництво пластику у світі зросло у 20 разів. До 2035 року воно має збільшитися ще вдвічі. Лише у 2019 році на смітники вивезли понад 130 мільйонів тонн одноразового пластику. Але звідки він береться?

Поряд із синтетичними добривами та синтетичними волокнами, пластик є нафтохімічним продуктом. Тобто його виготовляють із викопного палива — переважно з нафти та газу.

Виробництво пластику є не лише одним із джерел забруднення, що найшвидше зростають, а й джерелом для фінансування найжорстокішої війни з часів другої світової. За даними дослідження Break Free From Plastic, пластик у світі значною мірою виготовляється з російського викопного палива, і таким чином опосередковано фінансує збройну агресію росії проти України.

Нафта і газ — важливі для росії стовпи її економіки. Так, ще у 2020 році до країн ЄС 39% газу та 23% нафти надходили з росії. Повномасштабне вторгнення рф в Україну разюче змінило правила гри в цьому секторі. Від початку великої війни Євросоюз укладає та шукає нові торговельні угоди для забезпечення постачання газу в холодну пору року. Мова йде про поставки зі США та інших держав, як-от Сенегал або Венесуела. Станом на зараз за офіційними даними Західна Європа вже повністю звільнилася від прямого постачання з рф газу та нафти. Проте певна кількість російського викопного палива все ще надходить до ЄС через іноземні нафтопереробні заводи. Завдяки цій лазівці минулого року росія заробила мільярд євро.

Промислове споживання російських нафти та газу сьогодні продовжується навіть у тих країнах, які відкрито виступають проти агресії рф. Зокрема, через виробництво надлишкового одноразового пластику та паковання.

Супермаркети (без) пластику

Надмірна кількість паковання — "хвороба" сучасних супермаркетів

Влітку 2022 громадська організація Zero Waste Society в рамках проєкту "Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні" провела дослідження "Супермаркети (без) пластику".

Експерти зосередилися на супермаркетах, тому що саме вони найбільше забруднюють довкілля пластиком. Екоактивісти вважають — із загальним оборотом у близько 2,3 трильйона грн на рік сектор торгових мереж та ритейлу України має ресурси, щоб діяти та нести відповідальність за боротьбу з надмірним використанням та забрудненням пластиком. Водночас розташовані на перетині між споживачами та постачальниками супермаркети та продуктові магазини мають можливість очолити перехід від лінійної економіки та суспільства одноразового використання до кругових систем виробництва та споживання. Так вони можуть істотно зменшити свій "пластиковий слід" і спонукати бренди та клієнтів робити те саме.

"В основі бізнес-моделі великих продуктових мереж лежить залежність від одноразового паковання, зокрема пластику. Російська військова машина фінансується в тому числі коштом експорту російського викопного палива та інших видобувних матеріалів, які використовуються для виготовлення пластикового паковання, добрив, синтетичного текстилю тощо. Тож, неочевидна, на перший погляд, але вкрай важлива мотивація до відмови від використання одноразового пластикового паковання — допомога Україні в наближенні нашої перемоги у війні з росією. Як? Шляхом ще більшого зменшення залежності від викопних ресурсів, з яких і виготовляють більшість пластикових виробів", — говорить керівниця ГС "Український Альянс Нуль Відходів" Софія Сидоренко.

Досягти цієї мети можливо, перейшовши до бізнес-моделей, в основі яких — багаторазове використання та відмова від зайвого паковання товарів. Питання продуктів нафтохімії є знаковим у цій проблемі. На сьогодні ця галузь є найбільшим рушієм підвищеного попиту на нафту й газ. Один із найбільш дієвих способів поліпшити ситуацію — законодавчо запустити шляхи скорочення споживання одного з основних продуктів нафтохімії — пластику.

Екоактивісти зазначають: це питання роками ігнорувалося під час публічних обговорень в ЄС щодо енергетики та клімату навіть попри кліматичну кризу, а нині — енергетичну. Але цьогоріч крига нарешті скресла. У ЄС вирішили заборонити використання одноразового пластикового паковання для свіжих фруктів та овочів, туалетних аксесуарів в готелях та фаст-фуду.

Головною метою нового законодавства є боротьба з кількістю відходів паковання в ЄС, тож заборони мають бути введені до 2030 року. Розробники документа називають цю угоду історичною, закликаючи промислові сектори та держави-члени приєднатися до зусиль по боротьбі з надмірним пакованням.

Згідно з документом, до 2030 року вся упаковка на ринку ЄС має бути придатною для вторинної переробки, а з 1 січня 2035 року переробка упаковки, придатної для вторинної переробки, повинна здійснюватися "у великих масштабах".

У закладах харчування, які працюють на винос, також заборонять використовувати одноразове паковання. Замість цього вони повинні дозволяти клієнтам приносити власну тару для наповнення напоями та готовою їжею, а від 2028 року — обов'язково пропонувати альтернативну багаторазову тару.

Що можуть зробити в Україні?

Доставка їжі в скляних контейнерах від Smart Food Lviv

Відмова від зайвого пластику як ніколи на часі — і в Україні, і у світі, вважають у спілці "Український Альянс Нуль Відходів". Це — збереження обмежених природних ресурсів, а також грошових, що особливо актуально в умовах воєнного стану. Це також про створення нових робочих місць, запобігання погіршенню кліматичних змін, шлях до "зеленої" євроінтеграції, економічну вигоду для громад. При цьому Україна має бути флагманом тих змін, яких вимагає від ЄС (це стосується відмови від російської нафти і газу, відповідно — і продукції, виробленої з цих ресурсів).

"Роль держави в цих питаннях полягає у напрацюванні дієвих механізмів, які б впливали на зміну системи поводження з відходами (не лише пластику, а загалом усіх видів ТПВ — біовідходів, небезпечних тощо), у встановленні правил для всіх стейкхолдерів та впровадженні системи прозорого моніторингу та контролю виконання перерахованих вище зобов'язань. Важливо створити такі умови, коли перехід на системи повторного використання буде вигідний бізнесу. Тоді одноразового пластику ставатиме все менше і згодом не залишиться на ринку", — говорить програмна менеджерка спілки "Український Альянс Нуль Відходів" Ольга Білоніжка.

Це можна зробити шляхом встановлення зобов'язань та стимулів, що сприятимуть переходу на багаторазове. Серед них можуть бути, наприклад, накладення обмежень на використання одноразового паковання та забезпечення доступності альтернатив, встановлення цільових показників повторного використання упаковки й таке інше.

Бізнес, відповідно до принципу розширеної відповідальності виробників (РВВ) має нести відповідальність за вироблену та випущену на ринок тару і створювати умови переходу на багаторазове: пропонувати багаторазове паковання замість одноразового, надавати знижку, коли клієнт приходить зі своїм горнятком тощо.

"Наразі в Україні важливо прийняти законопроєкт «Про паковання та відходи паковання», який і регулює питання відповідальності виробника за вироблену та випущену на ринок тару. Цей документ обов'язково має включати механізми стимулювання впровадження систем повторного використання тари, — говорить Ольга Білоніжка. — Крім встановлення цілей повторного використання, паралельно варто накладати обмеження на певні продукти одноразового використання, виготовлені з пластику. В країнах ЄС це робить окремий законодавчий документ — Single Use Plastic Directive. А у нас це покликаний робити законопроєкт «Про запобігання негативному впливу пластикової продукції на довкілля». На жаль, станом на 14 березня 2024 року перебуває в статусі «знятий з розгляду»".

Софія Сидоренко додає, що водночас дуже важливо налагодити системи керування відходами й такі, що запобігатимуть утворенню відходів:

"Наприклад, системи повторного використання та наповнення тари. Такі рішення вже існують на українському ринку та показують свою ефективність, стимулюючи повернення тари на перенаповнення, зменшуючи кількість відходів та збільшуючи кількість робочих місць. Нашою метою є, аби таких рішень ставало все більше".

А це точно спрацює?

Екоактивістки переконані: щоб змінити культуру споживання одноразового пластику, спершу треба створити умови, в яких одноразове паковання буде дорогим та малодоступним.

Будь-яка дієва ініціатива зі зменшення надлишкового паковання має йти від державних органів, наголошують фахівчині. Це або центральні органи влади (такий підхід спрацював, зокрема, в Берліні), або місцеве самоврядування (прикладом може бути кейс з міста Орхус, Данія). Інакше це будуть поодинокі ініціативи бізнесу, які без належного законодавчого регулювання працюватимуть не в правовому полі, що поставить їхній бізнес під загрозу.

Автомат для повернення багаторазових стаканчиків в місті Орхус, Данія. За кожне горня користувач отримує п'ять крон — 0,67 євро. Скриншот з відео DW.

Утім, і такі ініціативи необхідні для того, щоб показати: система працює та ще й приносить економічні вигоди. Так, у Чехії існує ініціатива "MIWA" — "мінімум відходів" (англ. "minimum waste"). Це система, яка зосереджена на "попередній переробці" — практиці зменшення споживчих відходів перед покупкою. Компанія доставляє до магазинів основні продукти, такі як макаронні вироби та бобові, у багаторазових контейнерах, що потім переміщуються в модульні стенди "MIWA". Клієнти можуть використовувати додаток, щоб замовляти потрібну кількість продуктів та оплачувати покупку. Забрати замовлення з магазину клієнти можуть за допомогою багаторазових контейнерів.

А у Великій Британії в мережі супермаркетів "Morrisons" випробували багаторазову систему для молочної продукції. Місцеві молочні ферми доставляли пляшки з молоком безпосередньо в супермаркети, а після повернення тари споживачами виробники збирали її, дезінфікували та повертали у використання. За таких умов пляшки можна повторно використовувати щонайменше протягом 10 років. Отримавши позитивні відгуки, компанія "Morrisons" взяла на себе зобов'язання до 2025 року скоротити на 50% первинну пластикову упаковку власного бренду.

Багаторазові горнятка української екоініціативи Cup to You, Одеса

Кейси з повторного використання є і в Україні. До прикладу, у Львові та Одесі працюють проєкти з сервісу заставної тари Zero Cup та Cup to You. У кав'ярнях, які беруть участь у проєкті, можна орендувати багаторазовий стаканчик за 100 гривень, а потім повернути його та отримати свої кошти назад. А ще у Львові можна замовити доставку їжі від Smart Food Lviv в багаторазовій скляній тарі.

Ще більше корисних рішень!

Якщо хочете зменшити обсяг власних пластикових відходів, візьміть собі за звичку:

використовувати багаторазову пляшку для води;
брати в магазин багаторазові тканинні торбинки;
уникати додатково упакованих харчових продуктів (у плівку чи одноразові пакети). Наприклад, попередньо нарізаних фруктів, овочів, напівфабрикатів;
готувати вдома замість того, щоб замовляти продукти на виніс, які часто містять додаткову пластикову упаковку;
збираєтесь у тривалу дорогу — прихопіть із собою дорожній набір столових приборів та багаторазовий посуд;
використовувати мило (саме брусками) замість рідини в пластикових пляшках;
купувати продукти на ринках та місцевих екокрамницях, де переважна більшість опцій є без паковання;
започатковувати зміни на власних місцях праці — якщо у вашому офісі досі використовують одноразові стакани, час закупити партію склянок;
повідомляти вашим улюбленим бізнесам, які продають продукцію в одноразовому пакованні, що вам потрібна опція "без одноразового пластикового паковання" — скажімо, ваші улюблені цукерки, пастилу, крем тощо виробники можуть наповнити в скляну тару, щоб ви могли її повторно використати в майбутньому;
перенаповнювати свою тару в магазинах, які пропонують таку можливість.